Семенченко Олена Вікторівна,

Фьокліна Галина Іллівна,

вихователі Таганчанського

дошкільного навчального закладу

Канівського району

Здійснення креативного розвитку дошкільників в ігровій діяльності

Реформування системи освіти висуває розвиток творчої, креативної
особистості дитини як одне з пріоритетних завдань. Саме від творчих
людей, які можуть досягти успіхів у діяльності завдяки певним
індивідуальним та особистим рисам, залежить розвиток суспільства.

Дошкільна освіта — первинна складова у системі безперервної освіти в
Україні. В умовах оновлення суспільства, відродження національної
культури орієнтація на творчий, креативний розвиток особистості є
головною засадою сучасного виховання та освіти, що в свою чергу орієнтує
на підвищення ролі завдань розвитку творчого, креативного потенціалу
дитини як засобу формування її духовного світу, національної свідомості,
морально-етичних ідеалів.

Головна мета дошкільної освіти: формування базису особистісної культури
дитини через відкриття її світу в його цілісності та різноманітності.

Креативна, творча особистість — це індивід, який володіє високим рівнем
знань, має потяг до нового, оригінального. Для такої особистості творча,
креативна діяльність є життєвою потребою, її здібності пов’язані із
створенням нового, оригінального продукту.

Орієнтованість Базового компонента на кожну особистість допомагає
уникнути усередненості, рецептурності в освіті, дійти до кожної окремої
дитини, розкрити всі її можливості та задатки. Важливо усвідомити
головне: дитина не об’єкт, а суб’єкт активної співпраці з дорослими.

Креативній, творчо спрямованій активності дошкільника притаманні:
активність у мисленні, ініціативність, наявність певних нахилів,
здібностей, інтересів, творчої уяви; небайдуже ставлення до навколишньої
дійсності, здатність помічати, переживати, творити нове, сумніватися й
шукати шляхи рішень, отримувати задоволення від результату й самого
процесу творення; достатній рівень життєвої компетентності.

У дослідженнях проблеми розвитку дитячої креативної творчості
представники гуманістичної педагогіки доводять її очевидну
суспільно-педагогічну цінність, яка полягає у формуванні унікальних
креативних здібностей, що забезпечують дитині участь у
найрізноманітніших видах діяльності. Креативна творчість у дитинстві не
самоціль, а засіб та умова всебічного гармонійного розвитку, виявлення
свого розуміння навколишнього, свого ставлення до нього. Вона допомагає
розкрити внутрішній світ, особливості сприймання, уявлень, інтересів,
здібностей.

Доведено, що становлення творчої особистості, розвиток її креативних
здібностей у дітей залежить від гармонійного поєднання природних
задатків, вагомих для конкретної дитини, мотивів діяльності та
сприятливого розвивального середовища. Важливим чинником успіху є також
виховання морально — вольових якостей, розвиток емоційної сфери та
набуття дошкільниками певних знань, умінь, навичок, які необхідні для
проявлення творчого потенціалу. Саме знання, уміння та навички — основа
розвитку творчої, креативної уяви, фантазії, втілення дитячої творчості.

У контексті особистісного виміру освіти, зокрема, дошкілля, змінюється
усталений стереотипний погляд на дитину лише як на об’єкт виховання, що
потребує прямого керівництва творчим процесом. Вихователі в умовах
сьогодення розглядають дитину як суб’єкт творчого процесу і відповідно
організовують діяльність малюка на основі гуманістичного підходу у
навчально — виховному процесі.

Дитина дошкільного віку у процесі своєї діяльності активно діє і
відкриває щось нове для себе, пізнає довкілля, водночас спостереження та
аналіз вихователем творчих проявів дитини виявляються багатющим
матеріалом для вивчення відчуття її духовного, фізичного, психічного
станів та внутрішнього світу. Пріоритетними напрямками роботи вихователя
з дітьми щодо розвитку креативних, творчих здібностей дошкільника є:
оновлення змісту навчально — виховного процесу, що полягає у створенні
належних умов забезпечення розвивального середовища, своєчасному
виявленні природних задатків, нахилів і здібностей дитини; інтеграції
родинного та суспільного дошкільного виховання, на засадах національної
культури та загальнолюдських цінностей; формування готовності вихователя
до інноваційної діяльності; використання сучасних досягнень
психологічних і педагогічних культур, надбань світового досвіду.

