Реферат на тему:
Вага економіко-математичних дисциплін у підготовці майбутніх фахівців
економічного профілю
Сучасний період соціально-економічного розвитку України потребує від
учених-економістів досконалого знання й практичного використання
закономірностей трансформаційних процесів переходу до ринкової системи.
Особливо потрібним є оновлення методологічних засад економічної науки,
бо голий емпіризм не дає і не дасть тих наслідків, яких очікує наше
суспільство.
У всі періоди історії людської цивілізації складність завдань
накопичення та обробки необхідної інформації, математичного моделювання
та прийняття оптимальних рішень у всіх галузях суспільного виробництва
зростала швидше, ніж усі інші виробничі показники, зокрема кількість
людей, зайнятих розв’язанням таких завдань. Ця закономірність
спричиняється постійним зростанням економічних взаємозв’язків між
господарськими ланками, науково-технічною складовою, прогресом самого
виробництва і, як наслідок, — постійним зростанням кількості та
складності інформації, у результаті обробки та осмислення котрої
приймаються адекватні рішення. Вирішенням цих проблем і покликана,
власне, займатися економічна кібернетика з використанням математичного
моделювання.
Тому використання кібернетики в економіці служить як пізнавальним цілям,
так і господарській практиці. Пізнавальна ціль досягається тим, що
економічна кібернетика дає змогу по-новому розглядати способи зв’язків
між елементами, способи функціонування економічних систем, причому як
суспільно-економічних формацій у цілому, так і окремих їхніх складових,
наприклад «механізму» ринку, переходу до ринку, грошового обігу,
маркетингу, обміну товарів через зовнішню торгівлю тощо. А цими
проблемами економічна наука займається з початку свого виникнення. Однак
тоді не існувало спеціальної науки, котра б за допомогою відповідного
інструментарію надала б дослідженню цих проблем необхідної кількісної
обґрунтованості і створила б можливості для їхньої належної формалізації
та розв’язання. Ці питання покликана вирішувати економічна кібернетика
та її окремі складові.
Отже, використання принципів та інструментарію економічної кібернетики
для розв’язання проблеми аналізу керівництва господарськими процесами в
Україні (на всіх рівнях ієрархії управління) є об’єктивною необхідністю.
Моделювання – основний специфічний метод науки, що застосовується для
аналізу та синтезу систем управління. Це особливий пізнавальний спосіб,
коли суб’єкт дослідження замість безпосереднього досліджуваного об’єкта
пізнання обирає чи створює подібний до нього допоміжний об’єкт — образ
чи модель, досліджує його, а отримані нові знання переносить на
об’єкт-оригінал. Завдяки активній ролі суб’єкта сам процес моделювання
має творчий, активний характер.
Для аналізу й синтезу систем управління в економіці використовуються
різноманітні економіко-математичні методи та моделі. Важливими є умова
та особливості їх застосування залежно від мети дослідження, прийнятої
системи гіпотез тощо.
У наш час математичне моделювання вступає в третій, принципово важливий
етап свого розвитку, «вбудовуючись» у структуру так званого
інформаційного суспільства.
Без володіння інформаційними «ресурсами» не можна й думати про
розв’язання дедалі різноманітніших проблем, що постають перед світовою
спільнотою. Однак інформація як така здебільшого мало що дає для аналізу
й прогнозу, для прийняття рішень і контролю за їх виконанням. Необхідні
надійні способи переопрацювання інформаційної «сировини» в готовий
«продукт», тобто в точне знання. Історія математичного моделювання
економіки переконує: вона може й повинна бути інтелектуальним ядром
інформаційних технологій, усього процесу інформатизації суспільства.
Економічні системи з ризиком, з невизначеністю різної природи, що
вивчаються сучасною наукою, з великими труднощами піддаються дослідженню
звичайними (вербальними) теоретичними методами. Прямий експеримент над
ними неможливий. Ціна помилок і прорахунків велика, тому математичне
моделювання є неминучою складовою науково-технічного прогресу.
Як методологія та інструментарій математичне моделювання не підміняє
собою ні математику, ні економічну теорію, ні фінанси, ні жодну з
економічних дисциплін і не конкурує з ними. Навпаки, важко переоцінити
його синтезуючу роль. Створення й застосування тріади
«модель—алгоритм—програма» неможливе без опори на різноманітні методи і
підходи якісного (вербального) аналізу нелінійних економічних моделей,
сучасних мов програмування. Воно дає нові додаткові імпульси й стимули
для розвитку економічної науки та її практичного використання.
Одним з визначаючих напрямків в економічній кібернетиці є розробка нових
інформаційних технологій та теорії управління проектами побудови
інтегрованих систем обробки даних у виробничо-економічних системах, яке
стало ефективно реалізовуватися тільки у зв’язку зі створенням сучасних
технічних засобів обробки даних, особливо систем з розподілом часу.
Методи аналізу, що використовуються в економічній кібернетиці,
допомагають знаходити оптимальні режими управління та будувати
раціональні системи обробки економічних даних, що основані на
використанні комп’ютерних технологій. Ці напрямки надзвичайно актуальні
для нинішньої висококомп’ютеризованої економіки і економічної освіти.
Необхідність створення таких систем обумовлюється не тільки їх
ефективністю в плані вдосконалення економічних систем, зростання
продуктивності управлінської праці, але і в плані ефективного
використання технічних засобів обробки даних, в організації
інформаційних процесів в цілому, соціальними вимогами. Управління
зростанням виробництва, поглибленням спеціалізації, розширенням
кооперування виробництва, оновленням продукції, ефективним використанням
ресурсів неможливі без впровадження сучасних інформаційних технологій та
комп’ютерної техніки, кількість якої на промислових підприємствах
України налічує вже сотні тисяч, а використовується вона в кращому
випадку для рішень облікових задач. В рамках економічної кібернетики
розробляються загальні питання структури, побудови та функціонування
автоматизованих систем обробки даних у виробничо-економічних системах.
Таким чином, інформація у виробничо-економічних системах стає предметом
глибокого вивчення.
Управлінський аспект та особливості використання математичних методів в
управлінні економікою отримали широкий розвиток У роботах таких
математиків та економістів як Л. В. Канторович, В. С. Немчинов, В. В.
Новожилов, Н. П. Федоренко, А. Г. Аганбегян, М. Глушков та інші.
Предметна галузь економічної кібернетики – це складний економічний
організм, система в галузевому та функціональному розрізах, відмінність
котрої полягає в неможливості експериментувати на натуральних об’єктах
і, отже, оперує лише моделями.
В основі кібернетики лежить ймовірнісно-статистичне світовідчуття на
основі неформальної логіки, розмитих множин, де поєднуються вчення про
зв’язки та керування, форми і структури, моделювання процесів
пізнавальної адаптації.
Поєднання усіх трьох складових – загальноекономічної, інформаційної та
математичної – і забезпечує належний рівень кваліфікації фахівця з
економічної кібернетики та й взагалі економіста для вирішення сучасних
проблем.
Розуміння економіки новими фахівцями через призму точних методів дає
підставу вважати, що такі спеціалісти потрібні економіці України, котра
розвивається, і відповідають рівню сучасних вимог.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
