Чумаченко Олег Анатолійович

директор Кам’янського еколого-економічного ліцею

Кам’янської районної ради Черкаської області

Модель інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу:

«Впровадження інтеграційних форм організації навчально-виховного процесу
при підготовці випускників для успішної професійної кар’єри»
Кам’янського еколого-економічного ліцею

В С Т У П

Поняттям «інновація» позначають нововведення, новизну, зміну, введення
чогось нового. Стосовно педагогічного процесу інновація означає введення
нового в цілі, зміст, форми і методи навчання та виховання; в
організацію спільної діяльності вчителя і учня, вихованця. Інновації
самі по собі не виникають, вони є результатом наукових пошуків,
передового педагогічного досвіду окремих учителів і цілих колективів.

Сучасний етап розвитку освіти в Україні характеризується відходом від
тоталітарної уніфікації і стандартизації педагогічного процесу,
інтенсивним переосмисленням цінностей, пошуками нового в теорії та
практиці навчання і виховання. Цей процес не може бути стихійним. Він
потребує управління.

Основу інноваційних процесів в освіті складають дві важливі проблеми
педагогіки – проблема вивчення, узагальнення і поширення передового
педагогічного досвіду та проблема впровадження досягнень
психолого-педагогічної науки в практику. Результатом інноваційних
процесів слугує використання теоретичних і практичних нововведень, а
також таких, що утворюються на межі теорії і практики. Учитель може
виступати автором, дослідником, користувачем і пропагандистом нових
педагогічних технологій, теорій, концепцій.

Логічним є висновок про те, що впровадження інновацій в освіту є і
необхідністю, і вимогою, і завданням, і об’єктивною реальністю.

Управління інноваційним процесом передбачає аналіз і оцінку введених
учителями педагогічних інновацій, створення умов для їх успішної
розробки і застосування. Водночас керівники навчального закладу
проводять цілеспрямований відбір, оцінку й застосування на практиці
досвіду колег, нових ідей, методик, запропонованих наукою. Таким чином,
управління педагогічними новаціями – це процес цілепокладання,
планування, організації, мотивації, контролю, якісних змін у роботі
освітніх закладів. Управління новаціями має циклічний характер і завжди
орієнтоване на результат.

Дана робота ставить за мету дати уявлення про впровадження
інтеграційних форм організації навчально-виховного процесу при
підготовці випускників для успішної професійної кар’єри Кам’янського
еколого-економічного ліцею.

Апробація проекту: ліцей лауреат Всеукраїнського конурсу «100 кращих
шкіл України — 2006» у номінації школа професійної кар’єри.

Опис інновації

Мета впровадження нововведення:

вивчення новітніх навчальних технологій та застосування їх у
навчально-виховному процесі;

розробка і впровадження в навчально-виховний процес інтегрованих уроків
теоретичного і практичного навчання;

активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів;

підвищення якості загальноосвітньої підготовки випускників ліцею.

Ресурсоємкість нововведень. Шляхи залучення додаткових та вдосконалення
наявних ресурсів.

Відповідний кадровий потенціал. Активізація участі педагогічних
працівників у створенні інтегрованих уроків. Використання Internet.

Технологія впровадження

На початку роботи були складені план і програма з інноваційної
діяльності творчої групи під керівництвом директора ліцею, викладача
вищої категорії, вчителя-методиста О.А.Чумаченка. Головною метою
розробки і запровадження інтегрованих уроків з теоретичного і
практичного навчання, загальноосвітніх предметів було підвищення рівня
знань учнів, формування у них творчого мислення і уміння
використовувати набуті знання в умовах виробництва і професійної
діяльності. Також це дає можливість економно використовувати навчальний
час і більше уваги приділяти інтерактивним формам роботи на уроках, коли
учні самостійно добувають знання і використовують їх уже в ситуаціях,
наближених до повсякденного життя і виробництва. При такій системі
організації навчального процесу учень стає головною фігурою
навчально-виховного процесу. В такій ситуації на педагога покладається
подвійна відповідальність: бути тактовним, знаючим помічником і створити
такі умови навчання, коли учень забезпечується необхідними
інформаційними матеріалами, а структура уроку сама допомагає учню
активізувати свою діяльність. Завдання педагога полягає в поглибленні
власних знань з інших предметів чи професійної підготовки, в пошуку
засобів, які можуть забезпечити для учнів реалізацію їх здібностей і
вияв ініціативи.

