Міністерство науки та освіти України

Чернівецький Національний Університет ім. Юрія Федьковича

Кафедра
французької мови та літератури

Курсова робота

Використання рольової гри при навчанні іншомовного спілкування( учнів
старших класів)

студентки 3- курсу(заочної форми навчання)

французького відділення

факультету іноземних мов

Кавацюк О. В.

науковий керівник:

Руснак Д. А.

Чернівці 2005

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………3

Обґрунтування доцільності використання рольових ігор на уроках іноземної
мови …………………………………………………………………………….……6

Вікові особливості учнів, які необхідно враховувати при організації
рольових
ігор………………………………………………………………….
…………………………………………9

Характеристика рольової гри як ефективного прийому навчання іноземним
мовам ……………………………………………………………………..…………12

3.1. Навчальні і виховні можливості рольової гри……………………………….…..12

3.2. Вимоги до рольових ігор на уроці………………………………………………..15

3.3. Місце рольової гри в навчальному процесі……………………………………….16

3.4. Структура рольової гри……………………………………………………….……17

3.5. Етапи рольової гри………………………………………………………….….….18

3.5.1.Підготовка до рольової гри……………………………………………..……18

3.5.2. Проведення рольової гри…………………………………………………….19

Обговорення рольової гри. Аналіз помилок учнів ………………………. .20

3.6. Класифікація ролей. Форми проведення рольових
ігор……………………………22

Приклади рольових ігор на уроках французької мови в старших
класах………..23

4.1. Рольова гра “Дискусія між українськими й англійськими однолітками
”….…23

4.2. Рольова гра “Міжнародна конференція з питань захисту навколишнього
середовища ”……………………………………………………………………………25

4.3. Рольова гра “Обмін учнями між країнами Україна та Франція
”………………26

Висновки…………………………………………………………………………………..27

Література…………………………………………………………………………..29

«Без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – це
величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається
живлющий потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що
запалює вогник допитливості».

В.О. Сухомлинський

Вступ

Комунікативний підхід до навчання іноземним мовам є сьогодні методичним
стандартом. Реалізація комунікативного підходу у навчальному процесі з
іноземної мови означає, що формування іншомовних мовленнєвих навичок і
умінь відбувається шляхом і завдяки здійсненню учнем іншомовної
мовленнєвої діяльності. Іншими словами, оволодіння засобами спілкування

(фонетичними, лексичними, граматичними) спрямоване на їх практичне
застосування у процесі спілкування. Оволодіння уміннями говоріння,
аудіювання, читання та письма здійснюється шляхом реалізації цих видів
мовленнєвої діяльності у процесі навчання в умовах, що моделюють
ситуації реального спілкування [13:39].

Комунікативний підхід зумовлює цілі, принципи, зміст і методи навчання
іноземних мов, а методи навчання, у свою чергу, реалізуються в
методичних прийомах. Одним з найбільш ефективних і доцільних прийомів
при роботі з учнями старших класів є рольова гра, яка розглядається у
даній курсовій роботі.

Досягти високого рівня комунікативної компетенції в французькій мові,
не знаходячись серед її носіїв, дуже важко. Тому важливою задачею
вчителя є створення на уроці іноземної мови реальних і уявлюваних
ситуацій спілкування, використовуючи для цього різні прийоми роботи.
Одним з таких прийомів є рольова гра.

Що ж таке рольова гра ?

Рольова гра подібна виставі в театрі. Це виконання студентами ролей,
заданих певними ситуаціями, які вимагають використання особливої
поведінки та відповідної лексики. Гра забезпечує невимушену обстановку,
в якій студенти є настільки винахідливими і жвавими, наскільки це
можливо. Група студентів, яка успішно виконує рольову гру, дуже схожа на
групу маленьких дітей, яка грається у лікарів, школу, батьків тощо. Вони
підсвідомо творять свою власну реальність. Таким чином, вони
експериментують, використовуючи свої знання про реальний світ, і
водночас розвивають здатність взаємодіяти з іншими людьми. Ця діяльність
є захоплюючою [22].

Рольова гра – простий спосіб пізнання людиною навколишньої дійсності,
один із найдоступніших шляхів до оволодіння знаннями, уміннями,
навичками. Необхідність раціональної побудови, організації і
застосування рольових ігор у процесі навчання і виховання школярів
засобами іноземної мови вимагає ретельного і детального вивчення цього
питання.

Метою даної курсової роботи є розкрити значення рольової гри на уроці
іноземної мови не тільки як засобу стимулювання процесу навчання, його
оптимізації, але й як важливого аспекту психологічного комфорту і
зняття розумової перенапруги учнів.

Предмет дослідження:

рольова гра як засіб підвищення ефективності навчального процесу на
уроках іноземної мови в старших класах.

Об’єкт дослідження:

вплив гри на процес навчання і на процес формування знань, навичок,
умінь.

Завдання курсової роботи:

Обґрунтувати доцільність використання рольових ігор на уроках іноземної
мови;

Розглянути вікові особливості учнів, які необхідно враховувати при
організації рольових ігор;

З’ясувати вимоги до рольових ігор на уроці іноземної мови;

Розглянути структуру, етапи рольової гри, а також її місце у
навчальному процесі;

Розробити приклади рольових ігор.

1. Обґрунтування доцільності використання рольових ігор на уроках
іноземної мови в середніх навчальних закладах

Гра поряд із працею й навчанням — один з основних видів діяльності
людини, дивний феномен нашого існування. Гра як феномен культури навчає,
виховує, розвиває, соціалізує, розважає, дає відпочинок. Російський
письменник Ю. М. Нагибін так оцінює значення гри в дитинстві: « У грі
виявляється характер дитини, його погляди на життя, його ідеали. Самі
того не усвідомлюючи, діти в процесі гри наближаються до рішення
складних життєвих проблем » [18: 115].

