Упровадження методу проектів у виховний процес
Навчальний рік закінчується, канікули пройдуть швидко, попереду – новий
навчальний рік, а ось яким йому бути – залежить від того, як ми його
сплануємо, урахуємо помилки минулого
Планувати можна одному, удвох, можна групою, можна – ніяк, а можна
поставитись до цієї роботи як до проектної діяльності. Що ж це таке –
проектування?
1. У вас на столі клей, ножиці, два аркуші паперу. За допомогою цих
речей виготовте «щось», воно має бути стійким і сягати максимальної
висоти.
Звучить музика, і учасники у групах виконують завдання.
2. А тепер давайте пригадаємо, яке було завдання: побудувати щось, воно
повинно стояти без допомоги наших рук і сягати найбільшої висоти. Кожна
група може тепер показати свій витвір – свій проект і розповісти, що і
як ви планували і що у вас вийшло. Кожна група представляє й захищає
своє щось.
3. Отже, ви зараз виконали проект. У перекладі з латинської «проект» –
буквально «кинутий уперед», а у словниках – це «план, замисел, текст чи
креслення чогось, що передує його створенню». У чому відмінність проекту
від планування будь-якого заходу? Деяка непередбачуваність результату
(ніхто не знає, що в нього вийде) ставить людину в роль дослідника,
творця, активізує її здібності, а якщо це колективний проект, то
стимулює розвиток колективних взаємовідносин. А стосовно школи проект –
це взаємна навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність, яка має
загальну мету й узгоджені засоби діяльності та спрямована на досягнення
загального результату.
Що дає використання проектів у виховній роботі школи?
По-перше, інновації у виховній діяльності дозволяють включити великий
процент школярів як у виховний, так і в навчальний процес у цілому.
По-друге, проектна діяльність допомагає якнайкраще організувати
цілеспрямовану співпрацю у вихованні майбутнього покоління через
активну, творчу діяльність.
По-третє, кожний проект дозволяє побачити у звичайному щось нове,
роздивитись об’єкт дослідження з інших точок зору. Він (проект) розвиває
вміння, здібності й мислення школяра; відкриває нові можливості та
розкриває прихований потенціал кожного; допомагає вдосконалюватись,
спілкуватись і прислуховуватись; підтримує і дає впевненість у собі,
віру у своє «я».
І, нарешті, на відміну від традиційної системи, яка розглядає виховні
питання з інтелектуальної сторони і тільки потім – з емоційної, а
моральні принципи повинні бути зрозумілими, у проектній діяльності
основні моральні принципи (чуйність, обов’язковість, відповідальність за
прийняті рішення) ґрунтуються на дії, їх треба «прожити».
Таким чином, проектний метод сприяє інтенсивному розвитку самостійності
учнів, активному становленню їх інтелектуально-творчих здібностей і в
цілому збагаченню особистості, формуванню її соціально значущих якостей.
Вирішуємо ми задач немало
В урочний і позакласний час.
Мету нам вчитель ставить вдало,
Коли у групи він збирає нас.
Шукай, придумуй, пробуй, говори,
Читай, пиши і мислячи твори,
Спілкуйся й поділись думками
Та істину в проблемі ти знайди.
Про екологію, школу та музеї,
Про місто славне наше Новопсков,
Про мандри в дальнії країни, про ідеї,
Про спорт, про мелодійність різних мов.
Так, свої таланти розкриваємо
В план-карті, іграх, виступі, журналі.
В собі ми впевненість здобуваємо,
Й у спілкуванні досвіду надалі.
Колекція, простір, путівник,
Прогноз, огляд, казка, довідник…
Чи всі роботи ми назвали,
Які задумали, спроектували?..
Скільки ми дізналися нового,
А головне – тепер є сенс життя,
Проекту років сто чи близько того,
І знаємо – у ньому майбуття.
Розглядаючи можливості інтеграції проектів у процес виховної роботи у
школі, можна виділити три основних підходи. Проект може:
використовуватись як одна із форм позакласної діяльності;
бути альтернативним способом організації виховної роботи;
інтегруватись у традиційну систему виховання.
