Підготувала методист з виховної роботи методичного кабінету відділу
освіти Смілянської райдержадміністрації В.А.Вдовіченко

Формування здоров’язберігаючих компетентностей учнів загальноосвітніх
закладів

Здоров’я це
стан повного фізичного, психічного й соціального благополуччя,

а не тільки відсутність
хвороб і фізичних вад.

ВООЗ

Здоров’я в наш час є показником цивілізованої держави і головним
чинником безпеки нації.

При цьому ми говоримо як про стан повного фізичного, психічного й
соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад.
Саме таке визначення здоров’ю дає Всесвітня організація охорони
здоров’ю. У Національній програмі «Діти України» правомірно виділено ще
й духовне здоров’я.

Сьогодні здоров’я – це вже не суто медична проблема. Сучасне
уявлення про здоров’я передбачає його широке розуміння. Спробуємо
визначити кожну складову здоров’я відповідно до Національної програми
«Діти України».

Фізичне здоров’я – фізична розвиненість відповідно до віку,
загальна фізична працездатність, відсутність хронічних захворювань,
рухова активність, загартованість, додержання раціонального режиму праці
і відпочинку, усвідомлення виконання вимог особистої гігієни, правильне
харчування.

Психічне здоров’я – відповідність розумової діяльності
календарному віку, розвиненість довільних психічних процесів і наявність
саморегуляції, адекватна самооцінка, наявність позитивних емоцій,
відсутність шкідливих звичок, надмірної виразності окремих рис та їхніх
поєднань.

Духовне здоров’я – пріоритетність загальнолюдських цінностей,
працелюбність, наявність позитивного ідеалу відповідно до національних і
духовних традицій, відчуття прекрасного в житті, природі й мистецтві.

Соціальне здоров’я – позитивно спрямована комунікативність,
доброзичливість у ставленні до дорослих, однолітків і молодших, усталені
особистісні стосунки з однолітками, здатність до актуалізації в
колективі (належний соціальний статус у колективі, відповідальність за
власні вчинки).

Українські педагоги визначають три групи життєвих навичок, що
сприяють здоровому способу життя: життєві навички, що сприяють фізичному
здоров’ю, соціальному здоров’ю, духовному та психічному здоров’ю
(таблиця 1).

Таблиця1. Життєві навички, що сприяють здоровому способу життя

Різновидність навичок Результати навчальної діяльності

Життєві навички, що сприяють фізичному здоров’ю Навички раціонального
харчування — дотримання режиму харчування;

— уміння складати харчовий раціон з урахуванням реальних можливостей,
потреб та користі;

— уміння визначати і зберігати високу якість харчових продуктів

Навички рухової активності — виконання ранкової зарядки;

— регулярні заняття фізичною культурою, руховими іграми, фізичною працею

Санітарно-гігієнічні навички — навички особистої гігієни;

— уміння виконувати гігієнічні процедури (доглядати за шкірою, зубами,
волоссям тощо)

Режим праці та відпочинку — уміння чергувати розумову та фізичну
активність;

— уміння знаходити час для регулярного харчування й повноцінного
відпочинку

Життєві навички, що сприяють соціальному здоров’ю Навички ефективного
спілкування — уміння слухати;

— уміння чітко висловлювати свої думки;

— уміння виражати свої почуття;

— уміння просити про послугу або допомогу;

— володіння невербальною засобами спілкування (жести, міміка, інтонація
тощо);

— уміння адекватно реагувати на критику

Навички співчуття — уміння розуміти почуття, потреби і проблеми інших
людей;

— уміння висловити це розуміння;

— уміння зважати на почуття інших людей;

— уміння допомагати та підтримувати

Навички розв’язування конфліктів — уміння розрізняти конфлікти поглядів
і конфлікти інтересів;

— уміння толерантно розв’язувати конфлікти поглядів;

— уміння розв’язувати конфлікти інтересів за допомогою конструктивних
переговорів

Навички поведінки в умовах тиску, погроз, дискримінації — уміння
уникати небезпечних ситуацій і діяти при загрозі насилля; обстоювати
свою позицію та відмовлятися від небажаних пропозицій, зокрема й
пов’язаних із залученням до куріння, вживання алкоголю, наркотичних
речовин;

— уміння розрізняти прояви дискримінації, зокрема щодо людей з
особливими потребами, ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД;

— навички впевненої поведінки, зокрема й застережливих дій щодо
ВІЛ/СНІДу

Навички спільної діяльності та співробітництва — уміння працювати в
«команді»;

— уміння адекватно оцінювати свої здібності, свій внесок у спільну
діяльність;

— уміння визнавати внесок інших у спільну роботу

Життєві навички, що сприяють духовному та психічному здоров’ю
Самоусвідом-лення та самооцінка — позитивне ставлення до себе, інших
людей, до життєвих перспектив;