К.Д. Ушинський (1824 – 1871), автор теорії духовного розвитку дитини у
грі, уперше висунув ідею про використання гри в загальній системі
виховання, у справі підготовки дитини через гру до трудової діяльності.

К.Д. Ушинський стверджував, що у грі об’єднуються одночасне прагнення,
відчуття і уявлення [18: 216].

За визначенням, “ гра – це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих
на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, у якому складається й
удосконалюється самоврядування поводженням” [16: 99].

У людській практиці рольова гра виконує такі функції [1, 4, 10]:

— розважальну (це основна функція гри — розважити, надихнути, викликати
інтерес);

— комунікативну: освоєння діалектики спілкування;

— самореалізації у грі;

— терапевтична: подолання різних труднощів, що виникають в інших видах
життєдіяльності;

— діагностичну: виявлення відхилень від нормативної поведінки,
самопізнання в процесі гри;

— функцію корекції: внесення позитивних змін у структуру особистісних
показників;

— міжнаціональної комунікації: засвоєння єдиних для всіх людей
соціально-культурних цінностей;

— соціалізації: включення в систему суспільних відносин, засвоєння норм.

Згідно з Артемовим В. А. [1], Філатовим В. М. [19], Яцковською Г. В.
[21], рольові ігри мають чотири головні риси:

Вільна розвиваюча діяльність, що починається лише за бажанням дитини,
заради задоволення від самого процесу діяльності (процедурне
задоволення).

Творчий, значною мірою імпровізаційний, дуже активний характер цієї
діяльності («поле творчості»).

Емоційна піднесеність діяльності, емоційна напруга.

Наявність прямих чи непрямих правил, що відбивають зміст гри, логічну
послідовність її розвитку.

У структуру рольової гри як діяльності органічно входить з’ясування
мети, планування, реалізація мети, а також аналіз результатів, у яких
особистість цілком реалізує себе як суб’єкт. Мотивація ігрової
діяльності забезпечується її добровільністю, можливостями вибору й
елементами змагальності, задоволення потреби в самоствердженні,
самореалізації [20: 117].

У структуру гри як процесу входять [14: 17]:

а) ролі, узяті на себе граючими;

б) ігрові дії як засіб реалізації цих ролей;

в) ігрове вживання предметів, тобто заміщення реальних речей ігровими,
умовними;

г) реальні відносини між граючими;

д) сюжет (зміст) — область дійсності, умовно відтворена в грі.

Значення рольової гри неможливо вичерпати й оцінити розважальними
можливостями. У тім і складається її феномен, що, будучи розвагою,
відпочинком, вона здатна перерости в навчання, у творчість, у модель
людських відносин і проявів у праці.

Сюжетно–рольові ігри створюються самими дітьми.

Вони розрізняються:

по змісту (відображення побуту, праця дорослих, громадське

життя);

по організації, кількості учасників (індивідуальні, групові,

колективні);

по виду (ігри, сюжет яких придумують самі діти,

ігри-драматизації – розігрування казок і оповідань) [10: 113].

Ідея використання рольової поведінки на уроці одержала підтримку з боку
теорії ролей, розробленої соціологами і соціопсихологами. Соціальне
середовище, у якій людина живе, виступає стосовно неї як первинна
соціалізація, у ній вона поступово засвоює соціальний досвід,
зафіксований у мові. Відповідно, при оволодінні іноземною мовою як
засобом спілкування необхідно відтворити умови, подібні до умов, що
існують при оволодінні рідною мовою. У цьому зв’язку соціологи говорять
про вторинну соціалізацію, що імітує першу. Соціальні ролі в рамках
вторинної соціалізації носять неминуче штучний, умовний характер. Міра
умовності може бути різною: перевтілення в реальних людей, у
літературних персонажів, у героїв казок і т.д. Елемент умовності і
перевтілення присутній в усіх різновидах рольової гри [1: 201].

Психологами встановлено, що в рольовій грі насамперед розвивається
уява, увага й образне мислення дітей. Крім того, розвиток уяви є дуже
важливим сам по собі, адже без нього неможлива навіть найпростіша
людська діяльність[5, 10].

Великий вплив здійснює рольова гра на розвиток у дітей здатності
взаємодіяти з іншими людьми. Відтворюючи в грі взаємини дорослих,
дитина освоює правила і способи спілкування, здобуває досвід
взаєморозуміння, учиться пояснювати свої дії і наміри, координувати їх з
іншими дітьми [5: 12].

Результатами досліджень В.А. Артемова [1], О.А.Колесникової [11],
М.А.Люшера [12] доводиться, що більшість учнів оцінюють рольові ігри
позитивно, вбачаючи в них велику практичну корисність; що стосується
вчителів, тут думки різко розходяться — частина з них відноситься до
рольових ігор різко негативно. На їхню думку, розучування ролей
приводить до “примітивізації” мовлення учнів, збільшенню кількості
помилок, збільшенню дисциплінарних проблем.

Дійсно, з подібними ускладненнями приходиться зіштовхуватися при
проведенні ігор, але недоліки цього прийому з лишком заповнюються його
перевагами, оскільки крім того, що рольова гра є одним із
найефективніших методів вивчення іноземної мови, вона також допомагає
спілкуванню, сприяє одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків,
розвитку комунікативних навичок людини, її сприйняття, пам’яті,
мислення, уяви, емоцій, таких рис як спостережливість дисциплінованість
та уважність, а також рольові ігри мають велику методичну цінність, вони
цікаві як учням такі вчителю.

Інші ж вважають, що оволодіння формами усного іншомовного спілкування
можливо тільки в рольових іграх, але успішність гри залежить від рівня
і старанності її підготовки, правильності організації, регулярності
застосування даного прийому навчання і, звичайно, від майстерності
вчителя і його відданості своїй справі [22].