Прикладами проектів, які використовуються як форма позакласної роботи,
можуть слугувати різноманітні конкурси, вікторини, участь у заходах,
пов’язаних із будь-якими подіями в житті класу, групи, школи, міста,
підготовка творчих вечорів, концертів, виставок, звітних заходів тощо.
Проект як альтернативний спосіб організації виховної роботи виключає
традиційні принципи планування та організації виховного процесу.
Досягненню мети проекту підпорядковуються всі дії вихователів і
вихованців: вивчення проблеми, пошук джерел інформації та матеріалів,
відбір потрібних відомостей, оформлення та представлення результатів.
Результати виконаної роботи можуть наочно бути презентовані у вигляді
стенду, брошури, альбому, радіопрограми, відеофільму, театральної
вистави – у залежності від поставленої мети.
Проекти, інтегровані у традиційну систему виховання, передбачають
виконання творчих і/або дослідницьких завдань.
Для апробації та перевірки можливостей методу проектів у виховному
процесі були вибрані два різновиди проектів – проект як альтернативний
спосіб організації виховної роботи та проект, інтегрований у традиційну
систему виховання.
Проект 1
«Батьківські спілкування»
Соціально-педагогічний проект роботи з батьками учнів 6-го «А» класу
Новопсковської газопроводської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у
2006/07 навчальному році (з досвіду роботи класного керівника Оксани
Анатоліївни Войтович)
Назва проекту «Батьківські спілкування».
Обґрунтування проекту. Сім’я як соціальний інститут, з яким пов’язана
педагогічна діяльність навчального закладу, знаходиться сьогодні на
досить складному етапі свого розвитку. Дорослі люди з різним ступенем
успішності звикають до соціально-економічних умов українського буття,
яке інтенсивно змінюється. Процес соціальної адаптації особистості,
безліч протиріч, які його супроводжують, дуже сильно уповільнюють і
заважають виконанню батьківських функцій. У результаті ми бачимо велику
кількість батьківських «виховних прорахунків, помилок, недоліків»,
усунути які можна тільки у взаємодії з учителями, педагогами та
психологами школи, закладів додаткової освіти дітей, соціальних служб.
Мета проекту: активізація взаємодії батьків з учителями, інтеграція
засобів громадського та сімейного виховання школярів.
Завдання проекту:
створити сприятливі умови для взаємодії батьків і школярів з метою
подальшого співробітництва;
поглибити психолого-педагогічну компетенцію батьків;
включити батьків в освітній процес як активних суб’єктів;
створити комплекс творчих методичних робіт – відеофільми, бібліотеку
творів дітей, набір пам’яток і рекомендацій для батьків тощо.
Актуальність проекту. Розробка проекту «Батьківські спілкування»
обумовлена потребами батьків учнів. Протиріччя, які можна вирішити,
пов’язані з такими факторами:
накопиченням знань у сфері психології, педагогіки та методики сімейного
виховання;
систематизацією інформаційного методичного банку даних у відповідності
із задачами комплектування «Бібліотечки для батьків» під умовною назвою
«Як допомогти дитині стати щасливою й успішною?»;
розумінням проблем і перспектив особистісно-пізнавального росту дитини;
своєчасним наданням дитині щоденної допомоги, її різнобічної підтримки.
Умови реалізації проекту. До психолого-педагогічних умов належать:
довірливі стосунки між учасниками спілкування;
урахування особливостей взаємовідносин батьків і дітей;
системність і періодичність проведення спілкування.
Рівень проекту: творчо-інформаційний, практично-зорієнтований.
Термін проекту: довгостроковий (річний).
Учасники проекту: батьки й учні 6-го «А» класу Новопсковської
газопроводської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів; консультації
психологів школи та соціальної служби в роботі з дітьми та молоддю,
педагогами закладів додаткової освіти (ДЮСШ, районної школи мистецтв,
районного будинку творчості, будинку культури).
Очікувані результати:
виховання цілісної особистості, що зумовлене співпрацею дітей з
батьками;
реалізація самостійно значущих ініціатив учнів;
володіння навичками ділової комунікації, рольової взаємодії, толерантної
поведінки, інформаційного обміну;
згуртування класу шляхом змістовного спілкування, яке відбувається в
неформальній обстановці;
володіння специфічними навичками навчальної праці (здатність до
самоосвіти), нормами та еталонами соціальної життєдіяльності
(вихованість);
розширення світогляду та поглиблення педагогічної, психологічної та
виховної компетенції батьків;
створення комплекту методичних робіт.