Гарантією активного впливу на розвиток креативних здібностей у дітей
вважається побудова освітнього процесу з позиції
особистісно-зорієнтованого підходу, створення умов для реалізації
особистості дитини через задоволення базових потреб відповідно до
соціокультурних норм, вибір змісту й освітніх технологій повинен
здійснюватися з позиції урахування унікальності та індивідуальності
кожної дитини. Педагог повинен сам виявляти глибоку увагу, повагу,
турботу, любов до кожної дитини; бачити в ній індивідуальність;
забезпечувати умови для виховання дитини як особистості. Реалізувати
поставлені цілі в сучасній освіті можна при модернізації усталеного
арсеналу форм, методів, прийомів та засобів розвивально-виховної роботи
з дітьми, з батьками.

У сучасній дошкільній освіті позитивно зарекомендували себе такі методи
і прийоми роботи з дітьми: розвивальні ігри та вправи, проблемні
запитання, проблемно — пошукові ситуації, експериментальні дослідження,
систематичні спостереження, логічні задачі тощо. Неординарний, творчий
підхід до виявлення креативних здібностей у дітей дошкільного віку та
створення відповідних умов для їх розвитку — одне з пріоритетних завдань
роботи педагогічних працівників дошкільної галузі і є запорукою успіху у
формуванні творчо спрямованої особистості дошкільника, формуванні
елементів самоорганізації кожної дитини та формуванні навичок
інтелектуального саморозвитку дітей.

Сучасний характер навчання дітей дошкільного віку забезпечується
значною мірою використанням розвивальних ігор в розумовій роботі та
творчій активності. Важливим для вихователя є вміння повсякчас ставити
дитину в такі умови, коли вона самостійно приймає рішення.

Гра — це найбільш доступний для дітей вид діяльності, спосіб переробки
отриманих з навколишнього середовища вражень. В грі яскраво проявляються
особливості мислення і уяви дитини, здатність до фантазування, також
його емоційна активність, потреба в спілкуванні. Гра -соціальна практика
дитини. Вона має великий вплив на розвиток різноманітних здібностей
дитини в тому числі і креативних.

& . ” – ? ? c

¦

– ? ¤

^TH

6Дитина розвивається під впливом виховання, впливом вражень від
оточуючого середовища. У неї з’являється інтерес до життя. Гра —
найбільш доступний для дитини вид діяльності, своєрідний спосіб
переробки отриманих вражень. Враження пробуджують у дітей різноманітні
почуття, мрії, підштовхують їх до творчості, креативного мислення. Через
гру можна розвивати різноманітні творчі здібності: образотворчі,
мовленнєві, музичні.

У своїй роботі з дітьми з розвитку мовленнєвих творчих здібностей ми
використовуємо різні вид ігор: дидактичні, театралізовані,
сюжетно-рольові, ігри-фантазування. Недарма саме розвиток зв’язного
мовлення дітей є головним завданням річного плану роботи нашого
дошкільного закладу.

Досвід роботи з дітьми показує, що ігри-фантазування являються найбільш
ефективним засобом розвитку творчості дітей, в даних іграх дошкільнята
мають змогу грати зі словами, створювати незвичайні слова, загадки,
віршики, розповіді. У грі — фантазуванні дитина може експериментувати.
Така гра розвиває важливі характеристики творчості, креативності:

швидкість думки

гнучкість мислення

оригінальність ідей

сміливість

допитливість.

Ігри — фантазування сприяють розвитку мовленнєвих здібностей дітей,
пізнавальній активності, самостійності, творчості, комунікативності,
самореалізації дітей. Такі ігри включають в себе вирішення багатьох
завдань: навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних,
моральних, комунікативних, трудових, нестандартних та творчих. Під час
проведення даних ігор з дітьми ми враховуємо вікові можливості
дошкільників, оскільки пропонуємо їх в притаманних для дітей дошкільного
віку видах діяльності. Гра має декілька варіантів вирішення, тому
діти не переймаються думкою, правильно вони вирішили завдання чи ні, —
усі варіанти вирішення будуть правильними. Головне тут те, що дитина
вирішує творче завдання, мислить креативно, проявляючи при цьому всі
свої здібності: оригінальність, неповторність, індивідуальність. Зміст
ігор-фантазувань передбачає їх виконання на різних рівнях складності, що
дає можливість диференціювати їх залежно від рівня розвитку кожної
дитини, а також індивідуальних уподобань та інтересів вихованців. Такі
ігри стимулюють у дітей пізнавальні інтереси, дослідницькі пізнавальні
дії, самостійний варіативний пошук досягнення результату, відкриття
нового. Визначаючи місце даних ігор у своїй роботі можемо сказати те, що
вони є універсальним способом, — їх можна використовувати як під час
індивідуальної роботи з дітьми, так і під час колективного спілкування з
дітьми, у різних видах діяльності, підчас прогулянок, різних видах
творчості — образотворчої, музичної, мовленнєвої.