2. Вікові особливості учнів, які необхідно враховувати при організації
рольових ігор

Розглядаючи питання про використання рольових ігор на уроках іноземної
мови, необхідно зазначити те, що потрібно, безперечно, враховувати
вікові особливості учнів, їх вікові характеристики.

Таким чином, якщо ми досліджуємо питання про використання рольових ігор
в старших класах, то, відповідно потрібно пам’ятати про те, що
старшокласник поєднує у собі риси підлітка та ознаки юнацького віку. А
оскільки в учнів старших класів особливо проявляється прагнення до
самостійності, самоствердження, досягнення статусу рівності з дорослими,
до можливості відстоювати свої погляди та переконання, то саме
комунікативна спрямованість навчання іноземної мови і створення
сприятливого клімату для спілкування є тими факторами, які мають
найбільшу значущість. У зв’язку з цим дуже важливо відбирати темами
рольових ігор такий матеріал, який носить проблемний характер, стимулює
обмін думками, спонукає до роздумів. Підлітку нецікаві елементарні
завдання, постійний контроль з боку вчителя, тобто те, що обмежує його
ініціативу [13: 232].

Слід відмітити, що в старших класах учителеві доводиться прикладати
значних зусиль для підтримання мотивації та інтересу учнів, тому що у
багатьох підлітків відсутні широкі пізнавальні інтереси та
зацікавленість у розширенні своїх знань. На цьому етапі необхідно
обирати такі прийоми навчання, які активізують ініціативу учнів,
спонукають учнів до спілкування, бо спілкування з однолітками —
невід’ємна частина життя підлітка. Групова діяльність впливає на
особистість підлітка, і рольова гра надає широкі можливості для
активізації навчального процесу. Ефективність навчання тут обумовлена в
першу чергу вибухом мотивації, підвищенням інтересу до предмета, адже
рольова гра являє собою відтворення її учасниками реальної практичної
діяльності людей, створює умови реального спілкування.

За допомогою рольової гри вчитель може розвивати усі види мовленнєвої
діяльності учнів, і перш за всі усне мовлення, яке є провідним видом
мовленнєвої діяльності на середньому ступені навчання. Рольова гра
сприяє тому, що мовлення учнів стає змістовнішим, складнішим за
структурою мовного та мовленнєвого матеріалу.

Учителі повинні розуміти, що правильно організована рольова гра на уроці
— зовсім не порожнє заняття, вона не тільки доставляє максимум
задоволення дитині, але є могутнім засобом його розвитку, засобом
формування повноцінної особистості [3: 132].

3. Характеристика рольової гри як ефективного прийому навчання іноземним
мовам

Навчальні і виховні можливості рольової гри

Згідно з О. А. Колесниковою [11], Є.І. Пассовим [14], Є.М. Діановою
[6], рольова гра володіє великими навчальними можливостями:

Рольову гру можна розцінювати як саму точну модель спілкування.
Вона наслідує дійсність в її найістотніших рисах. У рольовій грі, як і
в житті, мовна і немовна поведінка партнерів переплітається найтіснішим
чином.

Наприклад, розігрується ситуація “Ранок школяра”. Мати входить у
кімнату, ласкаво говорячи до сплячого: “Уставай синочку, уже сьома
година, пора…” Дійсність – кімната, у якій спить хлопчик і в котру
входить мати; час і місце дії складають фон, на якому відбувається
мовленнєвий вчинок (звертання до сина), тобто здійснюється функція мови
як засобу спілкування.

Рольова гра має великі можливості спонукального плану. Спілкування,
як відомо, немислимо без мотиву. Однак у навчальних умовах не просто
викликати мотив до висловлення. Труднощі полягають у тому, що вчитель
повинен змалювати ситуацію таким чином, щоб виникла атмосфера, що
викликає в учнів внутрішню потребу у вираженні думок. Але в умовах
іншомовного спілкування важливо, щоб учні змогли виразити те, що їм
хочеться сказати. На уроках переважають висловлення, викликані до життя
директивно: “Розкажи про свого друга”, “Розкажи про свою родину”, тому
що вчителю хочеться перевірити, як учні вміють комбінувати відповідний
мовний матеріал. Мотив же, яким керуються при цьому учні, лежить за
межами мови: їм важливо відповісти вчителю. Становище змінюється, якщо
учні залучені до рольової гри.

Наприклад, розігрується сцена в гуртку філателістів. Учень – член цього
гуртка приводить сюди свого друга. Керівник гуртка повідомляє хлопцям,
що гурток уже цілком укомплектований. Тоді учень розповідає про свого
друга, переконуючи керівника гуртка, що друг вартий бути прийнятим у цей
гурток. Сама ситуація диктує лінію мовленнєвої поведінки.

Рольова гра придатна для кожного виду роботи з мовою: у ході
рольової гри використовуються різноманітні граматичні структури,
інтонаційні моделі, значний обсяг лексичного матеріалу. Велика роль
приділяється непідготовленій мови учнів. У цьому плані рольова гра
може перевершити можливості будь-якої іншої парної і групової
діяльності. Рольова гра тренує учнів говорити в будь-якій ситуації на
будь-яку тему.

Рольова гра припускає посилення особистісної причетності до усього,
що відбувається. Учень входить у ситуацію, хоча і не через своє “Я”, але
через “Я” відповідної ролі. Коли учні приймають роль, то вони грають її
у визначеній ситуації. Група учнів, що грає роль у класі,
уподібнюється групі дітей, що грають у школу, лікарню, і т.д. Вони
несвідомо створюють свою власну реальність і, роблячи це, оперують
своїми знаннями, розвиваючи свої здібності взаємодіяти з іншими
людьми. У цій ситуації немає глядачів. І відповідно до цього учні
зміцнюють свою впевненість у собі.

Рольова гра сприяє розширенню асоціативної бази при засвоєнні
мовного матеріалу.

Рольова гра сприяє формуванню навчального співробітництва і
партнерства, адже виконання етюду припускає охоплення групи учнів (
рольова гра будується не тільки на основі діалогу, але і полілогу ), що
повинні злагоджено взаємодіяти. При розподілі ролей варто враховувати
як мовні, так і “акторські” можливості учнів, доручаючи одним більш
вербальні, іншим – пантомімні ролі, третіх же призначаючи на ролі
“суфлерів”, даючи їм право підказувати на основі тексту. Практично весь
навчальний час у рольовій грі відведено на мовленнєву практику, при
цьому не тільки учень, що говорить, але і слухаючий максимально
активний, тому що він повинний зрозуміти і запам’ятати репліку партнера,
співвіднести її із ситуацією, визначити наскільки вона релевантна
ситуації і задачі спілкування, і правильно відреагувати на репліку. Ігри
позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів школярів,
сприяють усвідомленому освоєнню іноземної мови. Учні активно працюють,
допомагають один одному, уважно слухають своїх товаришів; учитель лише
керує навчальною діяльністю.

Рольова гра приємна для учнів. Як тільки вони починають розуміти,
що саме від них потрібно, вони з задоволенням дають волю своїй уяві. А
оскільки це заняття їм подобається, навчальний матеріал засвоюється
набагато ефективніше.

У ході рольової гри учні знайомляться з технологією театру, хоча й
в елементарній формі. Учитель повинний заохочувати усяку вигадку, тому
що в навчальних умовах можливості в цьому відношенні обмежені. Саме ж
перевтілення сприяє розумінню інших людей.

Якщо ж педагог вважає своєю задачею не тільки навчання своїх учнів
іноземній мові, але і їхнє виховання, то рольова гра — це саме той
прийом, за допомогою якого можна скласти об’єктивну думку про загальну
обстановку в групі. Вчитель відмовляється від своєї традиційної ролі
контролера і керівника, і атмосфера в групі залежить у більшій мері від
самих учнів.

Хто лідирує в групі, хто є аутсайдером, який загальний настрій?

Відповіді на ці питання вчитель може одержати, спостерігаючи за ходом
рольової гри.

При роботі з підлітками, що володіють іноземною мовою на належному
рівні, але не мають достатнього досвіду саме в цьому виді роботи, можна
використовувати наступний прийом: час від часу переривати хід гри і
пропонувати учасникам наступні питання:

Який я в цій грі? Чи часто я помиляюся? Що мені хотілося б змінити у
власному поводженні? і т.д.

Відповіді фіксуються учнями на папері й обговорюються після закінчення
гри. Подібний вид роботи дозволяє учасникам гри об’єктивно глянути на
себе з боку й у ході наступних ігор домогтися кращих результатів.

Істотною перевагою рольової гри перед іншими формами навчання є
стовідсоткова зайнятість учнів, а також концентрація уваги учасників
протягом усієї гри.

Таким чином, рольова гра має великі можливості в практичному, освітньому
і виховному відношеннях.

Вимоги до рольових ігор на уроці

Рольова гра повинна відповідати таким вимогам [14: 31]:

Гра повинна стимулювати мотивацію навчання, викликати в школярів інтерес
і бажання гарне виконати завдання, її варто проводити на основі
ситуації, адекватної реальної ситуації спілкування.

Рольову гру потрібно добре підготувати і чітко організувати з погляду як
змісту, так і форми.

Рольова гра повинна бути прийнята всією групою.

Вона неодмінно проводиться в доброзичливій, творчій атмосфері, викликає
в школярів почуття задоволення, радості.

Гра організовується таким чином, щоб учні могли в активно спілкуватися,
з максимальною ефективністю використовуючи мовний матеріал, що
відпрацьовується.

Учитель неодмінно повинен вірити у ефективність рольової гри. Роль
вчителя в процесі підготовки і проведення гри постійно змінюється. Якщо
на початковій стадії роботи вчитель активно контролює діяльність учнів,
то поступово він стає лише спостерігачем.

Ігри, що відпрацьовуються, заучуються і програються для інших учнів, не
є рольовими іграми. Це — драматичні представлення. Рольова гра
стосується процесу гри, а не готового продукту. Це повинно бути
з’ясоване із самого початку, оскільки багато учнів дуже соромливі і вони
бояться, коли їх змушують брати участь у спектаклі. І крім того, вони
часто переконані у тому, що вони не мають таланту гри. У рольовій
грі вони не беруть участь у спектаклі, там немає публіки. Навіть учитель
повинний відійти на задній план, оскільки його присутність може
перешкоджати — своєю готовністю “накинутися” на учня щоразу, коли
допускаються помилки. Навчання найбільш ефективне в атмосфері, вільної
від напруги. Рольова гра може бути показана іншим учням чи записана на
плівку, але це не обов’язково.

3.3 Місце рольової гри в навчальному процесі

Більшість авторів вважає за доцільне проводити гру на заключному етапі
роботи над темою, оскільки не всі учні можуть вільно імпровізувати в
рольовій грі без попередньої підготовки.

«У процесі рольової гри відбувається одночасне удосконалення і
розвиток навичок у використанні мовного матеріалу, але це на даному
етапі периферійна задача, головне – це спілкування, мотивоване ситуацією
і роллю. Тому рольовій грі варто відводити місце на завершальному етапі
роботи над темою» [15: 25] .

ae

o

o

h?

////oooaOOOOOOOOOOOO////

H

z

1/4

O

U

Ue

TH

a

a

ae

ae

e

e

i

i

?

o

o

oe

o

» $ & ‚ „ d

f

?????????????e

?????e

b

&

d?`„gd?

&

`„gd c

h?

h?

naeOenEae?n¬?En’E’„?„¬sEaeEfaeE„?„¬EUE! h?

h?

h?

h?

h?

h?

h?

h?

