Шкребтієнко Людмила Анатоліївна,

завідуюча ДНЗ «Дружба»,

м. Корсунь-Шевченківський

Засоби формування у дошкільників творчих здібностей

Ми живемо в столітті небаченої ще в історії людства технічної революції,
і життя в усіх його проявах стає різнобічним та складнішим, потребує від
людини не шаблонних, звичних дій, що освячені багатовіковими традиціями,
а гнучкості мислення, швидкої орієнтації, креативного підходу до
розв’язання завдань всіх рівнів складності. Адже життя доводить, що в
умовах, що весь час змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення,
працює людина творчо ініціативна, креативна, здатна до генерування і
використання нових ідей та задумів, нових підходів, нових рішень.

Водночас готовність до креативності, творчого розв’язання проблеми, є
загалом одним із механізмів психологічного захисту людини в складних
умовах – як трудовій діяльності, так і в кризових життєвих ситуаціях,
таких як безробіття, соціальні та екологічні кризи, сімейні проблеми,
тощо.

Та чи можливо навчити творчості? Адже творчість, талант – це щось
надприродне, від Бога. Дар творчо мислити або є в людини, або його
немає. Науковці стверджують, що творчість не є природним результатом
виховання. Вона базується на розвинених мисленні та уяві, інтелекті, які
треба розвивати цілеспрямовано і систематично.

Тому розвиток творчих здібностей особистості є ключовою вимогою
особистісно орієнтованої сучасної системи освіти. А креативність
заявлено як одну із пріоритетних ліній розвитку у новій Базовій програмі
розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». Дослідження педагогів і
психологів показали, що розвиток творчої уяви дитини, її фантазії
досягає свого піку у віці 3-6 років, тому саме дошкільний вік є
сензитивним періодом формування креативної особистості.

Творчість – як вітаміни: не багато треба, але якщо їх немає хвороби і
зміни в розвитку неминучі. І так само, як з вітамінами позбавлення
творчості у ранньому віці найнебезпечніше.

На жаль, у дошкіллі ще й до цього часу більше уваги надається
формуванню у дітей виконавчих здібностей (навичок, умінь). Тож дуже
актуальною постає проблема збереження в малюків креативного начала.

А тому і колектив нашого дошкільного закладу поставив перед собою як
одне з основних завдань:

розвиток креативної особистості;

збереження обдарованості;

сприяння розвитку здібностей;

виховання талановитих дітей.

Саме життя змусило нас побачити дітей, які випереджають своїх
однолітків в одному, або кількох видах навчально-виховної діяльності. З
ними одночасно і легко і важко. Легко тому, що така дитина швидко усе
розуміє, мислить неординарно, а важко, бо її треба весь час вести
вперед, не прирівнювати до інших.

Спостереження показують, що винятково обдарованих дітей дуже мало, їх
одиниці, а ось здібних, які потребують особистісного підходу – набагато
більше. Кожен малюк до чогось здібний. Природа в кожного з нас змалечку
заклала якісь здібності. І вони як зерно – або проросте на живому ґрунті
й розвинеться яскрава, непересічна особистість, або всохне…

Тому ми, педагоги, прагнемо створити такі умови для наших вихованців,
де б кожна дитина реалізувала свій творчий потенціал. Переконані, чим
раніше дитину навчимо спостерігати, пояснювати незвичайне, дивуватися
оточуючим явищам, предметам, експериментувати тим грунтовніше підготуємо
її до прояву власне креативних здібностей. Необхідно, щоб дитина не
тільки фантазувала, а й спрямовувала свою фантазію, творчі здібності на
вирішення різноманітних завдань. А задля цього важливо забезпечити їй
розвивальне середовище. Тому в групових кімнатах педагоги нашого закладу
створили центри природничо-дослідницької, театралізованої,
образотворчої, ігрової діяльності. Цьому слугують куточки книги,
здоров’я, етнографії та символіки, міні-музей народознавства.
Пам’ятаємо, що всі наявні матеріали цих осередків завжди мають бути
доступними для дитини. І, не важливо при цьому, яким чином дитина їх
використовуватиме: за прямим призначенням чи якось інакше. Головним є
факт дії, власне експериментування, пізнання властивостей, способів дії
з тим чи іншим предметом або матеріалом. Своєрідним гаслом розвитку
дитини в закладі є стенд, що зустрічає кожного у вестибюлі «Заходь! У
нас все можна: пізнавати, жартувати, гратися, помилятися, творити,
думати, діяти, сміятися, малювати, фантазувати, шукати та знаходити,
прощати, любити, радіти, мріяти, дружити». Засобами музики, художнього
слова, образотворчого мистецтва, засобами логіко-математичних завдань,
завдань на розвиток рухової творчості педагоги нашого закладу постійно
прагнуть впливати на розвиток уяви, художнього смаку вихованців,
заохочують їх мислити самостійно і неординарно.

