Відкриття тижня математики
Зала святково прикрашена. На стiнах прикріпленi плакати з висловами:
Математика — цариця всіх наук.
Ян Снядецький
Арифметика — наче вхідна брама до всiх інших наук, бо без її пiзнання
нiхто не може зробити жодного кроку вперед до храму науки.
Феофан Прокопович
У величезному саду геометрії кожний може паідібрати собi букет за
смаком.
Давид Гілберт
Математику вже навiть задля того треба вчити, що вона розум до ладу
приводить.
М.В.Ломоносов
Звучить пiсня «Дважды два — четыре». Музика В. Шаїнського, слова
М.Пляцковського).
1-й ведучий.
Увага! Увага!
Послухайте нас!
Цiкаву новину
Повідати час.
2-й ведучий.
Увага! Увага!
Не слухайте мимоволi.
Тиждень науки
Вiдкривається в школi.
1-й ведучий.
Тиждень казковий, незвичний.
А зветься він — математичний.
Хто розум, увагу, винахідливість має,
Нехай у гостi до нас завітає.
2-й ведучий.
А хто ще не встиг
Математику полюбити,
Ми з тим збираємось мiцно дружити.
Бо поведемо всiх по дорозi до знань:
Обчислнвь, задач, мiркувань та рiвнянь.
1-й ведучий. Дiти, а ви дружите з математикою?
2-й ведучий. Як ви думаєте, для чого вона нам потрiбна?
1-й ведучий. Послухайте iсторiю. Вона трапилася з однією дiвчинкою, яка
не хотiла вчити математику.
Дiвчинка Оленка математики не знала.
Хоч в школi вона вчилась, та все вiдставала.
Домашні уроки не хотiла писати,
А тільки перерва, то чути:
«Галинка, дай швидше списати».
Не вчила таблиць, правил не вчила,
А все сміялась та хихотіла.
Не вміла додати, помножить не вміла,
Бо з математикою вона не дружила.
Сором було їй іти в магазин,
Бо продавці усі знали,
Що Оленка – ледача, невміла –
Навіть грошей рахувати не вміла.
2-й ведучий. Діти, а з вами такого не бувало?
1-й ведучий. Ой, хтось до нас іде в гості. Ви здогадалися, хто це?
2-й ведучий. Так, правильно. Це Знайко та Незнайко.
1-й ведучий. Знайку, Незнайку! Чого це ви прийшли до дітей?
Знайко. Я прийшов зі своїм другом Незнайком, щоб ви його переконали в
тому, що треба вивчати математику, бо він нізащо цього робити не хоче.
2-й ведучий. Незнайку, чому ти не хочеш вчити математику?
Незнайко. А навіщо вона мені? Без цих знань можна і обійтися.
1-й ведучий. Діти, а давайте зараз разом з Незнайком переконаємось, чи
потрібно вчити математику чи ні.
2-й ведучий. Незнайко, уяви, що тобі терміново треба до магазину. А до
магазину можна пройти навпростець або через міст. Навпростець відстань
від твого будинку до магазину 30м, а через міст 20м, а потім ще 40м.
Який шлях буде коротший?
Незнайко. Звичайно, що через міст, бо там дорога краща, і цікавіше йти.
1-й ведучий. Діти, а як думаєте ви?
Знайко. Бачиш, Незнайку, ти помилився, бо треба було додати числа 20 і
40. І порівняти цю суму з числом 30. А додавати ти не вмієш.
2-й ведучий. Незнайку, а спробуй дати відповіді на такі питання:
Скільки ніг у карася?
Незнайко. Та, звісно , що дві, бо у мене їх також дві.
1-й ведучий. Діти, а як ви думаєте?
2-й ведучий. Скільки крил у поросяти?
Незнайко. У пташки два крила, а у поросяти чотири. Так швидше і вище
можна злетіти.
?
?
I
?
O
O
(
*
D
F
p
r
?
?
1/4
3/4
Oe
O
?
?
O
*
F
r
?
3/4
O
M. Діти, а що на це ви скажете Незнайку?
2-й ведучий. Скільки лап у індика?
Незнайко. Мабуть дві.
1-й ведучий. Діти, а як би ви відповіли на це запитання?
2-й ведучий. Скільки гребенів у гусеняти?
Незнайко. Це я вже точно знаю: один гребінь.
1-й ведучий. Діти, це правда?
Знайко. Бачиш, Незнайку, весь час ти помилявся. А все тому, що не вчиш
математику.
2-й ведучий. Незнайку, то ти переконався, що математичні знання дуже
всiм необхідні.
Незнайко. Не дуже я й переконався, бо на всi запитання відповідав сам.
Нехай тепер дiти відовiдають, а я послухаю, чи правду вони говорять.
1-й ведучий. Ну що ж, дiти, переконаємо Незнайка, що ми добре знаємо
математику.
2-й ведучий. Отже, подумаємо над такими запитаннями.
Півень на базар ходив,
50 кептарикiв купив.
Вдягся сам, вдяглася квочка,
Сiм синів вдяглись, три дочки.
Решту кептариків одягли журавлики.
Скiльки ж кептариків одягли журавлики? (38)
1-й ведучий. Назвати 5 днiв підряд, не називаючи нi чисел мiсяця, нi
днів тижня. (Позавчора, вчора, сьогодні, завтра, післязавтра).
2-й ведучий. У дитячому садку обiдало 10 дітей. Няня принесла один
десяток яблук. Чи вистачить кожнiй дитинi по одному яблуку? (Так).
1-й ведучий. Гриць з бабусею пiшли в магазин. Бабуся купила 1 кг
цибулi, 2кг моркви i 3 кг капусти. Які овочi може нести Гриць, якщо
бабуся дозволяє йому пiднiмати не бiльше 4 кг? (Капусту i цибулю або
моркву i цибулю).
2-й ведучий. У дiвчинки було 4 копiйки. Якi монети могли бути в
дiвчинки? (1 к., 1 к., 1к., 1 к.; 1 к., 1 к., 2 к.; 2 к., 2 к.).
1-й ведучий. Ну що, Незнайку, побачив, що діти на всi запитання дали
правильнi вiдповідi, а все тому, що вони ходять в школу i вчать
математику.
Знайко. Ну що, друже, переконався, що треба вчити математику.
Незнайко. Тепер переконався. Обiцяю, що теж буду i вчити. Я буду
старатися.
2-й ведучий. Дiти, до нас знову хтось іде у гостi.
(З’являється Математика — дiвчина у розкiшній, гарнiй сукнi, а на головi
— корона).
Я — Математика, всiх наук цариця.
Я ваша вiрна помiчниця
Хоч суворою буваю,
Та усе на свiтi знаю.
Що помножить, як вiднять,
Подiлити як, додать.
У цьому всьому я лад знайду
І не дам потрапити в біду.
Нехай голос мiй далеко лине:
Вивчайте, вивчайте, вивчайте мене!
Я чула всю вашу розмову i вирішила до вас завітати. Приємно, що дiти
дуже добре мене знають, i навiть сьогоднi в цьому переконався Незнайко.
Я хочу вас усiх запросити до мене в гостi, i тому вручаю вам запрошення.
(Математика вручає старостам кожного класу листівки-запрошення, у яких
зазначено час проведення певного заходу).
Математика. Дiти, то ви прийдете до мене?
Я кажу усiм до побачення, тому що ще поспішаю не в одну школу завітати.
1-й ведучий. І ми прощаємося з вами. До нових зустрiчей!
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter