.

Виховання національної свідомості у дошкільників за допомогою народних дитячих ігор

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
9 4482
Скачать документ

Виховання національної свідомості у дошкільників за допомогою народних
дитячих ігор вихователь ДНЗ «Ромашка»

Іваненко Світлана Василівна

вул. Шевченка, 43, смт Вільшана, Городищенського р-ну

Черкаської обл.

Тел.: 96–1-83.

«Гра – це велике світле вікно, через яке в духовний світ дитини
вливається живильний потік уявлень, понять про навколишній світ»

В. Сухомлинський

Сьогодні основною метою особистісно орієнтованих освітніх технологій є
становлення творчої, цілеспрямованої особистості, здатної до
саморегуляції, конструювання власної життєвої стратегії. Саме тому
потрібно приділити увагу вивченню розвивального впливу гри на
різнобічний розвиток дітей дошкільного віку. Адже психолого-педагогічна
перевірка показала, що ігрова діяльність має провідне значення для
становлення будь-яких форм діяльності дитини, показує, що цей підхід є
ефективним. Визнання педагогами провідного значення ігрової діяльності у
структурі пізнавальних завдань, увага до широкого використання ігрового
розвивального середовища в умовах дошкільного навчального закладу дають
змогу дітям проявляти усі форми соціальної та пізнавальної активності.

З упровадженням у практику Базової програми «Я у Світі» в нашому
дошкільному закладі заняття проводяться в ігровій формі і спрямовані на
формуванні особистості дитини. Адже час, який відводиться на їх
проведення, не дає змоги враховувати індивідуальні потреби та
особливості кожної дитини, її здібності, вміння, навички. Навіть заняття
з навчання грамоти і математики вихователі намагаються урізноманітнити
використанням народних ігор.

Наприклад, я підбираю такий ігровий сюжет, який би тісно переплітався з
темою заняття, його навчальними завданнями. Зокрема, заняття з грамоти і
математики проводжу у формі казки, переважно української народної
(«Рукавичка», «Колобок», «Солом’яний бичок» та інші). Адже,
першочерговим завданням освітнього процесу в нашому дошкільному закладі
є: «Наповнення життєдіяльності дітей цікавим змістом упродовж кожного
дня, організація самостійної діяльності дошкільнят в ігровому
предметному середовищі, що надає кожному малюкові право вибору». Саме
тому Базова програма передбачає створення таких умов для організації
діяльності дітей, зокрема ігрової, які спонукали б кожну дитину до
максимального прояву самостійності, реалізації своїх задумів і бажань.
Тому що, кожен вид гри виконує свої функції у розвитку, вихованні та
навчанні дітей.

Сучасна педагогіка найчастіше послуговується такою класифікацією ігор:

? творчі ігри – сюжетно-рольові, режисерські, театралізовані
(ігри-драматизації) та будівельно-конструктивні;

? ігри з правилами – дидактичні та рухливі, зокрема і народні ігри.

У своїй практичній діяльності велике значення я надаю українським
народним іграм. Тому що, ігри, створені народом для дітей, доводять
своєрідність культури нації. Характерною особливістю народних ігор є
комплексний вплив на організм та на особистість дитини. Такі ігри
допомагають одночасно здійснювати фізичне, розумове, естетичне, моральне
та трудове виховання дитини, розвивати її емоційну сферу, формувати
національну свідомість, повагу до звичаїв та традицій українського
народу.

Використання народних ігор, малого фольклорного жанрів тісно пов’язані з
темою над якою я працюю: «Формування основ громадянської свідомості
вихованців», а саме – патріотичне виховання. Ще з часів наших прадідів в
українській народній педагогіці одним із засобів виховання дітей є
народні ігри. Вони відрізняються між собою особливостями виникнення в
народній культурі. Тому, виходячи з цього, можна класифікувати
українські народні дитячі ігри на:

? рухливі народні ігри;

? українські народні дитячі ігри (хороводні ігри, театралізовані ігри);

? традиційні народні ігри малих форм (мирилки, лічилки, заклички,
дражнили, примовки, забавлянки, звуконаслідування, скоромовки, загадки,
небилиці, жартівливі мовні ігри.

Народні рухливі ігри передавалися з покоління в покоління, мали
розважальний зміст, наслідувались дітьми і ставали для них не лише
забавкою, а й школою життя Веселі ігри та забави спрямовані на
умиротворення сил природи, на передавання знань, звичаїв, моралі. Таким
чином, вони сприяли розвитку в дитини мислення, розширенню знань про
навколишній світ, формували її характер. Виконуючи різні ролі, імітуючи
рухи тварин, птахів діти практично застосовують здобуті знання про
життя, поведінку, способи їх пересування. Також, у ході рухливих ігор,
розвивається мова дітей, збагачується їхній словник, закріплюється
вміння граматично правильно будувати речення, формуються такі якості, як
стриманість, кмітливість, наполегливість, організованість, а також
розвиваються сила, спритність, швидкість, витривалість та гнучкість.
Поставлена мета досягається через різноманітні рухи: ходьбу, стрибання,
біг, кидання чи перенесення предметів.

Наприклад, народна рухлива гра «Діти та вовк». Завдання: удосконалювати
уміння лазити по парканчику, ходити та бігати з підстрибуванням.
Виховувати увагу, витримку.

Хід гри

На одному боці майданчика перед накресленою лінією стоять діти. На
протилежному боці за деревом сидить «вовк» – дитина.

Вихователь каже:

Діти в лісі гуляють,

Ходять, бігають, стрибають,

Гриби, ягоди збирають.

Діти розходяться по майданчику, бігають, а на слова стрибають,
підстрибують, махають руками над головою. На слова:

Увага, не зівайте,

Вовк за деревом, – тікайте!

0

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020