Етапи проекту та їх зміст
1. Проблемно-цільовий етап
Здійснюється вибір проблемної сфери, постановка задач, окреслюється
кінцевий вигляд створюваного продукту, його призначення та коло
використання, відбуваються формування проектної бригади та розподіл
обов’язків. Цей етап завершується формулюванням теми проекту й
визначенням виду його завершеної форми, написанням короткої анотації
проекту.
2. Підготовчий етап
Цей етап має на меті теоретичну підготовку учасників проекту: підбір
необхідної психолого-педагогічної літератури, запис потрібних нотаток,
взаємозв’язок з учителями-колегами, психологами, педагогами додаткової
освіти та робітниками соціальної служби.
3. Етап розробки сценарію й технічного завдання
На даному етапі передбачається збір матеріалів, відбір змісту й
визначається приблизний обсяг проекту, робиться його найбільша
деталізація, прописуються ролі всіх учасників проекту, строки виконання
ними кожного виду роботи.
4. Етап практичної роботи (розв’язання проблеми)
Головним завданням цього етапу є систематизація та аналіз отриманої
інформації, планування діяльності з розв’язання проблеми. Тому ведеться
робота з утілення в життя поставлених задач, яка потребує від усіх
учасників найбільшої ретельності, відповідальності, узгодженості дій, а
також значних зусиль від керівництва проекту з координації діяльності
учасників проекту та постійного контролю над ходом і строками робіт, що
виконуються.
5. Етап попереднього захисту
На цьому етапі здійснюється попередній перегляд проекту, виявляються
недоробки, окреслюються шляхи усунення виявлених недоліків, відбувається
коректування.
6. Етап презентації – публічного захисту проекту
??`?На цьому етапі відбувається показ виконаної роботи (широка аудиторія
інформується про важливість вибраної проблеми), дається оцінка проекту,
представляються вибрані шляхи розв’язання проблеми, розповідається про
практичну діяльність у ході реалізації проекту.
7. Оцінювання успішності проекту
По закінченню проекту організовується обговорення, під час якого батьки
мають змогу оцінити проектну діяльність у цілому та особистий внесок
кожного в загальну справу. Обмірковуючи досвід, набутий у процесі
реалізації проекту, вони відповідають на такі запитання:
а) які знання вони отримали;
б) чому і як вони навчились;
в) яких умінь і навичок вони набули;
г) які переваги дає групова співпраця;
ґ) що вдалось найкраще;
д) чим важливою була їхня діяльність для власної родини.
Зміст проекту: у даному проекті передбачаються сім блоків взаємодії.
1. Психолого-педагогічний блок
Цей блок включає в себе цикл різноманітних форм і прийомів роботи з
проблем виховання, освіти та розвитку дітей, їх взаємовідносин з
дорослими та однолітками, ставлення до книжки, читання, словотворчості
тощо. Батьки не тільки здобувають необхідні теоретичні знання, а й
обмінюються накопиченим досвідом, обговорюють нестандартні ситуації,
шукають розв’язання поставлених задач і проблем, набувають навичок
усебічного аналізу фактів, ведення дискусій та спілкування. Ось деякі з
форм і прийомів роботи:
бесіди «Роль книжки в розвитку інтелектуальних та особистісних якостей
людини», «Традиції виховання», «Моральне виховання підлітків у сім’ї»,
«Як досягти того, щоб знання стали потребою підлітків?»;
лекції «Результативність у навчанні. Від чого вона залежить?», «Роль
спілкування в житті школяра», «Формування здорового способу життя»,
«Педагогічна тактовність батьків у вихованні, повага до самостійності
дітей»;
семінари «Ми і наші діти», «Про значення похвали й покарання в родині»,
«Педагогічні вимоги до трудової діяльності підлітка в родині»;
практикуми «Психологія спілкування з дітьми», «Розумні матеріальні й
духовні потреби дітей. Як їх сформувати?»;
індивідуальні консультації;
«десанти» (відвідування батьків удома з метою дачі конкретних відповідей
на їхні запитання);
родинний вогник «Помилки родинного виховання. У чому вони полягають?».
