Курсова робота з педагогіки

Викладання економічних дисциплін в школі (на прикладі теми «Фінансові
установи та їх функції»)

План

Вступ

Розділ1. Психологічні особливості освіти вікової групи та
їх вплив на процес навчання.

Розділ 2. Тематичний план економічної дисципліни.

Розділ 3. Науково-методична розробка економічної теми

Висновок

Список літератури

Додатки

ВСТУП

Поява Української незалежної держави спричинила реформування освітньої
системи. Україна дістала у спадщину радянську систему освіти, яка не
відповідала її національним інтересам та тенденціям розвитку
європейського і світового шкільництва.

Розбудова української держави, демократизація суспільного життя,
відродження національної культури, посилення інтеграційних процесів з
Європою, реформування економіки, впровадження ринкових відносин тощо
поставили нові вимоги до освіти у XXI ст. Вона має бути пріоритетною,
безперервною і різноманітною, нести гуманістичні цінності,
використовувати нові технології навчання, бути всеохоплюючою та
інформатизаційною, забезпечувати саморозвиток особистості.

У зв’язку з цим у державі розпочато роботу зі створення нової
законодавчої і нормативної бази національної освіти. Важливою віхою на
шляху розбудови національної системи освіти було прийняття І з’їздом
освітян України 24—25 грудня 1992 р. Державної національної програми
«Освіта» (Україна XXI століття). Цей документ було затверджено Кабінетом
Міністрів України та підписано Президентом. Він окреслив такі конкретні
завдання та основні шляхи реформування освіти:

створення в суспільстві атмосфери загальнодержавного, всенародного
сприяння розвиткові освіти, неухильної турботи про примноження
інтелектуального та духовного потенціалу нації, активізація зусиль
усього суспільства для виведення освіти на рівень досягнень сучасної
цивілізації, залучення до розвитку освіти всіх державних, громадських,
приватних інституцій, сім’ї, кожного громадянина;

подолання девальвації загальнолюдських гуманістичних цінностей та
національного нігілізму, відірваності освіти від національних джерел;

забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій,
запровадження в навчально-виховний процес сучасних педагогічних
технологій та науково-методичних досягнень;

відхід від засад авторитарної педагогіки, що утвердилися в тоталітарній
державі і спричинили нівелювання природних задатків і можливостей,
інтересів усіх учасників освітнього-процесу;

підготовка нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їхнього
професійного та загальнокультурного рівня;

формування нових економічних основ системи освіти, створення належної
матеріально-технічної бази;

реорганізація наявних та створення навчально-виховних закладів нового
покоління, регіональних центрів та експериментальних майданчиків для
відпрацювання та відбору ефективних педагогічних інновацій та освітніх
модулів;

радикальна перебудова управління сферою освіти шляхом її демократизації,
децентралізації, створення регіональних систем управління
навчально-виховними закладами;

органічна інтеграція освіти і науки, активне використання наукового
потенціалу вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ,
новітніх теоретичних розробок та здобутків педагогів-новаторів,
громадських творчих об’єднань у навчально-виховному процесі;

створення нової правової та нормативної бази освіти.

Однак які б реформи і модернізації не проводилися, які б науково
обґрунтовані шляхи перебудови не намічалися, усі вони в кінцевому
рахунку замикаються на вчителі. Тому що не існує чудодійних систем.
Існує вчитель, озброєний прогресивною системою, сформований як творча,
соціально активна особистість, що вміє нешаблонно мислити, професійно
діяти, створювати суспільні цінності. Школа — жива клітинка суспільного
організму, а вчитель — її ядро. Його основним завданням є навчити,
виховати розвинуту особистість, яка б вільно володіла предметом і могли
знайти вихід із будь-якої складної ситуації.

«Справжній учитель за всіх часів зберігав неповторність своєї
особистості, збагачуючись із невичерпних джерел загальнолюдських
цінностей. Вірний своєму суспільному покликанню, він виявляє
високоморальний приклад практичної дії, установлює гуманістичні принципи
добра і справедливості, кріпить духовний зв’язок поколінь. Ріст
масштабів і динамізм соціальних перетворень постійно загострюють вимоги
до вчителя, ускладнюють його задачі.

В умовах перехідного до ринкових відносин періоду все більш необхідним є
вивчення і удосконалення саме економічної теорії. Країна потребує
висококваліфікованих спеціалістів, новітніх розробок і досягнень. Тому
введення курсу „Основ економіки” в шкільні програми безумовно підвищує
можливості соціальної адаптації молоді в нашому бурхливому суспільстві.

Саме тому мною була обрана тема курсової роботи „Фінансові установи та
їх функції”. Адже фінансові установи, зокрема комерційні банки,
надзвичайно потрібні для нормального фінансування економічної системи.
Їхньою головною функцією є забезпечення збереження вкладів, створення
джерел кредитування, надання інших фінансових послуг. Національнирй же
банк країни надає банківські послуги комерційним банкам і стежить за
їхньою діяльністю, виконує роль банку, що обслуговує потреби уряду.

Розділ1. Психологічні особливості освіти вікової групи та
їх вплив на процес навчання.

Викладання економічних дисциплін спрямоване на досягнення
певної мети, виходячи з сьогодення. В загальних рисах
викладання економіки повинно забезпечити найшвидше і найпростіше
орієнтування людини в ринковій економіці. Викладання економічних
дисциплін в загальноосвітніх школах досить важке, тому що існує
обмежувальний фактор сприйняття – вік. Виділяють такі основні
вікові освітні групи:

Дошкільна

Початкова школа (1 – 4 класи )

Основна школа ( 5 – 9 класи )

Старша школа ( 10 – 11 класи )

В дошкільній та початковій освітній групі економічна
дисципліна, як така, не існує. Отже, заняття повинні проходити у
вигляді гри, тому що їх світогляд не на стільки здатний
сприймати економічні поняття в сухій, стислій, точній економічній
діловій мові. Але тут повинна ставитися мета гри – сформувати у
дітей економічне мислення.

В основній школі (5 – 9 класи) обрана тема повинна
викладатися в спеціальному економічному курсі «Азбука економіки»
або «Родинна економіка». Учні повинні зрозуміти, що існує безліч
різноманітних потреб, які спонукають людей здійснювати різні
діїї, щоб задовольнити ці потреби. Основною частиною занять
повинні бути бесіди, дискусії, вирішення проблем економіки на
прикладі своїх родин.

Учні 10 – 11 класів, які вивчають «Основи економічних знань» чи

профільний спец курс по економіці не є виробниками матеріальних
благ, тому мотивація до пізнання і засвоєння економічних знань з
них нижча. Понятя про заробіток в них, в основному, пов”язане
із “романтичним” здобуванням коштів посередницького ( купив
дешевше – продав дорожче ), а часом і кримінальною (рекет )
діяльністю .

Отже, викладаючи учням “ Основи економічних знань”,
необхідно на доступних ( на рівні підлітків ) прикладах
пояснювати, як заробляються гроші, що таке посиредницька
діяльність, в чому її складність і необхідність, які знання та
інтелект необхідно мати, які енерго — і матеріальні витрати
необхідні при цьому. “ Пусковим механізмом” для проведення такого
заняття може бути розповідь учнів про те, як вони займаються
“бізнесом” .

Викладаючи в школі, слід врахувати рівень знань учнів,
загальний словниковий запас понять ( категорій ) сама економічних.
Для більшого зацікавлення і, враховуючиреально існуючий мовний
“сленг” в юнацькій субкультурі, можна для початку курса для
скорішої адаптації до економічних термінів вживати такі слова,
наприклад, “навар” – чистий прибуток і т.д.

У підлітків також зростає здатність планувати і передбачати. Мислення на
рівні формальних операцій можна охарактеризувати як процес 2-го порядку.
Мислення 1-го порядку виявляє і досліджує зв’язки між об’єктами.
Мислення 2-го порядку містить у собі думки про думки, пошук зв’язків між
відносинами і маневрування між реальністю і можливістю (Inhelder, &
Piaget. 1958). Власне, трьома істотними властивостями підліткового
мислення є:

1. Здатність враховувати всі комбінації перемінних при пошуку рішення
проблеми.

2. Здатність припускати, який вплив одна перемінна зробить на іншу.

