Навчання дітей стратегії ефективної поведінки у конфлікті як засіб
профілактики професійної деформації педагога

Ювшин Валентина Володимирівна,

вчитель початкових класів

Смілянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7

Анотація. Дана стаття містить зразок заняття з учнями 3-4 класів щодо
формування в них вміння будувати „Я-твердження”. Ці навички будуть
корисні дітям для безконфліктного спілкування з одноліками, вчителями,
батьками. Навчаючи будувати „Я-твердження”, педагог опановує навичками
запобігання професійній деформації.

Основними причинами міжособистісних конфліктів є необгрунтовані
домагання або неуживливий характер учасників ситуації. Дійсно,
зустрічаються люди, яким через особливості характерів, відмінностей в
поглядах, манері поведінки дуже непросто ладити один з одним. Проте
більш глибокий аналіз показує, що в основі таких конфліктів, як правило,
лежать об’єктивні причини. Більшість школярів молодшого віку ще не мають
дипломатичних здібностей. Отже, не можна чекати, що в конфліктній
ситуації вони зможуть зберегти холоднокровність, знайти адекватне
рішення проблеми, не посилюючи її і не завдаючи збитку своєму здоров’ю?
Завдання педагога навчити дітей прийомам та навичкам недопущення
конфліктів та виходу з них.

Наведемо конспект заняття з учнями 3-4 класів, метою якого є навчання
дітей стратегії ефективної поведінки у конфлікті, зокрема формування
навичок використання „Я-твердження”.

Тема: Вчимося спілкуватися мирно.

Після цього заняття учні зможуть:

Формулювати «Я-твердження».

Чітко формулювати свої відчуття за допомогою «Я-твердження», а не в
обвинувачувальній формі.

Методична підказка вчителеві: можливо учням буде важко одразу зрозуміти
та використовувати „Я-твердження”. Це залежить від їхніх інтелектуальних
здібностей. Проте це вміння може виявитися корисним для того, щоб
навчитися проявляти свої почуття та емоції так, щоб співрозмовник не
думав, наче б то на нього нападають. Щоб навчити дітей користуватися
„Я-твердженням”, вчителеві знадобиться прикласти чимало зусиль. Треба
пояснити учням, що слова „ніколи” та „завжди” іноді загострюють
конфліктну ситуацію. Ці слова наче б то засуджують співрозмовника та
заважають обговорити конкретну проблему. Для формування в учнів
усталених навичок використання „Я-твердження” вчителеві необхідно час
від часу повертатися до цього питання, наводити приклади, залучати учнів
до перефразування обвинувачувальних речень на „Я-твердження”.

План заняття

Поясніть учням, що таке „Я-твердження” і в яких випадках вони можуть
знадобитися.

Вчитель: Уявіть собі, що ви сильно посварилися з другом. Прочитайте
наступні два речення та визначте, яке з них допоможе вам розв’язати цей
конфлікт.

„Ти мене ніколи не слухаєш, ти зовсім поганий товариш!”

„Мене дуже засмучує, що ти мене не слухаєш, тому що мені здається, що я
тобі не подобаюсь!”.

Зверніть увагу на те, що перше речення може заставити вашого товариша
відчути себе так, наче на нього нападають і тому йому може здатися, що
йому треба захищатися. Це може порушити мирне спілкування та викликати
конфлікт. У другому реченні ви берете на себе відповідальність за свої
власні емоції. Завдячуючи своїй конструкції, друге речення називається
„Я-твердження”.

За допомогою „Я-твердження” ми можемо продемонструвати, що володіємо
власними думками та емоціями. Використовуючи „Я-твердження”, ми не
тільки беремо на себе відповідальність за власні емоції, а й поводимося
так, щоб співрозмовнику не здалося, що його ображають та звинувачують.

„Я-твердження” можуть бути корисні в конфліктних ситуаціях. Беручи на
себе відповідальність за своє життя, ми іноді можемо запобігти
виникненню або ускладненню конфлікта. Використовуючи в конфліктній
ситуації „Я-твердження”, ми зможемо виразити свої думки та почуття так,
щоб співрозмовник не відчував потребу захищатися.

„Я-твердження” будуть дуже корисні і для вчителів, так як дозволить
передати учням думки і почуття, не створюючи відчуття погрози.

Як використовувати „Я-твердження”? Потрібно просто сказати, що ви
відчуваєте та пояснити чому. Типова конструкція висловлювання власних
думок через „Я-твердження” така:

„Мені [емоція], коли ти [робиш щось], тому що [причина]”.

Наведу приклади висловлювань з використанням та без використання
„Я-твердження”:

Без використання З використанням

„Ви- поганий вчитель!” „Я дуже розсердився, що ви на мене кричали при
моїх друзях”.

„Чому ти приділяєш увагу кому завгодно, крім мене?” „Коли ти говориш з
іншими, мені сумно, що ти не приділяєш мені увагу”.

Роздайте робочі аркуші „Я відчуваю” і попросіть учнів їх заповнити.

J

L

8 V ?

¬

&

&

F

&

gd

gd

&

&

Об’єднайте учнів у пари і запропонуйте один одному показати та
обговорити свої відповіді.

