Використання проектної технології як засіб розвитку творчих здібностей
учнів

В указі Президента щодо подальшого розвитку освіти в Україні зроблено
наголос на використання інтерактивних методів навчання.

Особлива увага приділяється проектній технології навчання. Метод
проектів був відомий ще у 20-ті роки ХХ сторіччя. На основі концепції
прагматизму американського педагога Дж. Дьюї (1859-1952) його
послідовник Вільям Кілпатрік розробив „проектну систему навчання” або
метод проектів. Учні включалися безпосередньо в практичну діяльність,
через яку вони мали опановувати теоретичні знання, необхідні для
вирішення конкретного завдання.

Використання методу „проектів” дозволяє реалізувати
особистісно-діяльнісний (В. Давидов, Ш. Амонашвілі) і особистісно
орієнтований підходи до освіти школярів (І. Якиманська, І. Бен, С.
Подмазін та інші). Ці підходи базуються на застосуванні різних дисциплін
на різних етапах навчання, інтеграція в процесі роботи над проектом. Це
забезпечує позитивну мотивацію і диференціацію в навчанні, активізує
самостійну творчу діяльність учнів під час виконання проекту.

Проектне навчання – корисна альтернатива класно-урочній системі, але
воно аж ніяк не повинно витісняти її й ставати певною панацеєю. Фахівці
з країн, які мають великий досвід у цій справі, вважають, що проектне
навчання варто використовувати як доповнення до інших видів прямого чи
непрямого навчання, як засіб прискорення росту в особистісному вимірі, і
в академічному.

Дана технологія подає один із можливих способів реалізації проблемного
методу навчання. Коли вчитель ставить завдання, він тим самим окреслює
плановані результати навчання і вихідні дані. Усе інше мають робити
учні: намічати проміжні завдання, шукати шлях їх вирішення, діяти,
порівнювати отримане з необхідним, коректувати діяльність.

Вважаю, що проектне навчання заохочує і підсилює щире прагнення до
навчання з боку учнів, тому що воно:

— особистісно орієнтоване;

— використовує безліч дидактичних підходів: навчання в справі, незалежні
заняття, спільне навчання, мозковий штурм, рольову гру, евристичне та
проблемне навчання, дискусію, командне навчання;

— має високу мотивацію, що означає зростання інтересу і включення в
роботу в міру її виконання;

— підтримує педагогічні завдання в когнітивній, афективній і
психомоторній сферах на всіх рівнях: знання, розуміння, застосування,
аналіз, синтез;

— дозволяє вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретній
справі, а не вдавати навчальну діяльність.

Найскладніший момент при запровадженні в навчальний процесс проектів –
організація діяльності, особливо підготовчий етап.

На початку навчального року, аналізуючи можливості навчального матеріалу
з математики щодо використання проектної технології, створюю банк тем з
різної ступені складності. У тематиці проектних завдань враховуються
індивідуальні особливості пізнавальної діяльності учнів.

Учням надаю можливість вибрати тему проекту, організаційну форму її
виконання (індивідуальну або групову), ступінь ускладненості проектної
діяльності. Для організації проектування визначаємо мету, плануємо
результат і форми захисту.

На мою думку вимогами до проектної технології є:

— наявність освітньої проблеми, складність і актуальність якої
відповідає навчальним запитам і життєвим потребам учнів;

— дослідницький характер пошуку шляхів вирішення проблеми;

— структурування діяльності відповідно до класичних етапів проектування;

— моделювання умов для виявлення учнями навчальної проблеми:

її постановка, дослідження, пошук шляхів вирішення, експертиза й

апробація версій, конструювання підсумкового проекту, його захист,
корекція і впровадження, самодіяльний характер творчої активності

учнів, практичне або теоретичне значення результату діяльності і
готовність для застосування, педагогічна цінність діяльності (учні
здобувають знання розвивають особистісні якості, опановують необхідні
способи мислення і дії).

На мою думку, під час роботи учнів над проектом учитель виконує такі
функції:

— допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм для роботи над
проектом;

— сам є джерелом інформації;

— координує весь процес;

— підтримує і заохочує учнів;

— підтримує безупинний зворотній зв’язок, щоб допомагати учням
просуватися в роботі над проектом.

Вважаю, що у процесі спільної діяльності під час роботи над проектом в
учнів формуються такі якості, як уміння працювати в колективі, брати
відповідальність за вибір, рішення, розділяти відповідальність,
аналізувати результати діяльності, підкоряти свій темперамент, характер,
час інтересам спільної справи.

Досвід роботи з методу проектів показує, що учні можуть виступати
активними учасниками процесу створення проекту, виробляти свій власний
погляд на інформацію, намічати мету й задачі й шукати шляхи їхнього
рішення.

Метод проектів дозволяє учням учитися на власному досвіді й досвіді
інших у конкретних справах і приносить задоволення учням, що бачать
продукт власної праці.

Похожие записи