.

Забезпечення інформаційно-комп’ютерного супроводу навчальних занять із географії (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1891
Скачать документ

Реферат на тему:

Забезпечення інформаційно-комп’ютерного супроводу навчальних занять із
географії

Сучасні комп’ютерні технології в географічній освіті базуються на ідеї
їх інтеграції з традиційними навчальними методиками. Сьогодні ми
перебуваємо на етапі оновлення всієї системи освіти, впровадження в
навчально-виховний процес нових інформаційних технологій, орієнтації на
творчу діяльність учня, визнання неповторності його особистості,
забезпечення диференціації та індивідуалізації навчання.

Інформатизація загальноосвітнього процесу суттєво впливає на зміст,
організаційні форми і методи навчання та управління
навчально-пізнавальною діяльністю, а також спричиняє істотні зміни у
діяльності учнів та вчителів. Важливим складником інформатизації
навчальних закладів є інформатизація навчального процесу.

На сучасному етапі здійснення навчання та виховання творчої особистості
інформатизація загальноосвітнього процесу – одне з пріоритетних
стратегічних завдань реформування освіти в нашій країні. Особистість
учня ставиться в центрі навчального процесу, що вимагає від учителя
переосмислення мети і завдань уроків із позиції школярів [1].

Методика мультимедіа є сучасною комп’ютерно-інформаційною технологією,
що забезпечує можливість об’єднувати в одній комп’ютерній програмі
анімацію, звук, текст, графічне зображення та відео [2]. Викладання з
демонстраційно-моделюючими програмними засобами, які використовуються на
етапах вивчення нового матеріалу, закріплення, демонстрації моделі
об’єкту навчання, показу відеофрагментів повинне бути спрямоване на те,
щоб не давати готових відповідей, а націлювати учнів на творчий пошук,
формування власної думки. Головне – не те, правильна чи неправильна
відповідь, а те, як учень обґрунтовує, мотивує свій висновок, шукає
власний варіант рішення завдання. Досягнення цієї мети можливе завдяки
використанню різноманітних форм і методів організації навчальної
діяльності, створення атмосфери зацікавленості, стимулювання учнів до
висловлювань на основі побаченого, почутого чи то змодельованого [2].
Таку можливість надають уроки із забезпеченням
інформаційно-комп’ютерного супроводу навчальних занять з географії.

Важливою складовою інформатизації навчальних закладів є інформатизація
навчального процесу — створення, впровадження та розвиток
комп’ютерно-орієнтованого освітнього середовища на основі інформаційних
систем, мереж, ресурсів і технологій, побудованих за допомогою сучасної
обчислювальної і телекомунікаційної техніки. Вона має два основних
завдання.

По-перше, широке використання у процесі вивчення навчальних дисциплін
педагогічних програмних засобів (ППЗ) на базі сучасних комп’ютерів.

По-друге, отримання необхідних знань та вмінь орієнтуватися в
майбутньому інформаційному просторі, бо вже сьогодні формується
суспільство, в якому важливими є накопичення, удосконалення й розвиток
НІТ, створення розвинених інформаційних ресурсів, швидкий і надійний
доступ до інформації. Для навчального закладу сьогодні суттєвим є те, що
навіть найсучасніше програмне забезпечення згодом перестає
використовуватися внаслідок високих темпів розвитку прикладної
інформатики [4].

З появою комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання глибоких змін
зазнає весь комплекс навчальних засобів. НІТ навчання здатні замінити
всі типи традиційних технічних засобів та забезпечити наступне:

високоякісне зображення натуральних об’єктів і явищ;

можливість проведення «екскурсій» на базі Інтернету;

проведення лабораторних та практичних робіт тощо.

Отже, комп’ютер породжує середовище, яке разом із роллю «постачальника»
знань створює умови для їх закріплення та перевірки.

Можна стверджувати, що використання НІТ у навчально-виховному процесі
значною мірою дозволяє реалізувати переорієнтацію навчання з
інформативної форми на розвиток особистості людини,
індивідуально-диференційований підхід та, відповідно, оцінювання
навчальних досягнень школярів і студентів [6].

Широкі перспективи у сфері застосування нових засобів навчання
відкриваються у зв’язку з впровадженням глобальної мережі Інтернет.

Особливість побудови мультимедійних засобів навчання, на відміну від
суто інформаційного викладу навчального матеріалу, передбачає особисте,
розумове активне ставлення користувача до змісту програми, спонукає
аналізувати його, активізувати процес пізнання та засвоєння знань,
закладених у змісті використовуваної програми чи навчальному середовищі.
Переваги мультимедійних навчальних систем зумовлені технічними
можливостями комп’ютера, що дозволяє:

значно розширити й урізноманітнити матеріал, який підлягає засвоєнню,
вдосконалити його структуру,

розвинути управлінську функцію програми;

забезпечити своєчасну обробку інформації,

здійснити якісний діалог того, хто навчається, з комп’ютером;

використати звуковий супровід, що сприяє активізації ще одного каналу
сприймання через органи слуху;

забезпечити якість зображень, що відповідає естетичним та гігієнічним
вимогам і дозволяє краще унаочнити матеріал, зобразити різні процеси,
явища, предмети тощо.

