Виховання інтересу до вивчення зарубіжної літератури

Уроки зарубіжної літератури мають великий виховний потенціал. Саме цей
курс дає можливість прилучити учнів до фундаментальних цінностей
слов’янського та західного світу. Першим етапом роботи на уроці
зарубіжної літератури є пробудження цікавості до читання. Необхідно
надихнути учнів на читання, зацікавити книгою, зробити книгу духовною
потребою. Як же привчити учнів до самостійного читання, зважаючи на те,
що хрестоматії пропонують вивчати твір в уривках?

Бажання прочитати книгу часто з’являється вже від першого погляду на
неї, на портрет автора.

Виставки книг і ілюстрацій, презентації книги, організовані вчителькою
разом з бібліотекарем школи, посилюють інтерес до читання. Починаючи
вивчення теми „Фольклор” у 5 класі, Світлана Харлампіївна разом з учнями
влаштувала виставку книг, на якій були представлені казки, загадки,
прислів’я, приказки різних народів світу. У 6 класі на підсумковому
уроці за темою „байки” учні разом з вчителем оформили виставку книг і
малюнків „Байка у світовій літературі”, на якій були присутні твори
Езопа, Лафонтена, Крилова, Сковороди, Глібова, Гребінки та інших
байкарів.

Для зацікавлення учнів творчістю і особистістю письменника вчителька
залучає учнів до збору та досліджень невідомих фактів з життя
письменників. Світлана Харлампіївна зібрала і упорядкувала в тематичні
папки різноманітний цікавий матеріал про творчість багатьох письменників
(портрети, висловлювання письменника, висловлювання про письменника,
спогади друзів, рідних, сучасників, листування, біографічні довідки,
інформація про історію написання твору та інші).

Зібраний матеріал дає можливість застосувати різноманітні методичні
прийоми, наприклад: виставка портретів, ілюстрацій, інтерв’ю з
письменником, уявна подорож до музею, екскурсія до пам’ятника.

Навіть, якщо діти прочитали самостійно твір, учителька намагається, щоб
на уроці звучало слово. Для цього використовує різні методи і прийоми
творчого читання: читання в голос, читання „про себе”, читання разом,
читання за дійовими особами, читання під музику, читання напам’ять,
коментоване читання. Світлана Харлампіївна намагається розвивати
асоціативне і образне мислення дітей. у цьому допомагають такі завдання:
прослухавши епізод, усно намалювати ілюстрацію; записати імена дійових
осіб; записати незрозумілі слова; висловити свій настрій, почуття;
замислитись над позицією автора і т.д.

Вчити читати – це не тільки вчити насолоджуватися книгою, думати,
розмірковувати над нею, знаходити у ній близьке своїм думкам і почуттям,
а ще й вчити бачити в книзі як зовнішній, змістовний її аспект, так і
той таємничий зміст, тобто підтекст твору, усю глибину задуму
письменника. А це можливо лише завдяки глибокому аналізу, дослідженню
твору, коли учні стають відкривачами. Педагог, організовуючи
дослідницьку роботу учнів на уроці, практикує широке використання
епіграфів до уроків, що допомагають активізувати мислитель ку діяльність
учнів, проведення поетичних п’ятихвилинок, які створюють особливий
емоційний фон уроку, використовує завдання, запитання, розв’язання яких
створює на уроці атмосферу.

Так, наприклад, епіграфом до уроку у 8 кл. „Хто ви – дон Кіхоте
Ламанчський?” служать слова Ліни Костенко:

Ти, Дон Кіхоте, може біснуватий?

Що в тебе є? Печаль і далина.

Тобі не досить – просто існувати?

Ти хочеш побороти чаклуна?

Перед учнями ставиться проблемне питання:

Хто ж він – божевільна людина чи шляхетний лицар?

У 7 класі на уроках, присвячених вивченню повісті М.Гоголя „Тарас
Бульба”, учні вирішують такі проблемні питання:

1. Чи мав право Тарас Бульба вбивати свого сина?

2. У чому полягає трагедія Андрія?

3. Хто такий Тарас Бульба: народний герой чи розбійник?

У процесі вирішення проблемних завдань учні вчаться встановлювати
зв’язки між подіями у творі, встановлювати героїв різних творів,
виявляти авторське ставлення до зображеного, висловлювати своє бачення
вирішення тієї чи іншої проблеми. Наприклад, у 5 класі на уроці
позакласного читання „чи такі вже різні дві „Попелюшки?” учні вчилися
зіставляти казки Ш.Перро та братів Грімм, знаходили схожість та
відмінність героїнь, виявляли авторське ставлення до зображеного. Свої
висновки заносили у таблицю.

Народна казка братів Грімм Літературна казка Ш.Перро

1. Розповідь

Прискорена, головне – рух, дія Повільна, автор характеризує своїх героїв

2. Герої

Традиційні: мачуха, сестри, Попелюшка, король, принц, хрещена матір Крім
традиційних, цілком реальні персонажі (музики, вартові, гості, посланець
принца).

