Управління оздоровчою діяльністю школи: пріоритетні напрями
Вивчення документів, педагогічної літератури, власні 25-річні
спостереження на посаді директора школи наштовхнули на думку створення у
школі умов, що сприяють поліпшенню здоров’я учнів та інших учасників
освітнього процесу, а саме які важелі управління будуть більш
ефективними в даній роботі, – наголошує автор публікації
Ключові поняття: оздоровча функція школи, типи впливу (імперативний,
маніпулятивний і діалогічний), соціальна й рольова структура колективу.
Управління школою завжди було й залишається складним процесом, що
здійснюється відповідно до технологізації управлінської діяльності та
реалізації особистісно-діяльнісного підходу в управлінні. Орієнтація на
особистість забезпечується як удосконалювання традиційних підходів, так
і розробок нових, метою яких є створення умов для саморозвитку
особистості як педагога, так і учня.
В організації навчально-виховної й оздоровчої роботи учнів і персоналу
найчастіше використовую рефлексивний підхід, як більш ефективний. При
створенні умов, що інтенсифікують рефлексію, успішність рішення
різноманітних задач учнями та педагогами значно зростає. Рефлексивний
підхід указує на механізм реалізації управління. Практичне використання
ставить проблему характеру взаємодії та типу впливу керівника та
співробітників, учнів, батьків.
Традиційно у психолого-педагогічних дослідженнях висувають три типи
впливу: імперативний, маніпулятивний і діалогічний.
Імперативний тип впливу характеризується як авторитарний, що потребує
ухвалення оперативного рішення в умовах дефіциту часу.
Маніпулятивний тип впливу припускає вплив із метою досягнення своїх
прихованих намірів.
Діалогічний тип впливу створює оптимальні передумови для позитивної
мотивації, стимулює розкриття творчого потенціалу особистості.
В управлінській практиці частіше за все використовуються всі три типи
впливу, але найбільш оптимальним є діалогічний вплив, він більше
стимулює ефективність реальних і потенційних можливостей особистості.
Для вибору типу впливу враховується соціальна й рольова структура свого
колективу.
Соціальна структура включає такі показники: стать, вік, досвід роботи
(навчання), освіта, родинний стан (у педагогів), мотивації, рівень
прогресивності, рівень життя.
Рольова структура визначає склад і розподіл творчих, комунікаційних і
поведінкових ролей між окремими співробітниками, є важливим інструментом
у системі роботи з колективом, у виконанні намічених задач.
Керівник освітньої установи (ОУ) мусить керувати розвитком професійної
компетентності кожного співробітника, тобто розробляти комплекс заходів
для планування, мотивації та контролю педагога, виходячи з його мети,
потреб, можливостей, здібностей і схильностей. Удосконалювання
управління та ріст кваліфікації педагога підвищують результат діяльності
школи. І тут аж ніяк не можна забувати про управління мотиваційною
сферою діяльності педагогів, що є стимулюючим початком трудової
поведінки. Знання мотивів і стимулів праці допоможуть керівникові у
створенні умов ефективної трудової діяльності, це треба пам’ятати
завжди.
Зміни у змісті шкільної освіти, інтенсифікація праці учнів і вчителів
висувають високі вимоги як до системи освіти, так і до нервової системи
школяра та вчителя. Це вимагає особливо дбайливого ставлення до здоров’я
всіх учасників освітнього процесу, вносячи корективи у звичну
організацію управління. Компетенція керівника школи поповнюється новими
знаннями й уміннями. Для формування здорового способу життя учнів
необхідні знання в галузі здоров’я, уміння створювати оптимальні
зовнішні умови у школі та вдома. Небезпідставно вважається, що сучасна
система освіти недостатньо враховує стан здоров’я підростаючого
покоління. Практично вся традиційна конструкція шкільного життя
зорієнтована на пригнічення та закріпачення психофізіологічної основи
особистості.
