Вивчення “Історії Русів” супроводжується чималими труднощами,
спричиненими складністю тексту і необхідністю розкрити тернистий шлях
цієї “отреченної книги” до свого читача. У виділене словосполучення
вкладаємо зміст, адекватний надзвичайній силі впливу пам’ятки на того,
хто, читаючи, зуміє не лише пройнятися її пафосом, а й осягнути в усій
повноті та глибині адресований у віки змістовий та
почуттєво-патріотичний заряд, хто не побоїться вступити у крижану ріку
правди і вийти з неї іншим — прозрілим. Радість очищення і гіркоту
пізнання “Історія Русів” дарувала Т.Шевченкові і О.Пушкіну,
А.Метлинському і М.Костомарову, М.Гоголю і М.Драгоманову, П.Кулішеві і
С. Руданському, І.Срезневському і Є.Гребінці.
Передовсім наголосимо на необхідності дуже вдумливої та копіткої
підготовки вчителя до уроків, присвячених унікальній національній
пам’ятці… Від словесника залежить, чи віднайде “Історія Русів” свого
чита-ч а сьогодні серед тих, кому суджено в XXI столітті взяти на свої
плечі працю державо- і культуротворення в Україні.
Добре, коли лекційному викладу теми вчителем (пропонуємо
дев’ятикласникам, слухаючи, складати тези лекції) передуватиме книжкова
виставка, на якій буде представлено як повний текст пам’ятки (репринтне
видання 1991 р.), так і переклади її В’ячеславом Давиденком та Іваном
Драчем; наукові праці про “Історію Русів” (див. список рекомендованої
літератури наприкінці статті); відповідний ілюстративний матеріал.
Зважаючи на те, що текстуальне вивчаються два уривки з книжки
(“Хмельницький, Барабаш і рескрипт короля” та “Прокламація гетьмана
Мазепи”), доцільно й використати матеріали, присвячені життю і
діяльності Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, наприклад, такі:
“Перша конституція України гетьмана Пилипа Орлика” (К., 1994) у
прекрасному художньому оформленні Олексія Штанька; Історія України в
особах: Литовсько-польська доба” (К., 1997); збірник “Запорожці” (К.,
1993), серед ілюстрацій якого (між сторінками 160 та 161) є й
репродукція картини В.Волкова, мов би написаної за сторінками 286— 289
“Історії Русів” — “Петро і відвідує Павла Полуботка у казематі
Петропавлівської фортеці”.
Під час аналізу уривка “Прокламація гетьмана Мазепи” вчителеві та його
найдопитливішим вихованцям прислужиться перекладений зі словацької
“Подорожній щоденник (Іііпегагіит 1708—1709)” Даніела Крмана (К., 1999)
з передмовою академіка І.Дзюби. Бажано, щоб на виставці була
представлена праця А.Єнсена “Мазепа” (К., 1992); документальна повість
І.Борщака — Р.Мартеля “Мазепа” (К., 1991) та поеми про українського
гетьмана, написані Д.Бай-роном, В.Гюго, В.Сосюрою.
Створення відповідного настрою не лише полегшить засвоєння учнями
складного матеріалу, а й підготує благодатний грунт для емоційного
сприйняття вступного слова вчителя. Воно може бути таким:
Найвизначніша пам’ятка української політичної думки кінця XVIII ст.
“Історія Русів” у найновіших наукових розвідках характеризується як
своєрідний трактат про Історичний розвиток України від давнини до другої
половини XVIII ст., у якому обстоюється думка про те, що Історія
південно-східних слов’ян починається від сина біблійного Моя — Яфета, а
Київська Русь — першодержава тільки українського народу Аж ніяк не
нехтуючи виваженими академічними оцінками пам’ятки, подумаймо над тим,
як назвав її неординарну місію І Драч “Ця книжка для того, щоб ми
стрепенулись” У 1991 р він здійснив український переклад “Історії Русів”
Рік появи перекладу пам’ятки знаменний в Історії України проголошенням
її незалежності До 110-І річниці від часу першого видання “Історії
Русів” (1846) книжка вийшла українською мовою в Нью-Йорку в перекладі
В’ячеслава Давиденка
Шлях “Історії Русів” до свого читача був непростим, позначеним
заборонами, замовчуванням, а нині, що особливо прикро, — просто
неувагою, лінивим непомічанням і до сьогодні “Історія Русів” оповита
густою сіткою таємниць Перша з них, якщо послуговуватися міркуваннями
Валерія Шевчука, — це сам факт виявлення пам’ятки та введення її в
суспільний ужиток Сталося це близько 1828 року Описувачі бібліотеки,
члени стародубського суду Лайкевич та Гамалія знайшли пам’ятку в
бібліотеці містечка Гринева Стародубського повіту Чернігівської губернії
Відомо лише, що успадкував її разом з бібліотекою князь Голіцин Твір був
поширений у копіях, зроблених з найпершої копії, що належала родичеві
Олександра Безбородька — губерніальному маршалкові С Ширяєву Але нині
дослідники достовірно довели, що “Історія Русів” поширювалася й
переписувалася вже за десять років до її офіційного, так би мовити,
відкриття
Коли ж була написана ця безцінна пам’ятка? Така друга таємниця
стражденної книжки Факти свідчать – сталося це ймовірно у 20-х рр XIX ст
А в тексті самого твору є й дата — 7769 рік. “На початку року 1769-го
рушили війська у загальний похід, І почалася правдива з Турками війна,
яка чим скінчиться, Бог відає”, — так завершується “Історія Русів” Може,
й справді твір явився світові в тому ж таки 1769-му? Але більшість
дослідників сходяться на думці, що зазначена дата є конспіративною
авторові було небезпечно оприлюднювати своє Ім’я, отже, він міг вказати
рік, орієнтація на який мала б ще більше ускладнити пошуки того, хто
написав крамольну книгу.
Який це був час? Світ ще пам’ятав про Існування українців як окремого
народу зі своєю мовою, Історією, традиціями За словами відомого
французького політика К Делямара, “Історія не повинна забувати, що до
Петра І той нарід, який ми нині називаємо рутенами, звався руськими, або
русинами І його земля звалася Руссю І Рутенією, а той нарід, яким ми
нині звемо руським, звався московинами, а їх земля — Московією В кінці
минулого століття всі у Франції І в Європі добре вміли відрізняти Русь
від Москови”. Наводячи ці слова К Делямара, В.СІчинський з гіркотою
констатував “був це останній шляхетний голос Західної Європи другої
половини XIX ст. про українську справу, останнє нагадування про
українців. Пізніше прийшла найтемніша сторінка “віку гуманізму”, коли
Європа почала забувати про нас”
Отже, поява твору, який бив на сполох, була архісвоєчасною Актуальна ця
книжка й нині За словами І Драча, “вона приходить до українців завжди у
вирішальні часи. Зайве твердити, що зараз саме така пора” .
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
