Реферат на тему:

Завдання, шляхи та засоби трудового виховання та професійної орієнтації
увчнів. Ідеї трудового виховання в історії розвитку педагогіки і
шкільництва. Естетичне та фізичне виховання

Трудове виховання — процес залучення школярів до різноманітних
педагогічно організованих видів суспільне корисної праці з метою
передання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого
практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці.

Людина розвивається духовно й фізично тільки в праці. Без праці вона
деградує. Будь-які спроби уникнути продуктивної праці призводять до
негараздів і для особистості, і для суспільства. З цього приводу К.
Ушинський писав: «Якби люди винайшли філософський камінь, то біда була б
ще невелика: золото перестало б бути монетою. Але якби вони знайшли
казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або винайшли
машину, яка цілком заміняє всяку працю людини, то самий розвиток людства
припинився б: розбещеність і дикість полонили б суспільство».

У процесі фізичної праці в учнів розвиваються мускулатура різних частин
тіла, координація і точність рухів, зграбність, сила, витривалість.
Праця сприяє їх розумовому розвиткові. Діти, зайняті різними видами
праці, кмітливіші, винахідливіші, вони стикаються з різними знаряддями
праці, матеріалами, дізнаються про їх призначення, збагачують свій
словниковий запас. Участь школярів у трудових процесах позитивно впливає
на їх поведінку, дисциплінує.

Важливий аспект психологічної підготовки підростаючого покоління до
праці — формування у нього почуття самовідповідальності, розуміння
необхідності самому піклуватися про себе. Як справедливо стверджує
О.Вишневський, почуття самовідповідальності сприяє розвитку в характері
людини таких необхідних для життя і діяльності рис, як підприємливість,
ініціативність, творчість. Коли ці риси «стають характерними для
більшості людей, то суспільство має шанс досягнути господарського успіху
і добробуту».

Трудове виховання учнів здійснюється в усіх видах праці, передусім у
навчальній праці. К. Ушинський наголошував, що навчання є найскладнішим
і найважчим видом праці. Для багатьох учнів значно легше попрацювати
фізично, ніж розв’язати математичну задачу або написати твір. Навчання
формує потрібні трудові якості людини лише за умови, що воно має істотні
ознаки праці: свідому постановку мети, осмислення конкретним індивідом
своєї ролі в досягненні поставлених завдань, напруження розумових сил,
подолання труднощів і перешкод, самоконтроль. Для цього необхідно
пробудити в учнів бажання вчитися, розвинути в них пізнавальні інтереси
й дати їм можливість пізнати радість успіху в навчанні. Складність
розв’язання цього завдання в тому, що школярі не завжди відразу бачать
результати навчальної праці.

Самостійна трудова діяльність особистості — це, перш за все, творча
діяльність, яка базується на достатньо розвинутих загальнотрудових і
спеціальних уміннях. Перехід нашого суспільства до ринкових відносин
вимагає кардинальних змін у трудовому вихованні учнівської молоді. На
перший план виступають такі якості особистості, як самостійність і
підприємливість. Важливою умовою підготовки учнівської молоді до вибору
професії і трудової підготовки, для сучасних умов, безперечно, є
вивчення економіки, науки, яких поєднує в собі різні види наукових
напрямків.

Питання підготовки молоді до трудової діяльності висвітлювалися в
роботах авторів: М.Горлача, В.Терес, Г.Левченко, МТименко, ОЛроцишин,
О.Шпак. Цій проблемі присвячено також роботи педагогічних колективів
вищих і загальноосвітніх закладів. Розвиваючи і збагачуючи проблему
економічної освіти і виховання учнівської молоді та школярів в умовах
розвитку ринкових економічних відносин, вчені С.Вовканич, А.Вихрущ,
В.Мадзігон, ІДрокопенко, В.Сидоренко, Г.Левченко, М.Ярмаченко та інші
розробили нові підходи до організації економічної освіти через систему
трудової підготовки. Проте проблема вимагає подальшого дослідження,
вивчення і вдосконалення.

