Воскресіння – перемога добра над злом

 

1 клас

 

Мета уроку: дати дітям початкові уявлення про свято Воскресіння; досягти
розуміння дітьми того, що Воскресіння Христове – найважливіша подія для
людства, тому що вона символізує перемогу добра над злом; спонукати
дітей аналізувати свої вчинки, завжди поступати «по совісті», не чинити
зло; ознайомити з народними звичаями та традиціями, пов’язаними з цим
святом; поширювати добрі новини та віру в перемогу Христа над смертю та
в життя вічне.

Підготовчий етап уроку:

Цей урок розрахований на дитячу уяву. Коли з нами трапляється щось
добре, нам важко не поділитися цим з іншими. Перед уроком повідомляємо
одному чи двом учням, що на уроці буде невеличкий сюрприз (наприклад,
частування солодощами), вони неминуче повідомлять про це інших. Паралель
можна провести з жінками-мироносицями, які також не могли мовчати про
Благовісти Воскресіння.

Мета підготовчого етапу – спонукати дітей поширювати Добру Новину.

Обладнання: звичайний письмовий папір, повсть, мішковина, клей для
хоругви, кольорова пряжа, частування (паски, крашанки, цукерки або
печиво).

Вступна бесіда:

1. Що ви знаєте, діти, про свято Воскресіння?

2. Як ми вітаємо своїх близьких з цим святом?

3 Чому Христос воскрес?

4. Як інакше називається це свято? Чому?

5. Як з’явився звичай робити та дарувати на Великдень писанки?

Розповідь учителя та коментоване читання учнями тексту підручника
«Дорога добра».

Коли Ісуса Христа, нашого Спасителя, розіп’яли на Хресті злі люди, біля
Нього були Його Мати Марія і учень Іоанн Богослов. Трохи далі стояли
Марія Магдалина та жінки – учениці Ісуса.

І коли Христос воскрес із мертвих, першими про Його Воскресіння
дізналися Божа Матір та Його вірні учениці. Після смерті Христа Марія
Магдалина сумна прийшла до місця поховання Учителя і зустріла Його там
живим. Так вона дізналася, що Христос переміг смерть – воскрес із
мертвих! Потім Христос з’явився іншим учням і апостолам.

Скрізь Марія Магдалина розповідала про Ісуса Христа і Його вчення, про
смерть на Хресті і про Воскресіння. Прийшла вона і в Рим до імператора.
Прийнято було приносити імператору дарунки. У Марії Магдалини нічого не
було, окрім простого яєчка. Вона простягнула яйце правителеві зі словами
«Христос Воскрес!» Здивувався імператор: «Як можна воскреснути із
мертвих! У це не можна повірити, як і в те, що біле яйце може стати
червоним». І тут сталося чудо – яйце почервоніло. «Воістину Воскрес!» –
вигукнув імператор.

Відтоді на Великдень ми розмальовуємо яєчка – робимо писанки, даруємо їх
один одному і вітаємо: «Христос Воскрес!» А у відповідь чуємо: «Воістину
Воскрес!» Так ми стверджуємо нашу віру в перемогу Христа над смертю та в
життя вічне. Воскрес Христос – і воскресає наша душа, оживає в ній
великодня радість, любов до людей і до всього світу.

Словами «Христос воскрес!» ми ділимося радістю з усіма людьми, з усім
світом. Відповідь Марії на Божий заклик є взірцем для кожного
християнина. Реакція жінок-мироносиць, які побачили порожній гріб, веде
нас до ще глибшого виміру християнської відповіді. У Євангелії від
Матвія говориться, як жінки дізналися про воскресіння Ісуса. Перше, що
вони зробили – «полишили гробницю зі страхом і великою радістю та й
побігли сповістити Його учнів». Євангеліє від Луки розповідає нам про
двох апостолів, які йшли. Зустрівши і пізнавши в дорозі Ісуса Христа,
вони повернулися в Єрусалим і розповіли про це апостолам. Подібна
реакція присутня в усіх розповідях про воскреслого Христа.

Зустріч Ісуса з самарянкою і Його чудесні оздоровлення також
завершуються тим, що зцілена особа поширює новину іншим. В історії про
сліпонародженого Ісус стверджує, що оздоровлення відбулося, «щоб ділам
Божим виявитись на ньому».

Таким чином, ці події відбуваються на прославу Бога. Святе Письмо вважає
обов’язком кожного християнина звіщати людям Божу славу. У Євангеліях
читаємо, що люди, яким пощастило зустріти і пізнати Ісуса, ідуть і
розповідають про Нього іншим. Це називається свідченням. Будучи
християнами, ми також покликані поширювати Добру Новину про Ісуса
Христа. Основною метою нашого свідчення є прослава Бога Господь радіє,
коли наша свідома прослава поєднується із свідченням своїм життям Його
величі. Другою метою с духовне збагачення тих, з ким ми ділимося Благою
Вісткою. Добра Новина готова заповнити порожнечу багатьох життів.

Запитання:

1. Чому ви розповіли іншим про цю новину?

2. Чи варто тримати деякі новини у таємниці?

3. Що ви відчували, бачачи задоволення інших від почутої новини?

