Ми прагнули, щоб у кожного підлітка поступово формувалося особисте
ставлення до Батьківщини: бажання, духовний порив утвердити її гідність,
велич, честь, славу, могутність.

В.О.Сухомлинський

Взаємодія учнів, вчителів, батьків та громади

у патріотичному вихованні учнів

Рокитненської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Нововодолазької районної ради

Харківської області

Проблема виховання у молодого покоління патріотичних почуттів, активної
громадянської позиції, сприяння усвідомленню учнями свого громадянського
обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей є
надзвичайно актуальною. Патріотизм є нагальною потребою держави, якій
необхідні національно свідомі громадяни, здатні забезпечити країні гідне
місце в цивілізованому світі, особистості, які своєю діяльністю, любов’ю
до Батьківщини прагнуть створити суспільство, зацікавлене в тому, щоб
саморозвиток особистості, становлення її патріотичної самосвідомості
здійснювалися на моральній основі та визнанні пріоритету прав людини.

Саме школа стоїть у витоків духовності суспільства, залишається головним
гарантом виховання дитини порядною людиною, патріотом України.

Але сучасний стан виховання загрозливий. Виховання підлітків фактично
відібрано у школи: оточення дитини в буденному житті не завжди співпадає
з тим, чому вчать в школі; світогляд, інтереси, моральні цінності у
більшості молоді формуються під впливом телебачення та інших засобів
мас-медіа. Роль сім’ї у вихованні падає. Молодь ігнорує думки дорослих
(батьків, учителів), ставиться з недовірою або скептицизмом до будь-яких
ідеалів – і старих, і нових; їй притаманні егоїзм та індивідуалізм,
перевага матеріальних інтересів над духовними. Юнаки і дівчата, що
прагнуть до знань, духовності, до пізнання національної і
загальнолюдської культури, становлять меншість в океані сірості,
примітивізму, криміналу.

Перед школою, суспільством стоїть задача розвитку не просто особистості,
а свідомого українського громадянина, який максимально акумулює в собі
національні риси та самобутність українського народу.

Ці ідеї знайшли відображення в Державній національній програмі «Освіта»
(Україна ХХІ ст.), Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ
столітті, Концепції виховання дітей та молоді у національній системі
освіти, Концепції національно-патріотичного виховання молоді, а також в
Програмі «Основні орієнтири виховання учнів …».

Народна дидактика стверджує, що найголовнішим у навчанні є не стільки
результат (у завершеному вигляді), скільки той пошуковий, духовний шлях,
який пройшов учень з якомога більшою самостійністю. Отже, на сьогодні
основним завданням школи повинно стати створення найбільш оптимальних
умов для розкриття індивідуального життєвого стилю учня, самореалізації
кожної особистості, формування в учнів широкого кругозору, розвитку
громадської активності, підготовка до свідомої активної участі в
суспільному житті держави, до самостійної адаптації в умовах швидких
змін суспільного життя.

На наше переконання в сучасному суперечливому світі збережуть себе ті,
хто зуміє відстояти у глобальному змаганні свою культуру, мову, фольклор
– усе те, з чого складається сутність та особливість національного
характеру. У розвинених демократичних суспільствах вихованню
громадсько-патріотичних якостей дітей приділяють велику увагу. У кожній
державі своя національна система виховання. У нас теж така є. Історичні
умови буття українського народу породили самобутній феномен – козацтво.
Воно втілювало в собі фізичне і духовне здоров’я нації, інтелектуальну
силу, життєздатність, оптимізм і енергію, народні традиції, звичаї та
обряди, що об’єднують минуле і майбутнє народу. Практично прилучаючись
до них, учнівська молодь убирає в себе філософський, психологічний,
ідейно-моральний і естетичний зміст, у неї формується національна
самобутність, творче ставлення до дійсності…

Виховна робота нашої школи орієнтується на ідеї саме козацької
педагогіки, яка є найбільш демократичною, продуктивною формою
національного виховання і становлення організаційної культури
навчального закладу, яка дозволяє комплексно підійти до розвитку
загальної культури школярів (відданості ідеалам добра, правди, свободи).

Найкращі риси українського козацтва, його моральні принципи були взяті
на озброєння в нашій школі у 2008 році, коли було створено дитяче
об’єднання «Козацька республіка». Його метою є відродження козацьких
традицій, адже козацтво, його історія – це невичерпне джерело пізнання
минулого нашого народу, державного устрою, військової справи,
матеріальної й духовної культури українського народу.

Козацька республіка – це ще й орган учнівського самоврядування, через
який учні залучаються до діяльності колективу, суспільства, навчаються
співпрацювати на принципах рівності, гласності, демократизму.

Було розроблено статут «Козацької республіки», згідно з яким
організовується робота самоврядування.

Вищим органом шкільної Козацької республіки (або КОШа – козацьке
об’єднання школярів) є загальний збір козаків (учні 6-11 класів) і
козачат (учні 2-5 класів) — Козацьке коло, яке збирається 2-3 рази на
рік. Між засіданнями кола Козацькою республікою керує козацька Рада
старшин, яка обирається один раз на рік на Козацькому колі.