Вироблення методичного підходу підготовки молоді до творчої діяльності в
умовах ринку, приєднання трудового виховання і розвитку творчих
здібностей молоді до реального життя, що в кінцевому результаті
відіб’ється позитивно на економіці країни.

Основна ідея нової системи трудового виховання молоді — це поєднання
навчання з педагогічно-дошкільною індивідуальною та колективною працею.

Найважливіша умова ефективного трудового виховання молоді полягає у
тому, щоб трудова діяльність була соціальне, економічно та педагогічне
доцільною.

Формування сучасного економічного мислення — складова частина складного
процесу визначеної переорієнтації суспільної свідомості підростаючого
покоління. Необхідність у переорієнтації суспільної свідомості викликана
новими змінами, які проходять в житті людей, розвитком економіки,
переходом до інтенсивного виробництва, широким розвитком різних форм
власності та ринкової інфраструктури.

Підвищення ефективності суспільного виробництва деякою мірою залежить
від зрілості економічної свідомості людей, які переважно виховувалися в
дусі командно-адміністративної економіки з чітко визначеними планами
виробництва, розподілу та забезпеченням доходів. від готовності брати
активну участь в управлінні виробництвом, вдосконаленні управління
економікою, а це можливо, якщо до цій діяльності буде підготовлена
молодь, яка після закінчення навчання буде працювати в різних галузях
народного господарства.

Формування економічної свідомості — розвиток економічного мислення,
проявляється на двох взаємопов’язаних рівнях: теоретичному і
емпіричному.

При формуванні економічного мислення та економічної культури учнів,
особливо важливим є правильне засвоєння суті економічних відносин у
суспільстві. Економічні відносини завжди історично конкретні. Вони
складаються на основі певної форми власності на засоби виробництва і
складають суть економіки країни. На цьому виростає конкретна економіка,
конкретне господарство країни, формується мета розвитку виробництва,
форми і методи господарювання, певні політичні, соціальні і духовні
особливості країни. Економіка не тільки зв’язана з розвитком виробничих
сил і зумовлена цим розвитком, але й виконує ідеологічну функцію: діє на
свідомість, почуття, поведінку людини.

Система виховання особистості повинна мати різні форми об’єднання знань
і діяльності, процесу навчання і підготовки до участі в творчій роботі.
На нашу думку, сам процес виховання молоді пов’язаний з економічною
культурою підростаючого покоління, яка формується в умовах розвитку
ринкової економіки, при соціальних змінах в суспільстві як результатів
діяльності людей у сферах економічного життя.

Трудове виховання покликане виробити в учнівської молоді трудові навички
та уміння сформувати професійну майстерність, виробничі навички,
знаходити задоволення у праці.

Економічне виховання є складовою частиною виховання гармонійно
розвинутої особистості, має специфічні завдання, принципи, проникає у
всі сфери суспільного життя.

Розвиток науки і техніки, зростання свідомості молоді, зміни, в
економічній, суспільній, духовній сферах вимагають постійного
вдосконалення виховання.

Економічне виховання включає знання про економіку, суть економічних
законів, систему виробничих відносин грошову систему, податкову політику
держави, і інші економічні напрямки навчання — менеджмент і маркетинг.

Основна ідея нової системи трудового виховання в умовах ринкової
економіки — поєднаним навчання учнівської молоді з педагогічне доцільною
індивідуальною та колективною суспільною і виробничою діяльністю. Тут ми
наголошуємо, що одне з найголовніших завдань трудового виховання молоді
— це формування усвідомленого ставлення до праці як основи
життєдіяльності.

Вербальні методи виховання школярів без поєднання з продуктивною працею
не забезпечують необхідних переконань і ціннісно-трудових орієнтацій
особистості не завжди сприяють прояву трудової активності працівників.

