Випускний бал

Під музику на сцену виходять ведучі

I. Купається село в вечірньому тумані, 

  І соловей свої пісні заводить.

  А небо розпростерло руки у вітанні,

  І літнє сонце довго не заходить.

  II. Як промені сонця спочити лягають,

  І роси сріблясті покриють поля.

  Про тебе, Срібнянщино, рідний мій краю,

  Хай пісня крилата лунає моя.

  I. Хай мир над землею скрізь сонячно сяє,

  Хай квітне щасливо багата земля.

  Про тебе, Срібнянщино, рідний мій краю,

  Хай пісня крилата лунає моя.

Пісня

 II. У китицях стоїть замріяна калина,

  Насичує повітря гострим ароматом,  

  Краса, здається, — вічна й нескінченна.

  Чарує душу й серце так завзято.

  I. Мій рідний край — чарівний в кожну пору.

  Це той куточок, де душа радіє.

  Берізки в тихим трепеті завмерли.

  У Дігтярях червневий вечір мріє.

  II. Розливаються роси перлами,

  Солов’їв чути переспів.

  Ми на бал випускний запрошуєм

  Наших милих випускників. 

Під музику заходять випускники і стають перед сценою

(На сцену виходять директор школи та заступник і вручають атестати)

Виступ директора школи

Привітання від учнів молодших класів

1. Дорогі випускники!

  Ми прийшли вас привітати, 

  Вам удачі побажати.

  І зізнатися в цей час,

  Що ми дуже любим вас.

2. Ой, давно у нашу школу 

  Вас матусі привели.

  Не забути їм ніколи,

  Як у перший клас ви йшли.

Пісня

3. Два вершечка від горщечка,

  Не любили їсти гречки — 

  Ось чому ви не росли

  І маленькими були. 

4. Аж до школи від оселі

  По землі тягли портфелі.

  А худенькі! Тож в руці 

  Несли ще й свої штанці

5. А тепер! Ну що то буде?

  Що тут вже не говори,

  Ці напівдорослі люди

  Дивляться на всіх згори!

6. Це вони, сини і дочки,

  Носять батькові сорочки.

  Через років два вони

  Знімуть з батька ще й штани. 

7. Матері не можуть спати:

  Де взуття цим «чадам» взяти?

  Більшість хлопців — це відомо —

  Носять розмір 47-й

8. В нас красиві випускниці,

  Всі — неначе на підбір.

  Чорноброві, білолиці,

  Заміж йтимуть ще з цих пір! 

9. Гарний хлопець Фесенко Андрій.

  Я горджуся, бо братик він мій.

  Чесний, трудящий, веселої вдачі.

  Хоча від нього я інколи плачу,

  Й перепадало мені хіба ж так.

  Не ображаюсь на нього ніяк.

  Я йому зичу тільки добра,

  Щоб доля прихильною завжди була. 

10. Приємна посмішка, сама красива і струнка

  На сцені всіх чарує гарним співом.

  У наших хлопців думка є така:

  Демешко Оля — дуже-дуже мила.

  Але не дума вона з нами про побачення,

  Готується на той рік перемогти на «Євробаченні»

11. Цей хлопець прихований має хист.

  Неперевершений він пародист.

  І хоч талант проявив свій недавно,

  Та «Русская бабка» вийшла з нього дуже гарна.

  А ще він відомий в окрузі спортсмен.

  Сильнішого годі й шукати.

  Ми маєм надію, що Коломієць Валентин

  Скоро буде в «Богатирських іграх» перемагати.

12. Все на світі Аня вміє:

  Випікає, в’яже, шиє.

  Сама мила, добра, гарна.

  А як біга на змаганнях.

  Ще і оком не моргнеш,

  Аню вже не доженеш.

  Хай же збудуться всі твої мрії.

  Аню — ти наша олімпійська надія.

13. Із Гнатівки дорога не легка.

  Та Славу дощ і сніг не налякає.

  Бо він же загартовангий спортсмен.

  І на змаганнях вдало виступає.

  Бажаєм тобі, хай в усьому щастить

  В житті щоб хотілось творить і любить.

 

14. Задачі розколює, наче горішки, 

  Закохана в синус і косинус трішки.

  Завдання всі виконать завжди встигає

  І на олімпіадах перемагає.

  Красива і мила відмінниця наша, 

  Ви всі упізнали — це ж Коваленко Наташа.

15. Ніхто не старається в школі отак,

  Як хлопець вродливий Юра Шостак.

  Всього він досягне, всього він доб’ється,

  Бо лиш наполегливим все удається.

16. Мила і скромна, завжди привітна,

  Панченко Таня, мов квітка розквітла.

  А як на сцені вірші читає,

  То її мова до серця проймає.

  Хай тобі сонечко ясно сміється,

  Хай у житті усе добре вдається.

17. Хто це, хто це, скажіть люди,

  Цей красунчик з Голівуду.

  Чи проїжджий це актер,

  Чи якогось штату мер.

  Упізнав чи хто із вас?

  Коля Власенко це наш.

