Реферат на тему:

Використання наочності як засіб формування мовленнєвої активності у
процесі навчання іноземної (англійської) мови дітей старшого дошкільного
віку

Мова як соціальний засіб збереження та передачі інформації відіграє
важливу роль у гуманізації сучасного навчання. Концепція дошкільного
виховання передбачає комплексне вирішення питань розвитку дітей, серед
яких важливе місце має зайняти навчання дошкільників іноземних мов.

Раннє оволодіння іноземною мовою (у дошкільному віці), на думку багатьох
дослідників (Н.Басова, М.Безруких, В.Бухбіндер, І.Вронська, Н.Гальскова,
Г.Рогова та ін.), є найбільш сензитивним. У цьому контексті саме
опанування іноземної мови розглядається як одна з умов підвищення якості
мовленнєвої активності дітей. Особливо це стосується навчання дітей
старшого дошкільного віку. У.Вайнрайх, Н.Імедадзе, М.Павлович та інші
вбачають основу успішного навчання дошкільників іноземної мови саме у
специфіці психофізіологічних можливостей дітей цього віку. Так, на думку
У.Пенфілда, фізіологічна причина успіху навчання мови полягає в тому, що
в цей період мозок дитини має спеціалізовану здатність до навчання мови,
яка з віком зменшується [5].

Доцільність навчання дітей дошкільного віку іноземних мов відображена в
низці праць вітчизняних та зарубіжних учених (Н.Агурова, В.Гінзберг,
С.Гоздецька, В.Плахотнік, О.Ханова та ін.). Навчання іноземної мови в
дошкільних навчальних закладах має на меті формування елементарних
навичок усного мовлення на основі засвоєння лінгвістичного матеріалу та
сприяння загальному розумовому розвитку дошкільників. Відомо, що на
кінець дошкільного віку в дітей завершується процес фонематичного
сприймання, з’являється усвідомлення звукової сторони рідної мови. Діти
старшого дошкільного віку активно грають зі звуками, словами, римують їх
– у дітей формується лінгвістичне ставлення до слова [1, с.113].

Проблема мовленнєвої активності дітей дошкільного віку на матеріалі
оволодіння рідною мовою вивчалась у вітчизняній лінгводидактиці у різних
аспектах: дошкільна лінгводидактика (А.Богуш), культура мовлення
(Н.Бабич, Б.Головин), мовленнєва діяльність (А.Богуш, Н.Гавриш,
Н.Дзюбишина-Мельник, Н.Зарубіна, К.Крутій, Т.Піроженко, Ф.Сохін, К.Стрюк
та ін.); мовленнєва готовність дітей як лінгводидактична проблема
(Л.Айдарова, А.Арушанова, А.Богуш, М.Вашуленко, Л.Журова, Г.Ніколайчук,
Л.Калмикові, Ф.Сохін, Є.Струніна, О.Усова, О.Хорошковська та ін.);
змістовий аспект навчання дітей старшого дошкільного віку рідної мови
(А.Богуш, О.Усова, О.Ушакова та ін.); формування граматично правильного
мовлення (К.Крутій, Н.Маковецька, Ф.Сохін та ін.); виховання звукової
культури та навчання грамоти (Г.Белякова, Л.Журова, А.Іваненко та ін.);
комунікативний підхід до розвитку мовлення дітей (Л.Айдарова, А.Богуш,
М.Лісіна, А.Маркова, Т.Пироженко та ін.); спілкування як провідна
діяльність дошкільників (Д.Ельконін, М.Лісіна та ін.); принципи
організації мовленнєвої діяльності дітей (А.Богуш, Н.Гавриш, О.Ушакова,
Л.Федоренко та ін.).

Поряд із цим проблема формування в дітей старшого дошкільного віку
мовленнєвої активності саме на заняттях з іноземної мови, на наш погляд,
вивчена недостатньо, потребує додаткового дослідження та подальшого
аналізу. Отже, навчання дітей старшого дошкільного віку іноземної мови
має призвести не тільки до практичного опанування певною мовою, але й
сприяти розвитку рідного мовлення, мислення, пам’яті, уваги. Крім того,
заняття з іноземної мови мають сприяти морально-естетичному розвитку
дошкільників.

Слід звернути увагу на те, що в основі навчання іноземної мови лежать
певні дидактичні та методичні принципи. Одним із найважливіших, на наш
погляд, є принцип наочності. У процесі навчання вищезазначений принцип
реалізується частіше крізь використання наочних посібників.

