Здоров’я дитини – багатство України

Педагоги й лікарі визначають недостатність руху, коли йдеться про
руховий режим школярів. Протягом дня школярі сидять за партою в класі,
біля телевізора, виконуючи домашні завдання і читаючи, від 5,5 до 8,5
годин. Отакий малоруховий спосіб життя, природно, позначається негативне
на здоров’я.

З давніх здавен люди використовували фізичні вправи з метою попередження
захворювань та активізації життєвих процесів організму. Гімнастика,
плавання й обливання водою різної температури слугують людям як
оздоровчі заходи. Давньогрецький учений Гіппократ вважав гімнастику,
свіже повітря і прогулянки важливими чинниками здоров’я й довголіття.
Ніщо так не виснажує і не руйнує організм людини, як тривала фізична
бездіяльність, стверджував Аристотель. А відомий філософ і математик
Піфагор назвав фізичну культури і спорт важливими помічниками в
розумовій діяльності людини. Він мав для цього підставу, адже сам був
видатним атлетом і досяг олімпійських висот. Узявши участь в
Олімпійських іграх з панкратіону (поєднання елементів боротьби з
кулачним боєм), Піфагор виборов першість.

Існує багато засобів впливу на організм людини. Це – ходьба й біг,
стрибки й метання, ігри й плавання, ранкова гімнастика, пересування на
межах, катання на ковзанах та ін. Може виникнути запитання: які ж
фізичні вправи найкорисніші, які з них краще впливають на організм?

Вчені, лікарі і спортивні педагоги вважають, що тільки різноманітні
фізкультурні засоби, вправи з багатьох видів спорту можуть сприяти
фізичному розвиткові людини, зміцненню її здоров’я.

Сучасні темпи життя вимагають від учнів, щоб вони змолоду дбали про своє
фізичне вдосконалення, мали знання в галузі гігієни і медичної допомоги,
вели здоровий спосіб життя, самостійно займалися фізичними вправами.

Для розв’язання цих завдань у загальноосвітній школі передбачена
організація щоденних занять учнів фізичною культурою (на уроках, у
гуртках фізичної культури, спортивних секціях, групах загальної
підготовки). Але для багато комплектних шкіл це більше бажання, а ніж
можливість втілення в життя.

Збереження і зміцнення здоров’я учнів особливо в наш час потребують
конкретного вирішення. Неможливо бути здоровим і всебічно розвиненим без
систематичних занять фізичною культурою при певному їх об’ємі. Дві, три
години занять фізичною культурою на неділю передбачені навчальними
програмами , вирішують цієї нагальної проблеми . По – перше неможливо
здійснити істинний індивідуальний підхід, по – друге недостатня рухова
активність , по – третє –невиконання гігієнічних вимог. Діти повинні
мати восьми – десяти годинне рухове навантаження і при цьому
додержуватися гігієнічних норм тобто прийняти душ, переодягнутись, може
трохи відпочити, і інше. Школа, а тим більше багатокомплектна, не має
можливостей забезпечити ці потреби. Чому?

* По-перше, це прив’язка до розкладу занять. Далеко не всім учням (не
всім класам ) є можливість поставити урок фізкультури останнім, щоб піти
зразу додому або не поспішаючи залишитись в школі, щоб по черзі прийняти
душ (якщо такий є ). А між уроками це зробити взагалі неможливо.

* По-друге, коштів, щоб забезпечити обов’язкове проведення 6 – 10 уроків
фізкультури на неділю немає і не скоро буде .

* По-третє, дотримання режиму харчування. Після сніданку на першому
уроці чи навпаки безсилля на останньому майже не дає шансів для
повноцінного уроку.

* По-четверте, це неможливість справжнього диференційного підходу, тому
що шкільний клас – це і хлопці, і дівчата, це і високий рівень фізичного
розвитку , і слабкий , і підготовча група, і спеціальна група, і зовсім
звільнені від занять учні, але які також потребують уваги.

Тому, ставлячи перед собою за мету досягти найкращих умов для
оздоровлення дітей, у мене з’явилася ідея розробки програми по фізичному
вихованню для багато комплектних шкіл.