?????e

??]? противному випадку від ігор не вдається домогтися бажаних
результатів через бар’єр, що виникає при незвичній формі спілкування,
характерної для рольової гри [1: 125].

3.4 Структура рольової гри

Структуру рольової гри складають такі компоненти [14: 68]:

ролі;

ситуація;

рольові дії.

Перший компонент — ролі.

Ролі, що виконують учні на уроці, можуть бути соціальними і
міжособистісними. Перші обумовлені місцем індивіда в системі об’єктивних
соціальних відносин (професійні, соціально-демографічні), другі
визначаються місцем індивіда в системі міжособистісних відносин (лідер,
друг, суперник і ін.). Підбір ролей у грі повинний здійснюватися таким
чином, щоб формувати в школярів активну життєву позицію, кращі людські
якості особистості.

Другий компонент рольової гри — вихідна ситуація.

Вона виступає як спосіб її організації. При створенні ситуації необхідно
враховувати й обставини реальної дійсності, і взаємини комунікантів.

Розрізняють наступні компоненти ситуації:

1) суб’єкт;

2) об’єкт (предмет розмови);

3) відношення суб’єкта до предмета розмови, умови мовленнєвого акта.

Третій компонент рольової гри — рольові дії, що виконують учні, граючи
визначену роль.

Рольові дії як різновид ігрових дій органічно зв’язані з характером ролі
і включають вербальні і невербальні дії, використання бутафорії.

Як показують результати навчання, застосування рольової гри на уроках
іноземної мови сприяє позитивним змінам у мовленні учнів як у якісному
відношенні (розмаїтість діалогічних єдностей, ініціативність мовних
партнерів, емоційність висловлення), так і в кількісному (правильність
мови, обсяг висловлення, темп мови) [24].

Етапи рольової гри

Підготовка до рольової гри

Вчитель найчастіше проводить рольову гру на завершальному етапі роботи
над темою при закріпленні мовних навичок і умінь. Однак, підготовка до
гри здійснюється завчасно, із самого початку вивчення теми. У ході
роботи по підготовці до рольової гри програються мікроситуації, невеликі
сценки, розігруються діалоги. Дуже часто підготовка починається з
вступної бесіди.

Продумуючи рольову гру, вчитель повинен враховувати наступні її

ознаки [9: 15]:

Ситуація повинна бути найбільш наближеної до життя. У ситуації
необхідно дати зведення про соціальні взаємини партнерів, наприклад,
офіційні, неофіційні).

2. Ролі, обрані учнями, повинні найбільшою мірою підходити даної
ситуації.

Опис ролі дається в рольовій картці, при цьому інформація може бути
представлена детально: зведення про людину ( добрий, чесний, ледачий і
т.д. ), про його життєвий досвід, про звички, захоплення і т.п. Однак
інформація не повинна викладатися занадто докладно, тому що в цьому
випадку учасник гри позбавляється можливості виявити свою творчість.
Опис може бути коротким, щоб учень міг “додумати” образ персонажа, роль
якого він буде виконувати. Учням потрібно дати час, щоб вони ввійшли в
роль. Ролі, зазвичай розподіляє вчитель, та, якщо ми говоримо про учнів
старших класів, то у такому випадку викладачу краще надати їм можливість
вибору.

3. Учасники рольової гри повинні враховувати наявність різних рольових
цілей

( якщо касир продає квиток покупцю, то покупець не тільки купує
квиток, але і запитує необхідну інформацію, а також відраховує гроші,
довідується про багаж і т.д. ).

4. Учасники рольової гри не повинні діяти індивідуально, а тільки
колективно, репліки одного повинні викликати відповідну реакцію
іншого, а за реакцією слідує дія партнера.

Наявність загальної мети у всього колективу.

6. Учасники гри приходять до власного рішення, підказаного ситуацією і
думками самого учня.

7. Наявність системи групового й індивідуального оцінювання діяльності
учасників гри. Кожен учасник гри, в залежності від виконання заданої
ролі, оцінюється або експертом з числа самих учасників, або ж
викладачем.

Створення доброзичливої атмосфери.

9. Учитель повинний намагатися передбачати можливі типові помилки учнів
у ході рольової гри, і попередити їх, продумавши попередні вправи на
використання визначених граматичних структур, лексичних одиниць, що
обов’язково будуть використовуватися в рольовій грі.

Учителю, що включив рольову гру в практику своєї роботи, варто віддати
перевагу таким видам роботи, як діалоги ( драматизація, подання нового
матеріалу у формі мікродіалогів ), зображення (один учасник за
допомогою жестів зображує яке-небудь слово, вираження чи дію, а інші
повинні угадати і прокоментувати його дії). Зображення сприяє ламанню
психологічних бар’єрів, що в наслідку позитивно позначиться на
проведенні рольових ігор [21, 15].

Підготовка до гри може тривати від декількох уроків (з моменту роздачі
карток з ролями), до декількох тижнів, у залежності від рівня підготовки
учнів.

3.5.2. Проведення рольової гри

Проробивши необхідну підготовчу роботу, учитель може приступити
безпосередньо до організації рольової гри. Він повинний чітко
сформулювати ситуацію, змалювати функціональну спрямованість кожної
ролі.

Наприклад, по закінченні вивчення теми «Особисті інтереси. Дозвілля»
проводиться рольова гра «Батьківські збори». Вік учасників — 16/17
років.

Ситуація: батьки учнів, стурбовані погіршенням поведінки у класі,
обговорюють на зборах, як краще організувати дозвілля учнів, щоб зайняти
їх корисною і захоплюючою справою.

Ролі: класний керівник, голова батьківського комітету, батьки,
керівники гуртків і клубів.

Рівень спілкування: формальний.

Мовні функції всіх ролей: уміння висловлювати й аргументувати свою
точку зору. Уміння погоджуватися чи чемно висловити свою незгоду. Уміння
ввічливо перервати співрозмовника.