3. Здатність поєднувати і розділяти перемінні гіпотетико-дедуктивним
способом («Якщо є X, те відбудеться Y») (Gallagher, 1973).

Отже завдання для учнів цієї вікової групи повинні бути такими, які б
давали змогу, кожному виділитися і продемонструвати свій інтелект.
Повинні застосовуватися активні методи навчання: аналіз конкретної
ситуації, дискусія, ділова гра.

Узагальнюючи все сказане можна зробити висновок, що обрана група досить
складна для викладання економічних категорій з погляду самого подання
матеріалу, з причини неоднозначності сприйняття його учнями. Та потребує
підготовки викладачів високої кваліфікації чого, на жаль, не має в
Україні. Саме в цей момент повина формуватися основа економічного
мислення, яке потрібне кожному члену суспільства в умовах ринкової
економіки.

Розділ 2. Тематичний план економічної дисципліни.

2.1. Мета курсу, його задачі

Курс “Основи економічних знань” є основоположним в економічній
освіті і дає уявлення про основні категорії, що вивчаются цією наукою.

Мета курсу – дати випускникам елементарні економічні знання,
ознаьомити їх зі складними проблемами ринкових відносин для
визначення свого місця і ролі в розбудові суверенної України.

При вивчені курсу “Основи економічних знань” існують вимоги
до знань та вмінь учнів:

Учні повинні знати:

Що вивчає економічна теорія та яке її місце у житті суспільства
вцілому;

Що таке процес виробництва, обміну, розподілу;

Економічний зміст поняття “земля”, “праця”, “капітал”, “здатність
до підприємництва”;

Що таке обмеженість виробничих ресурсів та які їх економічні
наслідки;

Різні економічні системи, бачити переваги та недоліки кожної з
них;

Що таке економічна система сучасної України;

Загальне визначення ринку;

Як ринок розподіляє ресурсиі доходи, визначає спрямованість
виробництва;

Що таке біржі, банки, служби зайнятості;

Що таке заробітна плата, рента, процент, підприємницький дохід;

спільні завдання та прблеми країн, що переходять від
адміністративної до ринкової економіки та особливості економіки
України.

Учні повинні вміти:

Визначити власне місце у вивчених економічних процесах;

Давати класифікацію потреб, виходячи з власного досвіду
споживання та спілкування у суспільстві;

Порівнювати ресурсний потенціал України з потенціалом інших
країн, обгрунтовувати необхідність його раціонального використання;

Пояснювати явища економічної рівноваги, дефіциту, надлишку
товарів;

Зорієнтовуватись на ринку праці, визначитись у майбутній сфері
працевлаштування;

Скористатись послугами ринкових установ: банку, біржі, страхової
компанії, служби зайнятості тощо;

Керуючись знаннями про способи отримання доходів у ринковій
економіці, обрати власний спосіб одержання майбутніх доходів.

Курс “основи економічних знань” розрахований на 34 академічні
години, з них 30 годин – на аудиторне вивчення і 4 години – на
самостійне вивчення, та включає в себе 2 розділи.

Тематичний план. Форми організації навчання

Таблиця 1.

Розподіл академічних годин з курсу “Основи економічних знань”.

Назва теми
Годин

1 2

Розділ 1. Вступ до економічної теорії.
10

Тема 1. Об”єкт та мета економічних досліджень.

економічна теорія серед інших наук.
1

Тема 2. Економічні потреби, як джерело,

першооснова мотивації життєдіяльності людей.

Різноманіття, класифікація потреб.
1

Тема 3. Виробництво. Фактори виробництва

“земля”, “праця”, “капітал”.
3

(На самостійне вивчення 1 година)

Тема 5. Обмеженість економічних ресурсів та

проблема економічного вибору .
2

Тема 6. Три типи економічних систем:

ринкова економічка, командна, змішана.
2

Тема 7.Сучасна економіка України.

підсумковий урок по розділу 1.
1

Розділ 2. Поняття ринкової економіки та

організації її функціонування. 18

Тема 1. Як ринок вирішує основні проблеми

економіки.
1

Тема 2. Попит і пропозиція – головні чинники ринку.
2

Тема 3. Ринкова ціна.
2

1 2

Тема 4. Типи грошей і їх функції.
3

( на самостійне вивчення 1 година)

Тема 5. Різні типи ринків.
3

( на самостійне вивчення 1 година)

Тема 6. Фінансові установи, їх функції.
4

Тема7. Рента, заробітна плата, процент, прибуток

— форми винагороди у ринковій економіці
2

Тема 8. Входження в ринкову економіку країн

постсоціалістичного розвитку.
2

Підсумковий контроль (урок) до розділу 2.
1

На аудиторне вивчення.
28

На самостійне вивчення.
3

Всього
33

Дана програма передбачає вивчення вивчення учнями основних понять
ринкової економіки. У навчальному процесі доцільно зробити

акценти на питання маркетингу, менеджменту і таких об”єктів
ринкових

відносин, як фонди, цінні папери, робоча сили, аукціон,
банківська та кредитна системи, акціонерні та страхові
товариства. Основна увага повинна приділятися поясненню елементів
ринкової структури і в першу чергу товарного виробництва та
послуг.

Для структуризації навчання використовуются спеціальні форми.
Узагальнено, форма – це конструкція процеса навчання. Характер цієї
конструкції визначається змістом процеса навчання, методами, засобами,
видами діяльності учнів. Ця конструкція навчання уявляє собою внутрішню
організацію змісту, яким в реальній педагогічній діяльності виступає
процес взаємодії, спілкування вчителя з учнями під час роботи над певним
учбовим матеріалом.

Традиційно використовуются такі форми навчання: уроки та лекції.

Урок – це така організаційна форма навчальної роботи в школі, за якою
вчитель у рамках точно встановленого часу з постійним складом учнів
однакового віку за твердим розкладом вирішує певні навчально-виховні
завдання. За дидактичною метою і використанням тих чи інших педагогічних
засобів визначають такі типии уроків:

урок засвоєння наукових знань і знань про способи діяльності;

урок засвоєння інтелектуальних і практичних засобів діяльності;

урок контролю та оцінювання рівня засвоєння змісту освіти;

комбінований урок

У своїй роботі я буду використовувати саме комбінований урок, доречі,
він є найпоширенішим у загальноосвітніх школах, так як універсальна
структура такого заняття дає змогу реалізувати багатопланові завдання
вивчення предмета, ураховувати індивідуальні особливості учнів, створює
відчуття стабільності й логічної послідовності в ході пізнавальної
діяльності. У ньому можлеве поєднання усіх стадій навчання: надання
матеріалу, його закріплення та перевірка його засвоння у активній
формі.

Проведення комбінованого уроку відбувається в такій послідовності:

1. Вступ. Актуалізація опорних знань учнів.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Мотивація вивчення нової теми. Виклад нового матеріалу.

4. Узагальнення й закріплення вивченого на уроці.

5. Висновки й підсумки роботи на уроці

6. Домашнє завдання

Лекція (від лат. lectio) означає читання. Це послідовне, логічне,
систематизоване та структуроване, подання викладачем попередньо
опрацьованого матеріалу з коментарями. Лекція має ряд переваг перед
простим опрацюванням підручника: значно більші можливості врахування
специфіки аудиторії, новітніх наукових досягнень; емоційний впив
інтонації, міміки та жестів викладача на слухачів; посилення уваги
слухачів завдяки прямому контакту з аудиторією; економія часу тощо.

Основне призначення як лекції, так і уроку – це гнучке управління
пізнавальною діяльністю учнів, що сприяє становленню їхньої особистості.
Відрізняються вони насамперед тривалістю і віком тих, хто навчається.
Проте зараз існують дві тенденції, що зближують ці організаційні форми
навчання: в лекції все більше використовують активні, “урочні” засоби –
закріплення, опитування тощо, а уроки часто об”єднуються, наближаючись
тривалістю до лекцій.

Існує велика кількість інтерактивних технологій, які активізують
навчальний процес з метою розвитку практичних знань і навичок. Ці
технології можуть носити самостійний характер або бути частиною
традиційних технологій у навчанні.

