РЕФЕРАТ

на тему:

“Використання проблемно-пошукових методів навчання з метою покращення
якості знань”

В епоху державного і духовного відродження України пріоритетна роль
належить високоосвіченим людям. Особа формується у певному соціальному
середовищі, водночас впливаючи на економічні, ідеологічні,
загально-культурні особливості життя суспільства. В умовах соціальної
перебудови значно зростає роль суб’єктивного фактору, вплив
цілеспрямованої діяльності людини на громадське життя. Тому розвиток
суспільства значною мірою залежить від людей в сфері освіти. В свою
чергу, суспільство висуває перед сучасною школою завдання сформувати
всебічно розвинену особу, яка повинна задовольнити потреби суспільства.
Згідно закону України “Про Освіту”, метою освіти є “всебічний розвиток
як особливості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів,
розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей,
формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення
на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу,
підвищення освітнього рівня, забезпечення народного господарства
кваліфікованими фахівцями”.

Досягнення цієї мети можливе лише за умов (широкого застосування у
навчально-виховному) оптимального вибору методів навчання. Оскільки
основною діяльністю школяра є навчання, то лише за допомогою
використання раціональних методів навчання відбувається засвоєння учнями
знань, умінь та навичок, а також формування світогляду, розвиток
здібностей, реалізація навчаючої, виховної та розвиваючої функції
навчання. Від методів навчання значною мірою залежить розвиток учнів і
якість засвоєння ними знань, і набуття навичок самостійної роботи.

Але в практиці школи нерідко приходиться спостерігати таку ситуацію, що
кваліфіковані й знаючі свій предмет вчителі, не володіючи методами
навчання, мають низькі показники праці. Хотілося звернути увагу на
недоліки у навчанні, що мають місце при вивченні іноземної мови. Значна
частина випускників не володіють мовою на рівні програмних вимог. І це в
той час, коли держава вступила до ліги Об’єднаних Націй, налагоджує
міжнародні зв’язки з іншими країнами, приймає участь у всесвітньому
процесі інтеграції і конче потребує високоосвічених громадян.

Всякий правильний метод навчання, вказував К.Д. Ушинський, від відомого
повинен переходити до невідомого, а не навпаки. При такому методі
навчання збуджується самостійна робота учня, яка складає основу всякого
вчення. К.Д. Ушинський підкреслював, що метод – це інструмент в руках
вчителя, який служить не тільки для введення тих чи інших істин в голову
дітей, а й для керівництва за спостереженням й мисленням дітей під час
вивчення ними предметів і явищ навколишнього середовища.

В свій час в дидактиці були розроблені та виділені методи, які
спеціально направлені на підсилення розвиваючого впливу навчання, серед
них – проблемно-пошукові методи (М.І.Махмутов, І.Я.Лернер,
А.М.Матюшкін).

Проблемно-пошукові методи передбачають створення вчителем проблемних
ситуацій, активне їх обдумування учнями і на цій основі їх самостійне
просування у засвоєнні нових знань.

Цей вид методів включає в себе також такі його окремі випадки, як метод
проблемного викладення, частково-пошуковий, або евристичний метод, та
дослідницький метод навчання (М.Н.Скаткін, І.Ф.Лернер).

Більш того, як окремі випадки проблемно-пошукового методу ми розглядаємо
і запропоновані М.І.Махмутовим “бінарні методи”:
пояснювально-спонукальний та частково-пошуковий, спонукальний та
пошуковий. Все це немов би конкретні рівні проявлення
проблемно-пошукового методу у його широкому розумінні, а також поєднання
різних методів з поступовим зростанням пошукового елементу у навчанні.

Проблемно-пошукові методи застосовуються в ході проблемного навчання.
Слід зауважити, що під проблемною ситуацією треба вважати
невідповідність між тим, що вивчається і вже вивченим. При використанні
проблемно-пошукових методів навчання викладач використовує такі прийоми:
створює проблемну ситуацію (ставить питання, пропонує задачу,
експериментальне завдання), організує колективне обговорення можливих
підходів до рішення проблемної ситуації, стимулює висування гіпотез,
тощо. Студенти роблять припущення про шляхи вирішення проблемної
ситуації, узагальнюють раніше набуті знання, виявляють причини явищ,
пояснюють їхнє походження, вибирають найбільш раціональний варіант
вирішення проблемної ситуації. Викладач обов’язково керує цим процесом
на всіх етапах, а також за допомогою запитань-підказок.

Проблемно-пошукові методи навчання дуже ефективні для дистанційного
навчання. В зв’язку з цим прийнято говорити про методи проблемного
викладання навчального матеріалу, про проблемні і евристичні бесіди, про
застосування наочних методів проблемно-пошукового типу, про проведення
проблемно-пошукових практичних робіт дослідницього виду. На думку І. Я.
Лернера, цей вид методів включає в себе такі його окремі випадки, як
метод проблемного викладання, частково-пошуковий, або евристичний,
дослідницьний методи навчання.

Окремими випадками проблемно-пошукового методу частково є бінарні
методи: пояснювально-спонукальний і частково-пошуковий, спонукальний і
пошуковий.

Проблемно-пошукові методи в навчанні застосовуються здебільшого з метою
розвитку навиків творчої навчально-пізнавальної діяльності, вони
сприяють більш осмисленому і самостійному оволодінню знаннями. Особливо
ефективно застосовуються ці методи в тих випадках, коли у студентів
сформована культура пізнавальної діяльності, інтересів і здібностей, а
також глибокі і міцні знання.