У залежності від успішності оволодіння іноземною мовою, ігрове
спілкування може носити репродуктивний, напівтворчий і творчий характер
[10: 111].

Репродуктивний спосіб мовленнєвого спілкування використовується учнями з
низьким рівнем навченості по іноземній мові. Їхня задача полягає в тім,
щоб відтворити в ігрових обставинах текст – зразок.

Учням із середнім рівнем навченості пропонується самостійно включити в
текст–зразок додаткові елементи, наприклад, змінити послідовність
реплік.

Спілкування школярів старших класів — більш творче, у ньому виявляється
ініціатива учасників гри, їхня здатність до самостійності в іншомовній
мовленнєвій діяльності.

Регулярна організація рольової гри на уроках іноземної мови дозволяє
поступово підвищувати рівень навченості школярів.

У процесі гри вчитель іноді може взяти собі якусь роль, але не головну,
щоб гра не перетворилася в традиційну форму роботи під його
керівництвом. Звичайно, вчитель бере собі ролі лише на початку, коли
школярі ще не освоїли даний вид роботи. Надалі необхідність у цьому
відпадає. У процесі гри сильні учні допомагають слабким. Учитель же
керує процесом спілкування: переходить від групи до групи, допомагаючи
учням, що потребують допомоги, вносить необхідні корективи в роботу,
помічає помилки, щоб після рольової чи гри на наступному уроці
приступити до роботи над ними.

У ході гри учителю варто бути дуже тактовним і не засмучуватися, якщо
хтось з учнів не приймає активної участі в грі.

Якщо гра викликає емоційне перевантаження учнів, вони можуть перейти на
рідну мову. До невеликого “вторгнення” рідної мови варто ставитися
терпимо, якщо це сприяє просуванню гри.

Ефективність рольової гри як методичного прийому навчання підвищується,
якщо вчитель правильно визначає тривалість мовленнєвого спілкування
учасників. За даними досліджень, тривалість оптимальної працездатності у
спілкуванні семикласників – до десяти хвилин, а дев’ятикласників і
старших – до п’ятнадцяти хвилин [12: 58].

Тому на кожен етап гри вчитель має установити ліміт часу і домагатися,
щоб кожен етап йому відповідав. І також учитель завжди повинен
продумувати наступні види діяльності для тих чи груп пар, що
закінчують гру раніше за інших.

3.5.3.Обговорення рольової гри. Аналіз помилок учнів

Недоцільно проводити аналіз помилок відразу по закінченні гри. Коли гра
закінчиться, бажано провести обговорення, з’ясувати, що учні вважають
удалим, а що — ні.

Обговорюючи проведену гру, оцінюючи участь у ній школярів, учителю
варто бути дуже тактовним, особливо при оцінці результатів першої
рольової гри. Негативна оцінка діяльності її учасників неминуче приведе
до зниження активності. Бажано почати обговорення результатів гри з
удалих моментів і лише потім перейти до недоліків.

Помилки є невід’ємною частиною процесу навчання мові, і можливість
вільно робити помилки на уроці скоріше сприяє навчанню, ніж стримує
його. Помилки поступово зникають у міру того, як учні стають більш
компетентними й упевненими в собі. При роботі над помилками дуже
важливо змусити учнів самим дати правильний варіант фрази чи слова, у
якому були допущені помилки, написати їх на дошці і супроводити їх
коррективними вправами, що могли б найкраще сприяти відпрацьовуванню
правильного варіанта самими учнями.

В оптимальному випадку, учитель записує всю гру на магнітофонну стрічку
— так жодна помилка не буде пропущена. Якщо вчитель не має достатніх
технічних засобів, то йому доведеться запам’ятовувати помилки або
записувати їх в зошиті, не перериваючи гри і не перебиваючи її
учасників.

3.6.Класифікація ролей. Форми проведення рольових ігор.

Згідно із Г.А.Китайгородською, В.А.Бухбіндером [10] та І.Л. Бімом [3]
ролі класифікуються на:

Статусні ролі, що не мають особистісних характеристик і діють в
стандартних ситуаціях повсякденного життя ( наприклад, професійна

роль );

Позиційні ролі: звичайно кодовані правилами, що визначають деяку позицію
в суспільстві, зокрема, сімейний стан, стать, вік, особисті якості.

Наприклад: “На вулиці холодно, йде сніг, а шестикласниця Ганна
збирається йти погуляти без теплого шарфа і рукавичок. Члени родини
(дідусь, старший брат і батьки) намагаються переконати дівчинку одягтися
тепліше”;

Ситуативні ролі, представлені у виді фіксованих стандартів поводження і
діяльності, для програвання яких досить бути короткочасним учасником
ситуації спілкування: роль гостя, туриста, пішохода та інші [20: 43].

Рольова гра може зображувати елементарний комунікативний акт (покупка,
поздоровлення, знайомство) і складний комунікативний акт, що
складається із серії елементарних актів (вибір маршруту подорожі у бюро
подорожей, у залізничній касі) [20: 43].

Найбільш розповсюджені форми рольових ігор: презентація, інтерв’ю,
заочна подорож, прес-конференція, круглий стіл, телеміст, екскурсія,
казка, репортаж, клуб по інтересах [22].

Приклади рольових ігор до уроків французької мови в старших класах

В учнів старших класів підвищується інтерес до міжособистісного
спілкування. У цих умовах зростає значення сюжетних рольових ігор
побутового змісту, що відбивають різні сторони життя школяра (навчання,
працю, дозвілля), що відтворюють фрагменти його життєвого досвіду.

А також у них особливо проявляється прагнення до самоствердження, до
можливості відстоювати свої погляди та переконання, отже важливо обирати
темами рольових ігор такий матеріал, який носить проблемний характер,
стимулює обмін думками, спонукає до роздумів.

Рольова гра « Дискусія між українськими та французькими

однолітками »

Половина класу бере на себе роль українських школярів, інші учні – «
гості з Франції ». Українські учні розповідають « закордонним гостям »
про свою країну, її географічне положення, столицю, традиції, права та
обов’язки громадян України, а також називають та доводять усі переваги
України над іншими країнами, зокрема над Францією, інші роблять
аналогічне. І саме та група учасників, яка доведе кращість, першість
своєї країни, отримує певну винагороду.

Кожен « українець » і кожен « гість » повинні задати хоча б одне
запитання і дати відповідь хоча б на одне запитання.

Таку гру доцільно провести із десятикласниками після вивчення ними
таких тем, як « La situation geographique de l’Ukraine », « La France »
, « France: constitution et administration », « Le regime politique de
l’Ukraine », « Le climat de l’Ukraine », « Le climat de la France »,
«Kiev — la capitale de l’Ukraine », « Paris — la capitale de la France
», « Le climat de la France ».

Серед типових запитань та відповідей між учнями можуть бути такі:

1. En quelles matieres premieres l’Ukraine est-elle riche ?

– Le sous — sol de l’Ukraine renferme en abondance de la houille, du
petrole, du gaz naturel, et d’autres mineraux.

2. Que les entreprises ukrainiennes produisent-elles ?

– Les entreprises ukrainiennes produisent des locomotives,des
avions,des appareils
radioelectroniques,des turbines,etc.

3. Quel est le plus vaste Etat de l’Europe ?

– Lе plus vaste Etat de l’Europe est la France.

4. Quelles sont les branches industrielles les plus developpees ?

– Les principales industries francaices sont l’industrie
metalurgique, les constructions mecaniques,
l’industrie chimique, les industries alimentaires.

5. En quelles matieres premieres la France est-elle riche ?

– Elle est riche tn fer et en bauxite.

6. Comment s’appelle le President actuel de la Republique
Francaise ?

– depuis 1995, le President de la France est Jacques Chirac.

7. Quand l’Ukraine a-t-elle ete proclamee independante ?

– Le 24 aout 1991 la Verkhovna Rada a proclame le nouveau Etat

independant – l’Ukraine

8. Comment est le climat en France ?

– Le climat en France est tempere mais bien varie.

9. Quel climat preferez-vous ?

– Moi, je prefere plutot le climat doux et sec,par exemple le
climat mediterraneen.

10. Pourquoi Kyiv est un grand centre culturel ?

– Parce que a Kyiv il y a un grand nombre de musees,de
bibliotheques publiques,de salles de cinema. A Kyiv il y a douze
theatres.

11. Qu’est-ce qui fait de Paris une ville tres connue dans le
monde ?

– Paris est connue dans le monde par ses musees et ses
collections, par un grand nombre de monuments historiques,enfin,par son
mode de vie.

У ході дискусії учні можуть користуватися таблицями з даними про площу
України та Франції, а також використовувати фотографії з видами Парижу,
визначними пам’ятками Києва.

Рольова гра «Міжнародна конференція з питань захисту навколишнього
середовища »

Кілька людей бере на себе ролі комісії з питань вирішення проблем
забруднення навколишнього середовища, один учень бере на себе роль
представника України, і ще один – представника Франції.

Завданнями представників є повідомити на «міжнародній конференції»
сучасні проблеми забруднення навколишнього середовища у їхніх країнах.

Завданнями «комісії» — поцікавитися як із цими проблемами справляються
дані країни, вказати на важливість захисту навколишнього середовища,
запропонувати певні альтернативи вирішення вказаних проблем.

Спочатку член комісії виступає з вступним словом.

Le comite de la protection de la nature:

La protection de la nature est une affaire tres importante, parce que
l’homme lui-meme est une partie integrante de la nature.On doit proteger
l’environnement pour soi- meme,ses enfants,et les generations a venir.
Mais le probleme de l’environnement devient de plus en plus important,
surtout dans les grandes villes.

Потім він запитує як вирішуються дані проблеми у країнах представників.

Кожен з представників доповідає про ситуацію у їхніх країнах, і кожен з
членів комісії пропонує свою альтернативу вирішення даних проблем.

Таку рольову гру доцільно провести з одинадцятикласниками після
розгляду ними теми « La protection de l’environnement».

4.3.Рольова гра « Обмін учнями між країнами Україна та Франція »

Половина класу бере на себе роль « школярів Франції», інша половина –
«школярів України».

Учні цікавляться перед переїздом до іншої країни у своїх товаришів про
традиції святкування, про основні свята, висловлюють надію, що їм буде
там весело та цікаво.

Наприклад:

Nina: Bonjour Charles ! Dis-moi s’il te plait, quelles sont les fetes
les plus importantes en France ?

Charle: Salut Nina ! La fete principale francaise est la Fete
Nationale, le 14 juillet, anniversaire de la prise de la Bastille

Marie: Et quand les Francais celebrent-ils les autres dates
importantes?

Alex: Ce sont le 1-er janvier – le Jour de l’An, le 1-er Novembre
– le Toussaint, le 25 decembre – le Noёl, le 1-er mai – la fete du
Travail.

Olessia: Comment les Francais fetent-ils la Fete Nationale ?

Marta: Le matin, , le 14 juillet des soldats de differents armes
defilent en musique sur les Champs Elysees a Paris.Il y a des defiles
militaires dans les grandes villes de la France.

Nina: Merci, a bientot !

Alex: Salut !

Дану рольову гру доцільно проводити після розгляду таких тем: « Les
fetes de l’Ukraine », « Les fetes de la France », «Les jeunes en France»
і т. п.

Висновки

Завдання педагога полягає в тому, щоб знайти максимум педагогічних
ситуацій, у яких може бути реалізоване прагнення дитини до активної
пізнавальної діяльності. Педагог повинен постійно удосконалювати процес
навчання, що дозволяє дітям ефективно і якісно засвоювати програмний
матеріал. Тому так важливо використовувати рольові ігри на уроках.