— уміння реально оцінювати свої здібності та можливості;

— адекватна самооцінка;

— уміння адекватно сприймати оцінки інших людей

Навички самоконтролю — уміння правильно виражати свої почуття;

— уміння контролювати прояви гніву, долати тривогу;

— уміння переживати невдачі;

— уміння раціонально планувати час

Мотивація успіху та тренування волі — уміння зосереджуватися на
досягненні мети;

— розвиток наполегливості та працьовитості;

— установка на успіх і віра в себе

Аналіз проблем і прийняття рішень — уміння визначати суть проблеми та
причини її виникнення;

— здатність сформулювати декілька варіантів розв’язання проблеми;

— уміння передбачити наслідки кожного з варіантів для себе та інших
людей;

— уміння оцінювати реальність кожного з варіантів, враховуючи власні
можливості та життєві обставини;

— здатність вибирати оптимальні рішення

Визначення життєвих цілей та програм — уміння визначати життєві цілі,
керуючись своїми потребами, нахилами, здібностями;

— уміння визначати пріоритети й раціонально використовувати час;

— уміння планувати свою діяльність, враховуючи аналіз можливостей і
обставин

У минулому навчальному році Інститутом інноваційних технологій і
змісту освіти МОН було проведено моніторингове дослідження щодо
формування життєвих навичок ведення здорового способу життя.

Незважаючи на те, що формування життєвих навичок ведення здорового
способу життя є процесом довготривалим, учителі вважають, що ці навички
вже добре сформовані у 22 відсотків семикласників та частково – у 74
відсотків (діаграма 1).

Діаграма 1. Рівень сформованості життєвих навичок у семикласників за
оціночними судженнями опитаних учителів (у відсотках)

Разом з тим, дослідження допомогло виявити існуючі проблеми.
Поінформованість школярів про ризики поведінки не завжди є
результативною. На сьогодні в Україні найбільший в Європі показник
поширення ВІЛ-інфекції. Третина нових випадків інфікування припадає на
молодих людей у віці від 15 до 24 років, близько половини всіх
інфікованих є споживачами ін’єкційних наркотиків. Для того, щоб
знання, уміння та ставлення стали переконаннями, життєвими навичками,
необхідно їх систематично відпрацьовувати на практиці. Наприклад, 85
відсотків школярів добре обізнані з негативним впливом на організм
нікотину, алкоголю, наркотиків. Проте 2 відсотки семикласників курять
систематично, у межах країни – це понад 11 тис. дітей (діаграма 2).

Серед хлопців курців на 10 відсотків більше, ніж серед дівчат. У
сільській місцевості більше 64 відсотків школярів не починали курити, у
місті таких учнів — 57 відсотків.

Діаграма 2. Розподіл відповідей учнів на запитання: “Чи пробували Ви
курити?” (у відсотках до загальної кількості опитаних)

Пробували алкогольні напої 49 відсотків семикласників, регулярно їх
вживає 1 відсоток учнів. Пиво, яке не всі учні вважають алкогольним
напоєм, вживає майже половина опитаних учнів сьомого класу (діаграма 3).

Діаграма 3. Розподіл відповідей семикласників на запитання: “Чи вживали
Ви алкогольні напої?” (у відсотках)

6,5 відсотка семикласників, які брали участь у дослідженні, хоча б
раз спробували наркотичні речовини, приблизно 1 відсоток вживає їх
регулярно.

Окремою проблемою, що потребує вирішення, є проведення системної
інформаційно-профілактичної роботи серед батьків щодо стигматизації
людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом. Перебування ВІЛ-позитивних дітей у
школі є не вирішуваною проблемою для всіх учасників навчального процесу.
Аналіз відповідей батьків показує, що 60 відсотків з них категорично
проти навчання в школі ВІЛ-інфікованих дітей спільно із здоровими
дітьми. Семикласники в своїх відповідях є більш толерантними.

Потребує особливої уваги питання формування думки школярів про
вплив на здоров’я людини пасивного куріння. Загалом більшість дітей
схильні декларативно визнавати шкідливість куріння для оточуючих. Проте
навіть в групі навчених школярів залишається 38 відсотків тих, хто не
вважає пасивне куріння серйозним ризиком. Причому серед дівчат таких на
4 відсотки більше, ніж серед хлопців. Звісно, цьому сприяє толерантне
ставлення суспільства до курців, широке поширення цієї звички в
суспільстві і агресивно-маніпулятивна реклама сигарет, орієнтована на
введення сигарет у перелік привабливих і престижних атрибутів молодіжної
культури.

