Тема. Який чудовий та загадковий тваринний світ!

Матеріал до уроку: В.Бондаренко «Як розмовляють тварини».

Мета: формувати уміння сприймати зміст уроку і стисло його переказувати;
удосконалювати читацькі навички; сприяти розвитку пізнавального інтересу
третьокласників; розвивати уміння орієнтуватися в тексті; розвивати
бажання більше знати, прагнення з’ясовувати невідоме; сприяти вихованню
любові до живого світу природи.

Обладнання: складова таблиця; картки з кросвордом; малюнки та фотографії
тварин; музичний супровід (звуки природи, класична музика); ігрова
програма «склади слово»;

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Учитель. Знову цікава «Читанка» запрошує на цікавий урок і вітає вас.

Поетична хвилинка. Вірш «Бережіть комашок, діти…»

— Де ви чули цей вірш?

— До чого він закликає?

— Як називалося наше свято?

— Про що піде мова на сьогоднішньому уроці?

ІІ. Вправи на підвищення швидкості читання і розвиток мислення.

1. Вправа на формування швидкості реакції на слово. Гра «Точно і швидко.
Хто або що?»

Нявчить — …. (кіт) Виє — … (вовк)

Гавкає — … (собака) Каркає — … (ворона)

Дзижчить — …. (бджола) Шипить — …(змія)

2. Робота з а складовою таблицею. (інтонаційне читання)

3. Складання та читання слів з екрану телевізора. Гра «Збери слово»

4. Розгадування кросворда.

Про – ро + так – к + хи =

Зоря – оря + віра – а + і =

Кінь – нь – і + ом + ахи =

Рибак – бак + бик – к =

• Яким одним узагальнюючим

словом можна назвати всі ці слова?

5. Продовжте приказки. Поясніть, в яких ситуаціях їх влучно вживати.

Голодний як …. (вовк)

Хитрий як …. (лис)

Упертий як … (віл)

Хоробрий як …. (лев)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

— Мабуть, не знайдеться у світі такої людини, яка б не любила природу.
Одні милуються барвами осіннього лісу, інші – красою квітів. Любити
природу – це означає вивчати її, спостерігати й знати.

— Як, на вашу думку, спілкуються між собою тварини?

— Що цікавого ви помітили?

— А може, вони й не розмовляють між собою?

— Усі наші сумніви розвіються після того, як ми з вами ознайомимося з
твором Володимира Бондаренка «Як розмовляють тварини» .

ІV. Основна частина уроку.

1. Слухання твору учнями. Перевірка сприймання.

— Ми з вами зараз вирушимо до «Лісової школи» і послухаємо урок
звіряток. (Діти показують лялькову виставу за твором В.Бондаренка)

— Про кого йдеться мова у творі?

— Що передають голоси різних тварин?

2. Фізкультурна пауза. (гімнастика для очей)

3. З’ясування лексичного значення слів.

— Прочитайте в лівій колонці тлумачення і доберіть з правої колонки
відповідні слова.

Повторювати чиїсь дії чи рухи настороженість

Занепокоєння, стривоженість передбачити

Наперед щось знати чи бачити наслідувати

4. Читання «Блискавкою»

5. Аналіз змісту прочитаного за допомогою тесту.

? Тварини спілкувалися за допомогою:

V

X

l

c ¤ ? ? i ?

X

?????????$??u?) друзів, голосу, вітру.

Б) запахів, рухів тіла, голосу.

В) звуків.

? Сила і чистота звуків залежить від:

А) стану тварин.

Б) погоди.

В) людей.

? Подаючи звуковий сигнал, білка:

А) скрекоче.

Б) стрибає.

В) Пищить.

? Більшість тварин розуміють:

А) Тільки голоси представників свого виду.

Б) інших видів.

В) усіх тварин.

? Вовки розуміють голос:

А) сойки.

Б) кота.

В) ворони.

? Які птахи здатні наслідувати голоси інших тварин? Назвіть їх.

6. Вибіркове читання.

— Де тварини розмовляють? (прочитайте)

— Як у реальному житті спілкуються між собою тварини? (прочитайте)

— Які вигуки переважають у тваринній мові? (прочитайте)

— Коли звірі вчаться розпізнавати безпечні та небезпечні звуки?
(прочитайте)

— Що викликають незнайомі звуки у тварин?(прочитайте)

— Учитель показує малюнки тварин, про яких згадується в тексті. Діти
знаходять і читають слова, що передають голоси цих тварин. (жаба, білка,
бобер, олень, заєць, кабан, лось, лисиця)

— А що ви можете сказати про цю тварину? (риба)

7. Доповнення знань учнів. «Хвилинка – цікавинка»

? Сучасні прилади дали можливість глибше зрозуміти таємниці підводного
царства. З їх допомогою встановлено, що риба не німа, а має голос; до
того ж певні види риб мають свій голос. Так, звуки, що їх видають
оселедці, нагадують цвірінькання горобців, звуки кільки – гудіння.
Досліди показали. Що цими звуками риби можуть сповіщати одна одну про
небезпеку, віддаль від предметів, наявність здобичі.

? Звірі вміють не тільки розпізнавати звуки – безпечні і небезпечні, а
можуть самі передбачати погоду.

(діти читають з листочків народні прикмети)

? Коні хроплять – до дощу, пирхають – до тепла, лягають на землю – перед
сирою погодою.

? Перед дощем у корови зменшується кількість молока.

? Снігурі щебечуть під вікном – буде відлига.

? Солов’ї співають всю ніч – буде ясний день.

8. Вправи для розвитку швидкості читання. Гра «Закінчи речення»

« Тварини спілкуються …»

«Якщо, наприклад, жаб’яче ….»

« Подаючи звуковий сигнал …»

«Вовки розуміють …»

«Знати голоси тварин …»

— Тварини, рослини, люди – всі вони діти матінки – Природи. Послухайте
вірш про ніжні звуки природи.

Ніжна матінка – Природа,

Ніби казка, оживає,

І тварини, і людина

Знов розмову починають.

Хай у ваших серценятах

Звуки ніжності проснуться,

Забринить хай спільна мова

Між тваринами й людьми,

Хай вони почують звуки

Ніжності та доброти.

V. Підсумок уроку.

— На цьому ми закінчуємо урок. І хтілось би дізнатися:

— Скільки «мов» у тварин? (три: запах, рух тіла, голос)

— Цей текст це:

А) казка.

Б) вірш.

В) науково – популярний твір.

— Доведіть.

VІ. Домашнє завдання. Виразно читати твір.

Похожие записи