Рольова гра допомагає спілкуванню, сприяє передачі накопиченого
досвіду, одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків, розвитку
комунікативних навичок людини, її сприйняття, пам’яті, мислення, уяви,
емоцій, таких рис, як колективізм, активність, дисциплінованість,
спостережливість, уважність. Крім того, що рольові ігри мають величезну
методичну цінність, вони дуже цікаві як учителю, так і учню.

Як уже було зазначено, більшість учнів оцінюють рольові ігри позитивно,
вбачаючи в них велику практичну користь, що доводиться результатами
досліджень В.А. Артемова [1], О. А. Колесникової [11], М.А. Люшера [12].

Та, безперечно, рольові ігри мають крім переваг й недоліки. Одним із
яких є « примітивізація » мовлення учнів, збільшення кількості помилок.
Та дані недоліки можна усунути такими шляхами: високим рівнем підготовки
до проведення рольової гри, правильною організацією рольової гри,
регулярністю застосування даного прийому навчання, і звичайно,
майстерністю вчителя та його відданістю своїй справі.

То чому ж слід використовувати рольові ігри?

Є кілька особливих причин щодо використання таких ігор:

Досвід, який можна отримати завдяки рольовій грі. За допомогою такої гри
у студентів ефективно розвиваються навички мовлення.

Рольові ігри дають студентам можливість потрапляти в такі ситуації, в
яких від них вимагається використовувати і розвивати ті форми мови, які
необхідні для покращення суспільних взаємовідносин, але які так часто не
беруться до уваги нашими програмами по вивченню іноземної мови.

Рольові ігри додають багатьом сором’язливим учням впевненості у собі.

Вони мають велику методичну цінність, оскільки проводити рольові ігри
весело і цікаво як учням так і вчителям. Як тільки студенти починають
розуміти що від них очікують, вони цілковито поринають у гру,
використовуючи свою уяву і тим самим, насолоджуються цим процесом.

Рольова гра – це одна із складових частин комунікативних прийомів.

Вона розвиває здатність студента вільно володіти мовою, сприяє
взаєморозумінню, підвищує мотивацію.

Таким чином, рольова гра додає навчальному спілкуванню комунікативну
спрямованість, зміцнює мотивацію вивчення іноземної мови і значно
підвищує якість оволодіння ім.

Рольова гра — могутній фактор психологічної адаптації дитини в новому
мовному просторі, що може вирішити проблему природного ненасильницького
впровадження іноземної мови у світ дитини.

Література

1. Артемов В. А. Психология обучения иностранным языкам: Учеб. пособие.
– М.: Просвещение, 1983. – 222 с.

2. Бех П. О., Биркун Л. В. Концепція викладання іноземних мов в Україні
// Іноземні мови. – 1996. — № 2. – С. 3-8.

3. Бим И. Л. Методика обучения иностранным языкам. — М.: Высшая школа,
1991. – 319 с.

4. Близнюк О. І., Панова Л. С. Ігри у навчанні іноземних мов: Посібник
для вчителів. – К.: Освіта, 1997. – 64 с.

5. Выготский Л. С. Игра и ее роль в психологическом развитии ребенка //
Вопросы психологии.- 1966. — № 6. – С. 5-16.

6. Дианова Е. М., Костина Л. Т. Ролевая игра в обучении иностранному
языку // Иностранные языки в школе. — 1988. — № 3. – С. 12-16

7. Димент Л. Г. Организация игр на уроке // Иностранные языки в школе. —
1987. — № 3. – С.10-16.

8. Калаева Г. Г. Интенсификация обучения французскому языку при помощи
учебных языковых игр // Иностранные языки в школе. — 1995. — № 6. – С.
31-38.

9. Калаева Г. Г. Интенсификация обучения французскому языку при помощи
языковых игр // Иностранные языки в школе. — 1996. — № 3. – С. 13-17.

10. Китайгородская Г. А., Бухбиндер В. А. Методика интенсивного обучения
иностранному языку. – К.: Освіта, 1988. — 279 с.

11. Колесникова О. А. Ролевые игры в обучении иностранным языкам //
Иностранные языки в школе.- 1989. — №4. – С. 38-42.

12. Люшер М. А. Сигналы личности. Ролевые игры и их мотивы. — Воронеж:
Реал, 1995. – 180 с.

13. Ніколаєва С. Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх
навчальних закладах. – К.: Ленвіт, 1999. — 320 с.

14. Пассов Е. И. Урок иностранного языка в средней школе. Игра — дело
серьезное. — М.: Просвещение, 1988. – 130 с.

15. Олейник Т. И. Ролевая игра в обучении диалогической речи
шестиклассников. //Иностранные языки в школе.-1989.- №1. – С. 24-27.

16. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии: Учебное
пособие. – М.: Народное образование, 1998. – 231 с.

17. Скляренко Н. К., Олейник Т. И. Обучение диалогической речи с
школе//Иностранные языки в школе. — 1985. — № 1. – С. 22-26.

18. Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання. Вибр. пед
твори: У2-х т. – Т.1. — К.: Просвіта, 1957. – 406 с.

19. Филатов В.М. Методическая типология ролевых
игр//Иностранные языки в школе. — 1988. — № 2. — С. 41-47.

20. Эльконин Д. Б. Творческие ролевые игры детей дошкольного возраста.
М.: Просвещение, 1957. – 289 с.

21. Яцковская Г. В. Иностранные языки в школе. — 1985. — № 5. — С.
12-17.

22.
Http://www.mstu.edu.ru/publish/conf/11ntk/section3/section3_3.html.

23. Http://www/rusnauka.com/Artikle/filology/1-3/11html

24. Http://www.ngo.by/ru/news/gurt/f920/889fe7714eghtml

PAGE

PAGE 9

PAGE

Похожие записи