Реферат на тему:

Уява. Можливості розвитку на уроці

Уява, за твердженням А.Г.Рузьської, становить «процес перероблення і
комбінування уявлень, що віддзеркалюють реальну дійсність, й утворення
на цій основі нових образів, які не мали раніше місця в безпосередньому
сприйнятті».

Завдяки уяві людина передбачає свої дії та їх результати. У цьому
виявляється її зворотний вплив на дійсність: результатом діяльності є
продукт, який уже на початку цього процесу був готовий в уяві людини, у
формі образу, системи думок чи концепцій. А процеси уяви треба
розглядати як репетицію майбутнього.

Уява — інструмент руйнування стереотипів, який відкриває шлях до
відкриття, винаходу, створення художнього образу.

Враховуючи ступінь осмислення нових образів, розрізняють:

• мимовільну уяву (наприклад, під час хвороби);

• довільну, підпорядковану свідомо поставленій меті.

Виділяють також захисну уяву, завдяки якій учень на уроці здатний
абстрагуватися від навчання, таким чином зберігаючи свою мізерну енергію
від спалювання негативними почуттями (цей психічний феномен відомий усім
учителям: учень сидить у класі, але його немає, бо думки поза уроком).

Відповідно до характеру діяльності уява буває репродуктивною і творчою.
Репродуктивна допомагає відтворити відоме, творча передбачає створення
оригінальних образів предметів, думок, почуттів у взаєминах тощо.

Особливим видом уяви є мрія як витвір образів бажаного майбутнього. Мрія
випереджає реальний хід подій, вона, як правило, не відразу
реалізується. Практична реалізація мрій передбачає певні дії та
діяльність.

Уява та її процеси тісно пов’язані зі сприйняттям, емоціями, пам’яттю,
мисленням, мовою. КД.Ушинський зауважував: «Добре розвинена уява є
приналежністю великого розуму».

Уява — це здібність фантазувати, будувати гіпотези. Вона дає можливість
бачити сутність предметів, їх природну логіку. Уява комбінує образи
того, чого не існує, керуючись пам’яттю та почуттями.

У роботі уяви бере участь і мислення. Якщо у процесі уявлення людина ще
й оцінює предмети та явища, тоді в роботу вступає мислення, яке здійснює
такі процеси:

• перетворення невідомого на відоме;

• попередження або подолання аморального;

• перетворення дисгармонійного на досконалу форму.

Мислення іноді, стикаючись із невідомим, аморальним, руйнівним у житті
чи діяльності, буває безсилим у розв’язанні нелегких завдань. На
допомогу приходить уява. Вона створює образ невідомого як образ
відомого. Механізм уяви синтезує почуття в думку, внаслідок чого
утворюється образ чи судження про невідоме.

Тому уява має практичне, а не споглядальне значення. Вона — інструмент
практичного застосування цілей, перетворення предметів, продукт синтезу
багатьох образів в один. Образи, створені спільною роботою уяви та
почуттів, здатні прокладати шляхи із сучасного в майбутнє, будувати те,
чого ще ніколи не існувало в певному місці й часі, але можливість його
існування передбачалась.

Здорова уява, не затьмарена плівкою фантазії, поза діяльністю людини
просто не існує. Вона завжди, працює: з її допомогою людина прокладає
шлях до бажаного.

Тому уява закладає підґрунтя здатності робити відкриття, знаходити нові
шляхи розвитку техніки та технологій, способи розв’язання задач і
проблем.

Серед молодших школярів є діти, які випереджають своїх ровесників у
розвитку почуттів, підсилених уявою. Такі діти:

• відчувають межу між невідомим і відомим;

• здогадуються, що десь там, за «межею», є щось загадкове, дивовижне;

• уявляють картину майбутнього, прагнуть визначити, оволодіти ним;

• намагаються зробити щось дивне для людей, користуючись почуттям
гармонії;

• стверджують діями свою значущість, самоцінність.

