Загальнi вiдомостi про позашкiльну освiту в Українi (реферат)

Реферат на тему:

Загальнi вiдомостi про позашкiльну освiту в Українi

Державна політика. У сфері формування мережі позашкільної освіти як
складовою системи безперервної освіти здійснюється за такими напрямами:

забезпечення прав громадян на здобуття позашкільної освіти;

створення умов для здобуття знань, умінь та навичок у позашкільних
навчальних закладах у час, вільний від навчання в загальноосвітніх та
інших навчальних закладах; та розвитку здібностей та обдарувань
вихованців, учнів і слухачів;

задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному
визначенні;

створення нормативно-правової бази для подальшого розвитку позашкільної
освіти та діяльності позашкільних навчальних закладів.

Принципи. Позашкільна освіта базується на принципах гуманізації, єдності
загальнолюдських і національних цінностей, демократизації, науковості та
системності, безперервності, наступності та інтеграції, багатоукладності
та варіативності, добровільності та доступності, самостійності та
активності особистості, практичної спрямованості позашкільної освіти та
виховання.

Стратегія. Стратегія розвитку мережі позашкільних навчальних закладів
спрямована на регулювання відносин між органами державної влади і
навчальними закладами, установами та організаціями, які визначають
зміст, форми і методи позашкільної освіти вихованців, учнів і слухачів;
створення умов для благодійної діяльності юридичних і фізичних осіб.
Стратегія спрямована на забезпечення потреби особистості у творчій
самореалізації та інтелектуального, духовного і фізичного розвитку,
підготовки до активної професійної та громадської діяльності вихованців,
учнів, слухачів; створення сприятливих умов для соціального захисту та
організації змістовного дозвілля вихованців, учнів, слухачів.

Структура. Політика, принципи і стратегія реалізуються через систему
позашкільної освіти, яка включає державні, комунальні, приватні
позашкільні навчальні заклади; інші навчальні заклади як центри
позашкільної освіти у позаурочний та позанавчальний час (загальноосвітні
навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності,
в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні
навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні та вищі навчальні
заклади І-II рівнів акредитації);

гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі,
науково-пошукові об’єднання на базі загальноосвітніх навчальних
закладів, навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних та вищих
навчальних закладів I-II рівнів акредитації; клуби та об’єднання за
місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності;
культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші навчальні
заклади, установи;

фонди, асоціації, діяльність яких пов’язана із функціонуванням
позашкільної освіти; відповідні органи управління позашкільною освітою і
науково-методичні установи.

Статистика. Ситуація в країні суттєво впливає на стан діяльності
закладів освіти, культури, спорту тощо, які надають учнівській молоді
позашкільну освіту за інтересами, вимагає їх реформування відповідно до
державного замовлення, зацікавленості та попиту дітей, батьків і
громадськості. Завдяки зусиллям центральних та місцевих органів
виконавської влади в умовах економічної кризи вдалося призупинити
скорочення мережі позашкільних навчальних закладів. Протягом останніх
трьох років їх мережа стабілізувалась.

В Україні діють 1497 позашкільних навчальних закладів системи освіти за
основними напрямами позашкільної освіти: туристсько-краєзнавчий,
еколого-натуралістичний, науково-технічний, художньо-естетичний та ін.,
охоплюючи 1,2 млн. дітей та підлітків. У 2000 році кожна 5 дитина
шкільного віку була вихованцем позашкільного навчального закладу.

Зростає мережа комплексів, центрів, палаців, будинків дошкільної роботи
(823); центрів, станцій, клубів юних туристів-краєзнавців (90);

центрів, шкіл естетичного виховання молоді (20).

Широким попитом дітей та підлітків користуються такі творчі об’єднання
як школи комп’ютерного зв’язку, природничих наук, журналістики, центри
дипломатії, інформаційних технологій та ін. Зросла зацікавленість
підлітків до здобуття економічних знань, а також до експериментальне –
дослідницької роботи у наукових гуртках, секціях територіальних
відділень Малої академії наук України, які створюються на базі
позашкільних навчальних закладах.

Разом з тим виникають проблеми матеріально-технічного забезпечення
гурткової роботи з дітьми через відсутність необхідного технічного,
туристського обладнання, обчислювальної техніки, музичних інструментів
тощо приводить до зменшення гуртків науково-технічного,
туристсько-краєзнавчого, еколого-натуралістичного та ін. напрямів.

Контингент позашкільних закладів

Державна політика. У сфері формування та навчання контингенту
вихованців, учнів, слухачів позашкільних навчальних закладів спрямована
на:

створення умов для здобуття вихованцями , учнями, слухачами якісної
позашкільної освіти;

координацію зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян та
сім’ї на подальше становлення та розвиток позашкільної освіти.

Принципи. Державна політика у сфері формування та навчання контингенту
вихованців, учнів та слухачів позашкільних навчальних закладів
здійснюється на принципах:

доступності позашкільної освіти громадянам України незалежно від раси,
кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі,
етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання,
мовних або інших ознак;

добровільності вибору типів позашкільних навчальних закладів, форм
позашкільного навчання і видів діяльності;

правового і соціального захисту вихованців, учнів, слухачів у їх
прагненні до вільного, різнобічного розвитку особистості;

фінансування державних та комунальних позашкільних навчальних закладів
відповідно до їх структури;

науковості та світського характеру позашкільної освіти.