  Він закінчив тільки школу

  В інституті буде вчитись скоро. 

18. Сидіть тихо усі мухи,

  Не дзижчіть ви їй на вухо.

  Бо Маринка сіла зрання

  Рішати шахове завдання.

  Вона й на уроках все швидко встигає.

  Й на олімпіадах перемоги здобуває.

  І я, мов провидець, вірю, що скоро

  Пономарьов і Каспаров

  Здадуться без бою.

19. Як малим Назар навчався,

Бir до школи, спотикався.

  3-за портфеля, хто б сказав,

  Лише чубчик виглядав. 

  А тепер, поглянь вci,

  Мов КЛИЧКО у всій кpaci.

20. Світить сонце в промінцях

У Катрусиних очах.

  Катю, Катю, відвернись,

  Май же совість, не дивись.

  Бо від тебе тануть хлопці, 

  Наче шоколад на сонці.

21. Ви yci йдете зi школи,

Розставатися нам жаль.

Ви ж спішили, як ніколи,

То чому ж в очах печаль?

22. Тут ви взнали i кохання.

Тут минув найкращий час.

Нині ви йдете востаннє

На урок в свій рідний клас.

23. Але знайте: в рідній школі

  Друзі вipнi завжди ждуть.

  Оминайте горе, болі.

  То ж щасливо! В добру путь.

Пісня

Ведучі

I. Сьогоді бал. Шкільний останній бал,

  А завтра вдаль покличуть вас дороги.

  Здається, — свято, але дуже жаль. 

  Що не прийти до отчого порогу.

II. Що не закличе більше вcix у клас.

  Дзвінка шкільного голос малиновий,

  Учитель не вестиме більше вас 

  У світ знання, цікавий і чудовий.

I. Сьогодні бал, шкільний останній вальс.

  Такого дня не буде більш ніколи.

  I зрозумів, напевно, кожен з нас, 

  Що ви назавжди ідете зi школи.

Пісня

 Виступ гостей

 

Слова випускнишв

1. Вже квіти розквітли довкола.

  Дерева в зажурі в саду.

  Сьогоді до рідної школи 

  Останній раз учнем зайду.

  Зірниця затепліє рання,

Та спатись не буде мені.

Це свято для мене останнє,

Вже роки промчались шкільні.

2. Рідна школо, прощай.

Ми заходим до тебе востаннє.

 Зупинися, життя, на хвилинку або хоч на мить. 

Це в тoбі ми пізнали науку, i дружбу, й кохання.

 Саме ти нас учила, як треба по coвicтi жить.

N

P

c

¤

a

ae

i

o

> @ ? ? TH a »

(

Ae

AE

P

¤

a

ae

?

o

@ ? a $

&

(

AE

Z3. Саме ти нас учила, як треба по coвicтi жити.

Ти така, як завжди: гомінка, i простора, й привітна.

Чистотою сія i учительська, й кожен твій клас.

На ycix дітлахів стане твого тепла, твого світла,

3yстрічатимеш їx, як колись зустрічала ти нас.

Пісня

4. Ввібравши тривоги з шкільного порога

Летим ластів’ятами ми у світи.

I дякуєм долі, i славимо долю,

Що є, мудрий вчителю, ти.

5. Недоспані ночі, бентежні світанки,

  Терпкі повсякденні труди.

I кожному стачить, либонь, до останку

 Твоєї жаги й доброти.

6. Заходиш у клас- i світлішають лиця

Оленок, Ганнусь, Івасів.

I школа здається yciм, як світлиця,

Де світло черпають yci.

7. Відтак засіваєш розумне i вічне,

Вчиш завжди людиною буть.

Земним постає неосяжне, космічне,

I ближча жадана майбуть.

8. Учителем, кажуть, родитися треба,

Щоб дітям жар серця віддать.

I горнуться спрагло з любові до тебе,

І квітне в серцях благодать.

9. 3 шкільного порога летим ластівками

  У мрій голубих на крилі.

  Професій потрібних i piзниx багато.

  Та вчитель- як совість Землі.

Пісня 

10.Вже схилились утомлені віти,

  Усміхається сонце ясне —

  Ніби знову букетами квітів

  Зустрічає дитинство мене. 

  Тут шуміли ociннi печалі 

  Ми до школи ішли малюки,

  Де нас вчителька перша стрічала.

  Промайнули так швидко роки..

  Знов кленові пройшли заметілі, 

  Сяють золотом рідні поля.

  Нехай скроні твої вже біліють.

  Ти в серцях сяєш, наче зоря.

  Вже схиляються втомлено віти,

  Ти заходиш з усмішкою в клас.

  Назавжди ми yci — ТВОЇ ДІТИ, 

Ти єдина, як мама, у нас.

Пісня 

11.Baші серця i руки кличуть нас із розлуки,

  Повертають у школу, повертають у клас

  Ви нас, вчителько мила, тільки доброго вчили,

  Як ставати людьми нас навчали весь час.

  Ми зростали невпинно, лиш життя в цьому винне. 