Уява може не тільки забезпечити процес учіння, але й розвиватися при
відповідній організації навчальної діяльності. Прийоми тренування уяви,
а разом з нею — мислення, уваги, пам’яті й інших пов’язаних з уявою
психічних функцій, ґрунтуються на використанні задач «відкритого типу»,
тобто таких, що мають не одну відповідь.

Пропонуємо ігрові завдання, які дають змогу тренувати в дітей уяву
безпосередньо на уроці.

КОНСТРУЮВАННЯ

Зазвичай діти дошкільного та молодшого шкільного віку люблять
конструювати. З різнокольорових геометричних фігур вони будують силуети
тварин, рослин, людей, різні предмети, геометричні фігури більшого
розміру. Але конструювати можна і з інших предметів. Наприклад, із
паличок однакової довжини. Першокласникам буде цікаво спробувати
побудувати геометричні фігури з набору із 20 паличок.

Розв’язання цих завдань допомагає дітям наочно уявити зміст такого
поняття в математиці, як периметр (уявляють периметр як кількість
паличок, з яких складаються сторони многокутника). Виконання таких
завдань дає змогу поглибити й закріпити знання дітей і сприяє подальшому
легкому засвоєнню матеріалу з математики.

Діти навчаються співвідносити периметр із типом многокутника. Вони
відповідають про можливість або неможливість побудови многокутників
заданого типу із заданим периметром. Діти приходять до висновків шляхом
експериментів.

Завдання.

Побудуйте трикутник із трьох паличок. Поміркуйте, чи можливо побудувати
трикутник із меншої кількості паличок? Обґрунтуйте свою відповідь.

Діти досить легко будують трикутник із трьох паличок. Найважливіше в
цьому завданні — знайти відповідь на запитання про можливість побудови
трикутника з меншої кількості паличок і обґрунтувати відповідь.

З якої ж кількості паличок пропонується побудувати трикутник? Яка
кількість менша, ніж три? Дві палички або одна паличка. Спробуємо
побудувати трикутник із двох, а потім — із однієї палички.

Побудувати трикутник із такої кількості паличок не виходить. Чому?
Спробуємо обґрунтувати свою відповідь.

Кожний трикутник має три кути й три сторони. Уважно подивіться на
трикутник, який ми побудували із трьох паличок.

З паличок побудовані три сторони трикутника: кожна паличка утворює одну
сторону. З паличок також побудовані куги трикутника: кожний кут
трикутника складається з двох паличок. (Діти показують кожний елемент
трикутника та палички, які його утворюють.) Вони помічають, що кожна
паличка допомагає утворити два кути трикутника — кожна паличка є
спільною для двох кутів трикутника.

Ще раз спробуємо побудувати трикутник із двох паличок. Нам не вистачило
паличок для побудови трикутника. Ми змогли побудувати тільки дві сторони
трикутника. Ми побудували фігуру, яка складається лише з двох сторін і
одного кута. Отож, трикутник не можна побудувати із двох паличок. Таким
чином, трикутник можна побудувати щонайменше з трьох паличок.

Після такого пояснення розв’язання завдання діти вже досить легко
підраховують найменшу кількість паличок, необхідну для побудови інших
геометричних фігур: квадрата, п’ятикутника, шестикутника тощо.

СКЛАДАННЯ СЛІВ ІЗ БУКВ

Мета: тренувати уяву, розвивати словниковий запас.

Обладнання: набір букв українського алфавіту.

¦ ?

5?8?8eeeeeeeee*eeeeeeEeeeEeE

MrN?Nee*eeeeeee*eEeeeeee*eee

скласти й записати якомога більше слів із певних букв.

Наприклад:

А Л Й І А Р К А Р О К Л

Кількість складених дитиною слів може бути показником її розвитку, рівня
уяви і словникового запасу.

Наприклад: Іра, Лара, Ока, кар, рій, рак, лак, раллі, рай, рок, Кіра,
Карл, Клара, Алла, кілок, рік тощо.