Метод проблемного викладу є перехідним від виконавської до творчої
діяльності. Він застосовується переважно з метою розвитку навичок
творчої навчально-пізнавальної діяльності, осмисленого і самостійного
оволодіння знаннями. Метод проблемного викладу має такі характерні
ознаки:

1) знання учням у “готовому” вигляді не пропонуються;

2) учитель показує шлях дослідження проблеми, розв’язує її від
початку до кінця;

3) учні спостерігають за процесом роздумів учителя, навчаються
розв’язувати проблемні завдання.

Проблемний виклад навчального матеріалу може здійснюватися в процесі
проблемної розповіді, проблемно-пошукової бесіди, лекції, під час
використання наочних методів проблемно-пошукового типу і
проблемно-пошукових вправ. Названий метод навчання застосовується у тих
випадках, коли зміст навчального матеріалу спрямований на формування
понять, законів чи теорій, а не на повідомлення фактичної інформації;
коли зміст не є принципово новим, а логічно продовжує раніше вивчене, і
учні можуть зробити самостійні кроки в пошуку нових елементів знань.
Водночас використання проблемного методу вимагає великих витрат часу, не
розв’язує завдань формування практичних умінь і навичок.

Спостерігається слабка ефективність цього методу при засвоєнні учнями
принципово нових розділів чи тем навчальної програми, коли немає
можливості застосувати принцип апперцепції (опори на попередній досвід)
і надто важливим є пояснення вчителя.

Стосовно характеристики позитивних і негативних сторін інших
проблемно-пошукових методів можна зазначити, що ці якості є подібними.

Частково-пошуковий метод навчання вимагає від учнів прояву більш
високого рівня пізнавальної самостійності й активності. Назва методу
відображає рівень пошукової діяльності вчителя й учнів на різних етапах
навчального процесу: окремі елементи знань повідомляє педагог, а частину
– учні здобувають самостійно, відповідаючи на поставлені запитання чи
розв’язуючи проблемні завдання.

Частково-пошуковий метод має такі характерні ознаки:

1) знання учням у “готовому” вигляді не пропонуються, їх необхідно
здобувати самостійно;

2) вчитель організовує пошук нових знань за допомогою різних
засобів;

3) учні під керівництвом учителя самостійно розмірковують,
розв’язують проблемні ситуації, аналізують, порівнюють, узагальнюють.

Виклад навчального матеріалу може здійснюватися в процесі евристичної
бесіди, коментованої вправи з формулюванням висновків, творчої вправи,
лабораторної чи практичної роботи та ін.

Дослідницький метод навчання передбачає творче застосування знань,
оволодіння методами наукового пізнання, формування досвіду самостійного
наукового пошуку.

Дослідницький метод має такі характерні ознаки:

1) учитель разом з учнями формулює проблему;

2) нові знання не повідомляються, учні повинні самостійно здобути
їх у процесі дослідження проблеми, порівняти різні варіанти відповідей,
а також визначити основні засоби досягнення результатів;

3) основною метою діяльності вчителя є оперативне управління
процесом розв’язання проблемних завдань;

4) навчання характеризується високою інтенсивністю, підвищеним
інтересом, а знання – глибиною, міцністю і дієвістю.

Оволодіння навчальним матеріалом може здійснюватися в процесі
спостереження, пошуку висновків під час роботи з книгою, письмової
вправи з доведенням закономірності, практичних і лабораторних робіт
(дослідження законів розвитку природи).

Виконання дослідницького завдання передбачає такі етапи:

1. Спостереження і вивчення фактів, виявлення суперечностей у предметі
дослідження (постановка проблеми).

2. Формулювання гіпотези щодо розв’язання проблеми.

3. Побудова плану дослідження.

4. Реалізація плану.

5. Аналіз і систематизація одержаних результатів, формулювання
висновків.

Дослідницький метод активізує пізнавальну діяльність учнів, але вимагає
тривалого часу, специфічних умов, високої педагогічної кваліфікації
вчителя.

Література

Алексюк А.М. Методи навчання і методи учіння.-К.,1980

Асахова В.М. Нові методи навчання// Освіта України.-1998.-29
квітня.-С.7-8

Березняк Е.Н. Важное условие повышения качества обучения и
воспитания.-К.,1982

Выбор методов обучения в средней школе/Под ред. А.М.Алексюка,
Ю.К.Бабанского.-М.,1981

Дидактика сучасної школи/Під ред. Б.С.Кобзар,Н.В.Кумаріної та
ін.-К.:Рад.школа,1988

Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении.-М.,1986

Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в школе.-М.,1987

Педагогика/Під ред.М.Д.Ярмаченко.-К.:Рад.школа,1986

Педагогика/Под ред.Ю.К.Бабанского.-М.,1988

Педагогичний пошук.-К.,1989

Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок.-К.:Рад.школа,1989

Проблеми методов обучения в современной общеобразовательной
школе.-М.,1980

Пути повышения эффективности обучения.-М.,1996

Скаткин М.Н. Совершенствование процесса обучения.-М.,1978

Харенко В.М. Інтенсивне навчання//Радянська школа.-1986.-№3.-С.37-40

Шамова Т.И. Активизация учения школьников.-М.,1982

Похожие записи