Реферат на тему:

Умови підвищення ефективності засвоєння учнями знань з біології

Перед сучасним учителем біології сьогодні постає чимало проблем, серед
яких – незацікавленість учнів у навчанні. Досвід свідчить про те, що
відведеного програмою часу на вивчення багатьох тем недостатньо, а
структура, порядок подання тем подекуди не відповідають логічній
структурі предмета. Численні терміни й поняття не мають прив’язки до
практичного досвіду школярів й не пов’язані логічно між собою. Тому
перевантаженість такими поняттями призводить до суто репродукційного їх
засвоєння.

Проблеми викладання біології в середній школі належать до найгостріших у
сучасній педагогіці, серед яких центральною проблемою педагогічного
процесу постає система “засвоєння-забування”. Психолого-фізіологічний
аспект даної проблеми досліджений ґрунтовно, чого не можна сказати про
педагогічний [1; 2]. Суттєвий внесок у встановлення загальних
закономірностей пам’яті зроблений вітчизняними психологами. Відомими є
фундаментальні психологічні дослідження П.Блонського, Л.Виготського,
Л.Занкова, П.Зінченка, А.Смирнова, А.Леонтьєва, С.Рубінштейна, які
висвітлюють також і питання педагогічної практики. Цінні відомості про
пам’ять подано в працях прикладного характеру, зокрема в тих, що
розкривають її в зв’язку з особливостями засвоєння школярами змісту
різних навчальних дисциплін [4].

Засвоєння і забування – взаємообернені процеси, що відбуваються
одночасно. У момент засвоєння розпочинається забування і лише ціною
значних інтелектуальних зусиль вдається стримати цей процес, забезпечити
виживання необхідних знань, умінь, навичок. Один з дослідників цього
питання І.Підласий висловлює таку гіпотезу: засвоєння і забування є
дзеркальними процесами – хід засвоєння повинен повторювати хід забування
і навпаки [1; 2].

Оскільки психологічною основою міцності знань вважають пам’ять, ми
пропонуємо спиратися на дидактичний принцип міцності знань. Основні
прийоми використання принципу міцності знань і умінь у процесі
повторення, закріплення і застосування знань і умінь учнів розроблено в
педагогічній літературі добре [5]. Метою нашого дослідження була
експериментальна перевірка міцності засвоєння учнями знань у процесі
вивчення ними біології та встановлення факторів підвищення якості
засвоєння знань в умовах насиченості навчальних програм.

Для перевірки реального рівня засвоєння учнями знань у навчальному
процесі з біології був організований педагогічний експеримент на базі
9-их, 11-их класів загальноосвітньої школи №32 м. Чернігова у 2005–2006
н. р. До експерименту було залучено 116 учнів. У ході експерименту
використовувалась методика “Визначення рівня теоретичного мислення” [3].
Методика нами була модифікована згідно з метою та завданнями
дослідження, а саме: відбувався якісний та кількісний аналіз ступеня
сформованості понятійного апарату з предмета “Біологія”.

Для оцінювання отриманих результатів користувались такими теоретичними
положеннями. У кожній категорії, в кожному понятті мають бути 3 ланки,
які характеризували б поняття за повнотою, точністю та узагальненістю
уявлень. Саме ці ланки використовувались як критерії при оцінюванні
якості засвоєння навчального матеріалу (Сзнм1), а також якості
збереження навчального матеріалу в пам’яті (Сзнм2, Сзнм3).

З метою виявлення реального стану засвоєння учнями знань було проведено
три зрізи, що відображають якість засвоєння та збереження навчального
матеріалу, який викладав учитель. Перший зріз було зроблено відразу
після вивчення теми: “Сенсорні системи” (9-ті класи) та “Спадковість і
мінливість організмів” (11-ті класи). Другий зріз проведено через
короткотривалий проміжок часу (тиждень) після вивчення теми. Третій зріз
– через довготривалий проміжок часу (2 тижні) після вивчення теми.
Тобто, I зріз відображає якість засвоєння навчального матеріалу (Сзнм1),
а II і III зрізи – якість збереження його в пам’яті (Сзнм2 та Сзнм3).
Процедура виконання завдання займала 10-15 хвилин.

Для учнів 9-их та 11-их класів після проведення дослідження якості знань
із вивчених тем через короткотривалий та довготривалий проміжки часу
характерним є зниження результатів за критеріями повноти, точності,
узагальненості, що свідчить про нестійке збереження знань у пам’яті
учнів, а, отже, про невисоку міцність знань (таблиця 1).

Таблиця 1.

Середнє значення показників якості засвоєння знань учнями

9-их, 11-их класів після вивчення тем: “Сенсорні системи”, “Спадковість
та мінливість організмів”.

9-ті класи П* (бали) Т*(бали) У*(бали) ( (бали) Відтворення знань (%)

Сзнм1 3 2,2 2 7,2 40

Сзнм2 1,95 1,55 1,45 4,95 27,5

Сзнм3 1,95 1,45 1,35 4,75 26,4

11-ті класи П (бали) Т (бали) У (бали) ( (бали) Відтворення знань (%)

Сзнм1 4,05 2,7 2,25 9 50

Сзнм2 3,6 3,1 2,15 8,85 49,2

Сзнм3 3,4 2,25 1,9 5,68 31,6

*П – повнота, Т – точність, У – узагальненість

Результати експерименту також указують на загальні тенденції в системі
“запам’ятовування – забування”, які визначені дослідженнями відомих
психологів (Г.Ебінгауз, П.Шардаков, В.Лайон) та педагогів (І.Підласий),
що підтверджується кривими відтворення (рис. 1). Різницю в показниках
9-их та 11-их класів можна пояснити віковими особливостями, оскільки
учні випускних класів вже достатньо вільно можуть орієнтуватися в
навчальному матеріалі, а також мати практичні навички його застосування.
Окрім того, мислительні навички учнів старших класів також будуть мати
вищий рівень, що й підтверджується отриманими даними. Отже, можна
зробити висновок про те, що процес забування відбувається найбільш
інтенсивно відразу після навчання і сповільнюється з часом.