Сьогодні перед суспільством стоїть дуже важливе завдання — подолати
існуючу в трудовому вихованні молоді відірваність від реальних потреб
життя. І педагогічним, виробничим колективам необхідно пам’ятати, що
тільки при дієвій участі, корисній, продуктивній праці молоде покоління
може стати активним громадянином суспільства. Тільки через практику
можна визначити сутність особистості та її морально-трудові мотиви і
можливості.

Слід зазначити, що відірваність трудового виховання молоді від реального
життя негативно позначається потім і на моралі молодих робітників, і на
економіці країни.

Визначальною вимогою нашого суспільства до педагогічної науки є
поліпшення підготовки учнівської молоді до свідомого вибору професії,
самостійної трудової діяльності. Але потрібно пам’ятати, що для
виконання нових завдань необхідне створення нової системи трудового
виховання особистості в нових умовах соціально-економічного розвитку
незалежної України. Звідси випливають серйозні вимоги до змісту
підготовки соціальне активного, здатного до високопродуктивної праці
молодого покоління.

Таким чином, мова може йти не про підготовку молоді до праці взагалі, а
про конкретну трудову діяльність. Людина може говорити про вибір своєї
професії лише тоді, коли серед кількох видів трудової діяльності вибрала
найбільш відповідний своїм можливостям і світосприйняттю.

Отже, можна стверджувати, що підготовка молоді до нових форм
господарювання, на найвищих рівнях методико-педагогічного навчання і
виховання в кінцевому результаті будуть без результативними, якщо
держава не змінить напрям реформування виробничо-трудової політики в
суспільстві, не створюватимуться робочі місця, не підвищуватиметься
заробітна плата, особливо тих галузях, де створюють матеріальні блага.

Завершальним етапом психологічної та практичної підготовки учнів до
трудової діяльності є їх правильна професійна орієнтація.

Професійна орієнтація —- система організації та проведення
навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями необхідних
знань про соціально-економічні й психофізіологічні умови правильного
вибору професії, формування в них уміння аналізувати вимоги різних
професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно
значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку.

Правильний вибір професії — це моральне задоволення, висока самооцінка.
Водночас це й висока продуктивність праці, висока якість продукції.
Вибір професії — точка, в якій сходяться інтереси особистості та
суспільства, де можливе й необхідне поєднання особистих і загальних
інтересів.

Завданнями профорієнтації є ознайомлення учнів з професіями та правилами
їх вибору, рекомендованими Міністерством освіти і науки України;
виховання в молоді спрямованості на самопізнання і власну активність як
основу професійного самовизначення; формування вміння зіставляти свої
здібності з вимогами, необхідними для набуття конкретної професії,
складати на цій основі реальний план оволодіння професією; забезпечення
розвитку професійно важливих якостей особистості.

Професійна орієнтація — це комплексна науково обгрунтована система
форм, методів та засобів впливу на особу з метою оптимізації її
професійного самовизначення на основі врахування професійно
важливих особистісних характеристик кожного індивідуума та потреб ринку
праці. Вона спрямована на досягнення збалансованості між професійними
інтересами і можливостями людини та потребами суспільства в
конкретних видах професійної діяльності. Професійна орієнтація
населення є складовою частиною соціально-орієнтованої ринкової
економіки, яка впливає на ринок праці, товарів, послуг та капіталу.

Профорієнтаційна робота сприяє цілеспрямованому розвитку здібностей
людини, зростанню її професіоналізму, працездатності, збереженню
здоров’я і виступає одним із важливих елементів державної
політики в сфері соціального захисту та зайнятості населення,
забезпечує ефективне використання трудового потенціалу особи,
підвищення її соціальної та професійної мобільності, відіграє
значну роль у профілактиці масового вимушеного безробіття.
Профорієнтаційні заходи стимулюють пошук людиною найефективніших
засобів підвищення свого професійно-кваліфікаційного
рівня, розвиток соціально-економічної ініціативи, інтелектуальної та
трудової незалежності.

