.

Василенко І. В., Павленко Л. І.Христич І. М., Нікітченко С. І., \’Теоретичний аспект дослідження параметрів креативності\’.

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
126 1356
Скачать документ

Василенко І. В., Павленко Л. І.Христич І. М.,
Нікітченко С. І., вихователі НВК №1 м. Умань

Теоретичний аспект дослідження параметрів креативності

  Психологічним вивченням дитячої творчості і розробкою
психолого-педагогічних питань навчання і виховання дітей з високим
творчим потенціалом до недавнього часу в нашій країні займилися зовсім
мало. Вважалося, що не треба виділяти особливо здібних дітей, що всі
рівні, що в кожної дитини можна “сформувати” будь-які потрібні якості.
Лише з демократизацією нашого суспільства проблема вивчення творчості,
творчих здібностей та механізмів розвитку творчого потенціалу
особистості стала актуальною і викликає значний інтерес науковців. Не
підлягають сумніву реальність і важливість даної проблеми. Раніше
здібності до творчого мислення пов’язувалися, а нерідко й визначалися
рівнем розумових здібностей. Виявилося, що ці два показника далеко не
завжди пов’язані між собою. Детальне вивчення проблеми дозволило змінити
первинні уявлення про високий рівень коефіцієнта інтелекту як про єдиний
критерій видатних досягнень особистості і продемонструвало в цьому плані
важливу роль творчого потенціалу. Сучасна психологія розробляє два
напрямки у вивченні факторів творчих досягнень:

1)      аналіз життєвого досвіду і індивідуальних здібностей творчої
особистості (особистісні фактори);

2)      аналіз творчого мислення і його продуктів (параметри
креативності).

Якщо поняття творчості розуміється як процес, який має певну специфіку і
призводить до створення нового, то креативність – це потенціал,
внутрішній ресурс людини, і, якщо особистість розглядати як носія
творчості, то креативність виявляється її невід’ємним атрибутом.

Креативність, як здатність породжувати незвичні ідеї і швидко вирішувати
проблемні ситуації, відхилятися від традиційних схем мислення
проявляється як швидкість, гнучкість, точність, оригінальність мислення,
багата уява, почуття гумору. Виділяють ряд ознак прояву творчих
здібностей: оригінальність ідей і продуктів, гнучкість словесного і
образного мислення, здатність знаходити ідеї в складних і обмежених
ситуаціях.Ці ознаки також характеризують і дитячу творчість, яка хоча й
не дає об’єктивно значущих продуктів, але за своєю психологічною
сутністю і суб’єктивним переживанням не відрізняється від “дорослої”.

Оригінальність – здатність до нового, незвичайного і нестандартного
вирішення проблем. Базова програма розвитку дитини «Я у Світі» створює
необхідні умови для розвитку творчих здібностей дитини.

Здатність знаходити ідеї в нових і складних ситуаціях, пропонувати нові
способи використання предметів особливо властива дітям. Практично, це –
нестандартне бачення предмета, використання його функцій у новій
ситуації. Нова ідея, винахід, творіння можливі лише за умови ґрунтовної
обізнаності у тій галузі, яка стала предметом творчості.

Образна гнучкість як здатність змінити форму об’єкта так, щоб побачити
нові його можливості, дуже яскраво виявляється в дитячій творчості. Адже
дитяче мислення переважно образне, дитина ще чуттєво сприймає
навколишній світ. Вона на кожному кроці перевтілює об’єкти в нові
образи, помічає в предметах те, чого не бачать дорослі.

Дитина з визначними творчими здібностями, як правило, володіє широким
спектром інтересів і захоплень, мрійністю, чутливістю, вразливістю,
багатим внутрішнім світом, емоційністю, високим рівнем естетичного
сприйняття. Вона також характеризується несхильністю до конформізму,
цілеспрямованістю, нерідко впертістю і безпосередністю.

На сьогоднішній день вивчення і вимірювання креативних здібностей в
психологічній науці відбувається за такими основними напрямками, як:

–  особистісний (вплив особистісних рис на розвиток креативності);

–  пізнавальний (вплив інтелектуальних і пізнавальних особливостей на
розвиток креативних здібностей).

Творча обдарованість визначається тими теоретичними конструктами, на
яких базується саме розуміння творчості. У цій галузі виділяються чотири
основні напрямки: креативність як продукт, як процес, як здібність і як
особистісна риса в цілому. Для кожного з цих напрямків є характерним
своє розуміння творчої обдарованості і свої методи діагностики.

Систематизація основних підходів до вивчення даної проблеми дозволила
розвести такі основні поняття як “творчість” і “креативність”:

– творчість розглядається як характеристика діяльності суб’єкта, що
відповідає вимогам екстраординарності як її результату (продукту), так і
способів здійснення;

– креативність являє собою якість (стан) обдарованої особистості, яка є
детермінантою творчого ставлення людини до світу і реалізується в
особливому типі поведінки [9].