До Козацької ради старшин входять:

кошовий отаман (обирається з учнів 8-11-х класів на Козацькому колі;
очолює Раду старшин, та відповідає за роботу всього КОШа)

писар (керує редколегією, відповідає за випуск шкільної газети,
оформлення оголошень, стінних газет, здійснює естетичне оформлення свят,
контролює роботу класних прес-центрів);

хорунжий (очолює сектор навчання, який здійснює облік успішності учнів,
контролює готовність учнів до уроків, їх участь у предметних олімпіадах,
конкурсах, тематичних вечорах)

обозний (очолює сектор правопорядку, який слідкує за додержанням учнями
внутрішнього порядку і дисципліни, контролює відвідування школи,
чергування по школі і класах, зовнішній вигляд учнів, збереження
шкільного майна);

осавул (очолює сектор дозвілля: організація загальношкільних свят,
вечорів відпочинку, масових заходів, колективних творчих справ,
контролює їх проведення);

бунчужний (очолює сектор спорту та здоров’я, організовує спортивну
роботу в школі, контролює участь у різних оздоровчих акціях);

курінні отамани (очолюють курені-класи, організовують участь своїх
класів у діяльності КОШа).

КОШ складається з куренів (загонів), які мають девіз, носять ім’я
відомого козацького ватажка і вивчають його життєвий шлях і здобутки.
Кожен курінь очолює курінний отаман, якому допомагає рада куреня, до
якого входять осавул, писар, бунчужний, обозний.

Діяльність педагогів в цьому напрямку пов’язана в першу чергу з
координацією роботи учнівського колективу, впорядкування роботи органів
учнівського самоврядування (конкретних учнів, відповідальних за певний
напрям роботи), надання його діяльності планомірного характеру,
доведення до учнів–виконавців практичних вказівок, проведення
інструктування, здійснення контролю за роботою органів самоврядування
класу. З метою практичного управління самоврядуванням проводяться
щотижневі оперативні наради з різних напрямків діяльності. Учасники
таких нарад інформують класного керівника та актив класу про завдання
роботи.

??????w

??????h?ого підводяться на святі «Останній дзвоник». Змагальність між
класами–загонами активізує учнів, змушує їх активніше приймати участь у
роботі класу і школи.

Діяльність об’єднання відбувається в кількох напрямках, і спрямована на
вирішення саме тих завдань, про які йшлося вище. Організаційно робота за
напрямками розбита на паланки.

Паланка національного відродження, військово-патріотичної та краєзнавчої
роботи «Мій рідний край»

Першим напрямком роботи цієї паланки є поширення знань серед козачат про
козацький національний визвольний рух, козацькі традиції, про героїку
козаччини. В цьому напрямку ми вивчаємо сторінки з історії Запорізького
і Слобідського козацтва, діяльність видатних козацьких ватажків і
гетьманів, козацькі пісні, організовуємо кіносеанси на козацьку тематику
(є цілий ряд навчальних фільмів про українських козаків). У вересні діти
відвідали Центр українського козацтва при Педагогічному університеті ім.
Г.С. Сковороди. У жовтні ми зустрічали у школі представників
Нововодолазького козацького полку Слобожанського козацького округу, які
прийняли учнів нашої школи до слобожанського козацтва. Ми поставили собі
за мету створити музей козацтва, і зараз ми збираємо інформацію про
технологію виготовлення експонатів, які б представляли козацьку добу.

Ми знайомимось з історією рідного села, його історичними пам’ятками;
зустрічаємося з односельчанами, збираємо спогади про минуле. Вивчаємо
життя й діяльність людей, що народились і жили в Рокитному, чия творча
праця може стати прикладом у вихованні підростаючого покоління (таких,
як художник Скринник Василь Васильович, картини якого відомі навіть за
межами України, зараз він живе в м. Краснограді; Одринченко Антоніна
Власівна – жителька нашого села, пише чудові вірші; Одринченко Станіслав
Володимирович – присвятив багато років на збирання історичного матеріалу
з історії Рокитного і нещодавно видав свою книгу «Очерк истории села
Ракитное»).

Здійснюємо краєзнавчі екскурсії: по місцях козацької слави ( в
Запоріжжя, Новомосковськ, Полтаву, Харків, Краснокутськ, Слав’яногорськ,
Спасів Скит, Озеряни), до населених пунктів нашого району. Загалом
краєзнавчий напрям роботи один із найцікавіших: ми приймали участь в
конкурсі «Історія мого села – моя історія», в конференції, присвяченій
українському козацтву, а також участь в роботі Всеукраїнського конкурсу
учнівсько-студентської творчості «Історія та сучасність про духовну
національну культуру», який проходив в рамках фестивалю «Золоте яєчко»,
що проводився за ініціативи Української світової спілки професійних
учителів, Харківської обласної державної адміністрації, Харківського
національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди та
Слобідського козацького війська. Наші учні приймали участь в роботі
секції «Слобожанське краєзнавство», на якій представляли дві доповіді:
«Історія села Рокитне» та «Архангело–Михайлівський храм».