Традиційним засобом активізації процесу навчання є проведення дискусій.
Це одня з найдавніших форм організації навчання. Безумовно вона потребує
певної методичної підготовки, тому вчитель економіки, як і кожна
освічена людина, має володіти методикою ведення дискусії. А для того,
щоб зробити обговорення проблем творчим, потрібні доброзичливі взаємини
в колективі, повага до думки кожного, готовність винести будь-яке
серйозне питання на колективне обговорення.

У дискусії розрізняють такі етапи: сприйняття предмета дискусії, його
аналіз і оцінка, прийняття рішення. На кожному етапі по-різному можуть
виявлятися психологічні й інтелектуальні здібності людини.

Найбільш поширеною технологією “активного навчання” є “кейс-метод” або
ситуаційний аналіз. Він заключається в тому, що учасник знайомиться з
описом організаційної проблеми, самостійно аналізує ситуацію, діагностує
проблему, висуває свої ідеї та рішення в дискусії з іншими учасниками.

Ситуація – це сполучення умов і обставин, які необхідні для вирішення
конкретної проблеми. В залежності від характеру подання матеріалу
використовуються ситуації-ілюстрації, ситуації-оцінки і ситуації-вправи.

Традиційний аналіз конкретних ситуацій розвиває аналітичне мислення,
практичні навички роботи з інформацією. Структурування, ранжування
проблеми долає стереотипи мислення, вчить приймати рішення і стимулює
інновації. Аналіз конкретних ситуацій – зручний тип, що потребує значно
менше часу, ніж інші навчальні технології.

Існує три види занять аналізу конкретних ситуацій:

метод кейса;

метод інцидента;

метод програвання ролей або інсценування.

Також в економічному навчанні широко використовуються різні методики
“мозкового штурму” (або “мозкової атаки”). Це метод розв”язування
невідкладних завдань за дуже обмежений час. Суть методу полягає в тому,
що необхідно висловити найбільшу кількість ідей за короткий час,
обговорити та здійснити їхній відбір. Цей метод використовується для
розвитку творчих здібностей або для розв”язання складних проблем.

Ефективним способом активізації процесу навчання є проведення
економічних ігор. Гра, як метод навчання, дозволяє ніби насправді
пережити певну ситуацію. Це один із дійових способів повернути навчання
лицем до конкретної людської практики. У грі втілюється основна формула
педагогічної творчості: первісне абстрактне знання перетворюється на
конкретне переживання. Тут формується співпричетність, співпереживання
та самооцінка. Гра – це насамперед дія. А у житті – це запорука успіху,
адже мало кого цікавить, як людина знає теорію, мають значення тільки її
дії в різних ситуаціях.

У практиці економічної освіти найбільщ відомі ділові ігри, тренінги,
аналіз ситуацій, розробка колективних проектів у малих групах, методика
колективного планування курсу, організаційно-діяльнісні ігри тощо.

2.3. Оцінювання і контроль, самостійна робота та рекомендована
література.

Навчання – це самоосвіта, яка грунтується на самостійній роботі учнів. А
завдання вчителя – розвивати здібності дитини, визначати напрямки
самостійної діяльності: вчити так, щоб навчити діяти. Це особливо
актуально для економічних знань, оскільки вони мають стати складовою
життєвої практики людини.

Форми самостійної праці учнів дуже різноманітні: робота з матеріалом
підручника, реферування проблемних ситуацій, робота з конспектом-схемою,
аналіз виробничих ситуацій, виконання індивідуальних завдань, побудова
“дерева цілей”, розв”зування задач, складання завдань за темами, робота
з ЕОМ тощо.

Для самостійної праці використовується така методична література: робоча
програма, методичні вказівки, конспекти-схеми лекцій, розроблені
викладачем, методичні вказівки до навчально-методичної гри. Але при
підготовці до занять учням необхідно, крім рекомендованої літератури ,
використовувати іншу.

Невід”ємним елементом вивчення економічної дисципліни є організація
контролю і оцінювання знань учня.

Контроль включає в себе: перевірку – виявлення знань, умінь і навичок;
оцінювання – вимірювання знань, умінь і навичок; облік – фіксування
результатів оцінювання у вигляді оцінок у класному журналі або
щоденнику.

Контроль має стимулювати розвиток учнів, а для цього необхідно
враховувати рівень їхнього розвитку. Надміру високі вимоги гальмують
розвиток, занижені – не активізують розумової діяльності. Тому треба
серйозно підходити до вибору оптимального методу контролю. З-поміж таких
виділяють:

традиційний (2-3 контр. на семестр),

традиційний зі збільшеною частотою (5-8 контр.),

програмований зі звичайною частотою,

програмований зі збільщеною частотою,

традиційний, без орієнтації викладача на самостійну роботу студентів,

з використанням такої орієнтації,

програмований, коригуючий з орієнтацією на самостійну роботу студентів.

Процес оцінювання є способом контролю як за навчальною діяльністю учнів,
так і за педагогічною діяльністю. Оцінка є важливим стимулюючим
фактором, що відбиває характер відносин викладача і учня. Це виявлення
позитивного або негативного ставлення викладача до результатів
діяльності учнів. Вони можуть проявлятися як у формі посмішки чи догани
так і у вигляді відмітки (1-5 або 1-12).

Дуже поширеною формою навчання, контролю та оцінювання знань є тест. Він
є дуже простим, швидким і зручним видом перевірки знань як для учнів,
так і для викладачів. Хоча розробка тесту і потребує затрат часу більше,
ніж формулювання декількох питань для контрольної роботи, але він є
значно простішим при оцінюванні і дозволяє оперативно перевірити знання
не по окремому питанню, а з усієї теми дисципліни, або навіть і з цілого
курсу.

Розділ 3. Науково-методична розробка економічної теми

3.1. Місце теми „Фінансові установи, їх функції” в програмі курсу
„Основи економіки” та її актуальність.

Тема, що включає визначення та місце фінансових установ в системі
кругообігу грошей в суспільстві є беззаперечно важливою та досить
цікавою для викладення ще в школі, як правило вона вивчатся після
визначення грошей та їх функцій, з метою формування в учнів уявлення про
механізм функціонування грошового обороту та його нарощування. Основна
увага повина прибілятися саме такій установі, як банк. Вона є
центральним гравцем в цій системі і мабудь самим відомим. Перші поняття
про банківські установи у підлітків формуются ще з дитинства, але як
правило вони є досить примарними та романтичними та не мають нічого
спільного з реальністю. Тому існує необхідність надання першочергових
знань з цієї теми ще до моменту вибору професії. Важливим моментом є
також розкриття такого поняття, як кредит, що зумовлено поширеністю його
використання в суспільстві — всім відоме таке поняття як споживчий
кредит, тому що чимало побутової техніки, що є дорогою, купуєтся через
нього (якщо розглядати цю категорію через призму домашнього
господарства), а про необхідність його у великому бізнесі годі й
говорити.

3.2 План конспект уроку

Мета:

1. Ознайомити учнів із банківською системою України та США.

2. Визначити ті функції, які виконують сучасні банки.

3. Навчити учнів обчислювати простий і складний відсоток,
спілкуватися з працівниками банку з метою отримання необхідної
інформації, знаходити і аналізувати її перш ніж скористатися послугами
банку.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма проведення уроку: ділова гра.

Обладнання кабінету: Оформлення з елементами інтер’єру комерційного
банку. Окремі столи із відповідною табличкою «надають» певні банківські
послуги. Учні, що за цими столами, є «працівниками» банку, а бейджики
вказують на їх «посади» та прізвища. Решта учнів — клієнти банку
«Вексель».

На дошці: вивіска — банк «Вексель», тема та план уроку, домашнє
завдання, схема банківської системи України, функції комерційного та
центрального банків, схеми-малюнки, чекові і кредитні книжки, телефонні
та дисконтні картки, схема кругообігу ресурсів доходів і грошей в
ринковій економіці, критерії про вирішення надання кредиту клієнтам
банку, схема ФРС, схема лізингу.

(Вчитель виконує роль «американського банкіра», який знайомиться з
банківською системою України).

План

Поняття про банк та банківську систему.

Функції банків або які послуги надають банки своїм клієнтам.

3.3. Модель засвоєння бази знань

Групи та елементи бази знань теми Рівні засвоєння

Репродуктивний Алгорітмічний Творчий

Терміни і поняття

фінансові установи

банк

Комерційний банк

Емітент

Кредит

Гроші

Готівка

Бартер

Процент

Інфляція

Рахунок

Депозит

Фінансово-кредитні посередники

Брокер

Страхування

Позичковий капітал

Теоретичні знання

види фінансових установ

взаємозв’язок між ними

Кредит, як категорія

Функціонування та одержання кредиту

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

3.4.Методична карта уроку 1.