При вивченні особливостей розвитку дітей з визначними творчими
здібностями, а також стосовно вивчення їх індивідуальних розрізнень
взагалі перевага надається, як правило, творчим завданням, спрямованим
на формування нестандартного бачення стандартної ситуації і пошук
оригінального, неповторюваного рішення, а також тестовим методикам, які
вважаються найбільш сучасними, науковими, статистично надійними
способами діагностики.

Перші тести креативності з’явилися в 50-х роках XX століття. Їх розвиток
поступово визначав один з провідних напрямків психодіагностики,
пов’язаний з вивченням механізмів розвитку творчих здібностей. Найбільш
сильним стимулом розвитку даного напрямку є результати багаточисельних
досліджень, які вказують на невідповідність між успішністю виконання
традиційних тестів інтелекту і творчими здібностями. Здатність висувати
нові ідеї, знаходити нетрадиційні способи вирішення проблемних задач
була відокремлена від інших здібностей і названа креативністю.

Засновники психометричного підходу щодо дослідження креативності
Дж.Гілфорд і Е.П.Торренс у розробці теорій і тестів розумових і творчих
здібностей виділяли два типи мислення: конвергентне й дивергентне. Слід
зазначити, що сучасна педагогіка передусім орієнтована саме на
конвергентне мислення, при якому дітям пропонується пригадати певну
фактичну інформацію. Більшість психодіагностичних тестів креативності
орієнтована на виявлення здібностей до дивергентного мислення.
Дивергентні здібності (або креативність) – це здатність породжувати
безліч різноманітних оригінальних ідей у нерегламентованих умовах
діяльності. При дивергентному мисленні дошкільник надає багато різних
відповідей на питання, при чому правильність відповіді є дещо
суб’єктивне. Серед тестів Гілфорда найбільш популярними є «Тест на
легкість слововживання», «Тест на використання предмета», «Тест
складання зображень з певного набору фігур». Поширення набули також
вербальні та фігурні тести Торренса, які на відміну від тестів Гілфорда
розраховані на більш широкий віковий спектр: від дітей дошкільного віку
до дорослих.

Існує інша концепція креативності, розроблена С.Мєдніком, у
відповідності з якою творчий процес включає як конвергентні, так й
дивергентні складові. На її основі був розроблений діагностичний тест і
виділені параметри креативності:

– продуктивність (визначається кількістю відповідей);

– оригінальність (визначається частотою використання відповіді у
виборці);

– унікальність (дорівнює відношенню кількості унікальних відповідей до
загального числа відповідей);

2селективність (вибірковість) (визначається порівнянням вибору
досліджуваного з вибором експертів).

Критерії креативності визначаються комплексом певних властивостей
інтелектуальної діяльності: оригінальність (статистична рідкість);
усвідомленість (наприклад, рідкий спосіб використання певної речі);
трансформація (ступінь перетворення вихідного матеріалу на основі
подолання конвенційних обмежень); об’єднання (утворення єдності і
зв’язності елементів досвіду, що дозволяє виразити нову ідею в
концентрованій формі) (П.Джексон і С.Мессік).Виходячи з цього, типовими
для діагностування креативних здібностей дітей виявляються завдання по
типу:

?      назвати усі можливі способи використання знайомого предмета;

?      назвати усі предмети, які можуть належати до певного класу;

?      продовжити висловлювання або закінчити зображення на основі
простої графічної форми та ін.

При оцінці креативності в таких завданнях враховують кількість
сформульованих дитиною ідей і ступінь їх рідкості у порівнянні з
відповідями інших досліджуваних. Однак, як зауважує Холодна М.А.,
традиційні показники дивергентних здібностей (креативності), як правило,
досить слабо прогнозують реальні творчі досягнення особистості в його
повсякденній або професійній діяльності. У психологічній літературі
висвітлені два погляди на процес визначення творчості. Один з них
базується на системі єдиної оцінки, тобто оцінки діагностичних даних за
конкретною методикою. Другий – заснований на комплексній оцінці, яка
включає значну кількість оціночних процедур (тестування, опитування
батьків й вчителів…). Однак, навіть кваліфіковане використання найкращих
тестів не гарантує відсутність “помилок” при виявленні творчих
здібностей. Перш за все пов’язано це з тим, що жоден з існуючих тестів
не охоплює всіх видів творчості (технічної, художньої, вербальної,
музичної, математичної та ін.). Тому не можна перебільшувати можливості
тестів і недооцінювати роль неекспериментального вивчення особливостей
розвитку творчих здібностей особистості.Внаслідок визнання недостатності
традиційних тестів креативності відбулось підвищення інтересу до менш
формалізованих методів діагностики. Значний інтерес для вивчення
творчості представляє так званий біографічний метод. В психології
вивчення біографій вчених стало одним з способів виявлення тих
особистісних і інтелектуальних якостей, які сприяють творчій діяльності.
За останній час вивчення життєвого шляху почали розглядати як досить
ефективний підхід до з’ясування і виявлення творчих можливостей дитини в
даний період, а також як прогноз на майбутнє. В психології розвитку
зростає інтерес до загальновікового підходу, який охоплює весь життєвий
цикл. Такі дослідження кожний раз підтверджують: процеси розвитку
характеризуються не лише підйомами, але й спадами.Розробка біографічного
методу пов’язана з використанням таких способів отримання інформації, як
опитувальники, звернені до самого досліджуваного, бесіди та інтерв’ю з
ним, а також опитувальники для осіб, які супроводжують його в той чи
інший віковий період або при виконанні тієї чи іншої діяльності. Значна
увага приділяється вивченню продуктів діяльності, щоденників, листів та
ін. Коли мова йде про дітей, біографічний метод передбачає
спостереження, бесіди з батьками, вихователями, ознайомлення з
малюнками. Таке комплексне неформалізоване вивчення, як правило, повинно
завершитися психологічною характеристикою, яка включає аналіз і
заключення з приводу того, що вдалося побачити і про що дізнатися. Але
не завжди відокремлене використання біографічного методу зможе
забезпечити повне надання необхідної інформації для індивідуального
прогнозу.

