Загострення відносин між радянською Росією та УНР у листопаді—грудні
1917 р.

Мета: на фактичному матеріалі охарактеризувати загострення
російсько-українських відносини у кінці листопада—грудні 1917 р.;
виявити особливості перебігу подій Української революції на цьому етапі;
розвивати в учнів навички оцінки історичних подій; поглиблювати вміння
учнів логічно мислити, робити висновки й узагальнення.

Основні поняття: І Всеукраїнський з’їзд Рад; ультиматум РЦК; радянська
«УНР»; Народний секретаріат.

Основні дати: 25 листопада 1917 р.— роззброєння ЦР збільшовизованих
частин у деяких містах України; листопад 1917 р.— вибори до
Всеросійських установчих зборів; 4 (17) грудня 1917 р.— ультиматум РНК;
відкриття І Всеукраїнського з’їзду Рад у Києві; 11—12 грудня 1917 р.— І
Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

                     I.      Організаційний момент

                  II.      Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

               III.      Вивчення нового матеріалу

1.     Боротьба за владу в Україні.

2.     Ультиматум РНК.

3.     Утворення радянської «УНР».

 

              IV.      Закріплення нових знань і вмінь учнів

                                   V.            Підсумки уроку

              VI.      Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда.

1. У чому полягає історичне значення III Універсалу?

2. Чому ЦР не наважилась остаточно розірвати зв’язки з Росією й
утрималася від проголошення незалежності УНР?

3. Назвіть характерні риси політики більшовиків: а) у галузі сільського
господарства; б) у промисловості; в) у зовнішній політиці.

 

4. Якими методами здійснювалося встановлення радянської влади?

5. У чому полягав конфлікт між РНК та ЦР?

 

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Боротьба за владу в Україні. 

Розповідь учителя.

Наприкінці 1917 р. український національний рух ще йшов по висхідній
лінії, що засвідчили результати виборів до Всеросійських установчих
зборів у листопаді. За більшовиків в Україні проголосувало лише 10 %
виборців, за українські партії — майже 75%.

Проблемне запитання.

Чому більшовики, прийшовши до влади, не відмовилися від виборів до
Всеросійських установчих зборів? (їх заборона продемонструвала б не
демократизм новоствореної влади. Крім того, радянська влада ще не мала
сильних позицій.)

Розповідь учителя.

Після несприятливих для себе результатів виборів більшовицькі
організації України вирішили енергійними діями завоювати маси і
перехилити шальку політичних терезів на свою користь. Була розгорнута
широка агітаційно-пропагандистська кампанія, основою якої стало
звинувачення ЦР у контрреволюційності та буржуазності. Крім того,
більшовики активно підтримували ліве крило українських партій,
намагаючись підірвати вплив і авторитет ЦР. Усе це було спрямоване на
створення сприятливих умов для реалізації основного завдання.

— Яке завдання стояло перед більшовиками в Україні? (Захоплення влади в
Україні та встановлення більшовицького режиму на її території.)

Зробити це більшовики спочатку намагались легітимним (законним) шляхом.

— Згадаймо, яким саме. (1. Забезпечити більшість серед делегатів
Всеукраїнського з’їзду Рад і провести його під своїм керівництвом. 2.
Внаслідок переобрання робочих органів на з’їзді трансформувати ЦР у ЦВК
Рад України.)

На противагу більшовикам ЦР готувалася до проведення Українських
установчих зборів.

Використовуючи політичні методи боротьби за владу, більшовики України не
забували також про силу зброї. Вони утворили військово-революційний
комітет із завданням готувати нове повстання у Києві. Та ЦР випередила
їх. 25 листопада Перша сердюцька (гвардійська) дивізія разом з іншими
українськими частинами оточила казарми більшовицьких військ, роззброїла
їх і в ешелонах відправила в Росію.

— Як ви оцінюєте ці заходи ЦР?

Зазначається, що роззброєння збільшовизованих військових частин
відбулося також в інших містах України.

Робота з картою.

Учні простежують розвиток подій за картою атласу «Перша війна радянської
Росії з УНР (грудень 1917 — травень 1918р.» [1, с. 5].

Розповідь учителя.

За таких умов у Києві розпочинає свою роботу Всеукраїнський з’їзд Рад
робітничих, солдатських і селянських депутатів, на якому більшовики
сподівалися здійснити внутрішній переворот і захопити владу цілком
демократичним способом. Але серед 2,5 тис. делегатів вони становили
незначний відсоток, і з’їзд не пішов за ними, ухваливши резолюцію на
підтримку ЦР і засудивши «централістичні заміри… московського
(великоруського) правительства, що, доводячи до війни між Московщиною й
Україною, загрожують до решти розірвати федеративні зв’язки, до яких
прямує українська демократія».

Проміжний підсумок.

&

N

i

(

?

GРозуміючи, що події розвиваються не за їхнім сценарієм, більшовики
разом із лівими есерами, деякими українськими соціал-демократами (всього
127 делегатів) залишили з’їзд і перебралися до Харкова, форпосту
більшовизму в Україні.

2. Ультиматум РНК.

