.

Засоби інформаційних технологій, їх практичні можливості, дидактична доцільність використання й упровадження (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
363 5420
Скачать документ

Реферат на тему:

Засоби інформаційних технологій, їх практичні можливості, дидактична
доцільність використання й упровадження

 

Під засобами інформаційних технологій (ІТ) будемо розуміти
програмно-апаратні засоби й обладнання, які функціонують на базі
мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і
систем інформаційного обміну, що забезпечує операції щодо збору,
продуціювання, накопичення, зберігання, обробки, передачі інформації. До
засобів ІТ віднесемо: ЕОМ, ПЕОМ; комплекти термінального обладнаная для
ЕОМ усіх класів, локальні обчислювальні мережі, пристрої
уведення-виведення інформації, засоби уведення та маніпулювання
текстовою і графічною інформацією, засоби архівного зберігання великих
обсягів інформації та інше периферійне обладнання ПЕОМ; пристрої для
перетворення даних з графічної або звукової форми у цифрову і навпаки;
засоби та пристрої маніпулювання аудіовізуальною інформацією (на базі
технології “мультимедіа” і “віртуальна реальність”); сучасні засоби
зв’язку; системи штучного інтелекту; системи машинної графіки; програмні
комплекси (мови програмування, транслятори, компілятори, операційні
системи, прикладні програми) та інше.

Прискорення науково-технічного прогресу, що засноване на впровадженні в
освітній простір гнучких автоматизованих систем, мікропроцесорних
засобів і пристроїв програмованого керування, обробних центрів,
поставило перед сучасною психолого-педагогічною наукою важливе завдання
– виховати та підготувати підростаюче покоління, спроможне активно
включатися в якісно новий етап розвитку сучасного суспільства, який
пов’язаний з інформатизацією. Вирішення зазначеного вище завдання –
виконання соціального замовлення суспільства, докорінно залежить як від
технічної забезпеченості навчальних закладів електронно-обчислювальною
технікою з відповідним периферійним обладнанням; навчальними,
демонстраційними приладами, які функціонують на базі засобів ІТ, так і
від готовності та спроможності тих, хто навчається до сприйняття
постійно зростаючого потоку інформації, у тому числі і навчальної.

Повсякденне використання інформаційних ресурсів, які є продуктом
інтелектуальної діяльності найбільш кваліфікованої частини працездатного
населення суспільства, зумовлює необхідність підготовки підростаючого
покоління як творчо активного резерву, що здатний професійно
використовувати засоби ІТ. З цієї причини необхідна розробка певних
методичних підходів до використання засобів ІТ як для розвитку
особистості того, хто навчається, так і для його підготовки до
майбутньої професійної діяльності. Зокрема, для формування вмінь
здійснювати прогнозування результатів своєї діяльності, розробки
стратегії пошуку шляхів і методів вирішення завдань як навчальних, так і
практичних, а в майбутньому – професійних. Не менш важливе завдання –
забезпечення студентів психолого-педагогічними і методичними розробками,
які спрямовані на виявлення оптимальних умов використання ІТ з метою
інтенсифікації навчального процесу, підвищення його ефективності, якості
та результативності. Важливість зазначеного вище обумовлюється не тільки
соціальним заказом, а й потребами індивіда до самовизначення і
самовиразу в умовах сучасного суспільства, етапу інформатизації.

Особливої уваги заслуговує опис унікальних можливостей інформаційних
технологій, реалізація яких створює передумови для небувалої в історії
дидактики інтенсифікації навчального процесу, а також створення методик,
які орієнтовані на розвиток особистості тих, хто навчається. Зазначимо
ці можливості:

а) миттєвий зворотний зв’язок між користувачем та інформаційними і
комунікаційними технологіями;

б) комп’ютерна візуалізація навчальної інформації про об’єкти або
закономірності явищ, як таких що реально відбуваються, так і
“віртуальних”;

в) архівне зберігання великих обсягів інформації з можливістю її
передачі, а також легкий доступ користувача до центрального банку даних;

г) автоматизація процесів обчислювальної, інформаційно-пошукової
діяльності, а також обробка результатів навчального експерименту з
можливістю багаторазового відтворення фрагменту, або самого
експерименту;

д) автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення,
організаційного керування навчально-виховною і контролю за результатами
якості засвоєння матеріалу.

