Відкриття тижня математики

 

Зала святково прикрашена. На стiнах прикріпленi плакати з висловами:

Математика — цариця всіх наук.

                 Ян Снядецький

Арифметика — наче вхідна брама до всiх інших наук, бо без її пiзнання
нiхто не може зробити жодного кроку вперед до храму науки.

Феофан Прокопович

У величезному саду геометрії кожний може паідібрати собi букет за
смаком.

Давид Гілберт

Математику вже навiть задля того треба вчити, що вона розум до ладу
приводить.

М.В.Ломоносов

 

Звучить пiсня «Дважды два — четыре». Музика В. Шаїнського, слова
М.Пляцковського).

 

1-й ведучий.

Увага! Увага!

Послухайте нас!

Цiкаву новину

Повідати час.

2-й ведучий.

Увага! Увага!

Не слухайте мимоволi.

Тиждень науки

Вiдкривається в школi.

1-й ведучий.

Тиждень казковий, незвичний.

А зветься він — математичний.

Хто розум, увагу, винахідливість має,

Нехай у гостi до нас завітає.

 2-й ведучий.

А хто ще не встиг

Математику полюбити,

Ми з тим збираємось мiцно дружити.

Бо поведемо всiх по дорозi до знань:

Обчислнвь, задач, мiркувань та рiвнянь.

1-й ведучий. Дiти, а ви дружите з математикою?

2-й ведучий.  Як ви думаєте, для чого вона нам потрiбна?

1-й ведучий. Послухайте iсторiю. Вона трапилася з однією дiвчинкою, яка
не хотiла вчити математику.

 

Дiвчинка Оленка математики не знала.

Хоч в школi вона вчилась, та все вiдставала.

Домашні уроки не хотiла писати,

А тільки перерва, то чути:

«Галинка, дай швидше списати».

 

Не вчила таблиць, правил не вчила,

А все сміялась та хихотіла.

Не вміла додати, помножить не вміла,

Бо з математикою вона не дружила.

 

Сором було їй іти в магазин,

Бо продавці усі знали,

Що Оленка – ледача, невміла –

Навіть грошей рахувати не вміла.

 

2-й ведучий. Діти, а з вами такого не бувало?

1-й ведучий. Ой, хтось до нас іде в гості. Ви здогадалися, хто це?

2-й ведучий. Так, правильно. Це Знайко та Незнайко.

1-й ведучий. Знайку, Незнайку! Чого це ви прийшли до дітей?

Знайко. Я прийшов зі своїм другом Незнайком, щоб ви його переконали в
тому, що треба вивчати математику, бо він нізащо цього робити не хоче.

2-й ведучий. Незнайку, чому ти не хочеш вчити математику?

Незнайко. А навіщо вона мені? Без цих знань можна і обійтися.

1-й ведучий. Діти, а давайте зараз разом з Незнайком переконаємось, чи
потрібно вчити математику чи ні.

2-й ведучий. Незнайко, уяви, що тобі терміново треба до магазину. А до
магазину можна пройти навпростець або через міст. Навпростець відстань
від твого будинку до магазину 30м, а через міст 20м, а потім ще 40м.
Який шлях буде коротший?

Незнайко. Звичайно, що через міст, бо там дорога краща, і цікавіше йти.

1-й ведучий. Діти, а як думаєте ви?

Знайко. Бачиш, Незнайку, ти помилився, бо треба було додати числа 20 і
40. І порівняти цю суму з числом 30. А додавати ти не вмієш.

2-й ведучий. Незнайку, а спробуй дати відповіді на такі питання:

Скільки ніг у карася?

Незнайко. Та, звісно , що дві, бо у мене їх також дві.

1-й ведучий. Діти, а як ви думаєте?

2-й ведучий. Скільки крил у поросяти?

Незнайко. У пташки два крила, а у поросяти чотири. Так швидше і вище
можна злетіти.

?

?

I

?

O

O

(

*

D

F

p

r

?

?

1/4

3/4

Oe

O

?

?

O

*

F

r

?

3/4

O

M. Діти, а що на це ви скажете Незнайку?

2-й ведучий. Скільки лап у індика?

Незнайко. Мабуть дві.

1-й ведучий. Діти, а як би ви відповіли на це запитання?

2-й ведучий. Скільки гребенів у гусеняти?

Незнайко. Це я вже точно знаю: один гребінь.

1-й ведучий. Діти, це правда?

Знайко. Бачиш, Незнайку, весь час ти помилявся. А все тому, що не вчиш
математику.

2-й ведучий.  Незнайку, то ти переконався, що математичні знання дуже
всiм необхідні.

Незнайко. Не дуже я й переконався, бо на всi запитання відповідав сам.
Нехай тепер дiти відовiдають, а я послухаю, чи правду вони говорять.

1-й ведучий. Ну що ж, дiти, переконаємо Незнайка, що ми добре знаємо
математику.

2-й ведучий.  Отже, подумаємо над такими запитаннями.

Півень на базар ходив,

50 кептарикiв купив.

Вдягся сам, вдяглася квочка,

Сiм синів вдяглись, три дочки.

Решту кептариків одягли журавлики.

Скiльки ж кептариків одягли журавлики? (38)

1-й ведучий.  Назвати 5 днiв підряд, не називаючи нi чисел мiсяця, нi
днів тижня. (Позавчора, вчора, сьогодні, завтра, післязавтра).

2-й ведучий.  У дитячому садку обiдало 10 дітей. Няня принесла один
десяток яблук. Чи вистачить кожнiй дитинi по одному яблуку? (Так).

1-й ведучий.  Гриць з бабусею пiшли в магазин. Бабуся купила 1 кг
цибулi, 2кг моркви i 3 кг капусти. Які овочi може нести Гриць, якщо
бабуся дозволяє йому пiднiмати не бiльше 4 кг? (Капусту i цибулю або
моркву i цибулю).

2-й ведучий. У дiвчинки було 4 копiйки. Якi монети могли бути в
дiвчинки? (1 к., 1 к., 1к., 1 к.; 1 к., 1 к., 2 к.; 2 к., 2 к.).

1-й ведучий.  Ну що, Незнайку, побачив, що діти на всi запитання дали
правильнi вiдповідi, а все тому, що вони ходять в школу i вчать
математику.

Знайко. Ну що, друже, переконався, що треба вчити математику.

Незнайко. Тепер переконався. Обiцяю, що теж буду i вчити. Я буду
старатися.

2-й ведучий.  Дiти, до нас знову хтось іде у гостi.

(З’являється Математика — дiвчина у розкiшній, гарнiй сукнi, а на головi
— корона).

Я — Математика, всiх наук цариця.

Я ваша вiрна помiчниця

Хоч суворою буваю,

Та усе на свiтi знаю.

Що помножить, як вiднять,

Подiлити як, додать.

У цьому всьому я лад знайду

І не дам потрапити в біду.

Нехай голос мiй далеко лине:

Вивчайте, вивчайте, вивчайте мене!

Я чула всю вашу розмову i вирішила до вас завітати. Приємно, що дiти
дуже добре мене знають, i навiть сьогоднi в цьому переконався Незнайко.
Я хочу вас усiх запросити до мене в гостi, i тому вручаю вам запрошення.

(Математика вручає старостам кожного класу листівки-запрошення, у яких
зазначено час проведення певного заходу).

Математика.  Дiти, то ви прийдете до мене?

Я кажу усiм до побачення, тому що ще поспішаю не в одну школу завітати.

1-й ведучий.  І ми прощаємося з вами. До нових зустрiчей!

Похожие записи