СКЛАДАННЯ ОБ’ЄКТІВ З ГЕОМЕТРИЧНИХ ФІГУР

Діти малюють об’єкти, користуючись набором фігур:

Об’єкти для малювання: обличчя, клоун, будиночок, кішка, дощ, радість
тощо. Кожну з фігур можна використовувати багаторазово, змінюючи її
розмір, але не можна добавляти інші фігури чи лінії.

Оцінка результатів за критеріями:

• чи всі об’єкти зображені;

• реальність зображеного (ступінь схожості на заданий об’єкт);

• унікальність зображення;

• використання в зображенні всіх запланованих фігур.

ТРИ СЛОВА

Мета: оцінити репродуктивну і творчу уяву, збагачувати словниковий
запас, розвивати логічне мислення.

Пропонуємо дітям три слова й просимо якнайскоріше написати найбільшу
кількість осмислених фраз, так, щоб до них входили всі три слова, а
разом складали зв’язну розповідь.

Слова для роботи:

осел хліб хлопчик

сім’я м’ята солов’ї

торт озеро ліжко

дзеркало розбійник цуценя

Чим більше фраз запропонує дитина, тим краще розвинена в неї уява.

Оцінювання.

Високий рівень: дотепність, оригінальність фрази.

Середній рівень: правильне логічне звучання слів, але не в кожній фразі
використовуються всі три слова.

Достатній рівень: банальність фрази.

КОЛА НА ВОДІ

(Автор ідеї гри — Дж. Родарі.)

Мета: розвивати творчу уяву й лінгвістичні здібності дитини, її
словниковий запас.

Коли у воду кинеш камінь, від нього по воді розходяться кола — чим далі
кинеш, тим більше їх буде й тим більшого вони будуть діаметру. Так і
слово, запавши в голову, може викликати багато асоціацій, різні
порівняння, спогади, уявлення, образи.

Запропонуємо учням слово, г-приклад, «мак». Які асоціації bohv.
викликає? В які сполучення вступає? (Наприклад, воно зв’язується зі
словами на букву «м»: мама, місяць, машина.)

• Підібрати за 1 хвилину якнайбільше слів на початкову букву.

• Підібрати за 1 хвилину якомога більше слів, що починаються, на склад
«ма».

• За 1 хвилину — найбільше рим до слова «мак»:
мак-рак-сак-бак-знак-смак.

• Написати у стовпчик букви та придумати швидко слова на кожну букву:

М — морозиво; А — акваріум; К — крокодил.

• Написати у стовпчик слова і скласти швидко речення:

М — мама; майорять;

А — Андрія; айстри;

К — купує; кругом.

Чим більше смішних речень, тим краще. Можна скласти оповідання з
придуманих слів чи речень.

ФАНТАСТИЧНІ ГІПОТЕЗИ

Мета: розвивати творчу уяву й абстрактне мислення.

Техніка «Фантастичні гіпотези» дуже проста. Вона виражена у формі
запитання: «Що було б, якби?» Виготовляємо 40 однакових карток, на яких
пишемо 20 іменників і 20 дієслів. Для постановки запитання беремо
будь-які дві картки: одну з іменником, другу — з дієсловом. їх
сполучення і дає гіпотезу, на основі якої можна працювати. Наприклад,
витягли картки зі словами:

Формується гіпотеза: «Що було б, якби м’яч став живою істотою?» Далі
можна будувати розповідь, розвиваючи цей сюжет. Але можна витягати по
черзі інші картки й допомагати сюжету, вводячи нові гіпотези та
персонажі.

Першим випробував цю техніку Дж.Родарі. Він стверджував, що
запропоновані дітьми гіпотези та їх розвиток лежать в основі сюжету
цілої низки його оповідань і казок. Використовуючи цю форму роботи,
дитина формує чіткий зв’язок своєї думки з дійсністю. Можна провести
конкурс на кращу гіпотезу й краще оповідання.

ВІДНОВЛЕННЯ ОБРАЗІВ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ

Мета: розвивати уяву, спостережливість, оперативну пам’ять, образне
мислення.

Читаємо один раз уривок тексту. Потім даємо завдання: уявити й
намалювати ті предмети, про які йдеться. Обов’язково треба передати їх
колір, розмір, форму, розташування. Після виконання завдання дитина може
уважно перечитати текст і зробити другий малюнок.

Цю роботу слід повторити через два тижні, текст потрібно взяти інший.

МАЛЮНОК КІЛЬКОМА РУКАМИ

Групова гра

Мета: розвивати вміння пов’язувати уяву та емоції.

Всім учасникам пропонуємо уявити який-небудь образ. Потім один учасник
на аркуші (чи на дошці) малює окремий елемент задуманого образу. Другий
учасник, обов’язково враховуючи цей елемент, продовжує зображення,
малюючи елемент зі свого образу. Так роблять й інші учасники. Кінцевий
результат найчастіше буває дещо абстрактним, оскільки жодна з форм
замислу не завершена. Але, як правило, результат мало цікавить дітей.
Задоволення приносить процес виконання завдання, а також неочікуваність
і відкриття нового змісту на кожному етапі роботи.

Чудовими для розвитку уяви є ігри «Танець», «Стежинка», «Пантоміма»,
«Оживлені картини», «Винахідник», «Перетворення».

Уява допомагає розвивати пам’ять. У наш час дітям доводиться
запам’ятовувати велику кількість інформації. Тому розвиток пам’яті
одночасно з розвитком уяви є запорукою успішного навчання молодших
школярів.

Головні принципи, які допомагають досконало володіти пам’яттю:

по-перше, спробуйте нічого не запам’ятовувати, лише уявляти інформацію і
фарбувати її, перемальовуючи, вигадуючи незвичайні ситуації, події,
колір;

по-друге, не промовляйте інформацію, навіть подумки;

по-третє, довіряйте собі, не сумнівайтеся щодо своїх можливостей.

Головне — уява та її відтворення. Мова — лише засіб комунікації.

Для зразка пропонуємо гру в «запам’ятовування» за методом Ціперона,
викладену Є.Антощуком.

ЗАПАМ’ЯТАЙ

Дітям пропонується незвичайно та яскраво.«розташувати» в кімнаті образи
слів, уявно пересуваючись по кімнаті в одному напрямку.

ПОРОСЯ

(Уявіть, що воно лежить на порозі вашої оселі, заважає проходити.)

КАШКЕТ

(Чомусь висить на ручці ваших дверей і не знімається, бо приклеївся.)

КНИЖКА

(Величезна, висить на вішалці.)

КЛЮЧІ

(Чомусь пришиті до ваших капців.)

ГАМАНЕЦЬ

(Підвішений до вимикача і повний грошей.)

М’ЯЧ

(Розташований замість лампочки.)

МЕТЕЛИК

(Уявіть його величезним і розташуйте у своїй оселі незвичним і
невластивим для нього способом.)

А зараз подумки пройдіть тим самим маршрутом і зніміть образи цих слів.
(Не все може вийти з першого разу!)

Зробіть цю гру щоденною забавою і побачите, що стіни вашої домівки
дійсно допомагають.

Діти з задоволенням сприймуть умови цієї гри. І на стінах класу ви разом
можете розмістити будь-яку інформацію.

А коли діти втягнуться в цю гру, вони дуже легко уявлятимуть те, що ви
запишете їм на дошці, або те, що прочитаєте в підручнику чи самі
напишете в зошиті.

Отже, через значимість та важливість уяви для дитини необхідно всіляко
допомагати її розвивати й одночасно використовувати для оптимізації
навчальної діяльності. Цьому значною мірою допомагають подані вище ігри
та вправи. Вони досить прості й посильні для дітей і дорослих.

Отже, фантазуйте, уявляйте, жартуйте — і ваша робота стане стовідсотково
ефективною, творчою.

Похожие записи