  Не хотілось лишати рідну школу i клас.

  В наших душах, повірте, від батьків — половина. 

  Ну, а друга, ще краща, — це, звичайно, від Вас!

Пісня 

12. Допоки ми живем на цьому світі,

Допоки наша крутиться Земля,

Повірте: не забудуть ваші діти

Наставника, учителя ім’я.

13. За погляд ваш i за батьківську ласку,

I за любов до рідної земл,

За кожен вірш, за кожну пісню, казку,

Спасибо дорогі учителі

  Пісня

14. Мій рідний край, земля моя свята,

Життя мого колиска калинова. 

Тут синь гаїв i неба чистота, 

I мила серцю українська мова.

15. Тут перший крок, i перша висота,

I я сама, i вся моя родина,

 Щасливі та сумні МОЇ літа,

 I стежка в отчий дім одна-єдина.

Пісня

16. Родина, дорога родина.

Що може бути кращим в світі цім?

Чим більше дорожить людина

За батьківський i материнський дім?

Що може бути кращим за вечерю в домі

За батьківським міцним столом.

Де в шумнім гомоні i в кожшнім слові

Все сповнене любов’ю, а не злом?

Де можна більше зачерпнуть любові,

Де взяти більше доброти,

Як в материнському ніжнім слові,

Як з батька щедрої руки.

Пісня  

17. Ну чогож ви, мамо, зажурились?

Зупинилась ociнь біля вас.

Закружляли птахи в небі синім.

Батько вас запрошує на вальс.

І пливуть-летять роки у колі,

І шумить-співа осінній шал.

Мамо! Не просіть нічого в долі,

Раптом віддавати буде жаль.

Закружляйте будні вечорові,

Заспішіть у свято хоть на мить.

Батько знов освідчився в любові.

Мамо, ви його не зупиніть.

Ви – у парі, поруч, це – не малість:

Батьку! Ви таки не помиливсь!

Серед всіх жінок, які стрічались,

Вибрав мені маму ви колись.

Не стриножте почуття осінні.

Ще не час спинятися, не час.

Ми допоки молоді і сильні,

Доки ще батьки танцюють вальс.

Пісня. Батьки танцюють вальс

18. Підняли мене з колиски

Рідні руки мами.

Берегли від горя-лиха

Днями i ночами

Вчили на землі стояти,

I ходити вчили.

А коли бувало важко —

Додавали сили.

Працьовиті та невтомні,

Ласкою зirpіті.

Руки мамині для мене

Найсвятіші в світі.

19. Долоні мамині до щік я притулю,

I поцілунками ix вкрию дрібно-дрібно.

Моя рідненька, я тебе люблю! 

Матусю, матінко, ти так мені потрібна!

Пісня

20. Спасибі вам, мамо, cпасибi вам, тату.

За батьківську ласку, за душу багату. 

Спасибі за вами недоспані ночі,

 За мудру науку, за руки робочі,

 Спасибі за вами даровані крила —

 Це ви нас уперше літати учили!

 Пора нам в дорогу, та це не біда,

 Що вже вилітаєм зi свого гнізда.

 Вгамуйтеся, сльози, затихніть вci болі. 

 Ми йдем у дорослість — така наша доля!

 Спасибі вам, тату, cпасибі вам, мамо.

 Що нас закривали від горя руками.

 За ласку у cepцi, за хліб на столі.

 Вклоняємось вам до самої землі.

   

 Привітання від батьків

21. В гаю стоять берізки, мов дівчата,

Що одягнули випускні плаття.

 Я знаю: саме тут всього початок,

 Це та земля, що нам дала життя.

22. Люблю це небо — чисте i у хмарах,

В погожу мить i у негоди час. 

Погляньте вгору: голуби у парах, 

Що на добро благословляють нас.

23. Люблю я запах й сонячне світання,

Весну зелену й осінь золоту.

 Ось ця земля дала мені кохання, 

Зронила в серце ласку й доброту.

Пісня 

Ведучі

I. У доросле життя вам простелені стежки-дороги,

I літа неслухняні у вирій летять i летять.

Bci ви виросли вже i не буде у вас більше змоги 

Повернутись в дитинство, вернутись роками назад.

II. I вечір червневий, казковий,

Такий неповторний, чудовий

Вам снитися буде не раз.

А музика лине сьогоді 

 Така неземна i святкова, 

Хай вас закружляє у вальс.

Вальс

 Ведучі

I. Життя, наче потяг,

Зупинка під назвою «Школа»,

А потім чекає на вас

Невідомий маршрут.

Прощання щемке

I розчулені очі довкола, 

Ви мандруєте далі, 

А ми залишаємось тут.

Пісня

II. «Вже пора, вже пора, вже пора». —

Рушниками прослались дороги,

Непомітно зросла дітвора —

Час лишати батьківські пороги.

І. І ви уже готові відлітати

 У синє небо, простір голубий. 

Для вас лунає музика прощальна, 

Для вас червневий вечір випускний!

 Під музику учні сходять зі сцени.

Похожие записи