Дига Юлія Іванівна,

Комунальна установа

Сумська спеціалізована

школа І-ІІІ ступенів № 25,

м. Суми Сумської області

Взаємодія учителів, учнів, батьків, громадських організацій у
патріотично спрямованій діяльності

У представленій статті узагальнюється досвід співпраці педагогів,
школярів, їх батьків, козацької громадської організації у патріотичному
вихованні учнів з використанням історії Запорозького козацтва, його
педагогічних надбань. Особливу увагу зосереджено навколо якісного
освоєння сучасними школярами патріотичних ідей і заповідей козацтва,
практики його морального та фізичного гарту.

Щоби неньку Україну зірки обсипали, Щоби наші козаченьки державу
тримали.

В. Матвієнко

Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням
стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне
утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованих норм
взаємовідносин і взаємодії на основі загальнолюдських та національних
цінностей. Тому мета сучасного освітнього процесу не тільки сформувати
необхідні компетенції, що включають ґрунтовні знання та уміння з різних
предметів, а й сформувати зрілі громадянські, інтелектуальні, духовні,
моральні якості особистості, готової протистояти викликам багато в чому
непередбачуваного глобального світу. Сучасному вихованню має бути повною
мірою властива випереджувальна роль у демократичному процесі
державотворення. Виховний процес має стати потужним чинником відродження
національної культури, зупинення соціальної деградації, стимулом
пробудження високих моральних якостей – совісті, патріотизму, людяності,
почуття громадянськості та власної гідності, творчої ініціативи тощо.
Сучасна педагогіка виявила, що виховання й навчання стають основним
засобом самореалізації творчого потенціалу підростаючої людини, здібної
до особистої відповідальності за свою долю, за утвердження громадянських
і патріотичних взаємовідносин з ровесниками і дорослими.

Відтак, духовні чесноти українського народу втрачають свою дієвість.
Упродовж останнього десятиліття зруйновано традиційні для українців
цінності, які гармонізують відносини людини з суспільством. Для
досягнення матеріального життєвого успіху як головної мети пропагуються
аморальні засоби. Це спричиняє загальну кризу моральності.

Складні проблеми постали перед інститутом сучасної сім’ї. Діти, які
виростають у неблагополучних сім’ях, недостатньо соціально зрілі, часто
агресивні, а тому адекватно не сприймаються однолітками, що уповільнює
їх особистісний розвиток.

Сучасний зміст виховання в Україні – це науково обґрунтована система
загальнокультурних і національних цінностей та відповідна сукупність
соціально значущих якостей особистості, що характеризують їх ставлення
до суспільства і держави, інших людей, природи, мистецтва, самої себе.
Виховання здійснюють для ідентифікації вихованця із загально визначеними
цінностями і якостями. Система цінностей і якостей особистості
розвивається і виявляється через її власне ставлення.

Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави виявляється у
патріотизмі, національній самосвідомості, правосвідомості, політичній
культурі та культурі міжетнічних відносин.

Патріотизм виявляється в любові до свого народу, повазі до українських
звичаїв і обрядів, відчутті своєї належності до України, усвідомленні
спільної власної долі з долею Батьківщини, доскональному володінні
українською мовою.

Нині значно розвинулися громадянські цінності виховання, освітні заклади
стали відкритими для батьків, громадських організацій. Розширюється
кількість суб’єктів виховного впливу, й акції з активізації моральної
позиції дітей та учнівської молоді [3 ;4].

Як організувати процес виховання учнів в умовах розбудови української
держави? Яким змістом його наповнити? Що врахувати при визначенні
завдань і видів діяльності під час організації виховної роботи з учнями
різного віку? Які вихідні концептуальні положення та ідеї покласти в
основу виховної системи? Такі та інші запитання постали перед колективом
Сумської спеціалізованої школи І-ПІ ступенів №25, м. Суми. Відповіді на
ці та інші запитання дала педагогічна рада. Вона стала своєрідним
творчим імпульсом для педагогічного колективу. Завданням педради було:
розробити шляхи розвитку особистості у площині парадигми гуманізації та
народності виховання; визначити спектр питань, пов’язаних з формуванням
світоглядних орієнтацій особистості, розвитком її громадянської
активності, самостійності, свідомості.