Щоб зробити висновок стосовно наявності чи відсутності екстраординарних
творчих можливостей дитини, необхідно виявити те сполучення
психологічних властивостей, яке притаманне саме їй, тобто потрібна
цілісна характеристика, яка може бути отримана шляхом цілеспрямованого
спостереження. Перевага спостереження в тому, що воно може відбуватися в
природних умовах і надавати величезну кількість додаткової інформації.
Ефективним методом вивчення творчих здібностей учнів в умовах сучасної
школи є природний експеримент, який потребує створення необхідних
досліднику умов для спостереження процесу творчої діяльності і фіксації
її проміжних та остаточних результатів. З цією ж метою нерідко
використовують й включене спостереження, що надає можливість досліднику
отримати інформацію саме про переживання дитиною ситуації
невизначеності, яка не завжди доступна зовнішньому спостерігачу.Творчі
здібності дитини важливо спостерігати і вивчати у розвитку. Для їх
оцінки необхідно досить тривале спостереження змін, які виникають при
переході від одного вікового періоду до іншого, систематичне
спостереження за досліджуваним впродовж декількох років (лонгітюдне
дослідження). Вивчення може продовжуватися безперервно (кожного дня), а
може бути з перервами (“зрізи”). Вивчення психологічних механізмів
творчості, пошук талановитих дітей, створення найсприятливіших умов для
їх розвитку становить одну з актуальних проблем для нашої країни.
Розробку даної проблеми активно проводить лабораторія психології
обдарованості Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Основні
напрямки науково-дослідницької роботи лабораторії на сучасному етапі
охоплюють ряд завдань теоретико-прикладного характеру, а саме:

–          з’ясування психологічних механізмів творчості, факторів
креативності особистості;

–          визначення підходів до ідентифікації проявів творчості у
дітей

–          розробку засобів розвитку креативного потенціалу особистості;

–          розробку психодіагностичних методів виявлення рівнів і типів
творчості у дітей;

–          розробку програми соціально-психологічної підтримки дітей, з
високим потенціалом креативності.

Література

1.         Бабаева Ю.Д. «Психологический тренинг для выявления
одаренности». М.: Молодая гвардия, 1997.

2.         Булка Н.І. «Діагностика вербального творчого мислення».
«Обдарована дитина», № 8, К., 2001.

3.         Дружинин В.Н. «Психология общих способностей». СПб.: Питер
Ком, 1999.

4.         Кульчицька О.І. «Творча обдарованість. Специфіка дитячої
обдарованості». «Обдарована дитина», № 1, К., 2001.

5.         Моляко В.О. “Актуальні соціально-психологічні аспекти
проблеми обдарованості”. “Обдарована дитина”, № 1, № 2., К, 1998.

6.         Пономарев Я.А. «Психология творчества». Тенденции развития
психологической науки. М.: Наука, 1988.

7.         Семенова Р.О. «Теоретико-концептуальні підходи до розробки
проблеми обдарованості та креативності». Обдарована особистість: пошук,
розвиток, допомога. Матеріали доповідей та повідомлень на Міжнародній
науково-практичній конференції. К., 1998.

8.         Соло Р. «Когнитивная психология».  СПб.: Питер, 2002.

9.         Холодная М.А. «Психология интеллекта». Парадоксы
исследования. СПб.: Питер, 2002.

10.     Чорна Л.Г. «Психологічне  забезпечення розвитку творчих
здібностей учнів». «Обдарована дитина», № 2, К., 2001.

PAGE \* MERGEFORMAT 8

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020