З метою підвищення якості засвоєння знань і збереження навчальної
інформації через короткотривалий та довготривалий проміжки часу
пропонуємо реалізувати зміст навчальної роботи з біології на основі
розкриття істотних взаємозв’язків між фактами та явищами, що вивчаються,
застосовуючи такі методи: термінологічна робота, “мозковий штурм”,
евристичний метод, інтерактивні методи викладання.

Рис.1 Крива відтворення знань учнями 9-их класів після вивчення теми
“Сенсорні системи” (констатуючий етап)

За результатами експерименту в 9-их, 11-их експериментальних класах
найвищі бали є максимально можливими за повнотою, показники за
критеріями точності та узагальненості суттєво відрізняються від таких у
контрольних класах. Також можна зазначити, що в експериментальних класах
при проведенні зрізів знань через короткотривалий та довготривалий
проміжки часу показники за вищезгаданими критеріями залишаються
переважно сталими, чого не можна сказати про показники в контрольних
класах (таблиця 2).

Таблиця 2.

Середнє значення показників якості засвоєння знань учнями 9-их, 11-их
класів після вивчення тем: “Біологічні основи поведінки людини. Вища
нервова діяльність”, “Надорганізмові рівні життя”.

9-ті класи (експерим.) П* (бали) Т*(бали) У*(бали) ( (бали) Відтворення
знань (%)

Сзнм1 4,3 2,8 2,3 9,4 52,2

Сзнм2 4,1 2,8 2,2 9,1 50,6

Сзнм3 4,1 2,7 2,1 8,9 49,4

9-ті класи (контроль.) П (бали) Т (бали) У (бали) ( (бали) Відтворення
знань (%)

Сзнм1 3,0 2,2 1,9 7,1 39,4

Сзнм2 2,7 2,0 1,6 6,3 35,0

Сзнм3 2,6 1,9 1,5 6,0 33,3

11-ті класи (експерим.) П (бали) Т (бали) У (бали) ( (бали) Відтворення
знань (%)

Сзнм1 4,6 3,1 2,7 10,4 57,8

Сзнм2 4,7 3,1 2,7 10,5 58,3

Сзнм3 4,6 3,0 2,7 10,3 57,2

11-ті класи (контроль.) П (бали) Т (бали) У (бали) ( (бали) Відтворення
знань (%)

Сзнм1 4,4 2,6 2,4 9,4 52,2

Сзнм2 4,2 2,6 2,4 9,2 51,1

Сзнм3 4,0 2,4 2,2 8,6 47,8

*П – повнота, Т – точність, У – узагальненість

Отже, можна говорити про позитивне гальмування процесу забування в
найбільш інтенсивну його фазу відразу після навчання і стабілізацію
кривої відтворення навчальної інформації учнями з часом (рис.2, 3).

Рис. 2. Крива відтворення знань учнями 9-их класів після вивчення теми
“Біологічні основи поведінки людини. Вища нервова діяльність”

Рис. 3. Крива відтворення знань учнями 11-их класів після вивчення теми
“Надорганізмові рівні життя”

У ході дослідження проведено також два поточних зрізи з метою виявлення
темпу засвоєння учнями знань (Тз) в процесі навчання з використанням в
якості завдання по п’ять ключових понять з теми. Методика визначення
темпів засвоєння знань описана в літературі [1], нами ж вона була
модифікована відповідно до цілей дослідження. Нами зафіксовано позитивне
збільшення темпів знань учнями (Тз) в експериментальних класах (88,4 та
89,4% для учнів 9-их класів і 83,7 та 85,2% для учнів 11-их класів)
порівняно з контрольними (79,7 та 79,9% для учнів 9-их класів і 80,2 та
80,7% для учнів 11-их класів). Отже, виявляється тенденція зростання
темпів засвоєння знань учнями експериментальних класів, що також має
позитивний вплив на підвищення рівня міцності знань учнів.

За результатами проведених досліджень можна зробити такі висновки: 1.
Процес міцного засвоєння знань є дуже складним. Міцність засвоєння
учнями знань обумовлюється організацією навчання, а також залежить від
часу навчання. 2. Запропонований підхід у конструюванні навчального
матеріалу з біології для учнів 9-их, 11-их класів з використанням
методів: термінологічної роботи, “мозкового штурму”, евристичного
методу, інтерактивних методів викладання виявився ефективним у
підвищенні якості засвоєння знань учнями експериментальних класів у
порівнянні з контрольними. 3. Було відмічено позитивне гальмування
процесу забування в найбільш інтенсивну його фазу відразу після навчання
і стабілізацію кривої відтворення навчальної інформації учнями з часом.
4. Виявилась тенденція зростання темпів засвоєння знань учнями
експериментальних класів, що також має позитивний вплив на підвищення
рівня міцності знань учнів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Підласий І.П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів:
Навчальний посібник. – К.: Україна, 1998. – 343 с.

2. Підласий І.П. Система засвоєння – забування // Педагогіка і
психологія. – 1995. – № 2. – С.29-30.

3. Подласый И.П. Педагогика: Новый курс: Учеб. для студ. высш. учеб.
заведений: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – Кн. 1:
Общие основы. Процесс обучения. – 650с.

4. Скребец В.А. Экологическая психология: Программа изучения дисциплины.
– К.: МАУП, 1998. – 26 с.

5. Чутко Н.Я. Развитие памяти школьников. – М.: Педагогика, 1982. – 96
с.

Похожие записи