Приступаючи до даної роботи, адміністрація школи разом зі шкільним
лікарем і психологом проаналізувала, з якими складностями можемо
зустрітись у процесі виховально-оздоровчої роботи, та виділила таке:
відсутність необхідного матеріально-просторового середовища у
приміщеннях для занять з оздоровлення учнів, у тому числі тренажерних і
спортивного залу, кімнат психологічного розвантаження, ігрових кімнат,
фізкультурно-оздоровчих площадок, санітарно-гігієнічних кімнат;
відсутність науково обгрунтованої системи виховально-оздоровчої роботи
школи, відсутність інформації з виховально-оздоровчої роботи, а також
недостатня кількість методичних посібників і рекомендацій з організації
та формування здорового способу життя учнів;
відсутність координації та можливості її адаптації, інтеграції в інші
педагогічні системи, труднощі, пов’язані з оцінкою якості;
роз’єднаність оздоровчої роботи з навчально-виховною;
відсутність педагогічного банку даних із формування здорового способу
життя учнів, зв’язків з іншими освітніми установами, що спеціалізуються
в галузі здоров’я учнів і педагогів;
недостатня підготовленість шкільних працівників, батьків із питань
збереження та зміцнення здоров’я, формування потреби в учнів здорового
способу життя, слабка інформаційна забезпеченість даного напряму
«учень-учитель-батько».
Одні з цих труднощів можна віднести до об’єктивних, котрі практично
неможливо вирішити в умовах конкретної школи й у сучасній
соціально-економічній обстановці, і до суб’єктивних, таких, що цілком
реалізуються у психолого-педагогічній діяльності. Подолання труднощів
стало можливим при виділенні напрямів у системі підготовки й організації
виховально-оздоровчої роботи учнів і педагогів.
Пріоритетними напрямами нашої роботи стали:
фізичний розвиток учнів і зміцнення їхнього здоров’я, проблеми
залежності здоров’я учнів від способу життя;
взаємозв’язок здоров’я людини й екологічної обстановки, психологічний
самозахист особистості;
правильне та здорове харчування;
особиста гігієна;
профілактика шкідливих звичок;
поведінка в екстремальних ситуаціях;
культура здоров’я людини.
Основними напрямами педагогічної діяльності у формуванні здорового
способу життя учнів визнано:
формування цілісного ставлення до здоров’я всіх учасників педагогічного
процесу;
упровадження традицій, що пропагують і сприяють здоровому способу життя;
формування валеологічної культури педагогів, учнів та їхніх батьків;
відстеження параметрів усіх учасників педагогічного процесу (разом із
психологом, медпрацівниками);
профілактика й корекція соціально шкідливих звичок (тютюнокуріння,
алкоголізму, токсикоманії, наркоманії);
соціально-педагогічна підтримка дітей-інвалідів і дітей групи ризику.
Реалізація всієї діяльності підрозділяється на такі напрями:
педагогічна;
фізіолого-валеологічна;
психологічна.
Основна складність у забезпеченні здоров’я дітей бачиться у проблемах
координації зусиль фахівців різних профілів. Будучи вузькими фахівцями у
своїх галузях, з одного боку, вони є учасниками цілісної й багатобічної
діяльності на єдиний результат, з іншого – запорука успіху їхньої
діяльності полягає в організації взаємодії фахівців різних профілів, а
також у поглибленій цілеспрямованій роботі в кожному з напрямів. Кожний
має потребу в більш глибокому зануренні у «свою» предметну галузь (різні
профілі: педагогічний, медико-валеологічний, психологічний).
Педагогічний напрям
Головним питанням є питання про роль і місце навчальної діяльності у
процесі забезпечення й розвитку здоров’я дітей і дорослих. Відзначимо ту
досить очевидну обставину, що діяльність із розвитку здоров’я школярів
не може бути цілком результативною без суттєвих зусиль педагогічного
колективу. При цьому мова йде не тільки й не стільки про буквальне
залучення елементів оздоровчої роботи в навчальний процес, скільки про
досить серйозні зміни в усій системі навчання й виховання. Наші зусилля
будуть безрезультатними, якщо школярі, наприклад, будуть перевантажені
великим обсягом домашніх завдань. Таким чином, зміст і форми організації
навчальної діяльності самі по собі впливають на стан і перспективи
здоров’я дітей.