Вихователями нашого дошкільного навчального закладу підібрано і
виготовлено ряд посібників для розвитку творчих здібностей дітей
дошкільного віку. Використання цих посібників надає можливості для
впровадження диференційованого навчання з урахуванням індивідуальних
можливостей пізнавальної діяльності кожної дитини, що робить навчальний
процес не тільки цікавим і посильним для кожної дитини, а й дає
можливість педагогу якомога ефективніше працювати на певному рівні
складності як з усім дитячим колективом в цілому, так і з кожною дитиною
окремо. Це різноманітні ребуси, танграми, кросворди; завдання на
знаходження однакових чи відповідних один одному малюнків; завдання, які
можна виконати подумки, перевертаючи або обертаючи зображення; завдання
на знаходження з декількох запропонованих на вибір частин малюнка ту,
яка відсутня на ньому; завдання, що пропонують подумки простежити
можливі шляхи виходу з лабіринту; завдання, в яких необхідно із
зображень декількох предметів знайти один «зайвий» і пояснити, чому саме
цей предмет не підходить до інших, виділяючи при цьому узагальнююче
поняття; завдання, де пропонується проаналізувати послідовність
розташування малюнків, логічно продовжити чи завершити їх, заповнити
вільні місця, вибравши із запропонованих чи намальованих необхідні
малюнки. Розвитку творчого начала сприяють і квадрати Воскобовича і
кубики Нікітіна, які є в арсеналі педагогів нашого закладу.

Проте, найспецифічнішим засобом розвитку творчих здібностей дошкільників
вважаємо завдання творчого характеру, що мають за основу систему ТРВЗ.
Адже головні принципи ТРВЗ: розв’язання суперечностей, системний підхід,
тобто вміння бачити навколишній світ у взаємозв’язку всіх його
елементів, а також уміння віднайти необхідний у даній ситуації резерв, і
– найголовніше – оволодіння навичками творчості дають змогу говорити про
те, що спираючись на ці закономірності, дитина в майбутньому дорослому
житті зможе знайти вихід із будь-якої життєвої ситуації, буде здатна
розв’язувати завдання, які постануть перед нею в житті.

ТРВЗ у дитячому садку має кілька напрямів. Найцікавіший для дітей –
придумування казок і розв’язання казкових завдань. Стикаючись зі світом
казки, діти вперше пізнають прості життєві істини й мудрість,
нагромаджену людством протягом століть, вчаться жити. І хто знає, може
саме казки допоможуть їм уникнути помилок у майбутньому?

¤

¦

h;

x

&

gd7.6

gd7.6

gd7.6

&

h’

1методичний прийом – початок після кінця. Ми, чомусь, звикли до давно
відомих і логічно завершених кінцівок казок: ріпку вирвали, Попелюшка і
Принц одружилися, коза і семеро козенят живуть собі, поживають. Але що ж
було далі? Придумати, домислити продовження казки не тільки можливо,
але і корисно. А ще розповідаємо дітям вже який раз знайому казку і
домовляємось щось в ній змінити. Наприклад: Ми говоримо дитині, а давай
зробимо так, щоб коли Попелюшка тікала від Принца, в неї загубився не
черевичок, а щось інше і по цьому чомусь іншому Принц також знайшов її.
Дуже корисно придумувати разом з дітьми короткі казкові історії про
якісь зовсім звичайні речі. Наприклад: листочок, камінчик, м’ячик,
хустинку. Цікаво дітям «зашифровувати» відомі казки за допомогою
геометричних фігур, або ж складати свої за піктограмами. Як бачимо,
придумування нових казок на основі добре відомих у сотні разів підвищує
рівень уяви дитини.