Об’єднайте учнів у пари та запропонуйте їм програти сценки, які
демонструють типові конфліктні ситуації. Нехай учні використовують
„Я-твердження”, щоб не допустити розгортання конфлікту.

Ситуація 1. Два хлопчики Вася, учень 5 класу, та Сашко, учень 6 класу,
домовилися піти разом після школи до бібліотеки. Вася пам’ятав, що його
чекає товариш, тому постарався не затримуватися і поспішив після уроків
вийти на шкільне подвір’я. Сашко, навпаки, не поспішав на зустріч з
товаришем. В решті решт Василеві прийшлось чекати його 20 хвилин. Коли
Сашко вийшов на шкільне подвір’я, Василь сказав: „Ти завжди запізнюєшся!
Мені набридло тебе чекати! Йди до бібліотеки сам!”….

Завдання учням: розіграйте цю ситуацію в ролях, замінивши висловлювання
Василя „Я-твердженням”.

Ситуація 2. Однієї сонячної днини дві подруги домовилися разом погуляти.
Коли вони зустрілися, Аня сказала:

– Давай підемо на озеро.

– Ми завжди ходимо на це брудне озеро! Я так не люблю його! – відповіла
Віолетта.

– Не будь такою впертою! Ти, мабуть, просто заздриш, що я гарно плаваю,
– розсердилася Аня.

– Ти – погана подруга! – сказала Віолетта і пішла додому.

Завдання учням: розіграйте цю ситуацію в ролях, замінивши висловлювання
дівчаток на „Я-твердження”.

Ситуація 3.

В третій клас прийшов новенький учень Олег. Один учень класу Ігор через
необережність штовхнув його. Олег випустив з рук підручник та зошит, які
тримав в цей час, і вигукнув:

– Який ти неповороткий! Як тісно тут у вашому класі! Ви всі кричите та
завжди штовхаєтесь!

– Якщо тобі не подобається у нас, то повертайся до своєї старої школи!
Тут ніхто ніколи не буде дружити з тобою! – ображено сказав Ігор.

Завдання учням: розіграйте цю ситуацію в ролях, замінивши висловлювання
хлопців „Я-твердженнями”.

Питання для обговорення:

Що таке „Я-твердження”?

Де і як можуть бути використані „Я-твердження”?

Чи сподобалось вам використовувати „Я-твердження” в ході рольової гри?

Чому під час розмови, суперечки потрібно уникати слів „завжди” та
„ніколи”?

Для формування в учнів початкових класів стійких навичок недопущення
конфліктів можна запропонувати вчителям такий список розповсюджених
конфліктів учнів, які варто обговорити з дітьми на класних годинах,
розібрати у вигляді рольових ігор:

Один учень забуває виконати прохання іншого.

Учні заздрять тим, у кого більше грошей та гарних речей.

Один учень постійно дражнить іншого.

Один хлопчик взяв у іншого річ, а повернув її зламаною.

Один учень постійно говорить неправду своїм однокласникам.

Цей список кожен з нас може доповнити випадками, з якими кожен педагог
постійно стикається у своїй професійні діяльності.

Підводячи підсумок, можна сказати, що мистецтву недопущення конфліктів
необхідно постійно вчити учнів. Якщо ж конфлікт виник, то, по-перше,
треба зробити висновок щодо причин його виникнення, по-друге, навчити
дітей загальновідомій 5-кроковій схемі виходу з конфлікту:

Розпізнати конфлікт.

Навчити дітей аналізувати ситуацію: „Щось тут не в порядку! Я часто
ображаюсь на свого друга. А чи не пов’язано це з конфліктом між нами”.
Таким чином конфлікт встановлено.

Пригадати свої відчуття під час конфлікту, думати про свої відчуття.

Навчити дітей: коли ви відчуєте, що опинились у конфліктній ситуації,
запитайте себе: „Що я відчуваю? Чому? Що відчуває інша людина? Чому?”

Встановити важливі бажання учасників конфлікту.

Навчити дітей: коли ви відчуєте, що опинились у конфліктній ситуації,
встановіть, що ви хочете і що хоче інший учасник конфлікту? Запитайте
себе: „В чому причина конфлікту? Чого я хочу? Чого хоче мій
співрозмовник? Чому я не можу отримати те, чого я хочу?”

Визначити за допомогою мозкового штурму різні варіанти вирішення
конфліктів.

Навчити дітей: коли ви відчуєте, що опинились у конфліктній ситуації,
постарайтесь знайти ідеї, завдячуючи яким ви обидва змогли б отримати
те, що хочете.

Обрати та реалізувати найкращий шлях розв’язання конфлікту, який
задовольняє обох його учасників.

Навчити дітей: коли ви відчуєте, що опинились у конфліктній ситуації,
постарайтесь реалізувати кроки, завдячуючи яким ви змогли б вийти з
конфліктної ситуації.

Вчитель, який проводить подібні заняття запобігає професійній
деформації, яка часто є наслідком перебування педагога у конфліктних
взаєминах.

PAGE

PAGE 1

Похожие записи