Результати дослідження щодо ставлення школярів до норм молодіжного
життя, стверджують, що мало не половина усіх опитаних вважають куріння
атрибутом молодіжної моди.

j

\

\

\

\

\

\

\

\

\

\

\

\

\

\

h

h

h

Шкідливість вживання алкогольних напоїв 1-2 рази на місяць підлітки
також здебільшого оцінюють як незначну. Не вважають епізодичну випивку
ризикованою 10 відсотків школярів в експериментальній і 19 відсотків – у
контрольній групах (“ризику взагалі немає”).

За результатами дослідження було з’ясовано, які інформаційні канали
молодь вважає найбільш цікавими й корисними для себе у контексті
пропагування здорового способу життя. Для їх визначення школярам було
запропоновано список із 13 інформаційних джерел: публікації в газетах,
журналах; телебачення, радіо, рекламні плакати на вулиці, в транспорті;
буклети, листівки, уроки основ здоров’я або ОБЖД, інші уроки (біологія,
людина і суспільство тощо), виховні години з класним керівником, заняття
за Програмою «рівний-рівному», позашкільний заклад (будинок школяра,
будинок творчості, спортивні школи та ін.), лекції, друзі, знайомі,
батьки.

Як показали результати, молодь експериментальної групи найбільшу
перевагу (за 10- бальною шкалою) віддала таким джерелам:

заняття за Програмою «рівний – рівному» — 8,7 балів;

уроки основ здоров’я або ОБЖД -7,6 балів;

інші уроки (біологія, людина і суспільство тощо) – 6,7б балів;

виховні години з класним керівником — 6,7б балів;

батьки — 6,6 балів;

телебачення — 6,1 балів;

друзі, знайомі — 5,6 балів.

Для контрольної ж групи цікавішими і кориснішими виявилися такі канали:

уроки основ здоров’я або ОБЖД — 7,8 балів;

інші уроки (біологія, людина і суспільство тощо) — 6,9 балів;

телебачення — 6,8 балів;

батьки — 5,9 балів.

Спільним для обох груп є те, що до перших позицій у рейтингу
респондентів потрапили навчальні предмети, адже такий спосіб здобуття
знань є звичним для всіх учнів.

В оцінці впливовості найближчого кола спілкування на молодь є висока
позиція такого інформаційного джерела, як “батьки”, адже підлітки звикли
довіряти своїм батькам або, принаймні, брати до уваги їхню точку зору, у
тому числі і на здоровий спосіб життя, тобто авторитет батьків серед
підлітків залишається досить високим.

Дещо нижче підлітками обох груп оцінюється такий інформаційний канал, як
“друзі, знайомі”. Найменший вплив, з точки зору опитаних, мають такі
інформаційні джерела, як “радіо” та “позашкільні заходи”.

З вище наведених досліджень можна зробити висновок, що серед
найгостріших соціальних проблем, що постають сьогодні перед
загальноосвітніми закладами – проблема збереження здоров’я
(фізичного, соціального, духовного, психічного) дітей і молоді.

З метою виконання цільової комплексної програми розвитку Національної
мережі шкіл сприяння здоров’ю дітей та молоді в 2003 році в
Смілянському районі створено мережу шкіл сприяння здоров’ю, до складу
якої входять 15 закладів освіти району.

Навчальні заклади району – школи сприяння здоров’ю у своїй
діяльності керуються Конституцією України, Законами України «Про
освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту» та
іншими відповідними законодавчими актами України, Конвенцією ООН про
права дитини, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки
України та Міністерства охорони здоров’я України. Діють на основі
Статуту та Положення, що затверджуються спільною конференцією вчителів,
учнів та батьків; самостійно здійснюють вибір форм, методів і засобів
валеологічного навчання та виховання в межах вище названих
нормативно-правових актів.

Обсяг і зміст оздоровчо-освітніх заходів визначаються шкільними
координаційними радами, що є керівними органами шкіл сприяння здоров’ю,
відповідно до педагогічних і санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням
кадрового складу педагогічного колективу та індивідуальних особливостей
учнів і стану їх здоров’я.

Режим роботи, час на активний відпочинок та харчування
встановлюється відповідно до санітарно-гігієнічних вимог, погоджується з
відділом освіти та районною санітарно-епідеміологічною службою,
затверджується директором загальноосвітнього закладу.

Метою діяльності шкіл сприяння здоров’ю є формування фізичного,
психічного, духовного здоров’я учнів та їх батьків.

Основні завдання:

формування валеологічного світогляду в дітей та дорослих і потреби в
самопізнанні, саморозвитку, самовдосконаленні;

формування дбайливого ставлення до власного здоров’я й безпечної
життєдіяльності;

вироблення навичок особистої гігієни та усунення шкідливих звичок;

удосконалення форм і методів валеологічної освіти і виховання.

Опорною школою здоров’я в районі є Великояблунівська
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Згідно плану роботи методичного
кабінету та школи на її базі проводяться семінари-практикуми,
конференції, тренінги для різних категорій педагогічних працівників.
Шкільна група підлітків-інструкторів проводить в закладах освіти району
тренінги за програмою «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному»
серед молоді України щодо здорового способу життя».