2. Відеоблок
Цей блок роботи передбачає здійснення відеозйомок і відеорепортажів,
зроблених під час уроків, годин спілкування, позакласних заходів, занять
гурткової роботи та спортивних секцій тощо. Батьки запрошуються на дні
відкритих дверей, коли вони безпосередньо можуть відвідати відкриті
уроки, різноманітні заходи, заняття. Вони відвідують класи, де
навчаються їхні діти, ознайомлюються з особливостями спілкування
педагогів та учнів, спостерігають за активністю дітей на уроках, їхнім
станом здоров’я, під час заходів спілкуються з дітьми, чого так бракує в
сім’ях. Окрім цього, протягом року діє педагогічна світлиця (своєрідний
кабінет педагогічної просвіти батьків). Двічі на рік проходять виставки
«Світ захоплень моєї сім’ї» та «Вироби сімейних кулінарів, родинних
ремесел, сімейних колекцій».
3. Літературно-читацький блок або ЗМІ
Мета даного блоку полягає в організації виставок педагогічної
літератури, дитячих малюнків, письмових робіт учнів; презентації
важливих видань для батьків, матеріалів журналів, газет про родинне
виховання; заведення тематичних папок з конкретних проблем виховання для
батьків, комплектування «Бібліотечки для батьків». Для роботи з
періодичною пресою передбачається проведення «прес-діалогу» (дана форма
роботи сприяє розвитку аналізу проблемних статей і вчить робити цей
аналіз), дискусій та «симпозіуму» (мета даного прийому – дослідити
проблему в запропонованій літературі, обговоренні описаних у ЗМІ
життєвих ситуацій і спробі їх вирішення). Після «симпозіуму» доречно
провести аукціон ідей родинного виховання. Для обговорення різнобічних
друкованих педагогічних матеріалів пропонується «коло спілкування» (це
відверта розмова по колу, основна умова якої – кожний має висловитись).
4. Блок «Наша ігротека»
Даний блок представляє колективні ігри для дітей, розучування словесних
і музичних ігор для дітей і дорослих, ознайомлення з настільними іграми
та іграми для сімейних свят і родинних вечірок. Для вирішення
поставлених задач нашого проекту пропонувались ділові ігри, під час яких
необхідно прийняти певні рішення в умовах конфлікту інтересів. На час
гри батьки брали на себе виконання ролей реальних осіб в умовах
реального або імітованого сценарію. Ці ролі посилювали соціальну та
комунікативну компетенцію учасників і робили їх здатними вирішувати
конфлікти з поглядом на перспективу. Батьки дізнавалися, що розв’язання
проблемних ситуацій будується на компромісах, розроблених в умовах
великого тиску, й досягти цього дуже нелегко. Наприклад, були проведені
ділові ігри «Ранок у нашому домі» (соціальні ролі: батьки, діти,
психологи, учителі, лікарі), «Дитина прийшла зі школи» (до ролей
попередньої гри додаються дезадаптована молодь, соціальні працівники),
«Вплив комп’ютерних ігор на психіку дитини». Для останньої були
розіграні соціальні ролі підлітків, психологів, батьків, власників
комп’ютерних клубів, учителів і тих, хто розробляє комп’ютерні ігри.
5. Довідковий блок
Для проведення цього блоку організується довідкове бюро «Запитання й
відповіді», консультаційний пункт «Виникло запитання» та за допомогою
умовної «Поштової скриньки» письмово ставляться запитання психологу,
соціологу, учителям-предметникам тощо. Напередодні вечора запитань і
відповідей (проведення «круглого столу» з метою аналізу найбільш часто
виникаючих запитань і проблем, систематизації відповідей і рішень
проблем та узагальнення набутого досвіду з даних ситуацій) працює
«лабораторія невирішених проблем». Вона досліджує ситуації, які склались
у школі, класі, удома; виділяє питання, які потребують особливої уваги,
знаходить шляхи їх вирішення через конкретні справи. Результатом
співпраці батьків, дітей і класного керівника стало складання пам’яток,
рекомендацій батькам і дітям.