Наочність навчання базується на особливостях розвитку мислення
дошкільників. Визначну роль наочно-дійового та наочно-образного мислення
дітей дошкільного віку даний принцип ставить на одне з провідних місць в
організації навчання [2, с.68]. У цьому контексті значної актуальності
набуває думка видатного педагога К.Ушинського про те, що, якщо вчити
дитину будь-яких п’яти незнайомих слів, вона буде відчувати великі
труднощі, але, якщо пов’язати з картинками двадцять таких слів, дитина
швидко засвоїть їх.

Вважаємо за доцільне вказати на те, що залежно від аналізаторів наочні
посібники поділяються на зорові та слухові. Психологічна особливість та
цінність чуттєво-наочної презентації лінгвістичного матеріалу полягає в
тому, що вона мобілізує психічну активність дітей, викликає інтерес до
занять з іноземної мови, переводить свідому увагу в післясвідому, знижує
втомлюваність, тренує творчу уяву, мобілізує волю, полегшує весь процес
навчання тощо.

Коли дитина сприймає матеріал, слухає та спостерігає за тим, хто
говорить цією мовою, вона набуває необхідних навичок та вмінь усного
мовлення, що є основною метою навчання дітей дошкільного віку іноземної
мови.

Завдяки використанню наочності створюються умови для кращого розуміння
лінгвістичного матеріалу та його активного застосування. Наголосимо на
тому, що картинна наочність займає провідне місце серед інших засобів
зорової наочності у процесі навчання дошкільників іноземної мови.
А.Близнюк пояснює це простотою виготовлення та легкістю включення в
навчальний процес, можливістю використання найбільш доцільних засобів
відображення ситуації, урахуванням конкретного навчального завдання з
використанням зображувального матеріалу тощо.

Отже, доцільність використання наочності у процесі навчання дітей
дошкільного віку іноземної мови визнається всіма теоретиками та
практиками, що досліджують дану проблему. Адже дитина набагато швидше
засвоює іншомовну лексичну одиницю, якщо вона пов’язана з конкретним
образом, дією. Яскраві, кольорові предмети, іграшки надовго залишаються
в пам’яті дитини, бо в неї більш розвинена образна пам’ять, ніж
словесно-логічна, що, в свою чергу, сприяє кращому запам’ятовуванню назв
таких предметів іноземною мовою.

Крім іграшок та предметів оточуючого середовища, як наочні посібники
використовуються картинки, малюнки, альбоми, репродукції, макети, лото,
діафільми, комп’ютерні програми тощо. Слід зазначити, що кожен вид
названої наочності має певні позитивні сторони та недоліки. Практика
навчання дітей старшого дошкільного віку іноземної (англійської) мови
визначає предметні, сюжетні та тематичні картини як найбільш доступні та
поширені наочні посібники. Але останнім часом, з розвитком сучасних
освітніх технологій дуже часто у процесі навчання дітей старшого
дошкільного віку іноземної мови використовуються комп’ютерні програми.
Перший досвід використання таких програм у процесі навчання іноземної
мови показав наявність у дітей стійкого інтересу до здійснення дій з
комп’ютером, до вивчення іноземної мови. Навіть те, що дитина працює з
англійською клавіатурою, з певними командами англійською мовою сприяє
ефективному засвоєнню певного об’єму лексико-граматичних структур
спеціального та побутового значення, значно підвищує мовленнєву
активність дошкільників, їх мовленнєву культуру в цілому.

Також з метою активізації мовленнєвої діяльності дошкільників на
заняттях з іноземної мови використовуються “живі картинки”, тобто це
безпосередньо діти, які відтворюють певну ситуацію відповідно до
поставленого завдання. Частіше така робота проводиться у формі
театралізованої гри. На запитання педагога відповідають лише діти, що є
глядачами. Саме в даному виді роботи має місце зовнішня наочність, котру
В.Артемов назвав ситуативною наочністю, при якій має місце показ
мовленнєвої дії. Крім зовнішньої наочності, існує ще внутрішня
мовленнєва наочність, яку можна сполучати з предметною та іншими видами
наочності, що розкривають смисл конкретної лексичної одиниці або
лексико-граматичної структури.

T X Z ‚

V X ‚

ристання різноманітних методичних прийомів навчання разом із
використанням наочних посібників та чергування різних форм та видів
роботи з дітьми призведе до формування мовленнєвої активності
дошкільників.