3. Автор

У розповідь не втручається Дійова особа

4. Попелюшка

Не потрапити на бал через те, що зла мачуха дає роботу, яку неможливо
виконати, щоб вчасно потрапити на бал Попелюшка брудна і не має гарної
сукні

Має золоті черевички Має кришталеві черевички

Зло покаране Пробачає сестрам і мачусі

і т.д.

З метою інтенсифікації навчального процесу, підвищення коефіцієнту
корисної дії уроку Світлана Харлампіївна використовує опорні сигнальні
схеми, що допомагають аналізу художніх творів зі складною композицією,
оригінальним сюжетом. За допомогою ОСС учні швидше схоплюють матеріал,
чіткіше уявляють, хто є хто у творі, в чому полягає драма основних
персонажів твору. Також пропонує учням самим моделювати ОСС. Так, у 9
класі, знайомлячи учнів з історією написання трагедії Гете „Фауст”,
пропонує учням ОСС:

Досліджуючи жанрові особливості і композицію твору, разом з учнями
моделює ОСС.

Для кращого засвоєння сюжету І ч „Фауста” також разом з учнями моделює
ОСС:

„Пролог на небі”

Віра Господа у своє творіння

Презирство Мефістофеля до людей

Угода між Господом і Мефістофелем

Угода Фауста з Мефістофелем

„Спинися мить! Прекрасна ти!”

(сцени 1-4)

Намагання захопити старого веселощами в шинку.

Омолодження Фауста.

Трагічне кохання Фауста і Маргарити (смерть матері, загибель брата,
втеча Фауста)

Народження Маргаритою позашлюбної дитини, дівчина топить свою дитину і
потрапляє у в’язницю. Божевілля

Сцена у в’язниці

„Врятована!”

Поразка диявола.

gd-7O

„:`„:gdh,?

 -c-°-c1?1¶1?1?11/413/41A1A1Ae1AE1„xxxxxxxxxxxx

4oooooooooooooooooooccooooo

gd3/4:E

gd3/4:E

&

gd3/4:E

Для активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку творчого підходу
до опрацьовуваних завдань педагог використовує різноманітні ігрові
прийоми. Навчання на уроках у 5-7 класах відбувається через гру.
Улюблені іграшки і казкові персонажі приходять у гості на уроки,
приносять у чарівних торбинках цікаві завдання та листи.

Наприклад, опитування домашнього завдання у 5 класі за темою „Арабська
народна казка” „Синдбаб – мореплавець” проводить за допомогою
загадкового конверта, в якому знаходиться лист від улюбленого казкового
героя, адресований п’ятикласникам.

Зміст листа:

„Добрий день, любі мої друзі!”

З великім привітом і найкращими побажаннями звертаюся до вас я –
Незнайко!!! Хочу вам розповісти про те, як я нещодавно побував на
королівському балу, де зустрів багатьох своїх знайомих – героїв народних
і літературних казок – Попелюшку, пані Метелицю, Бабу Ягу, Василину
Прекрасну. Були там і Снігова королева, звісно-ж, Кай і Герда, барон
Мюнхаузен, Пепсі Довга Панчоха, Манглі і багато-багато інших героїв. Ми
всі дуже раділи зустрічі і веселися. Тільки Синдбад-мореплавець весь час
чомусь був сумним. Він дуже переживав, що не всі п’ятикласники
цікавляться його подорожами, а їх було чимало і яких! Я вирішив
схитрувати. Знаєте, що я придумав? Я уклав з ним угоду. Якщо ви
правильно даєте відповіді на запитання, які я вам надсилаю, то я
зобов’язуюсь прибути на ваш КВК разом з Синдбадом і з іншими героями.
Домовилися? Отож, питання:

1. Хто є автором казок „Тисяча і одна ніч”?

2. З якою метою Шахразада розповіла казки царю Шагріяру?

3. Якому народові належить казка про Синдбада-мореплавця?

4. Скільки подорожей здійснив Синдбад?

5. Що змушує його подорожувати?

6. Місто, з якого Синдбад вирушав у подорожі?

7. Як називається рідне місто Синдбада?

8. Як познайомились Синдбад-носій і Синдбад-мореплавець?

9. З ким він зустрічається під час подорожей?

10. Зо допомагає йому уникати небезпек, рятувати себе і своїх товаришів?

На уроках зарубіжної літератури учні складають казки, байки, фантастичні
оповідання.

Байка

„Крук і лисиця”

Крук украв шматочок м’яса

І на дерево усівся,

Ось побачила лисиця,

І собі схотіла м’яса.

Стала його утішати,

Велич його вихваляти,

Що з усіх годилось,

Йому царювати.

Похвалиться хотів крук,

Голоском тоненьким,

І закрякавши впустив

Здобич дорогеньку.