Пошук нових концептуальних структур та організаційних форм виховання,
оновлення виховного процесу зумовили нас звернутися до національних
педагогічних надбань, які ґрунтуються на культурі рідного народу минулих
епох і сучасності, сприяють розвитку освіченості людини, формуванню
духовного потенціалу – найвищої цінності нації і держави.

З метою відродження історичних, патріотичних та культурних традицій
українського народу та виконуючи Доручення Президента України від
10 жовтня 2000 року №1–14/1263 про «Вжиття заходів щодо ширшого
залучення козацьких товариств до військово-патріотичного виховання,
організації фізкультурно-спортивної, туристсько-краєзнавчої та
культурно-просвітницької роботи серед школярів, посилення ролі
Українського козацтва у підготовці молоді до військової служби» між
школою та Сумською паланкою Міжнародної громадської організації
«Козацтво Запорозьке» було укладено Угоду про співпрацю. Згідно цієї
угоди козацька громада забезпечує систематичне представництво козаків
Сумської паланки МГО “Козацтво Запорозьке” для надання
науково-практичної й методичної допомоги у проведенні різноманітних
заходів козацької тематики; бере участь в організації та проведенні
прогулянок, екскурсій, походів, експедицій, наметових таборів з метою
оздоровлення та формування екологічної культури учнівської молоді тощо.

Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 25 м. Суми створює
сприятливі умови для взаємодії козацтва з педагогами, учнями та їх
батьками; бере участь у козацьких наукових конференціях, засіданнях
козацьких Рад, обласного клубу імені Петра Калнишевського; залучає
козацтво до планування спільної роботи з національного виховання
шкільної молоді; бере участь в організації та проведенні козацьких
наметових таборів у канікулярний період; залучає козацьку організацію до
спільних заходів з підготовки учнівської молоді до служби у Збройних
військах України тощо.

° ? H

b

????????????j ® °

3/4

¦ ° ? ue F

H

b

Діти вперше осягнули роль козацтва, які під проводом отамана Герасима
Кондратьєва заснували одну з важливих фортець Слобідської України, що
згодом стала прекрасним і квітучим містом Суми.

У тісній співпраці з учителями, учнями, їх батьками й досвідченими
козаками проведено значну роботу з патріотичного виховання підростаючого
покоління. На сьогодні створюється експериментальний клас із козацьким
самоврядуванням.

Упродовж кількох років учнями проводиться значна робота з пошуку
невідомих сторінок із життя й діяльності Петра Калнишевського –
останнього кошового отамана Запорозької Січі. У процесі такої роботи
було виявилено ряд суттєвих суперечностей у висвітленні деяких періодів
його життя. Так, наприклад, деякі дослідники «висвітлюють соловецьке
ув’язнення Калнишевського як перебування жалюгідного вигляду в’язня в
земляній ямі, повній нечистот» [4, 32].

Інші стверджують, що «кошового утримували як знатного в’язня» [1, 60].
У зв’язку з цим нами було проведено ряд дружніх дискусій з проблеми
неоднозначного й суперечливого висвітлення у підручниках, наукових й
науково-методичних працях, а також ЗМІ останніх років життя Петра
Калнишевського: його арешту, з’ясування злочину, заслання й утримання у
Соловецькому монастирі.

До цього часу з учнями проводилися навчання з проведення діалогічних
бесід за заздалегідь виробленими правилами. Ми переконалися, що
організація педагогом навчання з формування навичок ведення дружньої
дискусії стає для молодих козаків і підлітків тим чинником, який
стимулює їх до самостійної праці, самоосвіти, розвитку умінь
спілкуватися, вести бесіду, сприяє успішному розвитку ініціативи і
пізнавальної активності.

Слід зазначити, що вищезазначена діяльність мотивувала учнів нашої школи
і до суспільно корисної праці. Так, вони брали участь у відкритті
пам’ятного знака, присвяченого 320-й річниці з дня народження
П.І. Калнишевського. Цей захід проходив у щойно відкритому
козацькому сквері на території студентського містечка Сумського
державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка.

Школа тісно співпрацює з кафедрою педагогічної творчості Сумського
державного педуніверситету. Традиційно учнівський козацький загін бере
участь у щорічних студентських конкурсно-розважальних програмах, що у
подальшому мотивує старшокласників до вступу у вищий навчальний заклад.

