Доценко Людмила Леонтіївна вчитель історії Харківської спеціалізованої
середньої школи І-ІІІ ступенів №63 с поглибленим вивченням англійської
мови.

Виховання молоді на кращих прикладах життя борців за становлення
української державності

Патріотизм — це відчуття гордості своєю вітчизною, його історією,
звершеннями. Це прагнення зробити свою країну красивіше, багатше,
міцніше, щасливіше – в цьому національна гордість і гідність народу,
згуртованого патріотичними відчуттями як суспільним цементом. На
сучасному етапі національно-духовного відродження України все більшої
гостроти набуває проблема формування в школярів патріотизму у взаємодії
сім’ї і школи.

Виховання молоді на кращих прикладах життя борців за становлення
української державності є одним з найбільш важливих шляхів формування
історичної пам’яті.

Патріотизм — (від грецького patria — батьківщина) — соціальний і
моральний принцип та почуття, яке висловлює любов та відданість громадян
до своєї батьківщини.

Метою національно-патріотичного виховання є формування у молодого
покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України,
пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до
виконання громадянських і конституційних обов’язків. Патріотичне
виховання включає у себе соціальні, цільові, функціональні,
організаційні та інші аспекти. Головною складовою патріотичного
виховання є формування у молоді любові до рідної країни, що здійснюється
в першу чергу сім’єю, безпосереднім соціальним оточенням через
передавання певних культурних традицій, звичаїв, обрядів, вірувань.

Проблеми соціально-економічного становища українського суспільства на
сучасному етапі, зниження рівня життя більшості населення, його
розшарування, знецінення традиційних моральних норм і цінностей,
пропаганда жорстокості, бездуховності, насильства, невизначеність в
оцінці подій історичного минулого українського народу негативно вплинули
на моральні цінності підростаючого покоління. Рівень масової культури
досить низький. Культ насилля і розпусти практично заполонив наші
екрани, де мало не на кожному каналі ми можемо побачити аморальні чи
агресивні сцени. Зарубіжні фільми часто пропагують західну систему
цінностей, виховувуючи у молоді культ споживацтва, прагнення до
насолоди, вседозволеності. Загрозливого поширення серед молоді набули
такі соціально небезпечні хвороби, як туберкульоз, СНІД, наркоманія,
хвороби, що передаються статевим шляхом. Україна за темпами
розповсюдження ВІЛ-інфекції/СНІДу займає одне з перших місць серед
європейських держав. Порівняно з початком 90-х років скоротилася
кількість молоді, що займається фізичною культурою та спортом. За даними
Міністерства охорони здоров’я України сьогодні близько 50 % шкільної
молоді має рівень фізичного розвитку нижче середнього, 80 % учнів
старших класів курять, вживають алкоголь, а деякі й наркотики. Значна
частка молодих громадян зайнята в тіньовому секторі економіки.
Збільшуються обсяги нелегальної зовнішньої трудової міграції.

Дані соціологічних досліджень засвідчують, що рівень патріотизму
українських громадян є недостатньо високим. За даними опитування
проведеного Українським центром економічних та політичних досліджень ім.
О. Разумкова у 2007 р на запитання «Чи вважаєте Ви себе патріотом
України?» 44,2 % респондентів відповіли «так», 35,6 % «скоріше так», 9,7
% «скоріше ні», 4,3 % «ні», 6,2 % «важко відповісти» [2].

Подібну тенденцію ми спостерігаємо і у молоді. Згідно результатів
соціологічного опитування серед молоді, зокрема випускників
загальноосвітніх навчальних закладів, що проводилося фондом
«Демократичні ініціативи» у кінці 2008 року тільки близько 30 % опитаних
школярів вважає, що головне, що об’єднує населення України у єдину націю
це патріотичні почуття громадянина України. Об’єднуючими чинниками також
були визнані рівні права громадян України (34%), єдина державна мова
(31%), спільна історія (25%). У частини школярів можна відмітити
прагнення до виїзду за кордон ( зокрема 40% молодих українців не хотіли
б проживати в Україні, а прагнуть виїхати в країни зарубіжжя (у країнах
Західної Європи бажають жити 18%, у США – 12%, у Росії – 10%). Частина
студентства також прагне до виїзду за кордон. За даними Державного
інституту розвитку сім’ї та молоді майже 30 % українських студентів
планують назавжди залишити Україну після навчання, а ще 25% хотіли б
поїхати на заробітки за кордон [3]. Хоче ці прагнення зумовлені не
стільки відсутністю патріотичних почуттів, скільки неможливістю в повній
мірі реалізувати свій потенціал і мати достатній рівень матеріального
благополуччя на Батьківщині.

У цих умовах постає необхідність розв’язання на державному рівні
найгостріших проблем, пов’язаних з вихованням патріотизму та формування
національної свідомості населення України як основи консолідації
суспільства і зміцнення держави. В Стратегії національної безпеки
України зазначається, що заради консолідації українського суспільства
слід поширювати серед різних соціальних, вікових, освітніх, культурних
верств Українського народу ідею спільності історичної долі, переваг
тісної співпраці і взаємодопомоги, безпосередньої залежності успішності
кожного громадянина України від рівня єдності українського суспільства,
що сприятиме формуванню національної ідеї в її широкому, світоглядному
розумінні.

* . 0 a .

0

hc

. 0 a 0

?????I

?????W?чних та регіонально-культурних відмінностей, існує неоднозначне
ставлення населення до багатьох подій минулого та сучасності. Cаме
патріотизм, громадянськість повинні об’єднувати українців, зберегти те,
що протягом століть було нашою метою, – незалежну державу.

На сучасному етапі національно-духовного відродження України все більшої
гостроти набуває проблема формування в школярів патріотизму у взаємодії
сім’ї і школи. Причиною багатьох кризових явищ, притаманних українському
соціуму, є криза патріотичної свідомості молоді, яка потребує нагального
вирішення. Успішне виховання патріотичних якостей у дітей неможливе без
участі сім’ї як у вихованні власних дітей, так і в демократичних
процесах, які відбуваються в Україні.

Виховання патріота і громадянина — одне з провідних завдань національної
освіти, що знайшло своє підтвердження у Державній національній програмі
«Освіта» (Україна ХХІ століття), Законах України «Про освіту», «Про
загальну середню освіту», «Концепції виховання особистості в умовах
розвитку української державності», «Концепції громадянського виховання
особистості», «Концепції патріотичного виховання», де підкреслюється
необхідність виховання у підростаючого покоління любові до Батьківщини,
формування громадянського обов’язку на основі національних і
загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей
громадянина-патріота України як світоглядного чинника розвитку
культурного і творчого потенціалу нашого народу.

Шкільні роки є періодом становлення інтелектуальної та особистісної
зрілості дитини, набуття нею соціального досвіду, життєвої
компетентності. Наша середня спеціалізована школа №63 з поглибленним
вивченням англійської мови – одна із найстаріших шкіл Фрунзенського
району м. Харкова. У школі склалася система виховання патріотичної
свідомості, яка нерозривно пов’язана з розумовим, моральним, трудовим,
естетичним становленням особистості. Виховання молоді на кращих
прикладах життя борців за становлення української державності є одним з
найбільш важливих шляхів формування історичної пам’яті.

Своєрідним центром патріотичного виховання в нашій школі є шкільний
музей Богдана Хмельницького. Відкритий він був у 2004 році. Відкриттю
музею передувала велика і багаторічна робота по збиранню експонатів. В
оформленні музею взяли активну участь усі вчителі та більшість учнів
школи, батьки.

Педагогічні працівники, батьки нашої школи вважають своїм обов’язком
популяризацію знань про козацькі часи в Україні. Для нашого колективу
відкриття музею – подія, яка стала поштовхом до наповнення новим
конкретним змістом систему патріотичного виховання.

Мета діяльності музею полягає в залученні учнівської молоді до вивчення
та збереження історичної спадщини Батьківщини, вихованні патріотизму,
шанобливого ставлення до історії і культури українського народу. Роботу
музею організовує Рада музею. Щороку в музеї відбувається близько 10
екскурсій для учнів школи та району за темами державних програм із
історії України («Національно-визвольна війна середини 17 ст.»)

У музеї постійно діють групи учнів-екскурсоводів, які проводять
екскурсії школярам, гостям.

На базі музею проводяться уроки, позакласні заходи з історії,
української літератури та інших предметів.

Тут можна побачити портрет Б.Хмельницького, роботи вчителя
образотворчого мистецтва нашої школи Ніколаєнко Ю.І., схеми битв,
портрети сподвижників Б.Хмельницького, прапори козацьких полків, ікони.

У Фрунзенському районі м. Харкова проживає багато кавалерів ордена

Б. Хмельницького, це також відображено на окремому стенді нашого
музею. План-схему Фрунзенського району, списки кавалерів ордена
Б.Хмельницького допомогли зібрати та зробити батьки нашої школи.

В музеї також відбуваються виставки дитячих малюнків, присвячених Дню
козацької слави.

Патріотизм складає найважливішу ціннісну основу будь-якого, самого
демократичного суспільства і виступає не лише інтегруючим початком, а й
суттєвим внутрішнім мотивом для саморозвитку і розкриття всіх
потенціальних соціальних можливостей в духовній, економічній і
соціальній сферах життя суспільства.

Історія України являє собою нерозривне переплетіння трагічного і
героїчного і не тільки не підлягає забуттю, а повинно служити головним
стержнем в діяльності всіх суб’єктів патріотичного виховання.

Список використаних джерел:

1. Губко О.Т., Руденко Ю.Д., Кузь В.Г. «Українська козацька педагогіка і
духовність», Умань, 2005 .

2.Чи вважаєте Ви себе патріотом України? [Електрон. ресурс] //Центр
Разумкова[веб-сайт] — Режим доступу:
http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=399

3. Ровесники незалежної України: думки, інтереси, громадянські
позиції[Електрон. ресурс] //Фонд Демократичні ініціативи[веб-сайт] —
Режим доступу: http://dif.org.ua/ua/poll

4. Державний стандарт базової і середньої освіти. [Електрон. ресурс]
//Міністерство освіти і науки України[веб-сайт] — Режим доступу:
//www.mon.gov.ua

5. Шкільна історія очима істориків —науковців. Матеріали Робочої наради
з моніторингу шкільних підручників історії України. — Київ: Видавництво
імені Олени Теліги, 2008 – 128 с.

6. Юхновський, І. Про ідеологію і політику Українського інституту
національної пам’яті/ І. Юхновський// Дзеркало тижня. – 2007. — №40. – С
16-18.

7. Афанасьєв, А. Педагогічні основи військово-патріотичного виховання
військовослужбовців строкової служби Збройних Сил України/ А.Афанасьєв —
К., 2005. — 266 с.

8. Робоча група з питань патріотичного виховання молоді при апараті РНБО
ініціює розробку загальнодержавної концепції патріотичного виховання
молодих людей[Електрон. ресурс] // Рада національної безпеки і оборони
України [веб-сайт] — Режим доступу: HYPERLINK
«http://www.rainbow.gov.ua/news/450.html»
http://www.rainbow.gov.ua/news/450.html

Похожие записи