Важко розв’язується питання перевантаження учнів. На думку деяких
фахівців, перевантаження школярів навчальним матеріалом коливається від
триразового перевищення можливостей дітей з іноземної мови до
20-кратного – з математики. Робочий день школярів найчастіше перевищує
12 годин. Щоб вирішити це питання, необхідно регулярно контролювати
норми домашнього завдання. Але кардинальне рішення цієї проблеми
залежить не від нас, тому що багато предметів перевантажені навчальним
матеріалом. Наприклад, підручник біології містить великий обсяг
матеріалу для занять з учнями різного рівня підготовки, але кількості
годин, що виділяються навчальним планом, недостатньо, і вчитель змушений
займатись додатково або збільшувати обсяг домашнього завдання. І таких
прикладів можна навести досить багато з різних предметів і класів.
Адміністрація школи установила чіткий контроль дозування домашніх
завдань учнів. Дане питання було вивчене. Підсумком була педагогічна
рада з теми «Дозування домашніх завдань – один із факторів
здоров’язберігаючих технологій». На основі рішення педагогічної ради
розроблені рекомендації, був виданий наказ по школі «Про дозування
домашніх завдань».
При організації навчальної діяльності вчителям пропонувалося скорегувати
проведення уроків змістовно-методичними підходами, спрямованими на
здоров’язберігаючі технології. В основу лягли загальнопедагогічні й
методичні розробки, реалізовані в різних школах країни.
Особливу значущість отримали такі предмети, як фізична культура, ОБЖ,
біологія, англійська мова. Було організовано елективні курси «Формула
правильного харчування», «Секрети про твоє здоров’я». У навчальний план
був уведений третій урок фізичної культури в 1-9-х класах. Рішення про
введення третього обов’язкового уроку фізичної культури на тиждень
викликане досить серйозними причинами, головна з яких – погіршення
здоров’я дітей за час навчання у школі. Урок фізичної культури – єдиний
шкільний предмет, що сприяє збереженню та зміцненню здоров’я дітей.
Уведення третього на тиждень обов’язкового уроку фізичної культури
позитивно позначається на здоров’ї як завдяки підвищенню обсягу рухової
активності дітей, так і за рахунок засвоєння й застосування ними на
практиці знань про здоров’я, одержаних на цих уроках. Звичайно, діючі
програми з фізкультури включають і цей напрям знань, але двох щотижневих
уроків недостатньо для оволодіння раціональною технікою рухових дій (що
необхідно!) та проведення кондиційного тренування для розвитку рухових
якостей і підвищення фізичної підготовленості. Урок фізичної культури –
єдиний урок у шкільному розкладі, що дозволяє хоча б частково
компенсувати статичні та психологічні навантаження, які має сучасний
школяр у процесі навчання. Доцільність уведення третього уроку фізичної
культури на тиждень а отже, й підвищення обсягу рухової активності
школярів, тим більше, при сучасному, найчастіше перевищуючому норматив
режимі навчальних і факультативних занять, очевидна за своєю
профілактичною цінністю для здоров’я.
Велике значення у формуванні культури здоров’я та здорового способу
життя мало введення уроків ОБЖ 5-го класу як обов’язкових. У дану
програму були внесені корективи з урахуванням уведення уроків здорового
способу життя. Програма була розглянута на міському МО вчителів ОБЖ і
допущена для використання на уроках ОБЖ у нашій школі, надалі вона була
рекомендована в інших школах міста.
Адміністрація школи рекомендувала МО вчителям біології та хімії,
технології, англійської мови розробити та застосовувати інтегровані
уроки зі здоров’язберігаючими технологіями. Обов’язковим у школі є
вивчення десятигодинної програми з ПДР і восьмигодинної програми з
пожежної безпеки. Уведення в режим навчально-виховного впливу даних
курсів дає можливість підняти рівень самоосвіти, воно знаходить
конкретний науково обґрунтований вплив на організм.
Фізіолого-валеологічний напрям повинен забезпечувати гігієнічні умови
освітнього процесу; широку просвітницьку роботу серед учнів та їхніх
батьків, а також педагогів; системну реабілітаційну роботу зі ставлення
до всіх учасників освітнього процесу. Для реалізації даного напряму
потрібні були фінансові витрати. Необхідно було привести тепловий і
світловий режим у школі у відповідність із санітарно-гігієнічними
нормами. Керівництво освітою міста пішло назустріч, і у школі були
проведені роботи із заміни електропроводки та встановлення її з
дотриманням нормативів освітленості. На наступний рік була цілком
замінена опалювальна система. У даний момент тепловий режим відповідає
нормам. У школі завжди тепло, світло й затишно як співробітникам, так і
учням. Викликає тривогу невідповідність класних меблів вимогам за
віковими групами. Але за кілька років школа змогла придбати такі меблі
за допомогою управління освіти тільки для початкових класів. Для рішення
цієї проблеми з метою формування правильної постави вчителями на уроках
проводяться фізкультхвилинки, учнів розсаджують у класі відповідно до
рекомендацій медиків.