Щороку за сприяння Сумської паланки Міжнародної громадської організації
«Козацтво Запорозьке» ми організовуємо та проводимо
спортивно-розважальні та навчально-пізнавальні «Козацькі забави». Метою
їх є залучення школярів до вивчення історії свого народу, знайомство із
життям та подвигами славного козацтва. До таких заходів учні досить
серйозно, часто з великим ентузіазмом готуються, а отже беруть активну
участь у різноманітних конкурсах: «Кашовари», «Втеча з полону»,
«Вершники», «Гопак» та інші.

У процесі тривалих спостережень за підготовкою й проведенням козацьких
забав ми переконалися, що учням такі заходи до вподоби, вони
задовольняють їх потреби. Не випадково, що директор школи Л.В.
Голуб підтримує різноманітні заходи з формування національної свідомості
учнівської молоді на засадах козацтва, сприяє цьому, створює необхідні
умови й заохочує козацтво до подібної роботи.

Учні школи побували у місті Київ на з’їзді Всеукраїнської дитячої
громадської організації «Козаченьки».

Багато уваги ми приділяємо й питанням оздоровлення школярів у
канікулярний період часу. В цьому процесі немаловажну роль відіграє і
козацька громада. Козаками організовуються й проводяться різноманітні
прогулянки, екскурсії, походи, наукові експедиції, туристсько-екологічні
та спортивно-оздоровчі табори. Немалу частину такої роботи виконують і
жінки – козачки загонів “Берегиня” при куренях паланки.

Багато уваги оздоровленню шкільної молоді на свіжому повітрі приділяє
берегиня Олена Попова, яка є взірцем втілення козацької педагогіки у
сучасній загальноосвітній школі. Сама по-справжньому “впрягається” в
таку роботу, часто очолює її.

Вже вкотре Олена Іванівна вивозить учнівську молодь на оздоровлення до
Криму. Тут юнаки й юначки отримали своє перше випробування дощем й
перші вміння сушіння одягу та спорядження в похмуру погоду.
Випробовування старшокласників посилились тим, що був відсутній
будь-який зв’язок з цивілізованим світом, а гроші ніякого значення не
мали і годилися хіба що для розпалювання багаття. Та переважну більшість
учасників “дикого” оздоровлення такі умови виживання не просто
влаштовували, а привносили якусь родзинку в їх життя. Вони наполегливо
вивчали природу, навчалися розпізнавати трав’яні й деревні рослини,
часто на вигляд, дотик, нюх, смак і, навіть, із зав’язаними очима та
вночі. Цікавими були також спостереження за тваринами, впізнавання їх за
голосом і звуками пересування.

Юнь усвідомила, що Кримські гори живуть насиченим динамічним життям, де
збереглася незаймана природа, в них багато води, велике розмаїття рослин
і тварин, яких ніхто не тривожить.

Незаперечно, що оздоровлення молоді у складних диких умовах найбільш
результативне. У той же час воно пов’язане з певними ризиками. Тож, до
походу готувалися ретельно. Сюди були залучені висококласні фахівці,
серед яких були вчені, адвокат, географ, ботанік, орнітолог, еколог,
журналіст, лікар, військові. Великої уваги приділялось фізичній
підготовці оздоровлюючих. За її роботу разом з дорослими військовими
відповідали Роман Андреєв і Андрій Сердюк – кращі кадети першої роти
Сумського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. І.
Харитоненка.

Більшість учасників такого оздоровлення зійшлись на думці, що для
учнівської молоді активний відпочинок набагато сприятливіший за
пасивний. Зміна шкільного інтелектуального навантаження на фізичне
знімає напругу, розвантажує організм, приводить його в норму, готує до
більш якісної й потужної роботи у новому навчальному році.

Отже, завдяки спільній діяльності вчителів, учнів, їх батьків та козаків
учнівська молодь удосконалює свою майстерність, набуває упевненості у
собі та оптимістично дивиться на своє майбутнє.

Залучення молодих людей до козацьких видів розваг сприяє розвитку у них
сили, спритності, витривалості, волі до подолання труднощів, а отже й
формування таким чином національної свідомості, патріотизму, готовності
стати на захист рідної Вітчизни.

Список використаних джерел

1. Грибовський Владислав. Петро Калнишевський. – Київ, 2007.– 72 с.

2. Обрій №19 (232). 19-25 травня 2005 року.

3. Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх
навчальних закладів України. Програма –Тернопіль: Навчальна книга –
Богдан, 2009. – 80с.

4. Петро Калнишевський та його доба. Документи та матеріали. – К.2009.–
432 с.

Похожие записи