Лисиця м’ясо ухопила,

І тонко сказала,

Також розум треба мати,

Щоб над всіма царювати.

В людей таке ж буває,

Розуму не має,

А рот відкриває.

Склала учениці 6-Б класу

Осип’як Любов

Байка за Езопом

„Лисиця і виноград”

Стрибала, мучилась Лисиця,

Щоб ухопить зубами виноград.

Схилила голову й очиці,

Та не змогла ніяк дістать.

Та й, відходячи, сказала:

„Зеленого не буду їсти я.”

Так і в людей буває. Якщо не можуть чогось досягти, тоді посилаються на
обставини.

Склала учениця 6-Б класу Павлюк Наталя

Крім традиційних форм тематичного оцінювання (твір, переказ, письмова
відповідь на питання, твір-мініатюра) Світлана Харлампіївна розробила і
впроваджує у своїй роботі нестандартні форми (літературний диктант,
контрольна робота за індивідуальними картками, тестування, інтерв’ю у
письменника, опис картини тощо). Наприклад, перевірку знань за темою
„Просвітництво” у 9 класі здійснює за допомогою літературного диктанту:

Чому ХVІІІ (18) ст. увійшло в історію людства під назвою „Вік
Просвітництва”?

У якій країні зародився просвітницький рух?

Назвіть літературні напрями доби Просвітництва.

Який головний закон доби Просвітництва.

Коли було створено вперше енциклопедію.

В якій країні?

Хто написав роман „Робінзон Крузо”?

Хто написав „Мандри Гулівера”?

Назвіть англійських письменників-просвітників.

Назвіть французьких письменників-просвітників?

Назвіть німецьких письменників-просвітників.

Чи мали місце ідеї Просвітництва в українській літературі?

У свої роботі вчителька практикує проведення різних форм нестандартних
уроків, наприклад: урок-подорож „В країні літературних казок”, урок-КВК
(за творчістю Гоголя); урок-гра „Чи знаєте ви роман О.С.Пушкіна
„Капітанська дочка”, урок-інсценізація байок Езопа і Крилова (6 клас),
урок-конференція (за творчістю Гете, 9 клас, урок-засідання прес-клубу
„Хто ви, Дон Кіхоте Ламанчський”, урок-інтелектуальна гра „Еврика”
(„Байки, які вчать”, 6 клас) і т.д.

Наприклад, підсумковий урок за темою „Байки” у 6 класі проводить у
вигляді інтелектуальної гри „Еврика”.

Структура уроку.

Оголошення теми, мети уроку.

Епіграф уроку:

Сократ і Бабрій, Федр і Лафонтен,

Сковорода, Крилов – всім вистачало тем.

Всім шлях премудрий розкривався,

Хто до Езопа добувався,

Хто позичав сюжетів та ідей,

Щоб байкою збагачувать людей…

М.Годованець

ІІ. Розповідь вчителем легенди про байку.

ІІІ. Учасники (4 учня) займають місця за окремим столами. Представлення
журі.

ІV. Проведення гри.

Конкурс №1 (Бліц-опитування).

Конкурс №2 („Про кого йдеться”).

Конкурс №3 („Пантоміма”).

Конкурс №4 „Точка зору”. У чому ж секрет довголіття байки?

Конкурс №5 „Підказка”.

Конкурс №6 „Творче завдання”.

Конкурс „Дуель” (беруть участь 2 учні).

VІ. Підведення підсумків. Нагородження переможці.

VІІ. Заключне слово вчителя.

Для підвищення інтересу до вивчення світової літератури вчителька
проводить також різноманітні позакласні заходи: виставки малюнків до
улюблених творів, літературні ігри: „Що? Де? Коли?”, „Щасливий випадок”,
„Літературне лото”, „Поле чудес”, „КВК”, турніри знавців світової
літератури, усні журнали, конкурси читців, вікторини, конкурс „Лист
улюбленому письменнику”, конкурс літературних ерудитів, „Назви справжнє
ім’я письменника”, конкурс стінгазет і т.д.

И.В.Гете „Фауст”

(1772-1832 рр.)

І ч. (1808 р.)

ІІ ч.

(1825-1831 рр.)

І етап

Склав план твору, написав у 1772 р. окремі фрагменти під назвою
„Прафауст”. Основна сюжетна лінія – історія кохання Маргарити і Фауста

ІІ етап

1788 — під час перебування в Італії скоротив текст „Прафауста”, у 1790
р. друкує Іч. Під назвою „Фауст. Фрагмент”.

ІІІ етап

1797-1801 рр. переробляє старий текст, створює ряд нових сцен „Пролог на
небі”, „За міською брамою”

„Фауст” – драматична поема (реальність і фантастика, філософія і лірика)

„Посвята”

„Театральний вступ”

Пролог

Іч. – 25 сцен

ІІч. – 5 актів

Експозиція

Зав’язка

Розвиток дії

Кульмінація

Розв’язка

Похожие записи