Головна вимога здорового способу життя – це виконання режиму дня
школяра, тому що його зміст ураховує фізіологічні потреби зростаючого
організму, а прив’язка цього змісту до осі часу відповідає біологічним і
соціальним ритмам життєдіяльності людини.
Із цією метою були проведені загальношкільні батьківські збори «Скільки
годин у шкільній добі?». На даних зборах був присутній провідний
спеціаліст управління, який познайомив батьків з гігієнічними нормами
відповідно до діючих вимог, тривалістю основних видів діяльності
школярів, дав рекомендації зі складання режиму дня школяра й ролі
батьків, педагогів у режимі дня. Класні керівники провели бесіду з
учнями, під час якої підкреслювали, що виконання режиму дня, коли кожній
діяльності відведений свій час при дотриманні постійної послідовності
видів діяльності, створює оптимальні умови для роботи фізіологічних
систем організму, зменшує для нього фізіологічну вартість кожного виду
діяльності, полегшує протікання всіх фізіологічних процесів. У кожному
класі вивисіли режим дня, а при обході мікрорайону школи вчителі
цікавляться, як діти його виконують, коли лягають спати, скільки часу
витрачають на уроки.
Представники адміністрації й батьківського комітету відвідують родини з
метою вивчення рекомендацій «Виконання режиму для школяра», «Організація
вільного часу учнів». За підсумками контролю на засіданні батьківського
комітету під керівництвом директора школи підбиваються підсумки,
проводяться бесіди з батьками, які не сприяють виконанню режиму дня
учнів.
У рамках програми «Здоров’я» є розділ «Освіта й освіченість батьків». Із
цією метою працює постійно діючий лекторій батьківського всеобуча
«Поговоримо про здоров’я наших дітей». На заняття запрошувались лікарі
(підлітковий нарколог, гінеколог, психіатр, терапевт), психологи,
тренери. Робота лекторію спрямована на просвітницьку діяльність батьків
за здоровий спосіб життя як серед батьків, так і серед дітей.
Обов’язковим є відвідування даного лекторію і співробітниками школи.
Велике значення у просвітницькій роботі мають санбюлетені, що регулярно
випускаються учнями під керівництвом медичної сестри з різних тематик:
«Здорове харчування», «Чисто жити – здоровим бути!», «Хто курить тютюн,
той сам собі лікар», «Вино входить – розум виходить», «Здоров’я нації в
небезпеці» та профілактика грипу й ін.
Разом із міським центром здоров’я шкільна рада з пропаганди гігієнічних
і медичних знань займається розповсюдженням знань про ЗОЖ, формуванням
розуміння фізіології здоров’я, навчанням способам оздоровлення
організму, розкриттям значення взаємодії людини з навколишнім
середовищем як фактора, що значною мірою впливає на здоров’я, активно
залучає батьків до спільної діяльності через шкільні та класні тематичні
конференції до участі в підготовці та проведенні загальношкільних
змагань й оздоровчих заходів. Частими гостями на заходах бувають лікарі
– терапевт, нарколог, психіатр, фахівці шкірвендиспансера, жіночої
консультації, санітарно-епідеміологічного нагляду.
У школі проводиться велика робота дітей і батьків з облаштування
спортивної площадки, озеленення шкільного двору. Школа шефствує над
сквером. Два рази на рік проводимо суботники з його очищення, розбиваємо
клумби, висаджуємо квіти. У минулому році адміністрація міста виділила
100 саджанців пірамідальної тополі, які ми повинні висадити й виростити
в мікрорайоні, де розташована школа.
ва маса тіла й ін. У школі протистояти гіподинамії ми намагаємось
реалізацією засобів малих форм фізичної культури: проведенням у всіх
класах фізкультхвилинок на уроках, «рухливих перерв»; рухливо-насичених
прогулянок у ГПД, уведена гімнастика до уроків. Але головне – це уроки
фізкультури, заняття в секціях і спортивних гуртках (легка атлетика,
туризм, теніс, лижна секція, футбол тощо). Одним із критеріїв
внутрішньошкільного змагання класів за здоровий спосіб життя є
зайнятість у спортивних гуртках і правильна організація вільного часу.