1. Актуалізація і мотивація знань та вмінь учнів.

Вступ (вчитель).

Згадайте схему кругообігу ресурсів, продуктів і доходів у ринковій
економіці. Аналізуючи його, ми дійшли висновку, що доходи домашніх
господарств є витратами підприємців і доходи підприємців є витратами
домашніх господарств. Така ситуація називається ринковою рівновагою. Але
в реальному житті і домашні господарства і підприємства схильні до
заощадження . Як же краще розпорядитися заощадженими грошима? ( їх можна
зберігати в банку, довірчих (трастових) установах, інвестувати у цінні
папери позичити комусь зберігати вдома…).

Основною метою власників грошей завжди є збільшення грошового капіталу.
Світовий досвід свідчить, що існує значний попит на послуги банків.

Для того, щоб познайомитися з їх видами, уявіть, що вам необхідно
скористатися ними в уявному банку «Вексель». «Працівники» банку
ознайомлять вас із функціями-послугами банку; розкажуть про
вартість цих послуг, оцінять спроможність заявників
отримати кредит, використовуючи «кредитну історію»
клієнтів, а саме характер позичальника, здатність повернути борг і

капітал.

В ході пояснення учні роблять записи у зошиті основних понять теми.

2. Вивчення нового матеріалу.

«Директор». Банк «Вексель» в моїй особі радий вітати Вас! Запрошую
познайомитися із послугами, котрі надає наш банк у рамках Закону України
про банки та банківську систему. Банківська система України має таку
структуру:

Національний банк України

комерційні банки спеціалізовані
фінансово-кредитні

банки :
посередники :

іппотечні ( під зас- — інвестиційні фонди

таву нерухомості ) — трастові ( довірчі )

інноваційні ( для товариства

нових технологій ) — страхові компанії

— споживчого креди- — пенсійні фонди

ту (кредити насе-

ленню)

Кістяк банківської системи — комерційний банк. Таким є і наш банк.

Комерційний банк — це установа, функціями якої є залучення коштів
юридичних і приватних осіб та кредитування суб’єктів
господарської діяльності і громадян.

Інші установи — не є «банками», це є ощадні установи.

«Заступник директора»: кожна названа структура виконує свої функції.

„Вчитель”

Функції Центрального банку:

Надання послуг комерційним банкам:

депозитні (накопичення і зберігання вкладів);

кредитні (надання позичок);

постачання готівки (грошей);

безготівкові перекази.

Фінансування державних витрат.

Проведення грошової політики.

Грошова емісія, тобто друкування грошей.

Функції комерційного банку:

депозитні; 8) брокерство;

кредитні; 9) страхування;

трансакційні депозити; 10) акредитив (кредитні листи);

факторинг; 11) інвестування;

лізинг; 12) консалтинг (консультації);

траст; 13) андеррайтінг (гарантування

обмін валюти; розміщення).

Давайте звернемося до наших «працівників» для роз’яснення цих послуг.

«Заступник директора »

(Історія банківської справи)

Людей, котрі позичали гроші в кредит, раніше називали лихварями. Історія
лихварства дуже цікава. Перші лихварі діяли вже тоді, коли навіть грошей
не було. Стародавній грецький поет Гесіод, котрий жив у VII-VIII ст. до
н.е., згадував про лихварів приблизно за 100-200 років до появи перших
монетних систем в Елладі. Перші позички давалися натурою: зерном,
тваринами. До речі, поняття поняття «давати в ріст» виникло саме тому,
що лихвар позичав маленьке теля, а натомість йому повертали дорослого,
тобто з натуральним приростом. Лихварі зазвичай працювали на ринках:
брали гроші на зберігання, сплачували покупки від імені вкладників,
переводили гроші до Інших місць, засвідчували торові угоди.

Життя лихварів було складним. Наприклад, за давньоримським
законодавством вони вважалися безчеснішими і порочнішими за злодіїв.
Якщо злодія штрафували на суму вдвічі більшу за вкрадену, то лихвар мав
сплачувати штраф у розмірі, вчетверо більшому з огляду на отримані
відсотки. У місті Піза (Італія) рішенням міської общини лихварям було
заборонено проживати на території міста, судді не мали права
вислуховувати їхні скарги, а громадянам надавати притулок. У статуті
міста Верони було записано, що лихварям вхід до міста заборонений. У
Голландії їх не допускали до причастя. В деяких країнах громадянам
заборонялося займатися лихварською діяльністю. Тому значна кількість
лихварів була іноплеменниками та іновірцями.

Згодом до лихварської діяльності залучилося духовенство. У Греції
першими банківськими установами були храми. На Русі до нашестя
татаро-монголів найбільшими «банками» вважалися собор Святої Софії у
Новгороді, Кирило-Білозеоський та Юр’євський монастирі. На території
Європи лихварські операції здійснював здебільшого орден Тамплієрів
(Храмовників).

Заборони не могли завадити поширенню банківської діяльності. Розвиток
господарства й саме життя вимагали визнання і поширення банківських
операцій. Розглянемо найпоширеніші з них.

Працівник відділу депозитів

Звертаючись до банку, клієнт має на меті зберегти свої гроші, збільшити
їх кількість, полегшити і прискорити платіжний обіг. Для цього він може
відкрити різні види депозитних рахунків: строкові й безстрокові, платні
й безплатні, відсоткові й безвідсоткові. Депозитом у практичній
діяльності називають вклади клієнтів. Банки також можуть допомогти в
обслуговуванні різних операцій (лізингових, посередницьких,
консультативних, довірчих тощо) та зберіганні цінностей.

Ти чув, що «гроші можуть робити гроші». Наприклад, у тебе є 10 тис.
грн., які тобі деякий час не знадобляться. Тому ти можеш звернутися до
банку і відкрити в ньому ощадний депозит. Власнику ощадного вкладу
видається ощадна книжка, в якій реєструють усі операції за рахунком.
Сучасна ощадна книжка може мати електронний вигляд.

Вкладаючи свої гроші, ти надаєш банку можливість певний^ час
користуватися ними, за що отримуватимеш від банку певну премію
-депозитний відсоток. Розмір премії залежатиме від суми вкладу та його
терміну. Для банку дуже важливо знати, на який час ти залишиш в ньому
гроші. Йому вигідно, щоб гроші залишалися якомога довше, тому він
заохочує таких вкладників більшими відсотковими ставками.

Консультант від «Промінвестбанку».

Ощадні депозити можуть бути до запитання або строковими. Основна
відмінність цих депозитів полягає в тому, що гроші з депозиту до
запитання можна зняти в будь-який момент у повному обсязі або частково.
Гроші зі строкового депозиту знімаються у термін, узгоджений з банком.
Премія за строковими угодами зазвичай вища, ніж до запитання. Проте в
разі невиконання клієнтом терміну угоди за строковим вкладом,
сплачується штраф за порушення угоди, клієнт позбавляється премії,
відсоток знижується до рівня, сплачуваного за вкладами до запитання.

Крім того, розмір твого нагромадження залежатиме від того, за якою
схемою будуть нараховуватися відсотки. Існує кілька підходів.

Вчитель. Приклад 1: «Простий відсоток». Припустимо, що

неподалік від твого будинку розташований банк «Вексель». Перш ніж
скористатися його послугами, ти маєш з’ясувати, чи влаштовують тебе його
умови. Передусім тебе має цікавити річна відсоткова ставка, тобто на яку
суму за рік може збільшитися твій вклад. У цьому банку тобі пропонують:

А. 20% річних;

В. просту ставку

С. нарахування відсотків один раз на рік.

Введемо необхідні позначки: і — річна відсоткова ставка, п — термін
вкладу або тривалість угоди, Р — сума вкладу, 8 — сума через певний
термін (нарощена сума вкладу).