Стратегія. Спрямована на створення умов для задоволення
освітньо-культурних потреб, потреб у професійному самовизначенні і
творчій само-реалізації вихованців, учнів і слухачів, які не
забезпечуються іншими складовими структури освіти; пошук, розвиток та
підтримка здібних, обдарованих і талановитих вихованців, учнів і
слухачів.

Структура. Державна політика та стратегія формування контингенту
позашкільних навчальних закладів реалізується через власну структуру до
складу якого входять учасники навчально-виховного процесу, а саме:
вихованці, учні, слухачі.

Вихованці – особи, які відвідують гуртки, клуби, творчі об’єднання,
секції позашкільного навчального закладу за інтересами, здібностями та
нахилами, отримують допрофесійну підготовку.

Учні – особи, які відвідують класи та інші творчі об’єднання
позашкільного навчального закладу, навчально-виховна робота в яких
організована у формі класно-урочної або іншої системи.

Слухачі – особи, які проводять дослідницьку, пошукову та
експериментальну роботу з різних проблем науки, техніки, мистецтва.

Статистика. Перехід позашкільної освіти у новий якісний стан співпадає з
процесами реформування усієї системи освіти. Розвиток варіативного
виховання у сфері загальної середньої освіти надає особливої
актуальності позашкільної освіти. Основним об’єктом навчання і виховання
у позашкільному навчальному закладі є конкретна дитина.
Індивідуально-особистісний підхід тут реалізується не в намірах чи
принципах, а на практиці. Відсутність примусу, свобода вибору заняття
робить позашкільний навчальний заклад привабливим для дитини різного
віку.

Сьогодні в Україні в системі позашкільної освіти навчається 1,2 млн.
дітей та підлітків за основними напрямами:: туристсько-краєзнавчий,
еколо-го-натуралістичний, науково-технічний, художньо-естетичний та ін.
У 2000 році кожна 5 дитина шкільного віку була вихованцем позашкільного
навчального закладу.

Доповнюючи, розширюючи, поглиблюючи вплив сім’ї та школи, ці заклади
задовольняють і стимулюють розвиток нахилів і здібностей дітей у різних
галузях діяльності: техніці, науці, культурі, мистецтві, туризмі тощо.
Не тільки дають дітям уміння і навички за їх інтересами та програмами, а
т оловне – створюють умови для розвитку їх здібностей, інтелекту,
сприяють духовному самовдосконаленню, професійному самовизначенню,
підготовки до життя.

Створено умови для зростання контингенту учнів, слухачів гуртків, робота
яких спрямована на виховання у вихованців, учнів та слухачів
патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій,
національних цінностей Українського народу, а також інших націй і
народів. Серед них, художньо-естетичні. Спостерігається зростання темпів
приросту чисельності учнів та слухачів в центрах та школах естетичного
виховання молоді (140 відсотків), інших типах позашкільних навчальних
закладів (43,5 відсотка).

Відбулося скорочення контингенту учнів, слухачів центрів, станцій та
клубів технічної творчості (35,5 відсотка), юних натуралістів (16
відсотків), туристів-краєзнавців (13,7 відсотка) флотилій (39,3
відсотка), центрів патріотичного виховання молоді (20 відсотків),
дитячо-юнацьких клубів фізичної підготовки (57,7 відсотка). Головна
причина полягає у забезпеченні функціонування цих закладів відповідними
фінансовими та матеріальними ресурсами.

Особливо нагальною є проблема матеріально-технічного забезпечення
гурткової роботи з дітьми. Відсутність необхідного технічного,
туристського обладнання, обчислювальної техніки, музичних інструментів
тощо не дозволяє удосконалювати роботу позашкільних навчальних закладів,
відкривати гуртки відповідно до потреб дітей, батьків, регіону.

Чисельність дітей, охоплених гуртковою роботою у позашкільних закладах
різних типів

Показники 1992 2000 Абсолютний приріст (скорочення) тис. осіб Темпи
приросту (скорочення) 2000 року до 1992, відсотки

Кількість – всього, тис.осіб 1577,2 1214,7 -362,5 -23,0

у тому числі:

Комплекси, центри, палаци, будинки позашкільної роботи 959,6 786,4
-173,2 -18,0

Центри, станції, клуби технічної творчості 272,1 175,4 -96,7 -35,5

Центри, станції, клуби юних натуралістів 160,4 102,6 -57,8 -16,0

Центри, станції, клуби юних туристів-краєзнавців 62,7 54,1 -8,6 -13,7

Центри, школи естетичного виховання молоді 6,2 12,5 +7,3 +140,0

Флотилії 14,0 8,5 -5,5 -39,3

Центри патріотичного виховання 2,0 1,6 -0,4 -20,0

Дитячо-юнацькі клуби фізичної підготовки 74,9 31,4 -43,2 -57,7