Особливу увагу педагогічний колектив приділяє харчуванню школярів.
Наказом директора школи створена комісія, що відповідає за організацію
харчування учнів. До складу комісії входять члени батьківського
комітету, а головою є заступник директора з НВР, який курирує виховну
роботу. У школі із 210 учнів 60 учнів забезпечені безкоштовним гарячим
харчуванням, 110 учнів забезпечені харчуванням за рахунок коштів
батьків, 22 учні щодня харчуються буфетною продукцією. Непогано було б
охопити безкоштовним харчуванням усіх учнів. Будучи депутатом міської
ради, я неодноразово порушувала це питання, але завжди одержувала
негативну відповідь, тому що в міському бюджеті немає відповідної
фінансової статті.
Психологічний напрям
Припускає створення спеціальної психологічної служби, яка проводила б
розвивальну роботу з усіма школярами в усіх її формах, а також
здійснювала психологічне консультування й супровід родин дітей,
психологічну підтримку навчально-виховного процесу, могла б надати
цілісну допомогу дітям групи ризику, сприяти гуманізації психологічної
атмосфери школи. У школі йде робота з формування соціально-психологічної
атмосфери у шкільному колективі шляхом створення ситуації захищеності
учнів, здорової змагальності, співробітництва, побудови оптимальних,
доцільних відносин «учитель-учень».
У школі створені оптимальні педагогічні умови для дітей із труднощами в
навчанні відповідно до їх вікових, індивідуально-типологічних
особливостей, стану соматичного та нервово-психічного здоров’я. Відкрито
два спеціальні класи, чотири учні знаходяться на домашньому навчанні,
шість дітей – інваліди, двоє з яких відвідують заняття у школі. Спільна
робота психолога, соціолога, логопеда, якого залучаємо з іншого міста
(на підставі договору між адміністраціями), дає можливість підтримки та
зміцнення загального та психологічного здоров’я учнів і передбачає
постійну практичну допомогу батькам і вчителям.
У школі систематично проводяться тестування, анкетування з метою
моніторингу значущості охорони здоров’я для учнів. Більшість опитаних
(96 %) уважають за необхідне для себе дотримуватися здорового способу
життя, замислитись про своє здоров’я, довідатись багато нового про свій
організм, про те, як убезпечити себе від хвороб, як правильно
харчуватись і надати першу медичну допомогу. Таким чином, педагоги
спільно з фахівцями психологічної та соціальної служб, батьківською
громадськістю роблять досить багато для виховання у школярів позитивного
ставлення до свого здоров’я.
Невпинно формується інтелектуальне, творче, соціокультурне середовище,
що сприяло б учням у пізнанні своїх власних психофізіологічних
можливостей, здібностей і, відповідно до потреб соціуму, будувати свою
поведінку.
Усе це лягло в основу структурування програми виховально-оздоровчої
діяльності школи. Починаючи дану роботу, добре розуміли, що особливої
уваги вимагає роль директора школи в роботі з педагогічним колективом.
Робота досягне результатів тільки в тому випадку, якщо директор буде
вміло спрямовувати та координувати зусилля всіх педагогів, усього
колективу й системи формування здорової особистості учня. Директор школи
повинен стати центральною фігурою в роботі з оздоровлення учнів. Через
класних керівників і педагогів-інструкторів спрямовується діяльність
усіх органів оздоровчої системи школи за єдиним планом.
Важливу роль в управлінні виховально-оздоровчою роботою відіграють
наради при директорі. Тому наступним кроком було проведення наради при
директорі з порядком денним «Формування здорового способу життя та
зміцнення здоров’я учнів». На першу нараду були запрошені голова
батьківського комітету й актив учнівського самоврядування школи. Був
даний аналіз поглибленого медичного огляду учнів за останні три роки, в
якому простежувався факт явного погіршення стану здоров’я учасників
освітнього процесу, названі причини та визначені напрями роботи з
формування здорового способу життя та зміцнення здоров’я учнів. Упродовж
усього експерименту подібні наради проводимо щотижня протягом 20-30-ти
хвилин щопонеділка. Наради зазвичай мають оперативний характер. На них
обговорюються поточні питання, формулюються конкретні задачі класних
керівників і всіх учасників освітнього процесу. На нарадах при директорі
неодноразово торкались таких важливих тем, як профілактика
короткозорості, система рухового режиму, виконання
санітарно-гігієнічного режиму, якість й охоплення дітей гарячим
харчуванням; стан викладання ОБЖ, біології, англійської мови, географії.