Реалізація можливостей інформаційних і комунікативних технологій, що
зазначені вище, дозволяє організувати такі види діяльності з
використаннями засобів ІТ:

1) реєстрація, збір, накопичення, зберігання, обробка інформації про
об’єкти, явища, процеси, які вивчаються, у тому числі реальні, та
передавання достатньо великих обсягів інформації, яка може бути
представлена у різноманітній формі;

2) інтерактивний діалог – взаємодія користувача з програмною
(програмно-апаратною) системою, яка характеризується (на відміну від
діалогового, що передбачає обмін текстовими командами і відповідями)
реалізацією більш розвинених засобів ведення діалогу (наприклад,
можливість ставити питання у довільній формі, з використанням
“ключового” слова, у формі з обмеженим набором символів); при цьому
забезпечується можливість відбору варіантів змісту навчального
матеріалу, режиму роботи;

3) керування реальними об’єктами (наприклад, навчальними роботами, що
імітують промислове обладнання або механізми);

4) керування відображенням на екрані монітора моделей різних об’єктів,
явищ, процесів, у тому числі і тих, які реально відбуваються;

5) автоматизований контроль (самоконтроль) результатів навчальної
діяльності; корегування за результатами контролю, тестування.

На підставі вище зазначеного виділимо такі дидактичні цілі використання
засобів інформаційних технологій:

1. Розвиток умінь здійснювати експериментально-дослідницьку діяльність
(наприклад, за рахунок реалізації можливостей комп’ютерного моделювання
або використання обладнання, яке працює спільно з ЕОМ).

2. Формування інформаційної культури, вмінь виконувати обробку
інформації (наприклад, за рахунок використання інтегрованих пакетів
користувача, різноманітних графічних і музичних редакторів).

3. Формування вмінь приймати оптимальне рішення або пропонувати варіанти
вирішення у складній ситуації (наприклад, за рахунок використання
комп’ютерних ігор, які орієнтовані на оптимізацію щодо прийняття
рішення).

4. Розвиток мислення (наприклад, наочно-діючого, наочно-образного,
інтуїтивного, творчого, теоретичного видів мислення).

5. Естетичне виховання (наприклад, за рахунок використання можливостей
комп’ютерної графіки, технології “мультімедіа”).

6. Розвиток комунікативних здібностей.

On

яке зумовлене інформатизацією сучасного суспільства, зокрема:

?         підготовкою фахівців у галузі інформатики та обчислювальної
техніки;

?         підготовкою користувача засобами інформаційних і
комунікативних технологій.

Не менш важливе використання можливостей інформаційних технологій з
метою інтенсифікації усіх рівнів навчально-виховного процесу, зокрема:

?         підвищення ефективності, якості та результативності процесу
навчання за рахунок реалізації можливостей інформаційних технологій;

?         забезпечення спонукальних мотивів (стимулів), які зумовлюють
активізацію пізнавальної діяльності (наприклад, за рахунок комп’ютерної
візуалізації навчальної інформації, використання ігрових ситуацій,
можливості керування, вибору режиму навчальної діяльності);

?         поглиблення міжпредметних зв’язків, які побудовані на
інтеграційній основі, за рахунок використання сучасних засобів обробки
інформації, у тому числі й аудіовізуальної, при вирішенні завдань різних
предметних галузей.

Засоби ІТ використовуються у сучасному навчальному процесі, перш за все,
як засоби навчання при організації різних видів навчальної діяльності,
які були зазначені нами вище. При цьому, як при вивченні
загальноосвітніх, так і спеціальних предметів, і в процесі професійної
підготовки використовуються прикладні програмні засоби, які
автоматизують процеси контролю та тренування навчальної діяльності. Ці
прикладні програмні засоби є найбільш популярними, бо вони забезпечують
комфортність праці викладача при забезпеченні автоматизації процесів
контролю, корегування результатів навчальної діяльності, тестування та
психодіагностики.

