Реферат на тему:

Впровадження регіональних курсів у навчальний процес в умовах
глобалізації

Починаючи з 70-х р. ХХ століття світ переживає феномен глобалізації,
тобто у загальному вигляді це означає збільшення ролі всесвітніх
(глобальних) політичних, економічних, культурних, освітніх відносин із
зменшенням питомої ваги всього національного.

Глобалізація практично охопила всі країни світу і увійшла в наше життя
уніфікацією фінансів, товарів, послуг, культури, освіти тощо.

Це об’єктивний, безповоротний процес формування загальносвітових
принципів життєвлаштування, який об’єднує всі країни світу, всіх жителів
планети.

Спочатку глобалізація виникла в економічній сфері в результаті швидкого
розвитку глобальних фінансових і промислових ринків, інформаційних
технологій.

Глобалізація в економічній сфері викликала тотожні процеси у сферах
політичній, соціальній, культурній, екологічній, освітній.

Вважаємо, що глобалізація в освітній сфері повинна сприяти формуванню
психології громадянина світу і вихованню толерантності у відносинах між
народами. У цьому плані потрібно розглядати і спроби міжнародної
стандартизації середньої і вищої освіти.

Як відомо, відповідно до рішень Болонського самміту 1999 року в Європі
почався процес створення єдиного освітнього простору і єдиних стандартів
вищої освіти. Ця ідея була підтримана і Україною.

Більшість країн світу впроваджує в національні освітні програми
стандарти освітніх систем США і Західної Європи. Згідно цих стандартів
школа повинна створювати умови для саморозвитку особистості, навчати
дітей самостійно здобувати знання, виховувати законослухняного
громадянина суспільства.

Все це робиться з єдиною метою: закінчивши загальноосвітній навчальний
заклад, колишні учні повинні вміти пристосовуватись до реалій життя у
світі, де кожна людина створює своє особисте благополуччя, виходячи зі
своїх умінь, освіченості, таланту.

Разом з тим, на нашу думку, стандартизація освіти не повинна
претендувати на заміну національного, вона може бути лише доповненням до
нього.

Ураховуючи положення про те, що кожна країна світу має свої національні
особливості, свою мову, спосіб життя, традиції побуту навіть у межах
окремого регіону, можемо говорити також про навчання і виховання дітей
на прикладах всього місцевого, регіонального та національного. Потрібно
таким чином організувати навчання і виховання, щоб діти в умовах
розвитку глобальних процесів у всіх сферах людського життя не забували
своє духовне коріння, все те, що ми називаємо малою батьківщиною

Важливе місце у відродженні національної самосвідомості народу належить
краєзнавству. Краєзнавча робота зі школярами — це важливий засіб
громадянського виховання молодої людини.

Відповідно до Указу Президента України від 23 січня 2001р. №35 » Про
заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні» і Постанови Кабінету
Міністрів від 10 червня 2002 р. № 786 «Про затвердження програми
розвитку краєзнавства на період до 2010 року» у Київській області
затверджена “Програма розвитку краєзнавства на період до 2010 року “.

Метою даної програми є всебічне сприяння розгортанню краєзнавчого руху в
Київській області. Одним із напрямків програми було запровадження
регіонального курсу “Київщинознавство”.

Цей курс був позитивно сприйнятий батьками, вчителями, громадою
Київщини, він є першою спробою створити дієву систему краєзнавчої роботи
на рівні області.

«Київщинознавство» є інтегрованим курсом, та складовою варіативної
частини шкільних програм. Він створений на основі трьох базисних
принципів:

— гуманізації сучасної освіти, в результаті чого учень повинен оволодіти
тими знаннями, які йому близькі та знадобляться в подальшому житті;

— зміни ролі вчителя в освітньому процесі, який перестає бути
ретранслятором знань і навчає учнів методам оволодіння ними;

— творчого підходу до викладання шкільних дисциплін.

Головна мета інтегрованого курсу “Київщинознавство” – формування
національної самосвідомості учнів на основі розвитку почуття любові до
рідної землі – Київщини, формування та усвідомлення ними себе як
особистості, яка є часткою українського народу, любить і шанує рідний
край, примножує його багатства.

Вивчення київщинознавства виховує в учнів почуття патріотизму, любові до
рідної землі, громадянської відповідальності за збереження і розумне
використання духовних, матеріальних, природних цінностей своєї землі,
розширює кругозір учнів, розвиває допитливість, удосконалює вміння й
навички пошукової роботи, спонукає до творчості. І особливо зростає
значення цього предмета в контексті національного виховання га
культурного відродження України.

Київщинознавство дає змогу в комплексі давати знання про свою
місцевість, рідний край – Київську область. Структура курсу забезпечує
наступність і перспективність між різними ланками шкільної освіти.
Вважаємо, що київщинознавство є особливим навчальним курсом, в якому
поєднуються комплекси історичних, антропологічних, археологічних,
природничих, лінгвістичних, етнокультурних знань про Київську область.

Даний курс вивчається в усіх середніх навчальних закладах Київської
області. У кожному класі на вивчення курсу відводиться 35 годин (1 год.
на тиждень).

Робота щодо запровадження даного курсу відповідає вимогам часу і є
актуальною сьогодні.