Питання проведення вільного часу, виконання режиму дня школяра
пропонувались для обговорення на батьківських зборах і засіданнях
батьківського комітету. Потім був виданий наказ директора школи про
створення ініціативної групи з організації виховально-оздоровчої роботи
у школі. На своєму першому засіданні ініціативна група визначила
програму роботи, розподілила обов’язки, була створена експертна рада, у
задачі якої входить підготовка рекомендацій з регулювання й корекції
проблем охорони здоров’я дітей і проведення моніторингу здоров’я учнів і
педагогів. В особі директора школи була укладена угода з
міськздраввідділом про медичну допомогу в даній роботі.
У 2003 році була прийнята міська програма «Здоров’я», розрахована до
2008 року, на основі міської була розроблена та прийнята шкільна
програма «Здоров’я», що в даний час реалізується. Адміністрація школи
добре засвоїла, що здоров’я школяра у значній мірі залежить від того, як
організована робота у класі, які емоційне налаштування, особистісні й
комунікативні якості педагога, яке його здоров’я.
Учитель у стані подбати на уроці і про своє здоров’я, і про здоров’я
учнів. Кожний урок має бути фізіологічним, тобто відповідати життєвим
процесам, що відбуваються в організмі. Добрий ефект дають хвилинки
здоров’я. Кілька фізкультурних вправ, виконаних на уроці, попереджають
різке зниження працездатності, підвищують ефективність роботи. Після
фізкультпауз, що проходять з музичним супроводом, поліпшується
функціональний стан центральної нервової системи. Фізкульпаузи в
молодших класах проходять на других, третіх уроках, у середніх – на
третьому уроці. Режим провітрювання та температурний режим дуже важливі
на уроках. За їх дотримання відповідають чергові по класу, а контроль
здійснюють чергові вчителі.
Аналізуючи урок, адміністрація звертає увагу на те, як вирішує вчитель
питання психогігієни: наскільки гармонійний психічний розвиток дітей, чи
немає на уроці психотравмуючих ситуацій, як ведеться профілактика
надмірної розумової напруги учнів на уроці, наскільки досягається мета
навчання на тлі позитивних емоцій. Щоб створити фізіологічний урок,
відчути радість творчості, учитель повинен бути здоровим. Якщо вчитель
не здоровий, то він не реалізує свій потенціал, порушує фізіологічну й
енергетичну рівновагу уроку, що може підірвати і здоров’я учнів.
Критерії вдалого з погляду збереження здоров’я учнів уроку:
відсутність утоми в дітей і вчителя;
позитивний емоційний настрій (попросіть дітей дати оцінку своєму настрою
за допомогою кольорових олівців або фломастерів, методика Лутошкіна);
задоволення від зробленої роботи;
бажання продовжувати роботу.
Пропонований підхід не вичерпує всіх аспектів, але дозволяє вчителю,
завучу й директору оцінити, як вирішується проблема збереження здоров’я
дітей.
Стан здоров’я педагогів поліпшуємо при рішенні таких задач:
проведення диспансеризації педагогів на основі міської програми
«Здоров’я» здійснювалось щорічно;
формується потреба у здоровому способі життя;
проводиться підготовка з питань збереження та зміцнення здоров’я
школярів у навчально-виховному процесі;
дотримуються гігієнічні вимоги до організації навчального процесу у
школі;
координується діяльність системи освіти й охорони здоров’я у збереженні
та зміцненні здоров’я педагогів;
по лінії профспілки міського управління освітою бажаючим виділяються
оздоровчі путівки в санаторії, профілакторії.