Ще одним напрямком діяльності цієї паланки є збір інформації про Велику
Вітчизняну війну, воїнів-інтернаціоналістів, поповнюється книга пам’яті
про загиблих на війні односельчан, організовуються зустрічі з ветеранами
війни.

На нашу думку, цей напрямок чи не найбільше сприяє патріотичному
вихованню дітей, які торкаються живої історії рідного краю, і на
прикладі праці людей, які живуть поряд, і про яких вони багато чого не
знали, починають відчувати себе частиною цієї історії, частиною своєї
землі.

Паланка спортивної роботи пропагує здоровий спосіб життя через козацькі
традиції. Проводимо спортивні змагання «Козацькі розваги», які є
обов’язковою складовою традиційних свят військово-патріотичного
спрямування: День українського козацтва(14 жовтня), День Збройних сил
України (6 грудня), День захисника Вітчизни (23 лютого); елементи
козацьких ігор використовуються під час організації різних змагань.

Паланка «Духовні цінності козаків» поширює духовні традиції козацтва. Ми
знаємо, що християнська віра для козаків мала велике значення (Бог
оберігає Україну, надає духовних сил у боротьбі з ворогами). На свята ми
відвідуємо храм; при храмі працює недільна школа; в школі викладається
курс «Основи християнської етики»; приймаємо участь у святкуваннях
національно-релігійних свят – Великодня, Святого Миколая, Покрови
Пресвятої Богородиці, Різдва. Учні недільної школи підготували декілька
святкових вистав для дітей та гостей нашої школи. Загалом, ми вважаємо
(і в цьому переконані не тільки вчителі, а й батьки учнів), що духовне
виховання є основою громадянського, національно-патріотичного, правового
виховання, і саме воно може стати одним із засобів вирішення тих
проблем, які існують у нас в суспільстві.

Паланка трудової діяльності та охорони навколишнього середовища
(сл.35-38) проводить активну діяльність з охорони довкілля, збереженню
шкільного майна, проведення трудових десантів, формуючи у свідомості
юних козаків любов до рідної природи, готовність і уміння берегти і
примножувати її багатства, красу. Ми тісно співпрацюємо з Рокитненським
лісництвом (допомагаємо садити саджанці дерев), опікуємося благоустроєм
території школи та села, у нас працює екологічна агітбригада, часто
здійснюємо екскурсії, вивчаючи природу рідного краю, а також приймаємо
активну участь в акції «Зелена весна», у підготовці і проведенні
екологічних свят, наприклад, «Чарівна осінь», «Свято зустрічі птахів»
тощо. Наші тимчасові трудові об’єднання часто допомагають нашим сусідам
– місцевим сільським господарствам – у збиранні врожаю.

Паланка зарубіжних зв’язків налагоджує зв’язки із зарубіжними школярами.
Проводить роботу з вивчення культури та життя держав ближнього та
далекого зарубіжжя. В цьому напрямку продовжує працювати Клуб
Міжнародного Листування Друзів, через який ми підтримуємо дружні
стосунки з дітьми із Росії, Японії, Литви, України. Вже кілька разів ми
зустрічли гостей із Німеччини, через яких налагодили листування з
німецькими дітьми.

Напрямки роботи і відповідно робота паланок координується ініціативними
вчителями, які допомагають створити умови для емоційного переживання
учнями як цінностей українського козацтва, так і ступеня своєї
відповідності вимогам учасників конкретного заходу. До речі, напрямки
роботи обрані не випадково, а на основі аналізу попередньої роботи
школи, її традицій, заходів, в яких учні були більш активні.

Що стосується нашої «Козацької республіки» в цілому, то слід
зазначити, що вона є маленькою часткою великого процесу відновлення в
етнічній пам’яті українців глибоких національно-патріотичних переконань,
традицій і безмежної любові до рідної Батьківщини.

Звертання до національних джерел, включення школяра у
культурно-національне середовище шляхом відродження козацьких традицій,
передача молодому поколінню соціального досвіду українського народу,
його національної ментальності, озброєння учня відповідними знаннями з
історії та культури є ефективним засобом формування національної
свідомості та самосвідомості громадянина України, розвитку його
духовності, моральної, правової, трудової, фізичної, естетичної та
екологічної культури, індивідуальних здібностей і таланту.

Результати аналізу виховної спадщини запорозьких козаків, цінностей
козацької педагогіки дають можливість застосувати їх до розв’язання
завдань шкільної освіти.

Та треба пам’ятати, що формування особистості національно свідомого
громадянина України – процес довготривалий, складний та важкий,
особливо, коли він ускладнюється реаліями сьогодення. А тому слід
забезпечувати цілісність виховання, яка вимагає залучення до участі у
позаурочних заходах батьків учнів, громадськість, представників
сучасного українського козацтва.

В.О. заступника директора з виховної роботи М.О. Чертов

Похожие записи