За допомогою проведення ігор — фантазувань ми в своїй групі виготовили
разом з дітьми добірку дитячих казок, яка складається з різних
неймовірних історій, розповідей та казочок придуманих самостійно нашими
вихованцями. Мета даної роботи з дітьми — це розвиток творчої уяви,
фантазування, креативного мислення особистості, самостійне творче
висловлювання, прагнення говорити правильно і виразно рідною мовою.
Створюючи дану добірку дитячих робіт ми ставили таке завдання: виявити
рівень сформованості мовленнєвих та креативних здібностей наших малят.

Аналіз мовленнєвої компетентності та креативних здібностей показав, що
лише у декількох дітей старшої групи немає стійкого інтересу до
словесної творчості; бажання самостійно придумувати казку чи оповідання
виникає рідко, переважно під впливом дуже сильних вражень та за умови
допомоги з боку вихователя чи батьків; переважає бідний вибір мовних
засобів, вживання однотипних засобів зв’язку; діти мало вживають
поширені речення і складні конструкції; звертаються лише до окремих
мовних засобів виразності; мають невисокий рівень розвитку уяви і
мислення та володіють малим словниковим запасом. Більшість дітей групи
показали хороші результати.

Та поруч з тим, незалежно від якісного рівня складених дітьми казок,
історій, значущим для них є сам процес активної мовленнєвої практики, що
в свою чергу вимагає від дошкільників творчого підходу до поставлених
інтелектуальних і мовленнєвих завдань.

При побудові роботи з дітьми ми спиралися на дидактичні принципи:

урахування вікових та індивідуальних особливостей кожної дитини –
виховання в діяльності:

стимулювання дитини до саморозвитку

природо відповідності

взаємозв’язок навчання та розвитку

співробітництво

індивідуальний підхід.

Має значення в роботі з дітьми дошкільного віку і створення відповідних
умов: фізичних, які визначаються у наданні матеріалів для самостійної
творчості, фантазування; соціально-емоційних, які включають в себе
створення внутрішньої безпеки, відчуття розкутості, й можливості діяти
довільно; інтелектуальні, які включають розвиток уміння розв’язувати
творчі завдання, відмовлятися від шаблонів, розвиток інтуїції, як суміші
знань, інстинктів, емоцій, моралі та ціннісних суджень; розширення
кругозору; надання дітям можливості діяти за інтересами; можливість
ставити перед собою завдання.

Гра-фантазування на тему: „Складання колективної казки про пригоди
курчатка та гусенятка».

Мета: вчити дітей складати сюжетну розповідь за допомогою
структурно-логічної схеми, дотримуватися основної сюжетної лінії,
характеризувати головних героїв. Розвивати уяву, фантазування, мислення
та підвести дітей до пошуку різноманітних способів розгортання казкового
сюжету та вирішення проблемних завдань.

Вид творчості: колективний.

Матеріали: ляльковий театр, іграшкові курчатко та гусенятко, олівці,
аркуші паперу.

Хід заняття:

Вихователь демонструє за допомогою лялькового театру дві іграшки
-курчатка та гусенятка, пропонує уважно розглянути їх, розповісти про
них: який в кожного вигляд, хто з них старший, що їм найбільше
подобається робити. Перед дітьми ставиться проблемне запитання: як
курчатку та гусенятку перебратися через широкий струмок на красиву
квіткову галявину. Як один з друзів допомагав іншому? Кого вони зустріли
під час подорожі?

У роботі по створенню казки особлива увага приділялася діалогу дійових
осіб, їхнім рухам, інтонації голосу. Адже через спілкування героїв
відбуваються основні події твору. Діти вчилися драматизувати казку,
передавати характер персонажів, вживати образну лексику, засоби
виразності. Перед вихователем стояло завдання активізувати дітей,
збуджувати їхнє мислення, уяву, фантазію, викликати сильне бажання
придумувати, знаходити оригінальне рішення поставленим проблемним
завданням, розвивати креативні здібності дітей, створити атмосферу
радісної фантазуючої гри.

Використовувалися і прийоми малювання ілюстрацій до епізодів казки:
малювання човника, містка тощо.

PAGE

PAGE 7

Похожие записи