Впродовж одного року твоя сума збільшиться на Р-і, тобто дорівнюватиме:

За методом простої відсоткової ставки кожен рік первинна сума
збільшуватиметься на Р-і. Тобто через два роки §2 = Р + Р’і + Р’і ~ Р(І
+ 2і), а через п років розмір накопиченої суми буде дорівнювати 5П = Р(1
+ п-і)

Тепер оформимо цей приклад як задачу:

Відповідь: Якщо річна відсоткова ставка дорівнює 20%, а нарахування
відбуваються за «простим відсотком» один раз на рік, тоді через рік ти
отримаєш 12000 грн.

Консультант. Банки змагаються між собою за кожного клієнта. Тому вони
можуть пропонувати вигідніші умови вкладання грошей. Наприклад, більш
високу відсоткову ставку, тобто використовують метод «складного
відсотка» або «відсотка на відсоток».

Учитель. Приклад 2: «Складний відсоток». Ти пішов до банку «Богатир»,
який теж пропонував виплачувати 20% річних один раз на рік, але за
схемою «відсоток на відсоток».

Проаналізуємо пропозицію цього банку.

Наприкінці першого року ти отримаєш таку саму суму, як і в банку
«Вексель»: 8, — Р + Рі = Р(1 + і).

Але наприкінці другого року сума буде більшою, тому що збільшуватися на
20% буде не первинна сума вкладу Р, а сума ЗІ, яка накопичилась на
кінець першого року: 82 = 5І + Зіі = Р(1 + і) + Р(1 + і)і = Р(1 + і)(1 +
і) = Р(1 + і)2.

Наприкінці третього року нарощена сума буде розраховуватись
за мулою: 83 = 82 + 52і = Р(1 + і)2 + Р(1 + і)2і = Р(1 +і)2(1 + і) =
Р(1 + і)3. Тепер тобі неважко записати загальну формулу для п-року:

Відмінність у методах простого І складного відсотку полягає лише у тому,
яка сума буде збільшуватися. За методом простого відсотка — первісна Р,
за методом складного — попереднього року.

Тепер запишемо умови задачі:

Відповідь: Якщо річна відсоткова ставка дорівнює 20%, а нарахування
відбуваються за «простим відсотком» один раз на рік, тоді через рік ти
отримаєш 12000 грн.

Консультант. Банки змагаються між собою за кожного клієнта. Тому вони
можуть пропонувати вигідніші умови вкладання грошей. Наприклад, більш
високу відсоткову ставку, тобто використовують метод «складного
відсотка» або «відсотка на відсоток».

Учитель. Приклад 2: «Складний відсоток». Ти пішов до банку «Богатир»,
який теж пропонував виплачувати 20% річних один раз на рік, але за
схемою «відсоток на відсоток».

Проаналізуємо пропозицію цього банку.

Наприкінці першого року ти отримаєш таку саму суму, як і в банку
«Вексель»: 8, — Р + Рі = Р(1 + і).

Але наприкінці другого року сума буде більшою, тому що збільшуватися на
20% буде не первинна сума вкладу Р, а сума ЗІ, яка накопичилась на
кінець першого року: 82 = 5І + Зіі = Р(1 + і) + Р(1 + і)і = Р(1 + і)(1 +
і) = Р(1 + і)2.

Наприкінці третього року нарощена сума буде розраховуватись
за мулою: 83 = 82 + 52і = Р(1 + і)2 + Р(1 + і)2і = Р(1 +і)2(1 + і) =
Р(1 + і)3. Тепер тобі неважко записати загальну формулу для п-року:

Відмінність у методах простого І складного відсотку полягає лише у тому,
яка сума буде збільшуватися. За методом простого відсотка — первісна Р,
за методом складного — попереднього року.

Тепер запишемо умови задачі:

Працівник банку 1. Трансакційні депозити

Чи можна ходити до магазину без грошей і купляти все, що необхідно? Це
дійсно так. Треба лише мати електронну картку або чекову книжку. І’х
можна отримати у будь-якому банку, вкладником якого ти є. Сума, вказана
на чеку або картці, залежить від суми, що «лежить’1 на твоєму рахунку.
Такий вклад -типовий приклад депозиту до запитання. На такі рахунки
відсотки зовсім можуть не нараховуватись, позаяк він призначений не для
накопичування грошей, а для користування ними у будь-який момент. На цей
рахунок надходять гроші у вигляді заробітної плати, сплати за рахунками,
пенсії тощо. З нього знімають гроші для сплати придбаних товарів і
послуг.

Клієнт 1.

Такі депозити набули неабиякого поширення після появи електронних
кредитних карток. Перші кредитні картки почали випускати нафтові
компанії для сплати за бензин. Пізніше — для розрахунків у деяких
універсальних магазинах, для туристської та шоу-індустрії. Комерційні
банки почали використовувати картки з 50-х років. Перші електронні
картки випустили японські компанії у 1982 р. для сплати телефонних
розмов. Електронні картки дуже зручні в користуванні, але потребують
захисту від підробок, так само, як і гроші. Сучасні електронні картки
мають три зони: відкриту — з іменем власника, робочу — з інформацією про
операції за останній місяць, секретну — з відбитками пальців.

Працівник відділу кредитів

Фінансові установи відіграють роль посередника, приймаючи вклади та
надаючи послуги. Така діяльність є життєво важливою для нормального
функціонування економіки. Комерційні кредити дають можливість фірмам
оплачувати поточні рахунки і фінансувати витрати. Позики населенню
дозволяють людям купувати товари сьогодні, розраховуючись за них
майбутніми заробітками.

Одне з головних джерел доходу банків та ощадних установ — це проценти з
кредитів. Хоча процент, нарахований на позику, збільшує вартість покупки
(на відміну від покупки на власні кошти), але ті, хто позичає, робить це
тому, що вигоди на даний момент перевищують майбутні витрати.

3.5. Урок 2. Ділова гра «Звертаючись по кредит»

Банківський службовець.

Заявники: 1. 2. 3.

На дошці: 3 критерії про вирішення надання кредиту:

характер

здатність повернути борг

капітал

Огляд (вчитель)

У цій діловій грі банківські службовці оцінюють спроможність заявників
отримати кредит, використовуючи «кредитну Історію» клієнтів, а саме:
характер, здатність повернути борг і капітал.

Мета

Учні повинні:

визначати характер, здатність повернути борг і капітал клієнтів та

пояснювати, чому вони становлять інтерес;

використовувати вищезгадані критерії для оцінювання заявника щодо

позики;

пояснювати, як позики збільшують грошову пропозицію.

Підготовка

Перегляньте план ділової гри. Підготуйте примірники рольових карток, що
додаються до плану гри, і роздайте їх «банківським службовцям» та
«позичальникам».

Перегляньте частину розділу 11, що має назву «Яким чином позики
збільшують грошову пропозицію».

Матеріали

> рольові картки (див. Додаток 2)

Вступ (вчитель)

Нагадайте учням про важливість банків та інших інститутів у справі
підтримки нових і вже існуючих підприємств. Кредити, які вони надають,
збільшують грошову пропозицію, стимулють економічну діяльність і
сприяють економічному розвитку.

У цій діловій грі учні обговорять, як банки використовують три критерії
(характер, здатність повернути борг і капітал), вирішуючи питання про
надання кредиту особам, які розпочинають свій бізнес.

Характер: чи можна довіряти заявнику, позичаючи йому гроші? Чи має

він або вона добру «кредитну історію»?

Здатність повернути борг: чи має заявник джерела доходів,
щоб

повернути кредит? До них входять: добра освіта, достатні навички,

робота та підтримка родини.

Капітал: чи володіє заявник ліквідними активами —
готівкою, заощадженнями або цінними паперами, щоб сплатити борг?

Звертаючись по кредит

Розділіть клас на групи із 4-х осіб або виберіть 4-х учнів, які
забажають грати призначену роль перед усім класом.

Троє учнів з кожної групи гратимуть роль заявників щодо кредиту, і один
-роль банківського службовця.

Роздайте рольові картки «позичальникам» і «банківському службовцю’1.
Надайте учням час обміркувати свої ролі, а потім запропонуйте
«банківському службовцю» в кожній групі провести співбесіду з кожним
«заявником» по черзі.

Після співбесіди з кожним позичальником банківський службовець або клас
повинен вирішити, котрому Із заявників буде надано кредит. Банківський
службовець або клас має пояснити своє рішення.