На прикладі двох занять продемонструємо вплив наочних посібників на
підвищення рівня мовленнєвої активності дітей старшого дошкільного віку
та їх інтересу до вивчення іноземної (англійської) мови загалом.

Приклад 1. Тема: “Кольори”. Підтема: “Команди”.

Вікова група: старша. Рік навчання: перший.

Цілі заняття: ввести та організувати первинне тренування у вимовлянні
нових лексичних одиниць за темою “Кольори”; тренувати дітей у правильній
артикуляції нових лексичних одиниць; виховувати інтерес до вивчення
іноземної мови.

Лінгвістичний матеріал: red, yellow, green, blue.

Дидактичний матеріал: наочний: велика палітра (з паперу та натуральна),
пензель (натуральний), різнокольорові круги з паперу. Роздавальний
матеріал: індивідуальні палітри з паперу, паперові різнокольорові круги.

Хід заняття: Вихователь вітає дітей. Діти вітають вихователя (тренування
в промовлянні привітання: How do you do? I am glad to see you!).

Після привітання педагог проводить фонетичну зарядку, тренує в
артикуляції звуків: [ r, g, b, d, l, i: ]. Далі розповідає дітям, що в
нього є старий знайомий художник, який дуже полюбляє малювати. Для нього
малювання – це життя. Він малює фарбами, які роблять його самотнє життя
веселішим. Але зараз художник у журбі, бо загубив свої найулюбленіші
фарби жовтого, блакитного, червоного та зеленого кольорів. Без цих
кольорів він уже не зможе оживити свої картини. Отже, вихователь
пропонує дітям допомогти своєму знайомому художникові знайти та
повернути йому загублені фарби. Педагог показує дітям червону фарбу
(паперовий червоний круг), називає колір англійською мовою (red). Далі
організує хорове та індивідуальне промовляння цієї лексичної одиниці.
Після цього вихователь прикріплює цю фарбу до себе на паперову палітру
та пропонує дітям зробити те ж саме зі своїми фарбами та палітрами. За
вищезазначеною схемою організується введення та первинне тренування у
промовлянні нових лексичних одиниць за темою “Кольори”. Далі педагог
хвалить дітей за допомогу та добрі знання, бо раптом у групі з’являється
натуральна палітра з пензлем. Педагог радіє разом з дітьми, бо тепер
художник знову зможе малювати та дарувати всім гарні та яскраві картини.

У процесі промовляння вихователь слідкує за артикуляцією дітей та в разі
необхідності вчасно вносить свої корективи. Також педагог час від часу
дає дітям установу на осанку. Потім вихователь пропонує дітям трохи
розім’ятися.

Рухлива гра “Веселі м’ячики”: педагог кожній дитині прикріплює на одяг
колір, назву якого діти вивчали. Обертає дітей на різнокольорові м’ячики
та пропонує пограти. Дає команду “Jump!” – діти повинні стрибати. Після
команди “Stop!” діти зупиняються. Тож діти уважно слухають правила гри
та виконують команди вихователя. Педагог хвалить дітей за правильне та
своєчасне виконання його команд, а також увагу.

Підбиття підсумків заняття.

Приклад 2. Тема: “Іграшки та тварини”. Підтема: “Рахунок”, “Будьмо
ввічливими!”.

Вікова група: старша. Рік навчання: перший.

Цілі заняття: організувати тренування у вимовлянні вже знайомих
лексичних одиниць за темою “Іграшки та тварини”, “Рахунок” та вже
знайомих граматичних структур: “Give me a….”, “Good-bye!”, “Yes”, “No”;
увести та організувати первинне тренування у вимовлянні нових
лексико-граматичних структур за темою “Будьмо ввічливими!”; розвивати
фонематичний слух; виховувати інтерес до вивчення іноземної мови.

Лінгвістичний матеріал: Please! Thank you!

Дидактичний матеріал: наочний: м’які іграшки (кіт, собака, ведмідь,
заєць, кінь, півень, птиця, порося, риба, каченя, курка та ін. – вже
знайомі дітям). Роздавальний матеріал: індивідуальні “грошові” набори з
паперу (для гри “Магазин іграшок”), маски кота та птахів (за кількістю
дітей).

Хід заняття: Вихователь вітає дітей. Діти вітають вихователя (тренування
в промовлянні привітання: How do you do? I am glad to see you!).

