Бержанір Галина Іванівна,

методист відділу освіти

Уманської райдержадміністрації

Формування інтелектуальних здібностей молодших школярів

як основа їх гармонійного розвитку

Сучасні тенденції розвитку людства ставлять певні вимоги до
особистості: вона має бути не просто творцем, а людиною творчою і
інтелектуально розвинутою. Високий рівень інтелектуального розвитку
допоможе сучасному учневі в майбутньому мати високий соціальний статус.
Успіх у соціумі потребує дисципліни розуму, що означає, з одного боку,
здатність аргументовано довести власну точку зору і переконати в її
правильності, а з іншого — вміння вислухати та зрозуміти позицію
партнера.

Найважливіше місце в системі шкільної освіти належить початковим
класам, як базовій ланці в розвитку інтелектуально-творчої особи.
Створювати умови для активізації інтелектуальної діяльності школярів,
підвищувати ефективність навчально-виховного процесу через розвиток
інтелектуальних здібностей учнів є актуальними завданнями вчителів.

В системі становлення інтелектуальної етики молодших школярів
найголовнішою є педагогічна діяльність, спрямована на формування трьох
складових мислення:

— високого рівня елементарних розумових операцій: аналізу, синтезу,
порівняння, узагальнення, класифікації, думки, висновку;

— високого рівня активності, розкутості мислення, яке полягає у
декількох варіантах вирішення проблеми, різноманітних гіпотезах, ідеях;

— високого рівня організованості і цілеспрямованості, які виявляються в
орієнтації на виділення істотного в явищі, у використанні узагальнених
схем аналізу явища.

Відзначимо, що розвиток інтелектуальних здібностей ґрунтується на
спеціальних розумових операціях. Процес мислення є сукупністю різних
операцій, найважливішими серед яких є аналіз, синтез, узагальнення,
класифікація, систематизація.

Вихідним прийомом логічного мислення є аналіз. На емпіричному рівні
уміння аналізувати починає формуватися ще в дошкільний період. Проте в
процесі шкільного навчання термін „аналіз” не лише не роз’яснюється, але
і майже не вживається. Навіть у тих випадках, коли, здавалося б, без
цього терміну неможливо обійтися, замість нього зазвичай застосовується
термін „розбір” (наприклад, розбір слова).

З аналізом нерозривно пов’язаний синтез, який є протилежною за
змістом розумовою операцією. Синтез – важка для учнів операція, адже
саме розумове з’єднання елементів вимагає розкриття тих внутрішніх
зв’язків, які роблять елементи складовими частинами цілісного об’єкту.
Саме завдяки розкриттю цих зв’язків синтезоване знання про об’єкт, що
вивчається, є повнішим, ніж сума знань про окремі її частини.

Термін „порівняння” школярі в своїх підручниках починають зустрічати
вже в другому класі. Учні повинні зрозуміти, що порівнянням називається
розкриття в явищах, що вивчаються, загального і різного.

` b .

@різні класифікаційні системи, але і уміли самостійно знаходити місце в
них для окремих об’єктів (наприклад, з’ясовувати, до якого роду і виду
відноситься та або інша тварина).

Розумовою операцією більш високого рівня є систематизація. Терміни
„система”, „систематизація” вживаються в підручниках, починаючи з 4
класу: „сонячна система”, „річкова система”, „коренева система”. Система
– безліч взаємозв’язаних елементів, які в своїй сукупності складають
єдине ціле. І відразу вчитель пояснює, що систематизацією називається
розумова операція, яка має на меті формувати знання в певну систему.
Аби опанувати цей прийом, потрібно навчитися виявляти складові елементи
об’єкту, що вивчається; розкривати внутрішні зв’язки, встановлювати його
зовнішні зв’язки з іншими об’єктами.

Засвоєння логічного прийому узагальнення можливе лише в тому випадку,
якщо школярі вже опанували такі операції, як аналіз, синтез, порівняння.
Узагальнення дає можливість підняти знання на вищий рівень, оскільки
підводить до засвоєння наукових понять, законів, світоглядних ідей. В
ході викладання різних учбових предметів проводяться заняття, що
спеціально призначені для здійснення цієї розумової операції і тому
мають особливо велику освітню цінність – уроки узагальнення.

Застосування на уроках в початкових класах різноманітних
інтелектуальних прийомів стимулює інтенсивніший розвиток мислення учнів.
Чим вільніше володіють школярі даними прийомами, тим більше активно вони
беруть участь в навчальному процесі. Оскільки процесуальна сторона
навчання нерозривно пов’язана із змістовною, то роз’яснення способів
розумової діяльності забезпечує поліпшення засвоєння основ наук, що
вивчаються в школі.

Посилюється також інтерес до навчання, який служить могутнім засобом
її мотивації. Дослідження психологів показали, що інтерес у школярів
може викликати не лише матеріал, що вивчається, але і сам процес
вивчення, якщо він здійснюється усвідомлено і результативно.

Добре організована учбова праця має великий виховний вплив на учнів:
сприяє формуванню працьовитості, дисциплінованості, відповідальності,
акуратності, уміння берегти час тощо. В процесі учбової праці формується
не лише інтелектуальна, але і етична сутність особи. Це має надзвичайно
актуальне значення, адже саме в цей період відбувається становлення
особистості.

І, нарешті, опанування інтелектуальних умінь, розвиток розумових
здібностей молодших школярів служить найважливішою передумовою для того,
щоб після закінчення школи її випускники могли успішно підвищувати
рівень своєї освіченості, здійснювати подальший гармонійний розвиток.

Похожие записи