Оригінальність цієї програми полягає в тому, що вдалося уникнути штампу
розподілу годин “приблизно порівну “по видам програми ,а також
застосувати рівні завдання і вимоги для груп з різним рівнем фізичної
підготовки з врахуванням статевих особливостей. Також така система дала
змогу вирішити деякі проблеми, а саме:

а) 8 – 10 годинне фізичне навантаження учнів на тиждень, що відповідає
вимогам їх фізичного розвитку;

б) виконання гігієнічних вимог після занять фізичною культурою;

в) відповідність розподілу фізичного навантаження фізичній підготовці,
віковим та статевим особливостям;

г) з’являється сенс вчителю для творчого підходу до занять , по –
скільки можна готувати дітей до змагань на рівні спортивних шкіл;

д) демократизація і гуманізація при виборі учнями спортивних секцій;

е) поєднання уроків фізичної культури з позакласними та позашкільними
роботами, що є невід’ємною частиною тренувального процесу, тобто
об’єднання системи фізичної культури і спорту в єдину систему з
загальними плануванням і загальними інтересами;

ж) зацікавленість дітей, які будуть бачити свої результати комусь
подібними , цікавими на протязі навчання в школі.

І це все може стати основою для розвитку масової фізичної культури і
спорту в школі і взагалі. Для реалізації цієї програми була
запропонована така форма (схема) організації завдань:

1. Винесення уроків фізичної культури поза розкладом, що дає змогу
особисто вчителю фізичної культури правильно планувати час занять
фізкультури в режимі для учнів.

2. Скласти з усієї паралелі класів списки учнів окремо по статі, виявити
стан здоров’я, заняття в спортивних секціях, інші заняття. В результаті
такого аналізу ми отримали таку групу хлопців (яка відповідає кількості
учнів в класі) і таку ж групу дівчат. Ці групи наказом по школі були
переведені на індивідуальні форми навчання при виконанні необхідних
умов. Після цього кількість класів по відношенню до кількості груп
скоротилась на 2 (тобто 4 години) далі за рахунок одностатевих груп
можна довести кількість учнів у групі до максимального. А ще відняти
повністю звільнених дітей і дітей спецмедгрупи, а також з урахуванням
певної відсутності дітей з різних причин. Це ще маємо 1 – 2 години.
Таким чином одержуємо всього 3 – 4 години які переносяться для занять з
дітьми високого і середнього фізичного розвитку (а це 4 – 6 години на
тиждень). У дітей підготовчої групи 2 – 3 години. В результаті з 9
класів однієї паралелі ми одержали 3 групи хлопців і 3 групи дівчат.

??Ue?Мали місце випадки, коли діти підготовчої групи переходили в першу
групу, або поправивши здоров’я, піднявши рівень своєї фізичної
підготовки на необхідний рівень до іншої групи. Це було пов’язано з
об’єктивними і з суб’єктивними причинами.

Взагалі можна твердо говорити про позитивний результат як у фізичній
підготовленості учнів (а вони є багаторазовими переможцями міських
змагань з різних видів спорту протягом 6 років: багатоборство “Дружба”,
“Старти надій”, змагання з кросу і баскетболу, футболу) так і в
вихованні культури занять.

Командою нашої школи було представлено місто на обласних змаганнях з
баскетболу в позаминулому році, т.я в місті такої секції в спорт юколі
не має. Цього року команда в складі 8 чоловік брала участь у
республіканських змаганнях допризовної молоді, де були також показані
високі результати. І це все при тому, що працювали ми по цій програмі
лише 3 роки. Останнє я думав було досягнуто за рахунок прищеплення
любові до занять фізичною культурою та спортом, виховання культури
занять ще на початку організації знань по даній програмі. Така програма
на мою думку може бути запропонована для всього нашого міста. Я маю на
увазі м.Комсомольськ об’єднано тобто паралелі декількох або всіх шкіл
можуть працювати разом займаючись виходячи з інтересів учня та
профілюванні видів спорту в міських секціях.

Ставлячи перед собою мету досягти найкращих умов для оздоровлення дітей,
а також підвищення їх духовних та фізичних можливостей, я все частіше
зупиняюсь на думці про далеко невичерпані можливості методики в системі
фізичного виховання учнів, а також самої системи фізичного виховання в
загальноосвітніх школах. Багатокомплектність шкіл є унікальною
можливістю для організації занять з фізичного виховання дітей нашого
міста, тобто можна вести мову про об’єднання фізичного виховання під
єдиний дах в інтересах міста та держави.