Мультимедійні програми природничо-географічного циклу можуть
використовуватися як інформаційно-пізнавальний або
інформаційно-контролюючий засіб навчання, виконувати різноманітні
дидактичні функції в певних навчальних ситуаціях. Значна частина
мультимедійних програм із географії містить документально достовірну
навчальну інформацію та наукову їх інтерпретацію. Їх зміст і побудова,
ґрунтуючись на принципі наочності, підпорядковується також
загальнодидактичним вимогам і принципам навчання (науковість,
систематичність, доступність та послідовність викладу, врахування рівня
підготовленості учнів тощо) [6].

Більшість програм природничо-географічного циклу за дидактичним
призначенням є допоміжним, ілюстративним джерелом знань. Із цією метою
можуть бути використані такі мультимедійні програми або їх фрагменти:
“Туристичний атлас світу” (значна кількість географічних карт,
фотографій, відеокліпів та енциклопедична інформація), “Географія:
Посібник для школярів та абітурієнтів” (географічні карти,
відеофрагменти), “Географія. Весь світ на долоні” (відеофрагменти,
фотографії країн світу), “Атлас світу. Нове тисячоліття” (обширна
графічна та картографічна інформація, велика кількість фотографій,
ілюстрацій та анімацій), “Географія. Подорож Європою” (картографічна та
довідкова інформації), “Атлас України” (карти, тексти, графіки, таблиці,
діаграми, фотографії тощо) та ін. [1].

Навчальна інформація, що міститься у цих програмах, може створити
необхідну зорово-слухову опору для формування уявлень та понять про
явища та природні об’єкти, які учні не можуть безпосередньо
спостерігати. Завдяки відеофрагментам та фотографіям у цих програмах на
уроках біології та географії можна здійснити “подорож” планетою в
куточки живої природи, які практично недоступні для більшості учнів, що
збагатить навчальний процес емоційно-образною художньою формою пізнання.

i

?

?

???? в мультимедійній програмі, здійснити порівняння і на цій основі
зіставити словесний зміст та зображувані мультимедійні явища. На
наступних уроках під час вивчення нового матеріалу він врахує типові
особливості процесу порівняння та зіставлення.

Вирішальне слово на уроках, де застосовуються мультимедійні навчальні
програми, все ж за вчителем. Тільки він, враховуючи зміст супроводу,
визначає дидактичні можливості, методичні особливості поєднання власного
слова з наочно-словесним змістом програми, можливі методичні варіанти
оптимального використання мультимедійних засобів у певних навчальних
ситуаціях під час розв’язування різноманітних пізнавальних завдань [4].

Завдяки мультимедійній інформації, що містять програми, учні повинні
вміти пов’язувати одержані уявлення з навчальною темою, робити потрібні
доповнення, самостійні висновки та узагальнення.

Перевагою застосування мультимедійних програм на уроках географії як
джерела знань є те, що завдяки документальній переконливості, фактичній
достовірності та сконцентрованості викладу матеріалу учні засвоюють
значний обсяг навчальної інформації за порівняно короткий час, що
звільняє вчителя від тривалих, часом достатньо непереконливих пояснень,
призводить до формального та поверхового засвоєння навчального
матеріалу.

Сьогодні ми перебуваємо в умовах оновлення всієї системи освіти на
основі принципів гуманізації, впровадження в навчально-виховний процес
нових інформаційних технологій (НІТ), орієнтації на творчу діяльність,
на особистість учня, забезпечення диференціації та індивідуалізації
навчання [2].

Інформатизація загальноосвітніх навчальних закладів суттєво впливає на
зміст, організаційні форми і методи навчання та управління
навчально-пізнавальною діяльністю, а також спричиняє істотні зміни у
діяльності учнів, учителів, керівників навчальних закладів і установ, а
тому стосується всіх напрямів їхньої діяльності.

Рівень використання електронних засобів має важливе значення для
виховання та навчання сучасної інформованої особистості. Отже, виходячи
з цього, необхідно враховувати, що основними принципами впровадження
електронних засобів у процесі вивчення географії є наступні:

демократизація змісту — забезпечення широких можливостей для розвитку і
самореалізації особистості;

гуманізація — передбачення варіативності змісту комп’ютерних програм для
повного врахування інтересів і нахилів учня;

диференціація та індивідуалізація — забезпечення вибору рівня складності
навчання;

науковість — врахування рівня розвитку сучасної географічної науки;

цілісність і системний виклад змісту — формування логічного мислення;

доступність — узгодження викладу змісту з віковими можливостями
сприйняття матеріалу школярами;

інтеграція — взаємозв’язок географічних курсів з іншими навчальними
предметами з урахуванням наявних міжпредметних зв’язків.

