Тема: Вживання слів ввічливості у мовленні. Подорож у місто
Милосердинськ (Королівство Чарівних Слів)

Мета: на матеріалі творів різних жанрів розкрити зміст «чарівних слів»;
розвивати та удосконалювати навички правильного вживання даних слів;
виробляти навички правильного літературного мовлення; прищеплювати дітям
любов до рідної мови, культури спілкування; виховувати шану, повагу до
людей, бажання приносити добро людям.

Обладнання: карта-маршрут (плакат), слова-написи «красиві» і «звичайні»,
книга «Азбука ввічливості» Л.Васильєвої, малюнок Шапокляк, лист, малюнок
Феї, малюнки дітей з теми «Доброта», плакат з написом «Доброта врятує
світ!».

Таблиця слів ввічливості: щасти вам, на добраніч, до побачення, дякую,
добрий день, смачного, будь ласка, пробачте, ласкаво просимо, будьте
здорові, щиро дякую, щасливої дороги, приємного апетиту, світлої днини,
хліб-сіль.

Слова-написи: «старанні», «дисципліновані», «кмітливість», «доброта».

Тип уроку: інтегрований урок-подорож

Зупинка «Словникова»

Тлумачення слів

Милосердя – почуття моральної відповідальності, миле серце. Синоніми:
добре серце, ласкаве серце, чуйне серце.

Скромність – людина, яка не має звички підкреслювати, свої позитивні
якості, хвалитися своїми заслугами, вихованням.

Ввічливість – дотримання добрих манер, виявлення доброї вихованості,
уважності у поведінці з іншими людьми.

Доброта – чуйність, прагнення робити добро іншим.

Хід уроку

Вчителька (співає):

«Ласкаво просимо, ласкаво просимо «, —

Моя Вкраїна щиро промовля.

Ласкаво просимо, ласкаво просимо.

– Із цих чарівних слів-запросин ми сьогодні розпочинаємо наш
інтегрований урок з української мови та етики, урок-подорож. Але
спочатку я пропоную почати з правил культурних господарів: ви раді
гостям? (Оплески)

Привітання гостям: Ми раді бачити вас !

Знайомство.

– А ще давайте, щоб нам не було сумно в дорозі, щоб поруч були добрі,
мудрі, кмітливі помічники, тобто наші гості, що ми зробимо?
(Познайомимось і запросимо з собою гостей в подорож).

2. Оголошення теми і мети уроку.

– Сьогодні у нас на уроці гості, а тому і урок святковий. Ми разом з
ними проведемо урок-подорож. І вирушимо з нашого рідного міста Білої
Церкви (табличка-напис) в Королівство Чарівних Слів, зокрема до
головного його міста Милосердинська (прикріплюємо табличку-напис на
ілюстрованій карті-маршруті).

– Вдумайтесь: Милосердинськ. Від яких слів походить це слово? (Миле
серце).

Доберіть синоніми: добре, ласкаве, чуйне, золоте серце.

– Шлях до міста далекий. Нам слід зробити багато зупинок і може таке
статися, що ми не потрапимо сьогодні до цього чарівного міста.

3. Сюрприз (правила поведінки).

Стук в двері. Заходить 2 дівчинки, несуть малюнок Шапокляк і лист в
чарівному конверті від неї.

– Вам лист! (читають)

Хлопчиська і дівчиська 2 -А!

Я знаю, що ви сьогодні подорожуєте в Королівство Чарівних слів, значить,
ви хочете бути вихованими і дисциплінованими. Та це ж зовсім нецікаво
бути дисциплінованим, ввічливим, ніколи не бешкетувати, ні з ким не
битися. Беріть приклад з мене. Я приготувала для вас чудові правила і
впевнена, що знайдуться учні, які будуть їх виконувати. Якщо ви будете
дотримуватися цих правил, то потрапите в Королівство Чарівних Слів дуже
швидко. Отож, правила.

1 дівчинка: На уроки завжди треба запізнюватися.

2 дівчинка: Не чекайте, коли вас запитає вчитель, зразу починайте
викрикувати відповідь.

1 дівчинка: В зошиті пишіть як-небудь, щоб вчителька нічого не могла
розібрати.