Система інноваційної діяльності педагогічного колективу співпадає з
роботою над єдиною навчально-методичною темою ліцею: «Розвиток
інтелектуального потенціалу учнів шляхом співпраці з науково-дослідними
лабораторіями та культурними об’єднаннями» (восени 2007 року в ліцеї
успішно відбувся семінар директорів ліцеїв і гімназій Черкащини
присвячений цьому питанню). Державною науково-педагогічною бібліотекою
України імені В.О.Сухомлинського спільно з Черкаським обласним
інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників було проведено
Всеукраїнський науково-практичний семінар „Освітянські бібліотеки
України в реалізації програми рівного доступу до якісної освіти”. 21
жовтня 2008 року літературна студія ліцею «Джерельце» в музеї Пушкіна і
Чайковського під керівництвом Ганни Соколової взяла активу учать у
семінарі бібліотекарів.

Ця тема обрана і є актуальною тому, що:

анкетування і аналіз педагогічної діяльності викладачів ліцею показало,
що 75% педагогів готові до інноваційної діяльності. Проведення
навчально-виробничої практики для екологів (Л.В.Ювшин, Л.Н.Бугакова) і
економістів (Л.І.Гетьман) отримало високу оцінку на конкурсі
педагогічних технологій «Освіта Черкащини»;

моніторинг навчальних досягнень учнів екологічного і економічного
профілів показав, що в класах де інтеграція теоретичного і практичного
навчання вже стала системою, якісний показник знань і навичок учнів
набагато вищий, ніж там де проводились традиційні уроки. Вчитель
математики В.С.Чумаченко зі своїми юними науковцями дослідили
«Залежність змін артеріального тиску людини від змін атмосферного тиску»
(статистичний аналіз). Вони нагороджені Дипломами переможців обласного
етапу конкурсу МАН в секції прикладної математики.

за допомогою HTML та JavaScript» (робота 2009 року).

Шляхи реалізації інноваційного проекту:

Відповідно до державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ
століття) головними стратегічними завданнями реформування змісту освіти
України особливо важливими для навчально-виховних закладів можна вважати
такі, як:

вироблення державних стандартів, формування системи і обсягу знань,
умінь, навичок, творчої діяльності;

відбір і структурування навчально-виховного матеріалу на засадах
диференціації й інтеграції;

органічне поєднання в змісті освіти його загальноосвітньої і фахової
складових відповідно до освітніх рівнів та особливостей регіонів
України;

орієнтацію на інтегральні курси, пошук нових підходів до структурування
знань як засобу цілісного розуміння та пізнання світу;

оптимальне поєднання гуманітарної і природничо-математичної складових
освіти, теоретичних і практичних компонентів.

Все це і спонукало педагогічний колектив до пошуку більш якісних і
сучасних форм організації навчально-виховного і навчально-виробничого
процесів. Так, на думку колективу, саме запровадження інтегрованих
уроків теоретичного і практичного навчання при підготовці ліцеїстів дає
можливість підвищення якості знань і рівня конкурентно спроможності
випускників.

При реалізації інноваційного проекту по запровадженню інтеграційних
процесів навчання важливе місце має модель управління цим проектом.
Перш за все необхідно було з’ясувати готовність до такої діяльності
членів педагогічного колективу, ступінь їх обізнаності з інтеграцією, як
формою організації навчально-виховного процесу. Були розроблені
діагностичні анкети, які виявили педагогів, здатних до інноваційної
діяльності. Вони були об’єднані в творчу групу, що розробила план дій на
найближчий час і на перспективу. Голови методичних комісій на засіданнях
методичних комісій проінформували своїх колег про можливість розробки
інтегрованих уроків і особливий акцент зробили на інтеграцію
теоретичного і практичного навчання.

&

&

! вважати встановлення між предметних зв’язків, які відображають
системний підхід до сучасної освіти, тенденцію до інтеграції знань у
сучасній науці і виробництві в цілому та проведення нетрадиційних
уроків. Це дає можливість доповнити і поглибити знання учнів, розвинути
інтерес до предметів екологічного та економічного профілів, формувати у
них компетенції, яких потребує сучасне життя, зокрема: соціальні,
комунікативні, інформаційні, саморозвитку та самоосвіти, продуктивної та
творчої діяльності.