O

Oe

Oe

радощі, навіть смуток. Наводимо приклад з власного досвіду. Тоді
говоримо з дітьми про приємні несподіванки, які вони пережили у своєму
житті.

Наприклад:

– переїзд у новий будинок,

– дитина, що народилась у сім’ї,

– новий велосипед,

– нова тваринка,

– поїздка на канікули, тощо.

Після обговорення просимо дітей написати на аркуші паперу деякі речі,
які вони хотіли б приховати від інших. Наголошуємо, що цей запис не
читатиме ніхто. Коли вони з цим впораються, починаємо дискусію про види
(загально) перерахованих речей. (Після закінчення обговорення нехай учні
викинуть свої записи). Поговоримо про те, якою новиною ми хочемо
ділитися, а яку хотіли б зберегти в таємниці. Зазначаємо, що переважно
ми не хочемо говорити про ті речі, яких соромимося. Про інше ми хочемо
розповісти. Чим більш хвилюючою є для нас новина, тим більше ми хочемо
нею поділитися.

Деколи новина, якою хочемо поділитися, є настільки важливою, що,
незважаючи на всі перешкоди, ми збираємо всю свою сміливість, щоб
розповісти про неї.

Жінки-мироносиці, які знайшли Ісусову могилу порожньою, першими
дізналися про Його воскресіння. Запитуємо учнів, як би вони повелися,
якщо б опинилися на місці цих жінок. Порівнюємо поведінку дітей з тим,
як вчинили жінки-мироносиці Так вчинили і жінки-мироносиці, про яких ми
прочитати, Висновок: Добрими новинами треба ділитися. Найбільшою Новиною
в історії людства є воскресіння Христа.

Наголошуємо на такому:

Оскільки Ісус був без гріха – смерть не мала над Ним влади.

Якщо ми будемо жити з Ісусом – гріх не пануватиме над нами.

Ми повинні вірити в те, що одного дня станемо учасниками Христового
воскресіння.

Життя воскреслого Ісуса відрізняється від Його життя перед смертю. Він
не просто повернувся до життя, але увійшов у нове, багатше і повніше.

Можна запросити учнів розіграти подію Христового воскресіння в ролях.
Пропонуємо два способи реалізації цього завдання:

1. Під час читання тексту Євангелія нехай кілька учнів відтворять подію
за допомогою пантоміми.

2. Спочатку читається текст Святого Письма а потім, імпровізуючи, діти
розігрують сценку.

(Для реалізації цього етапу уроку доцільно залучити учнів, які
відвідують недільну школу).

Збагатити свою розповідь можна, продемонструвавши уривок про воскресіння
Господнє з відеофільму «Ісус», в якому показано поведінку Христових
послідовників під час пасхальних подій. Звертаємо увагу на реакцію і
поведінку героїв фільму. Запитуємо учнів, з ким вони порівнюють себе у
фільмі. Просимо учнів перерахувати ті речі у повсякденному житті, які їм
не подобаються і які вони хотіли б змінити.

Кажемо дітям, що у нашому житті завжди траплятимуться речі, які нас не
влаштовуватимуть. Зазначаємо, що саме воскресіння Христа відкриває для
нас двері у Небесне Царство. Христос є першим, а ми, своєю чергою, йдемо
за Ним. Наголошуємо на тому, що навіть у цьому житті ми можемо зазнати
спокою і радості прийдешнього життя, якщо будемо близькі з Ісусом. Бо
якщо ми справді глибоко усвідомлюємо велич Благовісті про воскресіння,
то дрібні життєві негаразди не матимуть для нас суттєвого значення.
Христове воскресіння християнин не може замовчувати. Згадайте, що за
допомогою однієї фрази ми висловлюємо свою віру в те, що Ісус – живий.
Просимо дітей пригадати пасхальне привітання (Христос Воскрес – Воістину
Воскрес). Порівняйте його зі шкільним привітанням.

 

Практичний етап уроку

Виготовляємо хоругву.

Просимо учнів запропонувати інші способи поширення новин. Пропозиції:
телебачення, радіо, парад, демонстрація, лозунги, дошки оголошень.

Хоругви (демонструємо хоругву і пояснюємо її значення), які ми несемо у
процесіях або бачимо в храмі, є також, в певному розумінні, засобом
поширення новин. Ділимо клас на групи по троє-четверо дітей і просимо їх
виготовити хоругви, які б проголошували Добру Новину про Христове
воскресіння. Ідеї для хоругви:

– Христос Воскрес Воістину Воскрес!

– Нема Його тут! Він Воскрес!

– Мій Господь і мій Бог!

Учні можуть виразити Новину про воскресіння також у символах. Наприклад:
промені, що сходять від могили, знаки нового життя – квіти, метелики
тощо. Діти на папері складають ескізи хоругви. Наприкінці уроку частуємо
дітей солодощами, приготованими завчасно на знак Доброї новини.

Підсумок уроку.

Основні тези:

Ми з радістю ділимося з іншими хорошими новинами.

Христове Воскресіння – це найкраща Новина в історії людства, бо воно
визволило нас від влади гріха і смерті

Аналізувати свої вчинки, завжди поступати по совісті, не чинити зла.

Похожие записи