Реферат на тему:

“Я.А.Коменський –

основоположник педагогічної науки”

Вступ

Понад триста років тому на світі жив професійний педагог і нещаслива
людина — Ян Амос Коменський (1592—1670). За життя доля ганяла його з
місця на місце. Коменський ще в ХVII столітті докладно описав у своїх
працях сучасну школу: урок, навчальний рік, чверть, дзвоник, підручник,
щоденник, наочне приладдя, парту, наганяй від учителя, обов’язкові
предмети для вивчення et cetera.

Гуманіст Коменський вважав людину образом Божим і був упевнений, що
учень бажає пізнати про світ усе. Тому в школі «за Коменським» учителі
впихали в дитину стільки знань, на скільки вистачало сил. Шкільна
система, що зійшла з конвеєра в ХVII столітті, згодом зносилася.
З’ясувалося, що людина — не образ Божий. Крім того, інформації про світ
ставало все більше, і щоб викладати її дитині, потрібно було
прив’язувати її до столу і стільця.

Зношування моделі Коменського спостерігав ще Лев Миколайович Толстой,
коли помітив, що з десяти учнів правильну відповідь на питання може дати
тільки один. Точність емпіричних спостережень Лева Миколайовича
підтвердило опитування Інституту Геллапа 1988 року: із 10 учнів, що
відвідують школу, 9 приходять туди лише для того, щоб відсидіти урок за
партою і втекти.

Вся світова педагогіка ХIХ—ХХ століть намагалася у той або інший спосіб
відправити модель Коменського в брухт. Це не вдалося нікому, але в
Європі і США стало застосовуватися безліч паралельних педагогічних
моделей.

1. Становлення Коменського як педагога та вченого

Ян-Амос Коменський (1592—1670) — фундатор наукової педагогіки, видатний
чеський мислитель. Жив і творив у період переходу від середньовіччя до
нового часу, для якого була характерна боротьба між феодалізмом і
капіталістичними елементами, що зароджувались і бурхливо розвивалися.

Я.-А. Коменський народився у невеличкому містечку Нівніце в сім’ї
мірошника — члена громади «Чеських братів». Рано втративши батьків,
завдяки громаді здобув початкову, середню і вищу освіту. З 1614 р.
завідував початковою школою в м.Прешові. Під час Тридцятилітньої війни
(1618—1648), після поразки чехів у битві біля Білої гори (1620),
Коменський переховувався, а згодом оселився у м.Лешно (Польща), де
працював ректором гімназії. Там він написав твори «Велика дидактика»,
«Материнська школа», «Відкриті двері до мов і всіх наук» та ін. Побував
у Англії, Швеції та Голландії. В 1650—1654 рр. жив у м.Паток (Угорщина),
де написав твори «Про культуру природних обдарувань», «Правила поведінки
дітей», «Закони добре організованої школи», «Видимий світ у малюнках» та
ін. Останні роки жив у Амстердамі, помер у 1670 р. (похований в
Неардені, неподалік Амстердама).

Педагогічним поглядам й педагогічній діяльності Коменського були
притаманні демократизм, гуманізм, життєрадісність, релігійність —
визнання Бога як першопричини появи природи і людини; сенсуалізм, згідно
з яким началом пізнання є відчуття, досвід. У його світогляді сенсуалізм
вступав у суперечність з релігійністю, демократизмом, просвітительством,
що зумовило двоїстість підходу вченого до основних питань педагогіки.

Педагогічна спадщина Коменського охоплює всі найважливіші питання
педагогічної науки. Але передусім вирізняються ідеї, які визначають
необхідність навчання і виховання у школі. Згідно з ними, у школі
повинні навчатися хлопчики і дівчатка, бідні й багаті. У процесі
виховання людина вчиться пізнавати себе і навколишнє життя (розумове
виховання), володіти собою (моральне виховання), вірити в Бога
(релігійне виховання). Майбутнє держави і народу залежить від того, як
організовано освіту, навчання і виховання підростаючого покоління.

Вважаючи людину частиною природи, Коменський зазначає, що її виховання
має враховувати закони природи, тобто бути природовідповідним. Цей
принцип став методологічною засадою трактування ним процесу навчання і
виховання та побудови шкільної системи. Він перший у світі піднявся до
усвідомлення особливих законів у вихованні й навчанні. Згодом до цього
принципу з різних позицій зверталися інші педагоги, він і сьогодні
знаходить своє застосування у сучасній прогресивній педагогіці.

Я.-А. Коменський запровадив вікову періодизацію розвитку дітей і, згідно
з нею, систему шкільної освіти та її зміст. Він запропонував таку
періодизацію в системі народної освіти: дитинство, отроцтво, юність,
змужніння. Кожний період триває 6 років.

У дитинстві (від народження до 6 років) діти виховуються вдома, під
наглядом матері. У цей час треба розвивати їх мову, збагачувати запас
уявлень про навколишнє життя, привчати до самообслуговування,
поміркованості, охайності, пошани до батьків і старших, правдивості,
справедливості, слухняності. Підлітки (від 6 до 12 років) навчаються у
початкових школах, де опановують читання рідною мовою, письмо,
арифметику з елементами геометрії, початки природознавства, географію,
історію, співи, ручну працю, закон Божий. Такі школи повинні бути в
кожному населеному пункті, їх відвідують хлопчики і дівчатка всіх
станів. Юнаки (від 12 до 18 років) навчаються у загальноосвітній
середній школі (гімназії), де вивчають «сім вільних мистецтв»: фізику,
географію, історію, хронологію, етику, релігію, а також рідну, латинську
та одну з нових мов.

Люди змужнілого віку (від 18 до 24 років) навчаються у вищих навчальних
закладах (академія або університет) у великих містах країни. В
університетах є три факультети: богословський, юридичний і медичний, які
готують студентів до майбутньої наукової діяльності. На думку
Коменського, після закінчення академії (університету) молоді люди можуть
здійснити подорож для вивчення економічного і політичного життя народів,
їх мови, культури і побуту.

2. Коменський – батько дидактики та педагогічної науки

Я.-А. Коменського вважають батьком дидактики. Він уперше створив
ґрунтовне вчення про сутність, основні принципи і методи навчання,
класно-урочну систему. У «Великій дидактиці» учений визначив сутність і
завдання освіти, яка покликана служити людині для вдосконалення її
розуму, мови і рук, щоб вона могла все потрібне розумно споглядати,
висловлювати словами і здійснювати в дії. Коменський виступав за
енциклопедичність, посильність і доцільність змісту освіти, єдність і
наступність шкіл усіх типів, пропонував концентричний спосіб розміщення
навчального матеріалу.

У своїх творах він обґрунтував основні принципи навчання: наочності,
свідомості, міцності, послідовності та систематичності, посильності,
емоційності. На його думку, їх дотримання зробить навчання легким,
ґрунтовним і коротким.

Учений увів поняття навчального року з поділом його на чверті та
канікули, запровадив перевідні іспити в кінці року, різні види контролю
й перевірки успішності учнів, розмірковував про організацію навчального
дня в школі. Велика його заслуга в тому, що він запровадив класно-урочну
систему навчання; вимагав починати навчання в школах щороку в один день
і час; старанно розподіляти навчальний матеріал за роками навчання,
одночасно вчити певну кількість учнів (клас) і переводити їх з одного
класу до іншого. Класно-урочна система навчання утвердилася в школах
усього світу.

Я.-А. Коменський створив нові підручники замість застарілих
середньовічних. Найвідоміші з них — «Відкриті двері мов і всіх наук»,
«Видимий світ у малюнках». Вважав, що підручники мають бути окремими для
кожного класу, доступними для розуміння учнями, написані гарною мовою,
відповідати вікові дітей; у них не повинно бути нічого зайвого.

Видатний педагог багато уваги приділяв моральному вихованню та шкільній
дисципліні, був переконаний, що освіта людини повинна сприяти підвищенню
її моральності, формуванню мудрості, помірності, мужності й
справедливості — головних моральних якостей гуманної людини. До основних
засобів морального виховання відносив приклади порядного життя батьків,
учителів, товаришів, вправи, привчання, дисципліну. Особливу увагу
звертав на шкільну дисципліну, яку розглядав і як незмінний порядок
шкільного життя, обов’язковий для всіх, і як умову правильної
організації навчання й виховання, і як систему покарань, засіб впливу на
школярів («школа без дисципліни є млин без води»). Головним засобом
дисциплінування вважав авторитет учителя, у крайніх випадках допускав і
тілесні покарання (за богохульство, за вперту неслухняність і свідому
непокору вчителеві, за пиху, недоброзичливість, відмову допомогти
товаришеві в навчанні).

Я.-А. Коменський наголошував на тому, що успіхи школи в навчанні й
вихованні учнів залежать передусім від учителя. Ця професія є
«найпочеснішою під сонцем», а тому «найкращі з-поміж людей нехай будуть
учителями». Педагог повинен любити свою справу, бути працьовитим,
ентузіастом, сповненим життя, діяльним і чуйним, любити учнів, ставитися
до них по-батьківськи, бути високоосвіченою людиною, живою бібліотекою і
завжди прагнути до збагачення своїх знань і досвіду, добре володіти
методикою передання знань учням. У педагогові він бачив не лише вчителя,
а й вихователя.

Похожие записи