6. Блок-зустріч
Передбачає зустрічі з представниками районної соціальної служби з роботи
з молоддю, психологами, учителями-предметниками, представниками
правоохоронних органів і лікарями. Усі зустрічі під єдиним девізом: «Про
співпрацю батьків, педагогів, дітей». Крім цього, передбачено проведення
психологічних тренінгів і соціальних досліджень («Сім’я і світ
прекрасного», «Батьки і діти: чому виникають конфлікти?», «Батьківські
збори: погляд тат і мам», «Дозвілля сім’ї»). Обов’язковим є анкетування
«Дім – родина – сім’я», «Друзі моєї дитини», «Можна й не можна в нашій
родині», анкет для вивчення моральної орієнтації особистості та
здібностей дітей, тести «Незакінчені речення», «Я курю, якщо…» тощо.
Фінансове забезпечення проекту: класний фонд коштами батьків і
спонсорські внески.
Презентація проекту: продуктом виходу проекту стали створення рукописної
книги «Дерево мого роду», випуск газети «Портрет моєї сім’ї», оформлення
куточка для батьків і творчий звіт-концерт.
Керівник проекту: класний керівник 6-го «А» класу О. Войтович.
Проект 2
«Подивись, який він гарний, світ, в якому ти живеш»
Проект, який орієнтований на те, щоби стати дійсно органічною частиною
навчально-виховного проекту, а після його виконання можна було б не
тільки побачити наочний результат роботи, а й розширити світогляд учнів,
розвивати навички спілкування, шукати цікаву діяльність, ознайомлюватися
з рисами характеру, захопленнями, талантами своїх однокласників тощо.
Учасниками проекту стали учні 6-го «А» класу Новопсковської
газопроводської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, а керівником їх
класний керівник Оксана Анатоліївна Войтович.
Проект здійснювався протягом навчального року (узагалі він є складовою
частиною проекту зі створення альбому класу) і продовжується в наступні
роки. Робота в цьому проекті дає можливість кожному учню виявити свої
творчі здібності та схильності. Щотижня чи один раз на два тижні учні
отримують завдання написати статтю, зробити малюнки, фотографії з тем,
подій і проблем, що виникають у класі чи групі, поставити запитання, які
стосуються його власних проблем, на уроці чи після нього. Кожному учню
або групі учнів вручається лист класного керівника, в якому пояснюється
мета, рекомендації з написання статей чи малюнків, говориться про
очікувані результати. Теми різноманітні: «Помиримось, друзі», «Я –
особистість», «Непередбачене на уроці», «Удосконалюй себе», «Жартівливі
ситуації на уроці», «Мене це схвилювало…», «Вони захищали честь
школи», «І знову перемога» або «Чому ж ми не стали першими?», «Цікавинки
моїх захоплень», «Запам’ятаю це назавжди» тощо. У листі варто зазначити,
що стаття, малюнок чи фото повинні бути цікавими, містити оригінальні
думки, нестандартне мислення. Отже, учні вчаться викладати власні думки
та бачення навколишнього світу в письмовій формі, відпрацьовується також
уміння будувати речення, логічно будувати вислів, робити висновки. Таким
чином, один малює, робить фотографії, оформлює постер, інший збирає
інформацію, записує свої думки, вірші, третій складає запитання для
інтерв’ю, четвертий узагальнює результати. Група загалом і кожний окремо
складають нариси, статті, повідомлення, вірші. Крім того, ця робота може
мати і зворотний зв’язок, а саме: не кожний учень наважиться поставити
запитання, яке стосується його власних проблем чи стосунків з
однокласниками, учителями чи батьками. Не завжди вчитель згадує про те,
що хотів би порадити учню або з’ясувати сам-на-сам. Отже, кілька
сторінок альбому можуть бути відведені для запитань і відповідей.
Наприкінці навчального року класний керівник пропонує учням подати для
підсумкового збірника проекту свої найудаліші статті чи найцікавіші
уривки, фотоматеріали та малюнки. Отримавши особисту згоду на
публікацію, цей матеріал включають у класний альбом.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
