Вживання дієслів у прямому і переносному значенні. 4 клас

Тема. Вживання дієслів у прямому і переносному значенні.

Мета. Поглиблювати знання учнів про вживання дієслів у прямому і
переносному значенні. Закріплювати матеріал про змінювання дієслів за
часами та числами. Працювати над розвитком мовлення та мислення учнів,
збагачувати їх словниковий запас. Вчити працювати самостійно, вдумливо,
наполегливо.

Матеріали до уроку: Тематичний словник школяра К.С.Прищепи та
В.Г.Лук’яненка, орфографічні словники, ребуси, картинка «Весна»,
сигнали.

План і хід уроку

І Організація классу

ІІ. Основна частина уроку

1. Оголошення теми та мети уроку.

Діти пояснюють, що означає вживати слова в прямому і переносному
значенні; з якою метою це робиться.

2. Хвилинка каліграфії. Додаткове завдання

м м м ммм Ребус, у якому
зашифровано вислів

ме ма мл ум ом «Книжка мовчки все
розкаже».

марніти, марнувати, Треба розшифрувати
його і пояс

мешкати нити.

І Знайти значення слів.

ІІ Знайти значення слів. Скласти речення з одним із слів у прямому
значенні.

ІІІ Знайти значення слів. Скласти речення з одним із слів у переносному
значенні.

Перевірка.

3. Робота за підручником. Вправа 405.

Проводимо усну підготовчу роботу. Ділимо текс

ти на речення.

І Виконати вправу. Підкреслити дієслова, вжиті в переносному значенні.

ІІ Виконати вправу, поширивши перше речення другорядними членами.

Перевірка вправи.

До дієслів ставимо питання. Визначаємо час і число дієслів.

4. Відгадування ребуса.

а) У ребусі зашифровано слово кипіти.

? Що означає це слово? (Бурхливе перетворення рідини в пару при
нагріванні).

? Як це дієслово вживається — в прямому значенні чи у переносному?

? Які фразеологізми із словом кипіти ви знаєте? (Кипить робота. Кипить
від гніву (обурення).

? Як ви розумієте ці фразеологізми?

? Запишіть фразеологізми в зошити.

б) Від зими ми переходимо до весни.

Опрацюємо такий текст (записаний на дошці).

Кипить подіями березень. Кожного дня природа підносить нам сюрпризи.

(Пояснюємо значення слова сюрприз).

? Поширити перше речення другорядними членами. Визначити граматичну
основу обох речень.

,

I

??$?? Доповнити тексти кількома реченнями.

Допомога: картинка «Весна».

? Доповнити тексти кількома реченнями, передавши емоції (позитивні чи
негативні).

Перевірка.

5. Підбір дієслів до іменників,

? Пропоную дітям загадку:

Старий дід мости помостив.

Молода прийшла — мости рознесла.

(Мороз і весна)

— Хлопчики записують слово мороз, а дівчатка — весна і добирають до цих
слів дієслова таким чином, щоб вони були вжиті в переносному значенні.
Наприклад: мороз — тріщить, кусає, щипає, падає, пересівся, малює тощо.

Весна — прийшла, прилетіла, прилинула, завітала, розбудила, уквітчала
тощо.

? Складання усно спонукальних речень про мороз і весну, використовуючи
підібрані дієслова.

6. Робота з віршем.

Послухайте уривок з твору Лесі Українки:

…Стояла я і слухала весну,

Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку, голосну,

То знов таємно-тихо шепотіла…

Бесіда: Що могла «сказати» Лесі весна?

? Скласти 2-3 речення, що могла «сказати» весна Лесі Українці?

?Продовжити: Коли земля прокинеться від зимового сну…

?Текст-міркування: Казав мені дідусь: » Весняний день рік годує «…

Перевірка.

7. Робота з прислів’ями.

Які ще прислів’я про весну ви знаєте? Наприклад:

Проспиш весною — заплачеш зимою.

Весна ледачого не любить.

Весна — наша мати: хто не посіє — не буде жати.

Зійшов сніжок — березень за плужок.

Весна багата на квіти, а хліба у осені позичає.

У березні погода один день блисне, а сім днів кисне.

Березень у зими кожуха купив, а через три дні продав і т.д.

Записуємо кілька прислів’їв, вказуємо дієслова, визначаємо, в якому
значенні вони вжиті.

9. Перевірка додаткового завдання (ребус, який діти розгадували
протягом уроку).

Тлумачення виразу. Чи можна цей вираз вважати прислів’ям?

ІІІ. Підсумок уроку.

Домашнє завдання.

Вправа 408.

? Скласти опис дятла для довідника юного натураліста, використавши
опорні слова.

? Скласти опис-загадку «Дятел».

Похожие записи