Cценарій

«Живи, книжко!»

(На сцені плакат «Живи, книжко!» Стіни класу, зали прикрашено
ілюстраціями до відомих книжок, дитячими малюнками на книжкові теми. В
супроводі маршу на сцену виходять учасники свята). 

1-й учень: Тиждень книжки — зазвучало

Серед міста, як сигнал. (У селі в нас, як сигнал.

За годину місто стало, За годину село стало,)

Мов один читальний зал. 

2-й учень: Всі читають урочисто — (Всі читають- і малі,

І безвусі, й вусані. І безвусі, й вусані.

Скільки мешканців у місті, Скільки мешканців в селі,

Стільки тут і читачів. Стільки тут і читачів.)

3-й учень: І з малими читачами

В хаті клопіт вечорами:

Від книжок, хоч треба спати,

їх ніяк не відірвати.

4-й учень: За той тиждень розмаїті

Полюбились так книжки,

Що кладуть донині діти

На ніч їх під подушки.

(Пісня «Книжчин тиждень». Сл. С. Маршака, муз. В. Коваленко). 

Хлопчик: В нашого Олеся

Книги — найбрудніші,

Всі вони патлаті,

Порвані, горбаті.

Ну, нема на них лиця:

Без початку, без кінця.

Палітурки, як ганчірки, —

Ті книжки ридають гірко. 

Дівчинка: Бився Олесь з хлопчаками,

Він розмахував книжками,

Дав Мишку до голові —

Замість книжки стало дві!

(З’являється Олесь — дуже неохайний хлопчина. Назустріч йому юрба
школярів. Олесь розмахує портфелем, школярі розбігаються). 

Хлопчик: Гірко «Гоголь» всім жалівсь:

Чепурун він був колись,

Хто б тепер його впізнав?

Нечупарою він став. 

Дівчинка: Бідоласі «Робінзону»

Шкіру зідрано з картону.

Намальовано гарбуз. 

Хлопчик: А в «Граматиці» пом’ятій

На сторінці тридцять п’ятій

Виріс раптом сажотрус. 

Дівчинка: В «Географії” Петрова

Намальована корова

І написано: «Оця

Географія — моя.

Хто цю книжку візьме стиха,

Той зазнає горя й лиха». 

Хлопчик: Запитали книжки люто:

Книжки-нечупари (хором): Як Олеся нам позбутись? 

Дівчинка: І сказали браття Грімм:

Брати Грімм (двоє хлопчиків стоять, обнявшись, на грудях напис: «Брати
Грімм. Якоб, Вільгельм»): «Ми знайдемо кращий дім!» 

Хлопчик: Обдертий, некрасивий

«Задачник» буркотливий

Прошамкать ледве зміг:

Задачник: Дівчата і хлоп’ята

Калічать книг багато.

Куди нам утікати

Від Олеся й від них?

Брати Грімм: Замовкни, древній мінус! 

Дівчинка: Сказали «Брати Грімм».

Брати Грімм: І більше не гніви нас

Бурчанням ти своїм!

Втечем в бібліотеку

Затишно й любо там.

Вона тут недалеко.

В ній добре буде нам!

Хлопчик: А «Хатина дядька Тома» каже:

Хатина дядечка Тома:

Я лишуся вдома,

Хоч життя моє сумне,

Кривдить Олесь і мене… 

Дівчинка: Спартак гукнув:

Спартак: Ні, треба йти!

Занадто вже терпляча ти! 

Дон Кіхот: Вперед!

Хлопчик і дівчинка: Їм «Дон Кіхот» кричить. 

  І книги вирушили вмить.

(Учні в костюмах книжок сходять зі сцени, залишаються ведучі — хлоп¬чик
і дівчинка. На сцені — нібито зал бібліотеки). 

Хлопчик: Безпритульниці-каліки

Увійшли у зал великий.

Світять лампи над столом,

А полиці всі — за склом. 

Дівчинка: Всі у шкіряній оправі

  Там книжки уздовж стіни.

І, як глядачі цікаві,

Зверху дивляться вони.

(На сцені знову з’являються книжки Олеся, вони втекли від свого
господаря в бібліотеку).

Хлопчик: Тут «Задачник» — необачник

Сполотнів і став шептать: 

Задачник: Шість по вісім — сорок вісім.

П’ять по дев’ять — сорок п’ять. 

Дівчинка: Тут «Крилов» старий в тривозі

Утекти уже хотів,

Та побачив на дорозі

Враз суворих сторожів.

(«Крилов» удає, ніби, злякавшись, тікає. Книжки збиваються докупи.
Захо¬дять сторожі — п’ять хлопців, одягнених в однакові темні халати, в
руках щітки, швабри, вони труть ними підлогу).

Хлопчик: Принесли вони водиці,

Стали зали прибирать. 

Підмітати всі полиці, 

Палітурки витирать. 

Дівчинка: Як підлогу стали терти,

У кутку, біля стіни, 

P

R

¤

¦

l n ? ¬ U Ue

@

B

?

?

a

ae

R

¦

B

?

ae

??

Похожие записи