Урок-свято «Колосок»
Ведуча.
Сядьте, діти, всі, будь ласка,
Розпочнеться зараз казка.
Вона, кажуть, дуже гарна
І цікава, і повчальна.
Хто тихесенько сидить,
Не пустує, не шумить,
Той найпершим зрозуміє,
Чого казка нас навчить.
Казкар.
Це було давним-давно,
Коли ще звірі говорили.
У купі з птахами жили
І між собою не сварились.
Біля ставочка стояв дім,
Новим красивим був маєток.
А хто ж там жив?
(Вибігає півник).
Там півник жив.
(Кланяється).
І двоє жвавих мишеняток.
(Вибігають мишенята).
Як звати, півнику, тебе?
Півник.
Та кличуть просто — Голосисте Горлечко.
Я піснею своєю всіх буджу,
Як тільки над землею сходить сонечко.
Кукуріку!
Казкар. А мишеняток милих цих як звуть?
Верть. Мене звуть Верть!
Круть. А мене — Круть!
(Мишенята беруться під руки, танцюють і співають на мелодію пісні
«Веселые девчата, заветные подрружки»).
Ми любимо гуляти,
Крутитись та вертітись
І вміємо чудово
Різні пісенькі співать.
Якщо ви утомились,
Бо цілий день трудились,
На веселі забави
Запрошуєм до нас. (Півник бере віник підмітає подвір’я, мишенята
граються).
Ведуча. Ось ми і познайомилися з мешканцями цього чудового будинку.
Уважно послухаємо, що ж було далі.
Півник.
Ко-ко-ко. Що це лежиь? (Піднімає).
Це ж пшеничний колосок.
Гей, Круть, гей, Верть!
Казкар. Півник весело кричить.
Півник. Чи ви бачили це диво? (Мишенята розглядають колосок). Мишенята
(разом). Треба його обмолотити!
Півник. Хто ж то буде молотити?
Мишенята. Не вмієм ми цього робити!
Півник.
Гаразд, гаразд, я це зроблю,
Пшениці сам намолочу. (Півник виходить, мишенята граються).
Казкар.
Півник взявся молотить,
Ллється з нього градом піт.
Мишенята ж, знай, гуляють,
Хоч немало мають літ.
Півник (повертаючись).
Мишенята, де ви, любі?
Поможіть мені хутчіш.
Наробився я на славу:
Намолотив цілий міх!
Круть. Ох, і гарнеє ж зерно!
Верть. Добірна пшениця.
Разом. Видно, буде з нього нам добра паляниця.
Півник.
Зачекайте, підождіть,
Друзі мої милі,
Треба ще змолоть зерно,
Коли ви при силі.
Круть. Де та сила?
Верть. Подивись, ми ж сьогодні хворі.
Круть. У мене живіт болить. (Кривиться).
Верть. Мені у боку коле. (Кривиться).
Півник.
До млина піду я сам,
Хоч тяжка дорога.
Нині при здоров’ї я,
За це хвалю Бога. (Півник бере мішок на плечі, виходить. Мишенята
починають гратися).
Круть (дивиться з-під руки).
D
f
‚
¶
a
`
”
A
Бачу, півник йде з млина,
Аж душа радіє.
Зараз нам пиріг спече,
Він у нас все вміє. (Гладить живіт).
(Півник ставить мішок. Підбігають мишенята).
Верть (замріяно). Якби хто пиріг нам спік…
Півник.
Звісно, мишенята.
Тісто гарно замісіть,
Бо вже я не чую ніг.
Круть. Я не знаю, як місити!
Верть. Я не хочу це робити! (Розвернулися, пішли).
Півник (їм у слід).
Все завжди роблю я сам —
Такі із вас друзі. (Мишенята роблять вигляд, що не чують, насупилися,
сидять).
Півник (тяжко зітхаючи).
Піду сам воду носити,
Дрова рубати, піч топити.
А як це усе зроблю,
Аж тоді пиріг спечу. (Виходить, мишенята граються).
Казкар.
Довго вони розважались.
Про півника ж не турбувались.
А як дух пішов смачний —
За стіл погналися мерщій.
Круть. Ох, і зголоднів же я!
Верть. Ох, і їсти хочеться!
Круть. Запашний вийшов пиріг!
Верть. Слинка так і котиться!
Півник (до дітей).
До столу їх, бачу сам,
Кликати не треба. (Повертається до мишенят).
Дайте відповідь мені
На питання звичне:
Хто знайшов і де лежав
Колосок пшеничний?
Мишенята (голосно).
На подвір’ї він лежав,
Непотріб неначе.
Ти подвір’я підмітав
Й колосок побачив.
Півник.
Хто його обмолотив?
А тоді у млин носив?
Круть. Ти робив це!
Верть. Ти, ти!
Круть. Так, ти у нас на все мастак.
Півник. Може воду ви носили?
Мишенята (тихіше). Ні, ми цього не робили.
Півник. Ну, а дрова хто рубав?
Круть (тихо). Ти рубав.
Верть. Я не рубав.
Півник.
Може хто з вас піч топив?
Чи хоч тісто замісив? (Мишенята мовчать, лише крутять головами).
Чому ж ви не помагали,
Коли я не раз просив?
Ви гуляли — я топив.
Ви співали — я місив.
А тепер, як пиріг їсти,
То мені нема де й сісти! (Мишенята, похнюпившись, виходять з-за столу.
Півник сідає, сумно підпирає руками голову).
Казкар.
Отак друзі й розійшлися,
Стали жить окремо.
Як подумаємо добре,
Відповідь знайдемо.
Чому вони розійшлися?
Чому разом не вжилися? (Відповіді дітей).
(Вибігають мишенята).
Круть. Ми з півником проживали.
Верть. Його труд не поважали. Разом.
Ви з нас приклад не беріть,
Вірну дружбу бережіть! (Кланяються. Виходять).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter