Тема. Який чудовий та загадковий тваринний світ!
Матеріал до уроку: В.Бондаренко «Як розмовляють тварини».
Мета: формувати уміння сприймати зміст уроку і стисло його переказувати;
удосконалювати читацькі навички; сприяти розвитку пізнавального інтересу
третьокласників; розвивати уміння орієнтуватися в тексті; розвивати
бажання більше знати, прагнення з’ясовувати невідоме; сприяти вихованню
любові до живого світу природи.
Обладнання: складова таблиця; картки з кросвордом; малюнки та фотографії
тварин; музичний супровід (звуки природи, класична музика); ігрова
програма «склади слово»;
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
Учитель. Знову цікава «Читанка» запрошує на цікавий урок і вітає вас.
Поетична хвилинка. Вірш «Бережіть комашок, діти…»
– Де ви чули цей вірш?
– До чого він закликає?
– Як називалося наше свято?
– Про що піде мова на сьогоднішньому уроці?
ІІ. Вправи на підвищення швидкості читання і розвиток мислення.
1. Вправа на формування швидкості реакції на слово. Гра «Точно і швидко.
Хто або що?»
Нявчить – …. (кіт) Виє – … (вовк)
Гавкає – … (собака) Каркає – … (ворона)
Дзижчить – …. (бджола) Шипить – …(змія)
2. Робота з а складовою таблицею. (інтонаційне читання)
3. Складання та читання слів з екрану телевізора. Гра «Збери слово»
4. Розгадування кросворда.
Про – ро + так – к + хи =
Зоря – оря + віра – а + і =
Кінь – нь – і + ом + ахи =
Рибак – бак + бик – к =
• Яким одним узагальнюючим
словом можна назвати всі ці слова?
5. Продовжте приказки. Поясніть, в яких ситуаціях їх влучно вживати.
Голодний як …. (вовк)
Хитрий як …. (лис)
Упертий як … (віл)
Хоробрий як …. (лев)
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
– Мабуть, не знайдеться у світі такої людини, яка б не любила природу.
Одні милуються барвами осіннього лісу, інші – красою квітів. Любити
природу – це означає вивчати її, спостерігати й знати.
– Як, на вашу думку, спілкуються між собою тварини?
– Що цікавого ви помітили?
– А може, вони й не розмовляють між собою?
– Усі наші сумніви розвіються після того, як ми з вами ознайомимося з
твором Володимира Бондаренка «Як розмовляють тварини» .
ІV. Основна частина уроку.
1. Слухання твору учнями. Перевірка сприймання.
– Ми з вами зараз вирушимо до «Лісової школи» і послухаємо урок
звіряток. (Діти показують лялькову виставу за твором В.Бондаренка)
– Про кого йдеться мова у творі?
– Що передають голоси різних тварин?
2. Фізкультурна пауза. (гімнастика для очей)
3. З’ясування лексичного значення слів.
– Прочитайте в лівій колонці тлумачення і доберіть з правої колонки
відповідні слова.
Повторювати чиїсь дії чи рухи настороженість
Занепокоєння, стривоженість передбачити
Наперед щось знати чи бачити наслідувати
4. Читання «Блискавкою»
5. Аналіз змісту прочитаного за допомогою тесту.
? Тварини спілкувалися за допомогою:
V
X
l
c¤??i?
X
?????????$??u?) друзів, голосу, вітру.
Б) запахів, рухів тіла, голосу.
В) звуків.
? Сила і чистота звуків залежить від:
А) стану тварин.
Б) погоди.
В) людей.
? Подаючи звуковий сигнал, білка:
А) скрекоче.
Б) стрибає.
В) Пищить.
? Більшість тварин розуміють:
А) Тільки голоси представників свого виду.
Б) інших видів.
В) усіх тварин.
? Вовки розуміють голос:
А) сойки.
Б) кота.
В) ворони.
? Які птахи здатні наслідувати голоси інших тварин? Назвіть їх.
6. Вибіркове читання.
– Де тварини розмовляють? (прочитайте)
– Як у реальному житті спілкуються між собою тварини? (прочитайте)
– Які вигуки переважають у тваринній мові? (прочитайте)
– Коли звірі вчаться розпізнавати безпечні та небезпечні звуки?
(прочитайте)
– Що викликають незнайомі звуки у тварин?(прочитайте)
– Учитель показує малюнки тварин, про яких згадується в тексті. Діти
знаходять і читають слова, що передають голоси цих тварин. (жаба, білка,
бобер, олень, заєць, кабан, лось, лисиця)
– А що ви можете сказати про цю тварину? (риба)
7. Доповнення знань учнів. «Хвилинка – цікавинка»
? Сучасні прилади дали можливість глибше зрозуміти таємниці підводного
царства. З їх допомогою встановлено, що риба не німа, а має голос; до
того ж певні види риб мають свій голос. Так, звуки, що їх видають
оселедці, нагадують цвірінькання горобців, звуки кільки – гудіння.
Досліди показали. Що цими звуками риби можуть сповіщати одна одну про
небезпеку, віддаль від предметів, наявність здобичі.
? Звірі вміють не тільки розпізнавати звуки – безпечні і небезпечні, а
можуть самі передбачати погоду.
(діти читають з листочків народні прикмети)
? Коні хроплять – до дощу, пирхають – до тепла, лягають на землю – перед
сирою погодою.
? Перед дощем у корови зменшується кількість молока.
? Снігурі щебечуть під вікном – буде відлига.
? Солов’ї співають всю ніч – буде ясний день.
8. Вправи для розвитку швидкості читання. Гра «Закінчи речення»
« Тварини спілкуються …»
«Якщо, наприклад, жаб’яче ….»
« Подаючи звуковий сигнал …»
«Вовки розуміють …»
«Знати голоси тварин …»
– Тварини, рослини, люди – всі вони діти матінки – Природи. Послухайте
вірш про ніжні звуки природи.
Ніжна матінка – Природа,
Ніби казка, оживає,
І тварини, і людина
Знов розмову починають.
Хай у ваших серценятах
Звуки ніжності проснуться,
Забринить хай спільна мова
Між тваринами й людьми,
Хай вони почують звуки
Ніжності та доброти.
V. Підсумок уроку.
– На цьому ми закінчуємо урок. І хтілось би дізнатися:
– Скільки «мов» у тварин? (три: запах, рух тіла, голос)
– Цей текст це:
А) казка.
Б) вірш.
В) науково – популярний твір.
– Доведіть.
VІ. Домашнє завдання. Виразно читати твір.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
