Реферат на тему:
Завдання, методологічні основи природознавства та методів викладання
природознавства
П Л А Н
Методика природознавства як наука, предмет її вивчення, методологічна
основа.
Зміст методики природознавства.
Завдання методики навчання природознавства.
Власно педагогічні цілі методики природознавства.
Методи наукового дослідження.
1. Методика природознавства – це одна з галузей педагогічної науки, є
складовою частиною загальної методики викладання біології. Це наука про
систему процесу навчання, виховання і розвитку молодших школярів,
обумовленої особливостями змісту шкільного предмету.
Предметом вивчення методики природознавства є процес навчання учнів
початкових класів природознавству, їх виховання і розвиток в ході
навчання.
Методологічною основою є науковий світогляд.
2. Зміст методики розробляється насамперед на основі розуміння її як
науки про організацію процесу навчання природознавства у початкових
класах. Це зумовило виділення змісту методики.
І-й рівень – сутність навчання і об’єктивні загальні закономірності
його походження (забезпечується під час вивчення педагогіки і
психології.
ІІ-й рівень – генезис компонентів методичної системи з природознавства.
Їх зміст та загальні закономірності реалізації кожного на основі
взаємозв’язків і взаємозалежностей між ними.
ІІІ-й рівень – способи, форми і засоби втілення закономірностей
здійснення кожного компонента в конкретних педагогічних ситуаціях.
Отже, методика природи, як педагогічна наука, розробляє зміст кожного
компонента методичної системи, умови їх реалізації з урахуванням
специфіки навчального предмета та вікових особливостей молодших
школярів, вивчає взаємозв’язки між ними і розробляє найефективнішу
технологію управління процесом навчання, спрямовану на освіту, розвиток
і виховання особистості кожного учня.
3.
Вивчення історичного досвіду розвитку методики природознавства навчання
природознавства у школі І ступеня;
Визначення освітніх, розливальних та виховних цілей природознавства та
його місця в системі початкової школи;
Розробка змісту природознавства, як навчального предмета, що
реалізується в науково обґрунтованих програмах і підручниках;
Розробку методів, прийомів, засобів наочності та форм організації
процесу навчання природознавства, критеріїв їх вибору стосовно кожної
конкретної педагогічної ситуації;
Розробку системи підготовки майбутнього вчителя до організації та
керування процесом навчання природознавства молодших школярів.
4. Зміст кінцевої власне педагогічної цілі учителя визначається вимогами
суспільства щодо рівня розвитку особистості майбутніх громадян, який
повинна забезпечити школа. На сучасному етапі суспільним ідеалом (у
концепції шкільної освіти є “всебічно розвинена дитина як особистість з
її здібностями і талантами, національно самосвідома з загальнолюдською
мораллю, з засвоєною визначеними соціально-культурними та суспільними
потребами системою обсягу знань про природу, людину і суспільство;
естетично вихована і т.д.”
Сьогодні в період процесу гуманізації освіти, система освіти все більше
визначається як сфера духовного обслуговування людини. І ця сфера все
більше орієнтується на розвиток індивідуальності людини. Тобто розвиток
саме тієї сфери індивідуальності, до розвитку якої вона виявляє
схильності.
Слід пам’ятати, що розвиток індивідуальних якостей дитини без
формування у неї здібностей до реалізації своїх особливостей в умовах
реального ринкового, жорсткого світу, і здібностей до подальшого
саморозвитку себе як особистості, може стати для окремих учнів глухим
кутом. А прагнення просто розвивати індивідуальність дитини є для неї
“ведмежою послугою”.
Школа повинна цілеспрямовано формувати в учнів здібності до
самореалізації і саморозвитку, цілеспрямовано формувати і розвивати
окремі якості учня, які допоможуть йому “знайти себе” і реалізувати свій
потенціал. Тобто нинішня мета навчально-виховного процесу: повна і
закінчена підготовка учня до повноцінного життя в суспільстві через
розвиток його індивідуальності та становлення і розвиток його
особистості (І.Зязюн “Гуманістична стратегія теорії і практики
навчального процесу”, “Рідна школа” №8, 2000р.)
5.
Історичний метод.
Педагогічне спостереження.
Педагогічний експеримент.
Анкетування.
Бесіда.
Вивчення масового досвіду вчителів.
Психологічне спостереження.
Психологічний експеримент.
– Запитання і завдання для самоперевірки.
Що є предметом вивчення методики навчання природознавства у початкових
класах?
Які рівні виділяються в змісті методики навчання природознавства? У чому
їх суть?
Яка мета і завдання методики навчання природознавства як педагогічної
науки?
Розкажіть про методи наукового дослідження методики навчання
природознавства?
Які власне педагогічні цілі методики викладання природознавства?
– Завдання для практичної (самостійної) роботи.
Визначте методи дослідження і розробіть методику їх використання для
досягнення визначеної мети.
Розробіть план дослідження вибраної проблеми курсової роботи з методики
навчання природознавства.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