Підсумки

Напишіть на дошці критерії, на які звертається увага, коли надається
кредит, -«характер», «здатність повернути борг» і «капітал»; обсудіть
рішення, що були прийняті банківськими службовцями. Протягом обговорення
пов’яжіть прийняті рішення з вищезгаданими критеріями.

Перший заявник має необхідні характерні риси характеру, можливість

повернути борг і капітал.

Другий заявник може покинути навчання і не спромігся втриматися на

попередній роботі.

Третій заявник має суттєві труднощі Із заробітком достатніх коштів, щоб

повернути кредит.

Додаткові обговорення (вчитель)

Використайте решту часу заняття для того, щоб пояснити, як кредити
збільшують грошову пропозицію.

Припустимо, що 1-й позичальник одержить 1000 грн.; поясніть, що банк
просто перешле ці кошти на його рахунок. Ці кошти до цього не існували!

Банк «створює» гроші за допомогою кредиту. Отримувач позики витратить ці
кошти на свої потреби, що, у свою чергу, стимулюватиме економічну
діяльність і спричинить економічне зростання.

Запитайте учнів: «Якщо брати в борг і позичати так добре для економіки,
то чому ми просто не позичаємо гроші будь-кому?»

Щоб бути прибутковими, банки вимагають сплати відсотків за своїми
позиками, їм необхідно кожного разу оцінювати заявника за трьома
найважливішими критеріями. Стрімке підвищення грошової пропозиції без
зростання продуктивності призводить до інфляції.

Національний банк регулює банківську діяльність і встановлює ціну
(відсоток) на свої кредити, яка запобігає виникнення згаданих негативних
явищ.

Працівник відділу факторингу

Існують ситуації, коли тобі внаслідок певних причин терміново потрібно
повернути гроші, які ти позичив у борг, але твій боржник ще не готовий
віддати потрібну суму. Ця ситуація нагадує прислів’я «Час — це гроші». У
цьому разі теж може допомогти банк. Ти продаєш йому своє право на
отримання боргу від боржника за суму, на 10-20% нижчу самого боргу, і
сплачуєш комісійні за послуги. Ти отримуєш 80-90% суми боргу від банку,
а він, у свою чергу, — 100% від боржника. Такий різновид
торговельно-комерційної операції, що поєднується з кредитуванням,
називається факторингом.

Працівник відділу лізингу

Кредитами банків можуть користуватись як юридичні, так і фізичні особи.
Але деякі послуги банки надають лише підприємствам (юридичним особам).
До таких послуг передусім належить найпоширеніша послуга-лізинг.

Цей термін сьогодні вельми поширений у ділових колах. За своєю суттю він
нагадує кредит. Розглянемо його на такому прикладі. ВіннІ Пуху потрібен
гелікоптер, щоб обстежувати дерева у пошуках меду.

У Кролика вони є. Але коли ВІнні Пух звертається до Кролика з проханням
надати йому в оренду один з невеличких гелікоптерів, останній відмовляє,
тому що не здає гелікоптери в оренду, а лише продає.

Хоч як Війні Пух намагався, але не зміг знайти необхідну суму, щоб
купити гелікоптер. Кредит, за яким він звертався до банку, виявився
занадто дорогим. Тоді Сова, котра на цей час стала управляючим
приватного банку, запропонувала Віні укласти таку угоду, її банк купляє
у Кролика гелікоптер. Зі свого боку Віні Пух укладає з банком Сови
строкову угоду оренди, в якій визначено розмір орендної плати,
періодичність її внеску та комісійні банку за послуги.

Таким чином, всі три сторони задовольнили свої потреби. Кролик продав
гелікоптер. Війні Пух користувався ним потрібний час. Сові, крім
комісійних, по закінченню строку оренди, залишається ще й гелікоптер.

Працівник відділу довірчих (трастових) послуг

До банку ти зможеш звернутися ще й за такими послугами: розпорядження
спадщиною за твоїм дорученням: збір та забезпечення зберігання спадщини,
проведення розрахунків з кредиторами, розподіл майна між спадкоємцями;
упрвління майном: прийняття рішень щодо розміщення твоїх коштів, купівля
та продаж цінних паперів, оформлення страхування, депозитні операції
тощо.

Банки також надають клієнтам послуги зі зберігання коштовностей.

Незважаючи на високу вартість кредиту, ним широко користуються.
Наприклад, дві третини товарів американці отримують завдяки кредитам.
Чому? Використання кредитів уможливлює підвищення життєвого рівня людей.

Клієнт, як я обираю свій банк

Якщо клієнт обирає банк, він має розуміти наступне. Чим вище відсотки
надає банк, тим ризикованішими є проекти, в які він вклав гроші, тобто
ризикують і клієнт, і банк. У разі вдалих Інвестицій виграють обидва.
Якщо трапиться невдача — банк може збанкрутувати, а клієнт — втратити
свої гроші. Стабільні, впевнені в собі банки не встановлюють високих
ставок за депозитами. Тобто знову перед тобою вибір: можливий високий
відсоток і ризик втратити гроші, або низький відсоток і впевненість у
запланованому результаті.

Читаючи пресу і додаткову літературу з економіки можна дізнатися, що
сучасні банки постійно поширюють сферу своєї діяльності. Вони надають
послуги не тільки фізичним особам, а й підприємствам, іншим банкам,
беруть участь у міжнародних економічних угодах.

Вчитель: Втім, основними функціями банку залишаються такі: залучення
вкладів та видача кредитів. Уявіть собі, що всі вкладники одночасно
прийшли до банку, щоб отримати назад свої гроші. Навряд чи це можливо.
Тому кожний банк має резервний фонд, який він не має права
використовувати за будь-яких обставин. Розмір цього фонду визначається
Центральним банком країни.

Історично склалося так, що визначальну роль на грошово-кредитному ринку
відігравали Центральні банки країни. Саме такою установою є Національний
банк України — НБУ. Його функції особливі. Він контролює діяльність всіх
інших комерційних банків, кредитує уряд. Але головною його функцією є
контроль за грошовою масою у країні.

Вчитель: Як «американський банкір» хочу ознайомити вас із американською
банківською системою.

Так як США — федеративна держава, тобто вона складається із 50 штатів,
її банківська система є складнішою, ніж українська. Зверніть увагу на
схему (ст.144 підручника).

Федеральна резервна система була створена згідно зі спеціальним законом
Конгресу в 1913 році.

Керівний орган — рада керуючих (7 осіб ).
Призначається

Президентом на 14 років.

Регіональні банки стежать за роботою банків у своєму регіоні.

Комітет відкритого ринку регулює запас грошової пропозиції

у державі.

Федеральна консультативна надає консультації з найважливіших державних
фінансових проблем.

Отже, ФРС має такі основні напрями діяльності: надає банківські послуги
фінансовим установам; відіграє роль банку для державного уряду; стежить
за роботою банків; керує державним запасом грошей І кредитами.

Домашнє завдання (див. Додатки3, 4)

ВИСНОВКИ

Провівши в деякій мірі теоретично-практичне дослідження, я прийшов до
висновку, що шкільна економічна освіта на сучасному етапі має такі цілі:

ознайомлення з основами економічної теорії і прикладних економічних
дисциплін (основами бізнесу, підприємницької діяльності, бухгалтерського
обліку, менеджменту, маркетингу тощо);

формування в учнів економічного мислення;

формування вмінь і навичок приймати обґрунтовані рішення;

проведення соціальної адаптації до змін, що відбуваються в сучасному
суспільстві у зв’язку з переходом до ринкових відносин;

проведення професійної орієнтації в галузі економічної, правової,
підприємницької діяльності та розвиток підприємницьких здібностей учнів.

Ефективність досягнення цих цілей залежить насамперед від майстерності
вчителя, його вмінь і навичок в поданні необхідного матеріалу. Важливим
при цьому є врахування особливостей вікової групи.

Для підлітків, зокрема, притаманним є мислення на рівні формальних
операцій і прагення осягти себе, харакетрним є егоцентризм.. Тому
необхідним є розуміння того, що істотними властивостями підліткового
мислення є здатність враховувати всі комбінації перемінних при пошуку
рішення проблеми; здатність припускати, який вплив одна перемінна
зробить на іншу; здатність поєднувати і розділяти перемінні
гіпотетико-дедуктивним способом («Якщо є X, то відбудеться Y»).