На кожному кроці діти неминуче стикаються з різними суперечностями,
протиріччями, адже всі явища дійсності, об’єкти, люди мають не лише
позитивні, а й негативні якості. Інакше кажучи, у всьому є добре і
погане, корисне і шкідливе. Саме за допомогою казок, або ж на прикладі
життєвих ситуацій навчаємо малят творчо розв’язувати ці протиріччя.
Пропонуємо завдання:

проаналізувати ситуацію – що добре, а що погано, коли дід загубив
рукавичку;

що добре, а що погано, коли звірята її знайшли;

ви часто бували на нашій річці, а чи знаєте, які риби живуть в ній, чим
харчуються; а скажіть, щука в річці – це добре чи погано;

якщо в річці багато риби – це добре чи погано;

сонце повинно яскраво світити – це добре чи погано.

А як вирішити такі протиріччя:

– дятел повинен довбати дерево, щоб харчуватись, і не повинен, бо дерево
може загинути;

– павучок повинен перейти калюжу розплавленої смоли, щоб іти далі, і не
повинен, бо може прилипнути.

Зі старшими дошкільниками часто фантазуємо: що буде коли зникне сонце,
зникнуть меблі або квіти на землі, чи просто все стане голубого кольору.

«Добре — погано», «Користь — шкода», «Навпаки», «Чим може бути?» — в
таких іграх діти засвоюють ази уяви. Дуже корисні для розвитку
пошукового мислення такі задачі – жарти: «Яке каміння не зустрінеш у
морі?», «Скільки яблук виросло на п’яти грушах, якщо на кожній груші
виросло по одному яблуку?».

Спираючись на набуті знання, інтуїцію, використовуючи нестандартні,
оригінальні рішення дитина вчиться знаходити вихід з будь-якої ситуації.
Ситуації можуть бути різні, з будь-якої галузі людської діяльності. З
урахуванням рівня підготовки дітей завдання ускладнюємо, шляхів для
виходу лишається дедалі менше, і тим цікавіше спостерігати, як чудово
вирішують діти дуже складну, на перший погляд проблему.

На заняттях з фізичного виховання, прогулянках шляхом використання
елементів ТРВЗ намагаємось розвинути рухову творчість дошкільників.
Пропонуємо творчі завдання: ходьбу та біг в заданому напрямку з
прийняттям ігрової ролі; ходьбу та біг, які виражають певний внутрішній
стан чи настрій (впевненість, веселість, стомленість); ходьбу із
зображенням контурів геометричних фігур; груповий біг з входженням у
образ (хвиля, струмок, водопад); стрибки з прийняттям ігрової ролі
(жабки, коника, зайчика); імітаційні рухи ногами та руками у стрибку
(крила птаха, прогулянка по небу). Застосовуємо і рухливі ігри на
ознайомлення з протиріччями. Наприклад: «Крок вперед, крок назад». Дітям
пропонуємо проаналізувавши об’єкт, знайти у ньому позитивне чи
негативне. Називаючи позитивні якості предмета, зробити крок вперед,
негативні – крок назад. Цікавою в плані особистої аналогії є рухлива гра
«Спробуй наздожени», коли одна дитина виконує роль, наприклад, зайчика,
а інший малюк – роль вовка, який женеться за зайчиком. Перед
дитиною-зайчиком постає проблемне завдання: у кого чи у що потрібно
перетворитися, щоб цей «об’єкт» був сильніший за дитину-зайця.
Наприклад, у мисливця, і тоді вже проблема постає перед дитиною-вовком.