Освітньо-оздоровча діяльність у Великояблунівській школі здійснюється
викладання предметів інваріантної складової навчального плану та через
введення додаткових курсів за вибором та факультативів ( «Етика»,
«Валеологія», «Екологія», «Основи раціонального харчування», «Рівний –
рівному»). Діють спортивні секції (волейбол, футбол, легка атлетика),
працює туристсько-краєзнавчий гурток.

Навчальний день в школі розпочинається з фізкультурно-оздоровчої години.
На 20-ій хвилині кожного уроку вчителі проводять валеопаузу, яка
активізує ту чи іншу систему організму учня (тренування зору,
профілактика шийного остеохондрозу, вправи для хребта, для поліпшення
пам’яті, уваги, вправи для пальців, на розвиток дихання, психологічне
розвантаження).

Проводяться не медикаментозні заходи щодо зміцнення здоров’я:
дихальна гімнастика, оздоровчий біг, лікувальна фізкультура.
Діагностика, корекція фізичного здоров’я проводиться за програмою
«Школяр» (автор ШаповаловаВ.А.) та фіксується в щоденниках здоров’я .

Діє «Школа здорової дитини» консультативний пункт для батьків з
питань формування культури здоров’я в сім’ї. Проводяться
психолого-педагогічні практикуми з проблем гармонізації сімейних
відносин.

Велика увага приділяється харчуванню. Запроваджено вітамінні дні,
всі учні отримують дворазове гаряче харчування, щоденно в меню соки та
молоко.

Проводиться профілактика шкідливих звичок . З метою вивчення стану
поінформованості учнів про ці проблеми проводяться анкетування учнів ,
результати якого використовуються для організації індивідуальної та
колективної роботи з учнями. Шкільний психолог проводиться корекційну
роботу , релакційні заняття, психогімнастику, психологічні дидактичні
вправи,

ігри.

Діяльність школи сприяння здоров’ю дає позитивні результати.
Значно знизилась кількість найбільш частих в шкільному віці захворювань,
учні практично не хворіють на грип, інфекційні хвороби, спостерігається
позитивна залежність між станом здоров’я поведінкою і фізичним станом.

Досвід роботи Великояблунівської загальноосвітньої школи І-ІІІ
ступенів – школи сприяння здоров’ю поширюється в районі.

Результатом діяльності шкіл сприяння здоров’ю в районі є
зменшення кількості хворих дітей . За результатами медичних оглядів
учнів району в 2005 році навчалося в закладах району 2525 учнів, з них
хворих – 1557(61,66%), здорових – 968 учнів(38,34%) (діаграма 4).
Відповідно в 2008 році — 2497 учнів, хворих -1448 (58%) , здорових –
1049 (42%).

2525

Всього

З метою соціального захисту та зміцнення здоров’я здійснюється
відповідна робота щодо організації харчування дітей. Законом України
«Про дитяче харчування» передбачено, що держава гарантує дитині право на
охорону здоров’я та сприяє створенню безпечних умов для життя і
здорового розвитку, а також раціонального харчування.

Згідно зі статтею 5 Закону України “Про охорону дитинства”, учні
1-4 класів забезпечуються безкоштовним харчуванням. Охоплення учнів 1-4
класів гарячим харчуванням становить 100 відсотків від їх загальної
кількості. У відповідний період 2004/2005 навчального року
цей показник складав 69,7 відсотка.

Районним Центром психолого-педагогічної діагностики та реабілітації
дітей та підлітків проведено діагностику учнів 6-10 класів щодо вживання
тютюну, алкоголю, наркотиків. Результати діагностики підтвердили
динаміку зменшення кількості дітей що мають шкідливі звички.

В кожній школі сприяння здоров’ю створено умови для здоров’я та безпеки
дітей і вчителів , дотримуються гігієнічні норми утримання шкільних
будинків та пришкільних територій.

Отже, можна зробити висновок, що оздоровча робота з дітьми буде високо
результативною за умови постійного взаємозв’язку дітей, батьків,
представників медичного й педагогічного персоналу навчально-виховного
закладу – школи сприяння здоров’ю.

Літературні джерела:

Т.Є.Федорченко. Рання профілактика негативних проявів у поведінці дітей.
Київ.2003.

Т.Є.Федорченко. Кроки до здоров’я (профілактика вживання неповнолітніми
наркотичних речовин).Київ.2003.

Інформаційно-аналітичні матеріали до підсумкової колегії Міністерства
освіти і науки України 26серпня 2009 року. Mon.gov.ua

22

74

1

4

0

10

20

30

40

50

60

70

80

Сформовані добре.

Сформовані частково

Не сформовані

Важко сказати.

Похожие записи