Система цінностей підлітка частково залежить від його когнітивного
розвитку. Ці цінності до деякої міри є продуктом наявного в підлітка
досвіду формування моральних суджень. Якщо підліток одержує стимулюючі,
але при цьому безпечні можливості розгляду моральних дилем на більш
високих рівнях, то роки отроцтва і юності можуть стати часом значного
морального розвитку.

Процес навчання складається з цільового, стимулюючо-мотиваційного,
змістового, операційно-дійового, емоційно-вольового,
контрольно-регулюючого, оціночно-результативного компонентів. Цільовий
компонент забезпечує усвідомлення педагогами і передачу учням мети
викладання кожного предмета, його конкретних розділів і тем.
Стимулюючо-мотиваційний компонент є продовженням цільового, але тільки
за усвідомлення учнями їх власного стимулу до діяльності. Змістовий
компонент передбачає ретельне обміркування вчителем, яким повинен бути
зміст навчального матеріалу, конкретизування обсягу теоретичних
положень, визначення умінь та навичок, які необхідно сформувати у
процесі вивчення нового матеріалу. Операційно — дійовий (методичний)
компонент охоплює всі методи та їх складові — прийоми, якими оперує
кожен учитель у процесі своєї діяльності, форми організації навчання.
Організовуючи навчально-пізнавальну діяльність, слід зважати на те, що,
хоча учні засвоюють навчальний матеріал під керівництвом учителя, цей
процес є індивідуальним для кожного учня. Загалом, він передбачає таку
послідовність інтелектуальних операцій: сприймання; осмислення;
узагальнення; систематизація; закріплення; застосування на практиці.
Емоційно-вольовий компонент виявляється через напруження волі учня у
процесі пізнавальної діяльності. Контрольно-регулюючий компонент
містить методи контролю, самоконтролю і взаємоконтролю, якими
користується вчитель паралельно з викладанням нового матеріалу.
Оціночно-результативний компонент передбачає оцінювання якості знань
учнів.

Серед методів контролю виділяють метод усного опитування, письмовий
контроль, тестові методи перевірки знань, іспити і державна підсумкова
атестація, а також взаємоконтроль, самоконтроль, самооцінка,

Важливим і необхідним є застосування разом із традиційним методами
навчання нетрадиційні – „мозкова атака”, дискусії, дидактичні рольові
ігри. Розумне їх поєднання сприяє швидшому засвоєнню матеріалу,
стимулюванню навчальної діяльності і активності учнів на уроці.

Оцінюванню підлягають теоретичні знання учнів з основ теорії та вміння
використовувати ці знання у повсякденні, а саме: під час аналізу
конкретних життєвих ситуацій і прийняття оптимального рішення;
розв’язання практичних завдань, пов’язаних з економічною діяльністю
людини, сім’ї, громади, держави, проведення порівняльного аналізу
економічних явищ тощо. Навчальна діяльність учнів має багаторівневий
характер — І рівень (початковий), ІІ рівень (середній), III рівень
(достатній), IV рівень (високий).

На основі даних теоретичних знань було розроблено 2 уроки з теми
„Фінансові установи, їх функції” для учнів 10 класу . Урок 1
передбачає узагальнення знань із питань поняття про банк та банківську
систему, функції банків або які послуги надають банки своїм клієнтам.
Урок 2 містить у собі ділову гру „Звертаючись по кредит”. У цій діловій
грі банківські службовці оцінюють спроможність заявників отримати
кредит, використовуючи «кредитну історію» клієнтів, а саме: характер,
здатність повернути борг і капітал.

Отже в процесі проведення 2 практичних занять учні мають ознайомитися із
банківською системою України та США; визначити ті функції, які виконують
сучасні банки; навчитися обчислювати складний і простий відсоток,
спілкуватися з працівниками банку з метою отримання необхідної
інформації, знаходити і аналізувати її перш ніж скористатися послугами
банку; а також учні повинні визначати характер, здатність повернути
борг і капітал клієнтів та пояснювати, чому вони становлять інтерес;
використовувати вищезгадані критерії для оцінювання заявника щодо
позики; пояснювати, як позики збільшують грошову пропозицію.

Додаток 1.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ЕКОНОМІКИ

Рівень навчальних досягнень учня Бал Теоретичні знання Уміння

І. Початковий 1

2

3 Учень з допомогою вчителя розпізнає економічні явища побутового рівня,
однослівно відповідає на конкретні запитання «так> чи «ні« .

Учень з допомогою вчителя:

— розпізнає одне з кількох запропонованих явищ, символів, понять
побутового рівня, формул, виділивши їх серед інших, однослівно їх
називає

— відтворює деякі факти побутового рівня

Учень з допомогою вчителя:

— однослівно відповідає на запитання, відтворює частину теми в тому
вигляді і в тій послідовності, в якій вона була представлена на
попередньому уроці

— з помилками характеризує окремі економічні поняття і явища Учень бере
участь в активній діяльності на уроках, однак потребує постійної
консультації і контролю з боку вчителя.

Учень з допомогою вчителя уміє використати знання з математики для
розв’язання найпростіших побутових розрахункових завдань

Учень уміє:

— при постійному контролі і допомозі вчителя виконати розрахункові на
одну дію задачі побутового рівня

— в тестових завданнях співвіднести категорії, явища та їх властивості

ІІ. Середній 4

5

6

Учень з допомогою вчителя:

— відтворює словами, близькими до тексту підручника, означення
економічних термінів, правил, законів

— частково відтворює текст підручника, у процесі відповіді допускає
окремі видозміни навчальної інформації, ілюструючи відповідь прикладами,
що наводив учитель

Учень з допомогою вчителя:

— дає правильне визначення окремих економічних понять, правил, законів

— словесно описує економічні явища, вказує на деякі в властивості

— відтворює всю тему або її основну частку, ілюструючи відповідь
власними прикладами Учень з допомогою вчителя:

— свідомо відтворює тему, Ілюструючи 1! власними прикладами

— розкриває суть економічних понять, формул, законів, допускаючи у
відповідях незначні неточності

— намагається співвіднести економічні явища з їх характеристиками

— намагається застосувати окремі прийоми логічного мислення (порівняння,
аналіз, висновок) Учень з допомогою вчителя та користуючись інструкцією
уміє:

— розв’язувати задачі на одну дію за відомою формулою і усно її пояснити

— правильно обрати і використати необхідні математичні формули

Учень уміє:

— правильно виконати завдання на одну дію, оформлюючи без висновків

— за інструкцією і з допомогою вчителя намагається розв’язати
обчислювальні або графіків задачі на дві дії з обгрунтуванням
результату, в якому є помилки

Учень уміє:

— правильно розв’язати задачу на дві дії, при потребі звертаючись за
консультацією до вчителя, робить правильні обгрунтовані висновки

— з допомогою вчителя зробити частковий аналіз і порівняння економічних
явищ побутового рівня, висновки

— прийняти рішення щодо власних економічних Інтересів і обґрунтувати
його

ІІІ. Достатній 7

8

9 Учень:

— без помилок відтворює зміст теми, наводячи власні приклада

— правильно розкриває суть економічних понять, формул, законів

Учень:

— володіє навчальною інформацією, яку вміє зіставляти, узагальнювати і
систематизувати

— аргументовано відповідає на поставлені запитання і намагається
відстояти свою течку зору

Учень:

• вільно володіє навчальним матеріалом, наводить аргументи на
підтвердження своїх думок, використовуючи матеріали засобів масової
інформації

— може з допомогою вчителя відповідати на запитання, що потребують
знання кількох тем Учень уміє:

— самостійно розв’язувати типові економічні графічні і розрахункові
задачі на одну-дві дії

— розв’язувати якісні економічні завдання; робить аналіз, порівняння,
висновки, у разі потреби звертаючись до вчителя

— користуватися математичними знаннями для розв’язання економічних задач

Учень уміє:

— користуватися економічними законами для розв’язання задач

— будувати і читати графіки економічних процесів

— відбирати необхідну додаткову інформацію для розв’язання типових
завдань

— аргументовано, посилаючись на закони, правила, формули, пояснювати
деякі економічні процеси, що відбуваються в особистому житті та житті
родини

Учень уміє:

— самостійно розв’язувати типові завдання, виправляти допущені помилки

— з допомогою вчителя може розв’язувати завдання, що потребують знання
иавв тем

— використовувати різні джерела інформації, користуватися статистичний
матеріалом

— знаходити і висвітлювати практичне значення економічних знань для
окремої особи, родини

IV. Високий 10

11

12 Учень:

— вільно володіє темою, має ґрунтовні економічні знання

— вільно відповідає на запитання, що потребують знання кількох тем

— оцінює окремі нові факти, явища, судження його логічні і достатньо
обґрунтовані

— узагальнює і систематизує матеріал в межах навчальної теми,

— самостійно визначає окремі ціпі власної навчальної діяльності

Учень:

— має системні знання з економки

— має первинні знання в галузі підприємництва, менеджменту, маркетингу

Учень:

— глибоко розуміє економічні закони і категорії

— подає ідеї згідно з вивченим матеріалом, робить творчо обґрунтовані
висновки

— уміє аналізувати і систематизувати матеріали засобів інформації

— визначає порядок особистої навчальної діяльності, самостійно оцінює її
результат Учень уміє:

— працювати із спеціальною літературою (статистичні збірник, наукові
журнали тощо)

— свою відповідь ілюструвати схемами, графіками, прикладами з життя

— провадити самоперевірку виконаної роботи

— може з не зовсім повним обґрунтуванням пояснити розв’язання завдань
підвищеного (комбінованого) рівня

Учень уміє:

— керуватися економічними законами, які впливають на прийняття рішень,
прогнозувати соціальні наслідки прийнятих рішень

— прогнозувати поведінку окремих людей, груп населення в різних типах
економічних систем

— знаходити оригінальні (нестандартні) підходи до розв’язання
економічних проблем і виконання завдань

— порівнювати економічні умови в різних країнах, регіонах . пояснювати
виконання завдання підвищеного або комбінованого рівня

Учень уміє:

— сформулювати економічну проблему і визначити шляхи їі розв’язання

— вести дискусію з конкретного питання

— розв’язувати і пояснювати задачі високої складності

— аналізувати економічні і соціальні явища, користуючись відповідними
документами (законами, постановами, указами тощо)

Додаток 2.

Рольові картки

Картка банківського службовця

Будучи банківським службовцем, ви відповідаєте за проведення співбесід
із заявниками щодо кредиту. Протягом співбесіди вам треба з’ясувати
відповіді на наведені нижче питання. Якщо треба, ви можете поставити
своє власне питання.

Яку суму вам потрібно?

Що ви збираєтесь робити із цими коштами?

Чи вкладаєте ви свої власні кошти в розпочату справу?

Чи є у вас хоч який-небудь досвід в обраному виді
підприємниць-кої діяльності?

Чи позичали ви гроші раніше? Чи сплатили ви позику повністю?

Як ви збираєтесь сплачувати цю позику?

Спробуйте отримати необхідну інформацію, використовуючи непрямі питання,
запитуючи про приблизний загальний продаж та загальні витрати.

Заявник 1

Ви звертаєтесь по кредит у розмірі 1000 грн.

Ви плануєте використати цю позику і свої власні заощадження на оренду
холодильника-візка для морозива. Ви маєте намір продавати морозиво з
візка в різних місцях: на пляжі, ігрових майданчиках і в
будь-якому місці, де збираються люди влітку.

Ви займалися цією справою минулого літа. Тоді ви змогли сплатити позику
на початку вересня.

Розрахувавшись зі своїми постачальниками, ви одержали
прибуток

12000грн.

Цього року ви розраховуєте отримати більший прибуток.

Заявник 2

Ви звертаєтесь по кредит у розмірі 2500 грн.

Ви маєте намір займатися доглядом за газонами під час літніх канікул. Ви

плануєте використати одержані кошти, щоб орендувати вантажний автомобіль

та садовий інвентар. Попри те, що ви не маєте заощаджень, ви відчуваєте,
що

2500 грн. буде цілком достатньо, щоб розпочати бажану справу.

Якщо справи підуть добре і догляд за газонами стане прибутковим, ви,
напевне, покинете школу і цілком присвятите себе цій справі.

Минулого літа ви намагалися працювати в крамниці, але через декілька
тижнів пішли звідти, бо робота заважала вам проводити час із друзями.

Ви ніколи не займалися доглядом за газонами раніше, але це не здається
вам

важкою справою. Окрім цього, якщо справи підуть погано, ви завжди
зможете

повернутись до роботи у крамниці.

Заявник З

Ви звертаєтесь по позику у 3000 грн.

Ви маєте намір розпочати справу із прокату велосипедів у літні місяці
(із

червня по вересень).

Ви плануєте придбати декілька гарних, але вживаних велосипедів і віддати
їх на прокат по 2 грн. за годину.

Зважаючи на погодні умови вашого регіону, ви з’ясували, що зможете

працювати 75 днів за сезон.

Сусідня крамниця надає вам в оренду приміщення за 400 грн. за місяць.

Власних заощаджень, які можна було б вкласти в справу, у вас немає.

Додаток 3.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1.

2

 1    

 

 

2          4     5  

 

 

 

 

 

 

 3          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 6

 

4             

5             

 

 

 

 

 

 7

 8

 

 

 6                  

 

 

 

 

 

 7          

 

 

 

8             

 

По горизонталі:

Розрахунковий засіб, що за своїми властивостями близький до готівкових
грошей.

Орган, що здійснює керівництво поточною діяльністю НБУ.

Частина депозитів. Які банк не має права видати в кредит.

Фінансова установа, яка випускає гроші.

Загальне визначення для монет і паперових грошей.

Різновид проценту, під який банки надають кредити позичальникам.

Фінансово-грошові відносини, коли позичальнику надаються гроші в
тимчасове використання на умовах платності, поверненості, строковості.

Абстрактне поняття, яке символізує „місце”, на якому зберігаються гроші
в банку.

По вертикалі:

Банки, що контролюють у США діяльність інших банків у одному з 12
регіонів.

Обмін одних товарів і послуг на інші без участі грошей.

Вклад клієнтів.

Знецінення вартості грошей

Банк в Україні, який володіє монопольним правом випуску грошей.

Рахунок, з якого клієнт може зняти гроші у будь-який час.

Все. що може прийматися я к оплата за товари і послуги.

Банки, функціями яких є залучення коштів юридичних і фізичних осіб та
кредитування суб’єктів господарської діяльності і громадян.

й

8р а х у н о к

і

По горизонталі:

Чек

Правління

Резерв

Емітент

Готівка

Позичковий

Кредит

Рахунок

По вертикалі:

Федеральні

Бартер

Депозит

Інфляція

НБУ

Поточний

Гроші

Комерційні

Додаток 4.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 2

Яке твердження відносно фінансових установ є неправильним

а) фінансові інститути пропонують свої послуги, щоб отримати прибуток;

б) банки тільки приймають вклади на зберігання;

в) банківський кредит стає додатковим джерелом грошової пропозиції;

г) головна функція усіх фінансових інститутів – прийняття депозитів та
надання кредитів.

Банківські резерви – це

а) кошти, які банк позичає іншим банкам;

б) кошти, відкладені для майбутніх інвестицій;

в) загальна сума грошей вкладників;

г) частина активів, які банк не може надати у кредит

Діана Дар вас отримала 1000 доларів за роботу, яку вона виконала для
федерального уряду. Вона поклала їх у комерційний банк. У цей час норма
резерву становила 20%. Гроші Діани надані у кредит. На скільки може
максимально зрости пропозиція за рахунок цих грошей?

а) 200 доларів;

б) 800 доларів;

в) 2000 доларів;

г) 5000 доларів;

Фінансові інститути виконують такі функції:

а) приймають і зберігають вклади тільки від підприємств;

б) приймають і зберігають вклади тільки у вигляді ощадних рахунків;

в) роблять відсотки за позиками джерелом доходу приватних осіб;

г) допомагають зібрати кошти та надати їх у кредит.

Установою, що визначає норму обов’язкових банківських резервів та інші
параметри діяльності комерційних банків, є:

а) комерційні банки;

б) підприємства;

в) центральний банк;

г) домогосподарства.

Обмін валюти, надання кредитних карток, страхування – це

а) юридичні послуги;

б) банківські послуги;

в) бартерні послуги;

г) купівельна спроможність.

PAGE 25

PAGE 43

Похожие записи