2 дівчинка: У їдальню біжіть наввипередки і відразу починайте стукати
ложкою, вимагаючи свій сніданок.

1 дівчинка: Ніколи не їжте мовчки, це нецікаво.

2 дівчинка: Можна сусіду в склянку з чаєм вкинути солоний огірок.

1 дівчинка: Домашні завдання краще не виконувати. Більше часу лишиться
погуляти.

Вчителька:

– Дякуємо, дівчатка. Вам сподобався лист, діти? Візьмемо собі ці
правила? Я пропоную відправити лист Шапокляк в іншому варіанті – зовсім
протилежному за змістом тексті. Згодні? Це нам допоможуть наші старші
друзі Оля та Наталя, які принесли цей лист.

Дякуємо, дівчатка. (Прощаємось)

Вчителька:

– Отож, Шапокляк ми з собою не беремо, хоч вона і написала нам, що сама
мила і чарівна. Ні, в місті Милосердинську таким не місце. Там живуть
ввічливі, добрі люди, і однією з них є чарівна Фея, яка супроводжуватиме
нас в дорозі. (Малюнок Феї)

4. Тлумачення слів. Словникова робота.

Вчителька:

– Я вже вам сказала, що в місті Милосердинську живуть добрі, милі люди.
Тому, хто хоче потрапити до цього міста, зробити це не так просто. Слід
не лише знати «чарівні» слова, але й значення окремих складних слів.
Домашнім завданням вам було пояснити значення слів совість, скромність,
доброта, ввічливість…

Це і буде перепусткою до наступної зупинки. (Відповіді дітей)

На дошку прикріплюються таблички-написи:

Милосердинськ – почуття моральної відповідальності, миле серце.
Синоніми: добре серце, ласкаве серце, чуйне серце.

Скромність – скромна людина та, яка не має звички підкреслювати свої
позитивні якості, хвалитися своїми заслугами, вихованням.

Ввічливість – дотримання добрих манер, виявлення доброї вихованості,
уважності у поведінці з іншими людьми.

Доброта – чуйність, прагнення робити добро іншим.

5. Буксир.

Вчителька:

– Отже, час рушати в дорогу, і я надаю слово старшому помічнику учителя
(СПУ), який бере мене на буксир.

СПУ. Гра «Хто більше?»

Ділить дітей на 3 команди, придумують кожній назву. Гості також беруть
участь.

– Назвіть якнайбільше «чарівних» слів. Виграє та команда, яка назве
останнє слово.

Вчителька:

– Гру закінчено. За її підсумками нас вестиме далі команда …

Я вибрала найкращі «чарівні» слова (відкриваю дошку із написаними на
таблицях «чарівними» словами). Вони вам знадобляться в дорозі. Тепер
давайте виберемо найбільш вдалі, найчарівніші слова, які візьмемо в
дорогу. (Добрі, доброта, ввічливість).

6. Маршрут.

Вчителька:

– Погляньте на карту-маршрут. Щоб дістатись до Милосердинська, нам
потрібно пройти провулком Милосердя до вулиці Ввічливості, далі через
площу Доброти і провулок Справедливості дійти до вулиці Совісті, а потім
нас чекає площа Дружби і провулок Скромності. Можливо, ми сьогодні
пройдемо окремими із них.

7. Вулиця Ввічливості.

– Отже, ми з вами зробимо невеличку зупинку на вулиці Ввічливості.
Присядьмо на хвилинку. (Розповідає вчитель)

– Лісовою стежиною ідуть батько і маленький синок. Тиша. Світить сонце.
Стукає дятел. Дзюрчить струмок в лісовій глушині. Раптом син побачив, що
їм назустріч іде старенька бабуся.

– Тату, куди іде бабуся? – запитав синок.

– Побачити, зустріти чи привітати. Коли зустрінемося з нею, ми скажемо
їй: «Здрастуйте!» – сказав батько.

– Для чого говорити ці слова? – здивувався хлопчик. Ми ж зовсім
незнайомі.

– А ось зустрінемось, скажемо їй здрастуйте, тоді побачиш, для чого. Ось
і бабуся.

– Здрастуйте, – сказав син.

– Здрастуйте, – сказав батько.