Розповідь учителя.

Уряд отамана Донського козачого війська генерала О. Каледіна після
жовтневого перевороту заявив, що бере у свої руки всю повноту влади на
території області. Для боротьби із заколотниками РНК направляє на Дон
війська під командуванням В. Антонова-Овсієнка. Каледін почав стягувати
з усіх фронтів козачі частини. ЦР погодилась пропускати їх через
Україну, а Каледін — українські військові частини з Дону в Україну.

Новий більшовицький верховний головнокомандуючий М. Криленко заборонив
українським частинам Північного і Західного фронтів пересуватися на
територію України і не дозволив об’єднати Південно-Західний та
Румунський фронти в єдиний Український фронт. Назрівала відкрита війна
між УНР і радянською Росією.

Телеграма, надіслана за підписом В. Леніна і Л. Троцького, в
категоричному тоні ставила ЦР перед альтернативою: підтримати боротьбу
проти Каледіна і повернути зброю роззброєним частинам або ж, у разі
невиконання цієї умови, опинитись у стані війни з революційною Росією.

Робота з історичним документом.

Учні знайомляться з текстом історичного документа [22, с. 18— 20,
документ № 10].

Розповідь учителя.

У цьому документі, з одного боку, визнавались УНР, усе, пов’язане з
національною незалежністю українського народу, але разом із тим прямим
текстом звучав диктат, який був грубим втручанням у внутрішні справи.
Ультиматум РНК містив чотири вимоги до ЦР:

1.     відмовитися від дезорганізації фронту (йшлося про утворення
Українського фронту);

2.     не пропускати з фронту через Україну козачі формування на Дон;

3.     припинити роззброєння радянських полків і червоногвардійців в
Україні;

4.     пропускати революційні (тобто більшовицькі) війська на Південний
фронт.

Згідно з ультиматумом на роздуми відводилося 48 годин, у випадку
відхилення викладених вимог РНК оголошувала ЦР «в стані відкритої війни
проти радянської влади в Росії і в Україні».

Бесіда.

1. Яке враження справили на вас ці пункти?

2. Яким могло бути реагування ЦР на ультиматум? (Вона не прийняла його й
активно заходилася готувати вибори до Українських установчих зборів,
.організовувати власну грошову систему, а також припинила відправку
вугілля, металу, зерна, продовольчих товарів до Росії.) І

3. Утворення радянської «УНР».

Розповідь учителя.

Тим часом у Харкові 11—12 грудня 1917 р. відбувся альтернативний з’їзд
Рад. Він проголошує встановлення радянської влади в УНР, обирає
Центральний виконавчий комітет (ЦВК) Рад України, головою якого став
лівий український соціал-демократ Ю. Медведєв. ЦВК затвердив перший
радянський уряд України — Народний секретаріат (НС), до складу якого
увійшли С. Бакинський, Є. Бош, В. Затонський, Ю. Коцюбинський, Ф.
Сергєєв (Артем), М. Скрипник та інші.

Повідомлення учнів.

Заслуховуються повідомлення про членів НС. Учитель коментує виступи
учнів.

 

Розповідь учителя.

Учитель схематично зображує І на дошці ситуацію в Україні після
проголошення радянської влади.

Незважаючи на те що в роботі з’їзду брали участь лише 200 делегатів, які
представляли 89 Рад (усього в Україні їх нараховувалося понад 300), його
рішення дуже швидко були визнані правомочними радянською Росією та РНК.

Для РНК поява «радянської УНР» не мала важливого юридичного значення.

— Як ви гадаєте, чому?

Самостійна робота за завданням.

Учні самостійно опрацьовують текст підручника [21, с. 39, другий абзац]
або [36, с. 86, другий абзац].

Проміжний підсумок.

Перебіг подій у Харкові давав змогу РНК лишатися ніби осторонь і
кваліфікувати збройне протистояння в Україні як внутрішній конфлікт між
Радами робітничих і солдатських депутатів та ЦР.

 IV.    ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Тестування.

Учні заперечують або стверджують наведені положення.

1. На виборах до Всеросійських установчих зборів за більшовиків в
Україні подано 75 % голосів.

2. Всеукраїнський з’їзд Рад розпочав свою роботу в Харкові.

3. Всеукраїнський з’їзд Рад підтримав ЦР.

4. Військовий уряд на Дону очолював О. Каледін.

5. Ультиматум РНК було висунуто ЦР після проголошення в УНР радянської
влади.

6. Ультиматум РНК підписали В. Ленін і М. Криленко.

7. Головою НС став Ю. Медведєв.

8. РНК вітала створення ЦВК і НС.

 V.  ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

У листопаді—грудні 1917 р. відносини між радянською Росією та УНР
продовжували загострюватися. Ультиматум РНК, проголошення радянської
«УНР» у Харкові були прелюдією до війни між ЦР та радянською Росією.

 VI.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати конспект і текст підручника.

2. Відповісти на запитання і виконати завдання 1—5 [21, с. 48]

або 1—4 [36, с. 86].

3. Продовжити складання таблиці «Українська революція»

Похожие записи