E

E

E

??9?у інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Виконуючи дані положення, спеціалістами інституту було розроблено
навчальну програму з київщинознавства для 1 – 12 класів, яка була
затверджена науково-методичною радою інституту і є основним документом
для викладання даного предмета.

Починаючи з 2000 року на базі Київського обласного інституту
післядипломної освіти педагогічних кадрів інституті впроваджено курси з
підготовки педагогічних працівників до викладання київщинознавства.

Головною метою таких курсів є забезпечення відповідної
науково-теоретичної підготовки висококваліфікованих, компетентних
спеціалістів у галузі краєзнавства, які змогли б донести до учнів не
тільки інформацію про Київщину, а й проводити пошуково-краєзнавчу роботу
на місцях.

Програма курсів складається із соціально-гуманітарного, професійного та
діагностико — аналітичного модулів і розрахована на навчання протягом
двох тижнів ( 72 год. теоретичної і практичної підготовки ).

Розроблено також до навчальних планів слухачів курсів підвищення
кваліфікації всіх дисциплін спецкурс : “ Особливості викладання курсу
“Київщинознавство” та запроваджено його, що дає можливість значній
кількості педагогів області ознайомитися з програмою та особливостями
викладання предмета в навчальних закладах освіти.

Особлива увага приділяється створенню системи роботи з педагогічними
кадрами в міжкурсовий період. Для надання конкретної допомоги методичним
службам проводяться тематичні та індивідуальні консультації, співбесіди,
виїзди на місця.

Вважаємо, що вчителі області значно розширили навчальні можливості
даного предмета. Так, впровадження в навчальний процес методу проектів
як однієї з технологій особистісно-орієнтованого розвивального навчання
дозволяє поєднувати теоретичні знання і можливості їх практичного
застосування для розв’язання конкретних проблем дійсності у спільній
діяльності учнів з використанням комп’ютерної техніки.

Важливим чинником запровадження нового курсу, на нашу думку, є
навчально-методичне забезпечення його викладання. Вийшли друком
навчальні посібники для вчителів — “Київщинознавство” та “Колиска
українського народу”, які складені за окремими темами програми,
географічний атлас “Київщина: Моя мала Батьківщина”, навчально-методичні
посібники та підручники для 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11 класів. Таким чином,
майже повністю учні та вчителі області забезпечені навчально-методичними
матеріалами з київщинознавства.

Варто зазначити, що останнім часом у більшості районів і міст області
створено низку регіональних посібників.

З метою активізації пошуково-дослідницької роботи з топоніміки й історії
освіти рідного краю, збирання втрачених назв малих географічних об’єктів
(мікротопонімів) щорічно проводиться обласний огляд-конкурс учнівської
молоді “Топоніміка й історія освіти рідного краю”.

Шестирічний досвід викладання київщинознавства в навчальних закладах
Київської області, дозволяє зробити висновок, що вчительство області
позитивно сприйняло новий предмет, широко використовує його можливості у
вивченні рідного краю.

Незважаючи на домінуючу тенденцію орієнтації освіти на знання у
загальносвітовому контексті, значення регіонального курсу
“Київщинознавство” для формування громадянина-патріота залишається
надзвичайно важливим. Його вагомість посилюється ще й тому, що велінням
часу, реальністю сьогодення є гуманізація сучасної системи освіти. Це
означає, що освіта стає більш особистісно орієнтованою, суб’єктивно
значимою для кожної людини.

Досвід переконує, що курс “Київщинознавство” у навчальних закладах не
лише збагачує учнів знаннями з географії чи літератури, історії чи
біології рідного краю, виховує любов до нього та формує основні
краєзнавчі поняття та навички. Насамперед, київщинознавство допомагає
учням формувати національний характер, розуміти особливості нації, її
душу, яка протягом століть успадковується від покоління до покоління.
Належним чином організоване викладання київщинознавства підвищує
духовний потенціал, творче мислення учнів, формує науковий світогляд,
уміння спілкуватися з однолітками, дорослими.

Широке залучення учнів до вивчення рідної Київщини розвиває у них кращі
якості дослідників та патріотів свого краю, всієї України.

Значна кількість матеріалів з київщинознавства сприяють глобальному
усвідомленню географії, історії, культури, науки, економіки.

Таким чином, можемо стверджувати, що незважаючи на тенденцію зміщення
акцентів з вивчення місцевих і регіональних проблем на вивчення проблем
всесвітніх в період глобалізації, все — таки Київщина є осередком
України, в якому велика увага приділяється впровадженню регіональних
курсів, що сприяє вихованню національної самосвідомості учнів.

Список літератури:

Болгаріна В., Лощенова І. Культура і полікультурна освіта Шлях освіти.
2002. — №1. с.56.

Програма розвитку краєзнавства в Київській області на період до 2010
року: Розпорядження голови обласної державної адміністрації №586 від 26
вересня 2002 року.

Корнеєв В.П. Вивчення географії своєї області. — К., 1991. – 64 с.

Географічна енциклопедія України. В 3-х т. -Т.3.- К.: УРЕ ім.
М.П.Бажана, І993. – 601с.

Київщина: Географічний атлас: Моя мала Батьківшина / За. ред.
Т.В.Погурельської. — К.: «Видавництво «Мапа», 2001. – 24 с.

Похожие записи