T

І син із здивуванням побачив: все навкруги змінилося. Сонце засяяло
яскравіше. По верхів’ях дерев пробіг легенький вітерець, листочки
заграли, затремтіли. В кущах заспівали птахи – до цього їх не було чути.
На серці у хлопчика було радісно.

– Чому це так? – запитав хлопчик.

– Тому що ми сказали людині «здрастуйте» і вона усміхнулась.

Вчителька:

Здрастуйте! Добра ласкавість слова

Стерлась зовсім у щоденнім привіті.

Здрастуйте! Адже це – будьте здорові!

Адже це – довше живіть на світі!

– Як слід говорити ці слова?

– Доберіть синоніми з таблиці. (Добрий день! Світлої днини)

– Чи можемо ми сказати, що батько і син були ввічливими? Підберіть
синонім до цього слова. (Чемними)

(Малюнок «Хлопчик пропускає дівчинку, заходячи до класу»).

– А як ще можна проявити ввічливість?

– Яким ми можемо назвати цього хлопчика? (Чемний, вихований, культурний,
ввічливий).

Вчителька:

– Ми подорожуємо далі по вулиці Ввічливості. Заходимо в трамвай

(Сценка «У трамваї»).

1 учениця:

Сашко в трамваї повному,

Розсівся він, «як слід».

А біля нього згорблений

Стоїть старенький дід.

Хтось до Сашка звертається:

2 учениця:

«Чи вас у школі вчать,

Як місце дати старшому,

Як старших поважать? »

Хлопчик:

«Та вчать «, – Сашко відказує. –

Але оце якраз розпочались канікули –

Ніхто не учить нас!

– А як би ви вчинили? (Відповіді дітей: Сідайте, будь ласка. Дякую)

– Ось дідусь відповів: «Спасибі!»

– А чи знаєте ви, коли вживається це слово? А історію його виникнення
хочете знати? Послухайте.

Дрімучим лісом ішли двоє, дідусь і внук. Було душно, подорожнім хотілося
пити. Та ось вони підійшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода.
Мандрівники нахилилися і напилися. Дідусь сказав: «Спасибі тобі,
струмочку». Хлопчик усміхнувся. «Чого ти смієшся?» – запитав дідусь.
«Навіщо ви, дідусю, сказали струмочку спасибі? Адже він нежива істота,
не почує ваших слів, не дізнається про вашу подяку». «Це так, – відповів
дідусь. – Струмочок не почує. Якби води напився вовк, він міг би і не
дякувати. Але ж ми не вовки, а люди. Людина говорить спасибі, щоб не
стати вовком».

– Діти, вдумайтеся в слова, сказані дідусем. Як ви їх розумієте?
Попросіть гостей, нехай вони вам допоможуть.

Слова з народження жде жорстокий вибір.

Не кожен вислів вижить в мові зміг.

Але звучить у всі віки спасибі!

Спаси, мов, брате, тебе за це Біг. (Бог)

(Спаси Біг, врятуй). Підберіть синонім. (Спасибі – Дякую).

– Ми залишаємо вулицю Ввічливості. Надіюся, що вона вас багато чому
навчила. Переходимо далі на провулок Милосердя.

8. Провулок Милосердя.

Вчителька:

– Я думаю, діти, ви погодитесь зі мною, що ввічливість і милосердя мають
багато спільного. Тому зверніть ще раз увагу на карту-маршрут: поруч з
вулицею Ввічливості знаходиться провулок Милосердя. Давайте пройдемо
ним.

(Малюнок «Хлопчик дає кролику капусту»)

– Який цей хлопчик? (Добрий, милосердний)

– Пригадайте, чи проходили ви коли-небудь цим провулком, чи проявляли
милосердність, доброту? (Відповіді дітей).

А далі нас проведе ваш однокласник Сашко.

Звичайні слова

Ішов у кіно я цієї неділі.

Навколо дерева, обмерзлі та білі.

Слизький під ногами видніється лід,

Ще й вітер холодний зривається вслід.

Аж бачу: бабуся виходить з крамниці.

Спинилась і рушити з місця боїться.

Не зважиться й кроку ступить по льоду.

І тихо про себе шепоче: «Впаду».

А лід під ногами темніє навколо.

І тут мене щось наче в серце вкололо.

Назад повернувся, до неї біжу:

«Давайте, бабусю, я вам допоможу!»