Після привітання педагог проводить фонетичну зарядку, тренує в
артикуляції звуків: [ k, h, g, f, v, s, z ]. Далі педагог говорить, що
сьогодні кожен з дітей матиме можливість отримати ту іграшку, яка йому
найбільш подобається. Але для цього дітям потрібно завітати до
спеціального магазину іграшок у якості покупців. Педагог бере на себе
роль продавця та зауважує на тому, що в цьому магазині і продавець, і
покупці можуть розмовляти лише англійською мовою. Вихователь вказує на
“вітрину” – розмаїття іграшок на будь-який смак та пропонує пригадати,
як ці іграшки називаються англійською мовою (хорове та індивідуальне
промовляння лексичних одиниць). Далі вихователь роздає штучні “гаманці”
з “грошима” та пояснює правила гри. Коли покупець заходить до магазину,
перш за все він має привітатися із продавцем. Далі продавець запитує
“Would you like something to buy?” (на пасивне сприйняття) – Ви щось
хочете купити? Діти мають відповісти “Yes” – Так. Далі покупець повинен
попросити ту іграшку, яка йому сподобалася “Give me a cat, please!” –
Дайте мені кота, будь ласка. Вихователь звертає увагу дітей на ввічливі
слова, які ті обов’язково повинні сказати. Потім продавець називає ціну
іграшки “It costs 3 coins” (на пасивне сприйняття) – Це коштує
(наприклад) 3 копійки (монетки). Отже, покупець повинен розрахуватися із
продавцем, полічивши свої гроші вголос. Зробивши покупки, покупець
прощається із продавцем “Good-bye!”. Після пояснення правил починається
гра, у процесі якої вихователь коригує індивідуально артикуляцію
лексико-граматичних структур.

Після гри педагог пропонує пограти у гру “Вгадай, що в мене є!”. Для
цього діти повинні сховати ті іграшки, які вони придбали в магазині, за
свої спини. Вихователь підходить до кожної дитини та намагається
вгадати, яку саме іграшку сховала дитина, називаючи її англійською
мовою. У разі правильної здогадки дитина відповідає “Yes”. У разі хибної
– “No”. Після пояснення правил починається гра.

Рухлива гра “Cat and birds”: вихователь пропонує обрати кота за
допомогою вже знайомого римування. На кота одягається маска. Інші діти
виконують роль птахів (маски птахів за кількістю дітей). За командою
вихователя “Cat, sleep!” (Кіт, спи!) – кіт засинає (заплющує очі). У цей
час птахам подається команда “Birds, fly!” (Птахи, летіть!). Діти, які
виконують роль птахів, роблять рухи, нібито літають. За командою
вихователя “Cat, wake up!” (Кіт, прокинся!) – кіт “прокидається” та
починає ловити птахів, які розлітаються в різні боки. Після чого
підбиваються підсумки заняття.

Як бачимо з наведених прикладів занять, презентація нового
лінгвістичного матеріалу була цікаво організованою саме завдяки
використанню яскравої наочності, а також тісному взаємозв’язку з
попереднім лексико-граматичним матеріалом та мовленнєвими кліше, зміст
яких діти як цілком розуміють, так і сприймають пасивно.

Таким чином, вважаємо, що формування в дітей старшого дошкільного віку
мовленнєвої активності на заняттях з іноземної (англійської) мови буде
здійснюватися набагато ефективніше за умови максимального використання
різноманітної наочності в тісному сполученні з різними формами,
режимами, методами та прийомами навчання, стимулювання інтересу до
вивчення іноземної мови в цілому.

ЛІТЕРАТУРА

1. Богуш А. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років:
Монографія. – К.: Видавничий Дім “Слово”, 2004. – 113 с.

2. Верещагина И.Н. Английский язык: Учеб. для 1 кл. с углубл. изучением
англ. яз., лицеев, гимназий и ст. групп дет. садов / И.Н.Верещагина,
Т.А.Притыкина. – М.: Просвещение, 2003 – 160 с.

3. Готовимся к школе. Книга вторая: Английский язык. Первые шаги. – М.:
СП “Окошко ЛТД”, 1992.

4. Готовимся к школе. Книга пятая: Английский язык. Слова и предложения.
– М.: СП “Окошко ЛТД”, 1992.

5. Пенфильд В., Робертс Л. Речь и мозговые механизмы. – Л.: Медицина,
1984. – 265 с.

6. Сидельникова О.Д. Англійська веселка. Навчання англійської мови
дошкільнят. Програма для дошкільних закладів. – Маріуполь, 2003. – 20 с.

Похожие записи