Головною метою профорієнтаційної роботи є сприяння
специфічними для неї методами посиленню конкурентоспроможності
працівника на ринку праці і досягнення продуктивної зайнятості
населення.

Професійна орієнтація включає такі елементи: професійної інформації,
професійної консультації, професійного добору, професійного
відбору та професійної адаптації. Професійна інформація забезпечує
ознайомлення із змістом і перспективами розвитку професій, формами
та умовами їх здобуття, станом та потребами ринку праці в кадрах,
вимогами професій до особистості, можливостями
професійно-кваліфікаційного становлення.

Професійний добір — система профдіагностичного обстеження особи,
спрямована на визначення конкретних професій, найбільш придатних
для оволодіння ними конкретною особою.

Професійний відбір здійснюється з метою визначення ступеню
придатності особи до окремих видів професійної діяльності згідно з
нормативними вимогами. Професійний відбір громадян здійснюється
відповідно до Переліку професій та спеціальностей, що вимагають
професійного відбору. Вказаний перелік затверджується у
встановленому порядку Кабінетом Міністрів України.

Важливою складовою всебічного гармонійного розвитку особистості є
естетичне виховання.

Естетичне виховання — складова частина виховного процесу, безпосередньо
спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність
за законами краси в усіх сферах діяльності людини.

Методологічною засадою естетичного виховання є етика — наука про
загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною, про
сутність і форми відображення дійсності й перетворення життя за законами
краси, про роль мистецтва в розвитку суспільства.

У процесі естетичного виховання формуються естетична свідомість і
поведінка школяра.

Естетична свідомість — форма суспільної свідомості, що являє собою
художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття,
переживання, оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в
мистецькій творчості та естетичних поглядах.

Естетичні почуття — особливі почуття насолоди, які відчуває людина,
сприймаючи прекрасне в дійсності й у творах мистецтва.

Естетичний смак — здатність людини правильно оцінювати прекрасне,
відокремлювати справді прекрасне від неестетичного.

Естетичний ідеал — уявлення людини про прекрасне, до чого вона прагне,
на що рівняється.

Естетика поведінки — риси прекрасного у вчинках і діях людини (у
ставленні до праці й до суспільства, в манерах і зовнішньому вигляді, у
формах спілкування з людьми.

У процесі естетичного виховання важливо навчити учнів розуміти й
сприймати красу. Спостерігаючи прекрасне, людина не може залишатися
байдужою, вона переживає, відчуваючи любов або ненависть до
спостережуваного. Тому треба, щоб діти вміли розрізняти справді красиве
і потворне.

Компонентом усебічного гармонійного розвитку особистості є фізичне
виховання.

Фізичне виховання — система соціально-педагогічних заходів, спрямованих
на зміцнення здоров’я та загартування організму, гармонійний розвиток
форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих
рухових навичок та вмінь.

Теорія і практика фізичного виховання спираються на дані фізіології.
Фізіологічна наука озброює теорію і методику фізичного виховання
закономірностями розвитку організму людини, правильного врахування
впливу різноманітних чинників на його функціональну діяльність. На
основі її даних розробляють науково обґрунтовану систему фізичних вправ,
спрямованих на розвиток рухових дій і формування фізичних якостей
організму.

Список використаної літератури

1. Горлача М.І. Економічна освіта і виховання учнів. — К.: Радянська
школа, 1989.

2. Новак О.І., Вачевський М.В., Тименко М.П. Економічне виховання як
основа форліування готовості учнівської молоді до самостійної трудової
діяльності. — К.: Інститут педагогіки АПН України, 1997.

3. Тименко М.П., Вачевський М.В., Мадзігон В.М. Формування готовності
учнівської молоді до самостійної трудової діяльності. — К.: НД1
педагогіки АПН, 1982.

Похожие записи