І, взявши за руку, по бруку слизькому

Повів я бабуся до самого дому.

А в неї всі зморшки, немов промінці:

«Спасибі! Оце в нас ростуть молодці!»

І так мені хороше стало раптово

Від цього простого, звичайного слова.

Вчителька: Як бачите, ми ще раз переконалися, що слово «спасибі» дійсно
чарівне. Та ось і малюнок, де зображений наш Сашко з бабусею.

(Малюнок «Бабуся впала, хлопчик допомагає їй піднятися»)

9. Площа Доброти.

– Я думаю, що всі переконалися, що провулок Милосердя і вулицю
Ввічливості ми пройшли успішно. А тепер наш маршрут пролягає через площу
Доброти, де нас чекає дуже добрий хлопчик Михайлик. А що це дійсно так,
ми переконаємося, коли послухаємо його.

Добрі слова

– Доброго ранку ! –

Мовлю за звичаєм.

– Доброго ранку ! –

Кожному зичу я.

– Доброго дня вам! –

Людям бажаю.

Вечором добрим

Стрічних вітаю.

І посміхаються

У відповідь люди.

– Добрі слова ж бо

Для кожного любі!

– Готуючись до подорожі в місто Милосердинськ, ви намагалися бути
добрими і про це малювали малюнки. Давайте зробимо виставку ваших робіт
на дошці. (Діти прикріплюють малюнки про доброту на дошку)

10. Провулок справедливості.

– А тепер зверніть увагу, як ділять сир між собою ці чарівні герої. Як
ви гадаєте, вони можуть жити в провулку Справедливості? (Малюнок)

– На жаль, наш час закінчується. Ми також не можемо зупинитися в цьому
провулку за браком часу. Але ми ще сюди повернемося. Не потрапили ми і
до міста Милосердинська. Трохи затримала нас Шапокляк, трохи
Неввічливість та пасажири. Але я гадаю, що ми багато чого зрозуміли,
пройшовши цим маршрутом, і обов’язково дістанемось до міста
Милосердинська, познайомимось і подружимося з його чарівними жителями,
коли прочитаємо книгу «Азбука ввічливості» (демонструю), з якої більше
дізнаємося про чарівні слова, навчимося ними правильно користуватися і
вдало вживати їх. А зараз давайте ще раз згадаємо про ті «чарівні»
слова, з яких ми почали нашу подорож.

Дівчинка Ганнуся

Чарівні слова

До всіх сердець, як до дверей,

Є ключики малі,

Їх кожен легко підбере,

Якщо йому не лінь.

Ти, друже, мусиш знати їх.

Запам’ятай, як казку,

Маленькі ключики твої:

«Спасибі» і «будь ласка»

Хлопчик Вова

Знають люди всі на світі

Про «чарівнії» слова.

Це спасибі, дай, будь ласка,

Вибач, прошу до стола,

Перепрошую, добридень,

На добраніч, в добрий путь.

Ну і ти, мій любий друже,

Про слова ці не забудь.

– А зараз давайте перевіримо, чи уважно ми мандрували вулицями і
провулками до міста Милосердинська. Розберемо ситуації.

Моральні задачі:

1. Я розмовляю з учителем, гостем. Вам терміново треба звернутися до
мене. Як ви вчините?

2. Ви виходите з класу і ненароком штовхнули товариша. Що ви зробите?

3. Хлопчик і дівчинка зустрілися біля дверей класу. Хто і що повинен
зробити?

(Сценки виконують діти)

Вчителька: Ну що ж, мої любі мандрівники, подорож наша закінчується.
Думаю, що після сьогоднішнього дня ми всі будемо намагатися не забувати
про «чарівні» слова, які сьогодні прозвучали, частіше вживатимемо їх у
своєму житті, у спілкуванні і ставленні один до одного. Від цього ми
станемо не просто культурними, ввічливими, а, перш за все, людяними,
добрими. А всім відомо, що ДОБРОТА ВРЯТУЄ СВІТ! (Плакат на дошці)

– Діти, а з якими словами-побажаннями ми звернемося до гостей? (Дякуємо
за допомогу, на все добре, всього найкращого, до побачення, приходьте
ще, будьте здорові!)

Похожие записи