Керівна роль директора в розвитку процесу оздоровлення складається також
у тому, що він працює з комісіями школи. Були створені дві комісії, що
працюють за двома напрямами. Перший напрям – це робота класних
керівників. У масштабі школи вона координується за допомогою
систематичних нарад і семінарів класних керівників, на її чолі стоїть
керівник методичного об’єднання класних керівників. Дана комісія
займається розробкою методики виховально-оздоровчої роботи стосовно до
умов нашої школи. Другий напрям – це робота педагогів-організаторів з
керівництва загальношкільними учнівськими радами. Таких рад створено
шість. Наприклад, учитель географії протягом багатьох років керував
туристичною роботою, тому йому було доручено очолити роботу ради
туристів. Раду з організації фізкультурно-масових заходів очолює вчитель
фізкультури, рада з пропаганди гігієнічних і медичних знань очолюється
заступником директора з НВР, який працює в тісному контакті зі шкільним
лікарем і медсестрою.
Перевага такого функціонального розподілу обов’язків у виховній роботі
очевидна. По-перше, таким шляхом ми досягаємо наявності єдиного стилю
керівництва визначеним розділом роботи з усієї школи і, отже, успішно
створюється єдиний шкільний колектив. По-друге, це дозволяє залучити до
керівництва найбільш здатних і кваліфікованих у даній сфері педагогів.
Дійсно, навіть найкращий класний керівник навряд чи може бути
універсалом, який однаково успішно організує і спортивну, і
культурно-масову роботу, і суспільно-корисну працю, й іншу діяльність
учнів. При такому порядку враховуються інтереси та схильності самих
педагогів.
Досвід роботи у школі показав, що було б неправильним протиставляти один
напрям у розміщенні кадрів вихователів (класні керівники) іншому
(педагоги-організатори). Спочатку обидва однаково були необхідні й
доповнювали один одного. Так, класні керівники одержують велику допомогу
від того, що члени їхнього класного колективу мають чіткий інструктаж
(рекомендації) з тих чи інших спеціальних питань від
педагогів-інструкторів. А ті, у свою чергу, переконуються, що їхні
зусилля, не підтримані класним керівником, не дають повноцінних
результатів. Взаємодія та єдина лінія в роботі класних керівників і
педагогів-інструкторів забезпечується їхньою сумісною участю в
засіданнях педагогічної ради, у розширених нарадах із профілактики
захворювань, виховально-оздоровчої роботи й формування єдиного плану
роботи школи.
Педагоги-організатори закріплюються за шкільними радами на весь
навчальний рік наказом директора школи. Доцільно постійно розподіляти
обов’язки серед окремих членів педагогічного колективу. Наприклад,
викладач фізкультури керує радою фізкультури, учитель креслення й
малювання – комісією з оформлення школи, учитель біології – комісією з
озеленення території школи; учитель географії – радою з туризму, учитель
історії – радою із краєзнавства.
Навчальна частина школи проводить семінари з виховної роботи, що
відіграють велику роль у виробленні єдиної системи оздоровлення
школярів. Дані семінари проходять з обов’язковим практичним показом
визначеного розділу роботи, необхідні для молодих і недосвідчених
педагогів, вихователів ГПД, а досвідчені одержують із цього якусь
родзинку й новинку в організації заходів. Так, наприклад, на семінарі з
теми «Організація виховально-оздоровчої роботи у класі» про свій досвід
розповіла класний керівник 4-го класу. Коли її діти учились у другому
класі, у мене виникла думка укласти договір зі спортивною школою й
залучити дітей до занять легкою атлетикою. Учитель підтримав мене.
Адміністрація спортивної школи із задоволенням погодилась на
співробітництво з нами, був виділений тренер і протягом трьох років він
проводив роботу. Заняття проходять в основному на базі спортивної школи
«Олімп», тренер і вчитель працюють у тісному співробітництві, що
призвело до добрих результатів як у рамках спортивних досягнень, так і у
зміцненні здоров’я учнів. Крім цього, сформований хороший, дружний
колектив. Зараз ведеться робота з відкриття в поточному навчальному році
на базі 5-х класів спортивного класу. Після виступу класного керівника
даного класу був проведений захід «Тато, мама, я – спортивна сім’я». У
результаті після семінару робота з оздоровлення школярів одержує новий
імпульс у всіх класах, і поступово виробляється її єдина система.
Щотижня у школі за планом проходять заходи зі збереження здоров’я:
конкурси, вікторини, зустрічі, «круглі столи», подорожі на станції.