Педагогічний колектив в своїй діяльності обрав інтеграцію теоретичного і
практичного навчання як ідею дослідження, намагаючись створити такі
інтегровані курси, які дають змогу в розв’язанні дидактичних проблем з
підвищення якості фахових знань, формування наукового світогляду учнів,
вироблення загальних поглядів на розвиток сучасного виробництва.

Наступним кроком у реалізації обраного інноваційного проекту став етап
науково-теоретичного обґрунтування і розширення інформаційного
простору, а також безпосереднє створення умов для проектної діяльності
педагогів. Ліцей має досить велику підписку на фахові журнали, матеріали
яких і використовуються в роботі педагогів. Існує змістовна картотека
літератури з інтеграційних процесів, яка весь час поповнюється. В
методичному кабінеті і бібліотеці зроблені підборки матеріалів з цього
питання.

Кожна методична комісія обирала свій напрямок у створенні інтеграційних
уроків. Так методичні комісії загальноосвітніх предметів
(суспільно-гуманітарних і природничо-математичних) від використання
міжпредметних зв’язків на своїх уроках перейшли до детального вивчення
програм. Разом з викладачами спецкурсів знаходили спільні питання, що
розглядались окремо на кожному предметі. Ці питання в подальшому ставали
спільними темами інтеграційних уроків.

Перед колективом виникла проблема більш грунтовного наукового
забезпечення інноваційної діяльності. Тому проводилось навчання з усіма
членами педколективу, а також надавалась можливість кожному, враховуючи
його професійний рівень, психоемоційні особливості, займатись
самоосвітою з цього питання, використовуючи Internet.

Також були заплановані і проведені практичні семінари з фрагментами
інтеграційних уроків на теми:

Інтеграція знань природничих предметів (викладач хімії, вчитель-методист
Л.Н.Бугакова і викладач біології та екології, вчитель-методист
Л.В.Ювшин)

Роль особистості педагога в організації навчально-виховного процесу
(викладач фізики Н.Ю.Бойко і викладач математики Л.І.Зайцева)

Особливості розробки і проведення інтеграційних уроків. Алгоритм
створення інтеграційних уроків (лекція вчителя-методиста інформатики
О.А.Чумаченко, і фрагмент уроку викладача математики В.С.Чумаченко)

Розвиток ділової активності учнів на уроках суспільно-гуманітарних
дисциплін (викладач економіки і права, вчитель-методист Л.І.Гетьман та
викладач історії Т.М.Безверха)

Твір-роздум на тему: «Хто над ким володарює – золото над людиною чи
людина над золотом?» (викладач української мови і літератури, старший
вчитель Г.П.Соколова).

Потім почалось здійснення проектування членами творчої групи і цей
проект успішно втілюється в навчально-виховний процес майже усіма
членами педколективу. Проведення таких уроків стало однією із форм
активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

У Кам’янському еколого-економічному ліцеї проблема інтеграції знань
учнів набуває особливої актуальності у зв’язку з впровадженням
прогресивних технологій і використанням нових матеріалів. Головна мета
інтегрованого курсу: навчити учнів розглядати одні і ті самі явища,
проблеми в різних ситуаціях і системах, застосовувати теоретичні знання
на практиці, творчо підходити до вирішення проблемних ситуацій. Такі
курси відіграють позитивну роль, частково усуваючи багатопредметність та
необґрунтоване дублювання навчального матеріалу. Тому інтегровані уроки
– це ефективний засіб, який дає змогу розв’язати такі дидактичні
проблеми, як підвищення якості фахових знань, формування наукового
світогляду учнів.

Таку форму роботи започаткувала Н.Ю.Бойко. Вона викладає фізику і
водночас є науковим керівником дослідницьких робіт Малої академії наук
науково-технічного відділення (Михайло Бойко – переможець
Всеукраїнського етапу конкурсу МАН України). Спираючись на досконалу
матеріально-технічну базу, вона майже 50 відсотків програми з теорії і
практики об’єднала в інтегровані уроки, де вона має можливість надати
учням теоретичний матеріал, продемонструвати прийоми роботи на
комп’ютері, застосувати різноманітні інтерактивні методи організації
навчального процесу. Моніторинг навчальних досягнень її учнів показав,
що вони набагато свідоміше використовують свої теоретичні знання в
процесі виконання практичних завдань, творчо підходить до вирішення
проблемних питань, вміють правильно і логічно коментувати свої практичні
дії.

Інтегровані уроки, турніри та конкурси на основі методичного,
психологічного та дидактичного обґрунтування дають змогу усунути
недоліки як у навчально-виховному процесі, так і в професійній
діяльності майбутніх фахівців, а саме: недостатню мотивацію вивчення
загальноосвітніх та загально технічних предметів, необґрунтоване
дублювання та різний підхід до трактування спорідненого навчального
матеріалу, несинхронність вивчення окремих тем, порушення наступності
вивчення окремих тем, порушення наступності у вивченні предметів різних
циклів тощо.

З 2006 року запроваджує у свою роботу особистісно-орієнтоване навчання
викладач математики В.С.Чумаченко. Починає таку роботу з кожною групою
Вікторія Станіславівна з психологічних тестів і анкет, які обробляє
разом з психологом, і потім має уявлення про особисті якості кожного
учня, а вже тільки потім з’ясовує рівень підготовки з математики. З
кожної теми викладач готує індивідуальну папку для кожного учня, де
міститься необхідний теоретичний матеріал, довідковий матеріал,
картки-завдання з алгоритмом розв’язання, приклади рішення, завдання для
контролю, самоконтролю, для відпрацювання теми, якщо учень був відсутній
на попередньому уроці. Кожен учень може обирати для себе відповідний
рівень складності завдання. Ця кропітка робота викладача дає результати
не зразу, але вже на другому курсі учні володіють вмінням самостійно
добувати і удосконалювати знання, мають стійкий інтерес до предмету, і,
як показує, досвід, підвищують рівень знань з математики. Особливу
зацікавленість викликають уроки, коли вчитель використовує комп’ютерні
технології. Викладач добре володіє комп’ютером, користується Інтернетом
і вже декілька уроків підготувала з використанням комп’ютерної техніки.

Таким чином педагогічний колектив Кам’янського еколого-економічного
ліцею використовує інноваційні технології в навчально-виховному процесі.
Результати інноваційних впроваджень розглядаються на засіданнях
методичних комісій, педрадах, аналізуються. Це дає можливість коригувати
плани навчально-методичної роботи, вносити туди нові заходи і форми
роботи.

Навчальний рік закінчується творчими звітами педагогів про результати
інноваційної діяльності. Ці звіти доповнюються результатами
моніторингових досліджень роботи педагога протягом навчального року і
якості знань учнів.

Результативність та ефективність впровадження інновацій

активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів;

підвищення інтересу до майбутніх професій;

забезпечення дієвості знань;

підвищення рівня доступності і узагальненості навчального матеріалу.

Всі випускники ліцею 2008 року за результатами зовнішнього незалежного
оцінювання стали студентами престижних університетів України: Київський
національний університет імені Шевченка, Національний медичний
університет імені Богомольця, Київський національний економічний
університет імені Гетьмана, Одеська національна юридична академія,
Національний аграрний університет, Черкаський державний технологічний
університет.

Використана література

Закон України «Про інноваційну діяльність». – 4 липня 2002 р.

Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в
Україні». – 16 січня 2003 р.

Ампілогова Л. Інноваційна освітня діяльність – вимога часу // Завуч.—
2003.— №11.— С.4–5.

Буркова Л. Гіпотетична побудова моделі адаптивної експертної системи
освітніх інновацій // Рідна школа.— 2003.— №9.— С.26–28.

Ващенко Л. Інноваційні процеси в системі загальної середньої освіти:
особливості управління // Освіта і управління.— 2001.—№4.— С.59–68.

Ващенко Л. Проектування інноваційно-розвиваючого середовища в освіті //
Неперервна професійна освіта: теорія і практика.— 2002.— Вип. 3.—
С.20–27.

Зерна педагогічної інновації: Хрестоматія / Уклад.: Л.В.Буркова,

Н.Ф.Федорова.— К.: Київ. правда, 2001.— 120 с.

Остапчук О. Інноваційний розвиток педагогічних систем в умовах
модернізації освіти // Директор школи, ліцею, гімназії.— 2003.— №5–6.—
С.153–161.

Підласий А. Оптимізація навчально-виховного процесу: педагогічні
інновації // Освіта і управління.— 2001.— №4.— С.59–68.

Химинець В.В. Інновації в сучасній школі. – Ужгород:
Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2004.– 165 с.

PAGE

PAGE 8

Похожие записи