Ще буквально декілька років тому дошкільнята нашого, як і всіх інших
дошкільних закладів, не мали можливості вибирати знаряддя та матеріал
для малювання, аплікації, ліплення. Чітко визначалась тема і мета
малюнка. Дитячі бажання не враховувались і поступово у більшої кількості
дітей згасав інтерес і не лише до зображувальної, а й до будь-якої
іншої творчості. Щоб це бажання не згасало тепер наші діти мають змогу
користуватися різноманітними матеріалами. Це акварель, гуаш, олівці,
фломастери, кольорова крейда, воскові свічки, вата, сірники очищені від
сірки, кусочки поролону, клаптики тканини, шматочки шерстяних ниток,
копіювальний папір. Опанувавши елементи ТРВЗ, педагоги закладу
зрозуміли, що малювати можна не лише пензликом, а й пальчиком,
долонькою, ватою, можна вирізати різноманітні штампи із картоплини і
запропонувати малюку скласти сюжетний малюнок. Виходить захоплююче й
цікаво. А можна просто поставити пляму, роздмухати її і чудові квіти
відразу ж милують око. Дорослий може на аркуші паперу зробити зображення
свічкою, а дитині запропонувати трішки «почаклувати» і зафарбувати на
перший погляд чистий аркуш. І тоді здивуванню малюка не має меж. А якщо
взяти шерстяні нитки, зафарбувати їх в різні кольори, а потім викласти
на папір – вони залишать досить цікаві сліди. Якщо ж на аркуш паперу
нанести декілька різноколірних ляпок, а потім цей аркуш зігнути навпіл
– диво-метелики злітають у повітря.

Наші вихованці зрозуміли, що малювати можна абсолютно всім, що є під
рукою. Якщо взяти ганчірочку і скласти її багато разів, а потім вмочити
у фарбу, можна дуже швидко і красиво намалювати цілий букет троянд.
Нашим дітям цікаво розфарбовувати пластикові банки, пляшки, котушки,
різноманітні коробки та й, навіть, камінчики.

Результатом цих непростих пошуків стають тематичні виставки творчих
робіт вихованців: «А вже весна, а вже красна», «Зимова фантазія»,
«Осіння пісня», «Моя мама — найкраща», звітують гуртківці «Світ наших
захоплень», до атестації «Творчий пошук».

Для вихователів, дітей та їх батьків організовуємо конкурси: «Город
на вікні», «Лялькова мода», «Супертатусь», на краще облаштування
розвивального середовища, на краще оформлення групової кімнати до свят,
тощо.

Творчі завдання використовуємо скрізь: під час індивідуального й
колективного спілкування з дітьми; у різних видах доступної дітям
дошкільного віку діяльності (грі, праці, навчанні), під час проведення
будь-яких режимних процесів.

У результаті наші діти вчаться дивуватися, розв’язувати нові завдання,
досягати незвичних результатів, у них формується відкритість до нових
ідей, інтерес до невідомого, уміння підійти до проблеми з різних точок
зору, розвивається почуття гумору, уява й фантазія.

Ми розуміємо, що така робота дає змогу відмовитися від стереотипів,
піти невідомим раніше шляхом. Проте, незнання методології діагностування
креативних здібностей, недостатні знання з вікової психології,
відсутність психологічної служби у дошкільному закладі зокрема та в
районі в цілому, відсутність системи в розвитку креативності, як базової
якості особистості, призводить до хаотичності, епізодичності в роботі,
несвоєчасної корекції. Хвилюють питання як правильно оцінити досягнення
дітей у творчій діяльності, як проконтролювати чи належним чином
розвивається ця якість у малюків чи ні? Отже, відчувається потреба в
розробці цілісної педагогічної системи розвитку творчих здібностей
дошкільників різноманітними ефективними засобами, необхідність оновлення
існуючої в дошкільному закладі практики роботи з дошкільниками щодо
розвитку креативності.

PAGE

PAGE 8

PAGE

Похожие записи