Старшокласники проводять дослідницькі роботи, з якими виступають перед
учнями, а також беруть участь у міській науковій конференції учнів, де
були кількаразовими переможцями. Функціонує лекторська група під
керівництвом учителя біології. Немаловажну роль у виробленні єдиного
стилю посібника з профілактики захворювань відіграють письмові
інструкції з оздоровлення школярів, що розробляються окремими педагогами
зі шкільним лікарем, а потім затверджуються педагогічною радою. У школі
були проведені педагогічна рада та загальношкільні батьківські збори,
підсумком яких стало рішення реалізувати програму «Здоров’я», над
здійсненням якої ми працюємо три роки.
За час експерименту були розроблені положення про загальношкільний
конкурс «Спортсмен року», «Найбільш здоровий клас», методичні
рекомендації з проведення Дня здоров’я, уроку здоров’я, інструкція
оцінки уроку зі здоров’язберігаючих позицій, розроблені рекомендації із
проведення фізкультпауз «Вправа для очей» (2-3 хв), зарядки до уроків,
вправи на зняття емоційної напруги, дихальна гімнастика, складений
понятійний словник про здоровий спосіб життя, створена методична
скарбничка загальношкільних, класних заходів про здоровий спосіб життя.
Керівництво описаної вище роботи здійснювалось на підставі виробленої
схеми «Структура управління виховально-оздоровчою діяльністю школи».
Результати діагностичної та моніторингової роботи
Кілька років тому, приступаючи до проведення дослідження, провели
діагностичну роботу серед учнів 7-9-х класів з метою з’ясування
ставлення підлітків до здорового способу життя. Дані були оформлені для
зручності в діаграму. У свідомості більшої частини учнів (67,4 %)
цінність здоров’я невисока. Міркування про здоровий спосіб життя вони
вважають порожньою витратою часу, долею пенсіонерів. Однак їм хочеться
добре, по-спортивному виглядати в очах оточуючих, але що-небудь робити
для цього їм відверто ліньки. Шкідливі звички не здаються їм такими вже
шкідливими, навпаки, у них є якась привабливість.
Для інших (28,2 %) цінність здоров’я значуща. Вони об’єктивно розуміють
важливість здорового способу життя, але суб’єктивно ставлять його
занадто високо. Здоров’я для них – природний стан, річ, що розуміється
сама собою, а не те, що вимагає спеціальних зусиль. Пристрасть до
шкідливих звичок – пробачлива слабкість, а не прояв безвільності.
Можливо, у глибині душі вони думають, що здатні домогтись життєвого
успіху, не приділяючи пильної уваги своїй фізичній формі.
2,2 % підлітків цінність здоров’я визнають пріоритетною. Вони розуміють,
що ЗСЖ дуже важливий, свідомо культивують його і пов’язують з ним свої
подальші життєві успіхи. Вони здатні протистояти спробам утягнути їх у
процес уживання тютюну, алкоголю, наркотиків, намагаються не допустити
цього у стосунку до інших. 1,2 % власне здоров’я, тим більше здоров’я
оточуючих, не визнають якою б то не було цінністю. Їм або зовсім
наплювати на свій фізичний стан, або вони ненавидять усе те, що
пов’язано з їхнім тілесним життям. Тих, хто дбає про своє здоров’я, вони
недолюблюють. Шкідливі звички вважають справою цілком природною і, може,
навіть пишаються цим. Аналіз результатів даного дослідження дозволяє
зробити ряд висновків про уявлення про здоровий спосіб життя в юнацькому
віці. У цьому віці уявлення про здоровий спосіб життя зводяться до
занять спортом, відсутності шкідливих звичок і правильного харчування.
Через два роки нашого експерименту зробили повторну діагностику й
оформили у вигляді гістограми, тобто порівняльної діаграми. Результати
були такими. На підставі нашої роботи в учнів 7-9-х класів змінилися
ставлення та думка про здоровий спосіб життя. Утішне підвищення
стійкого-позитивного та ситуативно-позитивного ставлення до свого
здоров’я та здоров’я оточуючих. Увага до питань здоров’я в останні роки
помітно зросла. Адміністрація нашої школи та весь педагогічний колектив
усвідомлюють, що саме вчитель може зробити для здоров’я школярів
набагато більше, ніж лікар. Ніяке навчання неможливе, якщо немає
здоров’я.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