Програма з фізичного виховання для учнів багатокомплектних шкіл,
розподілених за фізичною і статевими ознаками була розроблена у
відповідності до особливостей нашого міста. Винайдена ідея дає
можливість з наукової позиції підійти до розробки програми для дітей у
відповідності з їх фізичної, віковими, статевими особливостями.

Оригінальність нашої програми полягає в тому, що планується на
конкретного учня або ученицю. Тобто у вчителя з’являється стимул творчої
праці. Програма дає можливість вирішити декілька проблем:

* гігієна занять фізичною культурою;

* 8-10 годинне фізичне навантаження на тиждень, що відповідає вимогам їх
фізіологічного розвитку;

* творчий підхід до поєднання класної, позакласної та позашкільної
роботи з фізичної культури та спорту;

* відповідність фізичного навантаження фізичній підготовці та статевим
ознакам;

При розробці програми малось на увазі те, що маючи велику кількість
учнів, а також необхідну кількість вчителів фізичного виховання можна
створити групи з фізичної культури згідно з їх статевими ознаками та
фізичними особливостями. А маючи такі групи, можна займатися по програмі
спортивних шкіл, тобто досягати певної мети в окремих видах спорту, для
зручності відвідування занять по фізкультурі, а також додержання вимог
гігієни уроку були винесені поза розкладом, а учням, які займались в
спортивних секціях міста, дозволено, по узгодженню з адміністрацією,
перейти на індивідуальний графік занять. Додаткові години з’явились за
рахунок скорочення кількості груп по відношенню до кількості класів, а
також перерозподілу годин для груп з різними фізичними можливостями та
відношенням до груп здоров’я.

Результати підтвердили правильність вибору вправ і методів цієї
програми.

Інша розробка, яку я виконав стосується тільки одного гімнастичного
елементу і має велике значення як для дітей так і вчителів фізичного
виховання. Ідея цієї методичної розробки виникла підчас спортивних
змагань “Старти надій”, до програми яких підходила ця вправа. Все
частіше я звертав увагу на спірні ситуації, які виникали підчас
проведення гімнастичної вправи серед дівчат “підтягування у висі
лежачи”. Діти завжди чергували підчас виконання даної вправи іншими
командами, бо вимоги були різними і часто неконкретними і їм здавалося,
що іншим учням створили кращі умови. Це і спонукало мене на розробку
методики цієї вправи, яка б змогла поставити всіх у рівні умови. Для
цього були проведені розрахунки вихідного положення, яке не могло бути
прийняте інакше, ніж це визначало правило (методична розробка).

Шляхом експерименту були визначені оптимальні висоти перекладини для
даного зросту, що залежить від кута, під яким учень знаходиться до
перекладини. Проведені змагання на першість школи показали правильність
розрахунків методичної розробки. В учнів та вчителів під час змагань не
виникало складнощів при визначенні вихідного положення і виконання
підтягування у висі лежачи.

Необхідною умовою ефективності роботи за авторською програмою є дієвість
зв’язків шкільного колективу фізичної культури з іншими організаціями
нашого міста, залучення батьків, спортсменів, тренерів, спонсорів, які
під керівництвом вчителів беруть участь у підготовці і проведенні
спортивно-масових заходів.

Продовжуючи пошуки шляхів, які ведуть до вдосконалення оздоровчої
системи учнів і користуючись введенням уроку футболу, я запропонував і
втілив у життя дещо новий підхід до організації системи фізичного
виховання в школі. Даний метод полягає в поєднанні урочної та
позакласної форм роботи. Оскільки спортивна секція має також урочну
форму, то є сенс не виділяти окремо урок від секції і навпаки, а
забезпечити дітям адекватність фізичного навантаження їх фізіологічним
потребам.

Приклад такого цілісного проведення занять є в нашій школі в 5 класі. І
також, як в попередніх своїх розробках, акцент ставиться на виконанні
вимог гігієни, фізіології та психології учня.

Між заняттям з фізичної культури та іншими предметами є достатня
кількість часу: для відпочинку, підготовки до уроку, виконання інших
потреб режиму дня.

Знову, як і в попередній розробці (програма для багато комплектних шкіл)
є можливість працювати на більш конкретний результат, більш виважено
планувати розвиток рухливих якостей, більше уваги приділяти кожному
учневі. І заняття футболом у навчальному процесі є додатковим стимулом у
виконанні цих ідей.

Похожие записи