Досить поширені в останній час прикладні та інструментальні програмні
засоби, які дозволяють моделювати процес, або явище, що вивчається. Ці
програмні засоби репрезентують на моніторі комп’ютера модель об’єкту
(об’єктів) і забезпечують (з певними обмеженнями) інформаційну взаємодію
з моделлю (моделями). Більш високий рівень реалізації моделюючих програм
обумовлює організацію експериментально-дослідницької діяльності тих, хто
навчається, з обладнанням віртуального лабораторного експерименту та
забезпечує автоматизацію обробки результатів такого експерименту. В
останні роки все частіше використовуються можливості технології
“мультимедіа” – подання аудіовізуальної інформації для організації і
проведення навчально-дослідницьких робіт на основі ідеї моделювання
лабораторного експерименту. Тут слід також зазначити значущість
прикладного програмного забезпечення для автоматизації процесів обробки
реузльтатів навчального експерименту, керування навчальним,
демонстраційним обладнанням, яке працює спільно з сучасними ПЕОМ.
Популярністю користуються також програмні засоби і системи для
формування у тих, хто навчається, основ інформаційної культури,
вироблення вмінь і навичок практичної роботи на ЕОМ з сучасними
прикладними програмами офісних додатків.

Не менш важливим напрямком використання засобів інформаційних технологій
є різноманітні додатки для забезпечення функціонування інформаційних
мереж (локальних і регіональних) та систем телекомунікації. Цей напрямок
у галузі освіти досить інтенсивно розвивається, про що більш докладно
буде зазначено нижче. Сьогодні слід констатувати, що кількість
науково-педагогічних, навчально-методичних, інформаційних,
інструктивно-організаційних, нормативних, технічних та інших матеріалів,
що складають зміст інформаційних потоків у галузі освіти, постійно
зростає. Для їх оперативного сприйняття та своєчасної, якісної обробки і
передавання сьогодні поширюється використання баз і банків даних для
автоматизації діловодства і ведення документації як при навчанні основам
наук, усередині навчального закладу, так і в системі управління освітою
загалом. Це є новий напрямок використання можливостей інформаційних
технологій.

Великою популярністю користуються інструментальні програмні засоби щодо
розробки педагогічного програмного забезпечення та науково-дослідницьких
робіт. При цьому на перше місце виходять інструментальні засоби, які
реалізують можливості технології “мультимедіа”.

Узагальнюючи викладене вище та спираючись на сформульовані дидактичні
цілі використання засобів інформаційних технологій, виділимо основні
напрямки впровадження засобів інформаційних технологій в освіті, а саме
використання засобів інформаційних технологій в якості:

1. Засобів навчання, що вдосконалюють процес викладання, підвищують його
ефективність, якість і результативність. При цьому забезпечується:

а) реалізація можливостей програмно-методичного забезпечення сучасних
ПЕОМ з метою надання знань, моделювання навчальних ситуацій, тренування,
контролю результатів навчання;

б) використання об’єктивно-орієнтованих програмних засобів або систем
(наприклад, системи підготовки текстів, електронних таблиць, баз даних)
з метою формування культури навчальної діяльності;

в) реалізація можливостей систем “штучного інтелекту” в процесі
використання інтелектуальних систем, які навчають.

2. Інструменту пізнання навколишньої дійсності та самопізнання.

3. Засобів розвитку особистості того, хто навчається.

4. Об’єкту вивчення (наприклад, у межах засвоєння курсу фізики).

5. Засобів інфомаційно-методичного забезпечення і керування
навчально-виховним процесом, навчальним закладом, системою освіти.

6. Засобів комунікацій (наприклад, на базі телекомунікацій) з метою
поширення новітніх дидактичних технологій.

7. Засобів автоматизації процесу контролю, корегування результатів
навчальної діяльності, комп’ютерного педагогічного тестування та
психодіагностики.

8. Засобів автоматизації процесу обробки результатів експерименту
(лабораторного, демонстраційного) і керування навчальним обладнанням.

9. Засобів організації інтелектуального дозвілля, розвиваючих ігор.

 

Література

Гершунский Б.С. Компьютеризация в сфере педагогики. – М.: Педагогика,
1987.

Бордовский Г.А., Извозчиков В.А. и др. Электронно-коммуникативные
средства, системы и технологии обучения. – СПб.: Образование, 1995.

Извозчиков В.А. Дидактические основы компьютеризации обучения физике. –
Л.: изд. ЛГПИ, 1987.

Извозчиков В.А. Информационная эдукология: Новые информационные
технологии обучения. – СПб.: Образование, 1991.

Информационные технологии в системе непрерывного педагогического
образования: Проблемы методологии и теории // Под ред. проф.
В.А.Извозчиков. – СПб.: Образование, 1996.

Роберт И.В. Современные информационные технологии в образовании:
дидактические проблемы; перспективы использования. – М.: Школа-Пресс,
1994.

Чернилевский Д.В., Филатов О.К. Технология обучения в высшей школе. –
М.: Экспедитор, 1996.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020