Як показав досвід попередніх років практичного використання електронних
засобів під час вивчення географії та економіки у гімназії, досить
ефективним є застосування мультимедійних технологій, які дають змогу в
класі проектувати інформацію на великий екран на дошці. Це забезпечує
можливість одночасного подання та сприйняття нового навчального
матеріалу всіма учнями класу. У таких умовах електронний підручник є
дуже ефективним засобом доповнення в роботі вчителя. Інтенсифікація
навчання відбувається за рахунок миттєвої подачі інформації (таблиці,
схеми, діаграми, малюнки тощо) на екран. Учитель, коментуючи навчальний
матеріал і даючи завдання записувати головне в зошити, сприяє створенню
всіх необхідних умов для засвоєння знань та формування практичних умінь
і навичок учнів.

Для ефективного використання електронних засобів у навчальному процесі.
Під час їх створення повинні бути забезпечені такі вимоги (принципи):

інтерактивність;

швидкий зворотний зв’язок;

швидкий пошук необхідної інформації і свобода переміщення за текстом;

можливість організованого доступу зі сторінок електронного підручника до
необхідних інформаційних ресурсів Інтернет;

наявність ілюстративних прикладів та моделей;

можливість різнорівневого контролю навчальних досягнень учнів (на
початковому, середньому, достатньому та високому рівнях);

багаторівневість викладу навчального матеріалу, що дасть змогу вивчати
предмет з різним ступенем складності та різним рівнем початкових знань;

На нашу думку, обґрунтована методика використання інформаційних
технологій має визначатися їх можливим дидактичним функціональним
призначенням. Дидактичні можливості мультимедійних навчальних програм
структуруються відповідно до дидактичних функцій, які виконує викладач у
процесі навчання. До таких належать:

передання знань;

управління навчально-пізнавальною діяльністю;

стимулювання зазначеної діяльності;

контроль та перевірка засвоєння навчального матеріалу, його корекція у
процесі викладання тощо.

У цьому і полягає дидактична сутність використання електронних засобів.
Учні сприймають не “готові” знання, а виконують самостійну пошукову
роботу, що дає можливість активізувати сприймання та забезпечити міцне
засвоєння знань, сприяє виробленню вмінь і навичок самостійного
оволодіння знаннями.

Здійснення інформаційно-комп’ютерного супроводу навчання, ефективне
використання на уроках географії електронних засобів навчального
призначення сприяє оптимізації навчально-виховного процесу, підвищує
його результативність, забезпечує індивідуальний підхід до кожної
дитини, орієнтує на творчу діяльність і вчителя, і учня.

Список літератури:

Безверхий А., Качанюк С., Кологривова О., Попівщин В., Швець Є.
Особливості розробки тестуючої та навчальної системи на базі MS ACCESS.
Запорізька державна інженерна академія. –
http://edu.ukrsat.com/labcohf/tezy/8/.

Коберник С., Коваленко Р. Сучасний стан і перспективи комп’ютерного
навчання географії // Географія та основи економіки в школі. – 2002.
-№3. – С.10-14.

Мадзігон В., Дорошенко Ю. Інформатизація середньої освіти: програмні
засоби, технології, досвід, перспективи. – К.: Інститут педагогіки АПН
України, 2003.

Муніч Н. Від комп’ютерного забезпечення до комп’ютерних технологій //
Краєзнавство, географія, туризм. – 2004. – №5. – С.5-9.

Ротаєнко П., Самойленко Н., Семко Л. Комп’ютер у навчанні географії //
Краєзнавство, географія, туризм. – 2003. – №12. – С.7-9.

Самойленко Н. Мультимедійні засоби під час повторення, узагальнення та
систематизації знань учнів. – Інститут педагогіки АПН України. –
http://edu.ukrsat.com/labcohf/tezy/8/.

Семенченко П. Комп’ютерна підтримка контролю знань та вмінь учнів в
загальноосвітньому навчальному закладі. – Фінансовий ліцей м. Києва. –
httр://edu.ukrsat.com/labcohf/tezy/8/.

Семко Л. Мультимедійні засоби як джерело знань на уроках географії. –
Інститут педагогіки АПН України. –
http://edu.ukrsat.com/labcohf/tezy/8/.

Шульгіна О. Можливості і проблеми використання комп’ютерних технологій у
викладанні географії // Краєзнавство, географія, туризм. – 2004. –
№25-28. – С.67-70.

Юхимович О. Використання комп’ютерної техніки під час вивчення географії
// Географія та основи економіки в школі. – 2003. – №5. – С.16-20.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020