Українська Держава
Мета: розкрити суть внутрішньої політики гетьманату; удосконалювати
вміння аналізувати і співставляти історичні факти, узагальнювати
значення важливих подій; продовжувати формувати вміння працювати з
підручником і атласом; розвивати вміння учнів коментувати відповіді
товаришів; сприяти формуванню національної самосвідомості учнів,
пов’язаної з боротьбою за збереження державної незалежності.
Основні поняття: українізація; повстаньсько-партизанський рух;
Український національний союз; Українська Академія наук; анархізм.
Основні дати: літо й осінь 1918 р.— селянські повстання проти
окупаційних військ; липень—серпень 1918 р.— загальноукраїнський страйк
залізничників; 15—20 липня 1918 р.— І з’їзд комуністичної партії
(більшовиків) України у Москві; 30 липня 1918 р.— вбивство у Києві
німецького командувача Ейхгорна; кінець літа 1918 р.— створення
Українського національного союзу; жовтень 1918 р.— Універсал П.
Скоропадського про відновлення козацтва; 14 листопада 1918 р.—
заснування Української Академії наук у Києві.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
III. Вивчення нового матеріалу
1. Аграрна політика.
2. Розвиток промисловості й торгівлі.
3. Збройні сили Української Держави.
4. Національно-культурна політика.
5. Народна боротьба з окупантами.
IV. Підсумки уроку
V. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Бесіда.
Учитель здійснює перевірку виконання домашнього завдання за запитаннями
і завданнями підручнику. При цьому робиться відповідне акцентування на
вузлових моментах теми.
Підсумовуючи відповіді, учитель зазначає, що, очоливши гетьманат, П.
Скоропадський зосередив у своїх руках усю повноту влади. Гетьман наказав
розпустити всі земельні комітети, місцеві органи влади, створені ЦР;
замість комісарів тепер керували губернські старости. Було поновлено
також посади земських начальників, а в селах знов запроваджено повітові
та губернські ради. На початку липня 1918 р. вийшов закон про створення
Сенату, до якого було включено значну кількість дипломованих юристів.
Для охорони державної безпеки і внутрішнього порядку сформувалася
Державна варта.
— Яку мету переслідувала влада, вдаючись до цих заходів? (Налагодження
системи управління.)
III. III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Аграрна політика.
Розповідь учителя.
У внутрішній політиці пріоритетним було аграрне питання.
Чому?
Якою була аграрна політика ЦР і які виявились її наслідки? На селі
гетьманський уряд створив правові основи для повернення
землі та майна, стихійно захопленого раніше селянами в поміщиків, що
надзвичайно загострило класову ворожнечу. Поміщикам було повернуто право
викликати для захисту своїх маєтків військові команди. Почалися
екзекуції, селян шмагали різками, ув’язнювали, розстрілювали.
Створена Вища земська комісія на чолі з гетьманом розробила програму
фермеризації українського села. Передбачалося, що впродовж двох років
поміщики вільно продаватимуть свою землю (не більш 25 гектарів в одні
руки), після чого Держбанк примусово викупить нереалізовані маєтки
розмірами понад 200 гектарів. Землею за викуп наділялися «справжні
хлібороби» з тягловою силою та інвентарем. 700 тисяч безземельних дворів
гетьман і надалі лишав без наділів, вважаючи їх нездатними до
господарювання.
На практиці цей законопроект так і залишився декларацією про наміри.
Бесіда.
1. Чиїм інтересам відповідала така політика?
2. Дайте оцінку аграрної політики Української Держави.
2. Розвиток промисловості й торгівлі.
Розповідь учителя.
Сучасники П. Скоропадського та історики (В. Семененко, О. Бойко й інші)
відзначають факт певного економічного піднесення України періоду
Української Держави. Однак існує інша точка зору, зокрема, автори
підручника С. В. Кульчицький, М. В. Коваль, Ю. Г. Лебедєва стверджують,
що українська промисловість швидко деградувала [21, с. 57].
Випереджальне завдання.
Учням пропонується упровдож наступної розповіді вчителя підготувати
відповіді на проблемні запитання.
Яку точку зору обіймаєте ви?
Доведіть, чому саме.
Розповідь учителя.
Деякому пожвавленню сприяли відновлення приватної власності, підтримка
гетьманом вільного підприємництва, можливість промислових і торговельних
верств впливати на економічну політику влади, широкий збут українських
товарів до Австро-Угорщини та Німеччини. Саме в цей час було налагоджено
грошовий обіг, вдосконалено грошову систему, сформовано державний
бюджет, відкрито кілька банків, засновано нові акціонерні компанії,
відроджено промислові підприємства та біржі. Поступово налагоджувався
залізничний рух, реорганізовувався і зміцнювався державний морський
флот.
За два місяці до ліквідації гетьманату (листопад 1918 р.) не без
труднощів поступово були створені передумови для економічного зростання:
у засіках держави накопичилося 6,4 млн. тонн зерна, 48 тис. тонн цукру,
Держбанк мав 4 млрд. гривень золотовалютного резерву.
Однак поряд з тим підприємці, спираючись на підтримку властей, перейшли
в наступ на робітничий клас з метою ліквідування поступок, зроблених під
час революції.
Загалом головною метою Австро-Угорщини та Німеччини був вивіз з України
продовольства і сировини, а в перспективі — встановлення повного
контролю над ринком, торгівлею та промисловим потенціалом нашої держави.
Бесіда.
1. Які заходи були вжиті Українською Державою у галузі промисловості?
2. Чиї інтереси задовольняли ці заходи?
Під час бесіди також заслуховуються відповіді на проблемне запитання з
випереджального завдання.
3. Збройні сили Української Держави.
Розповідь учителя.
@
B
B
Давайте згадаємо,’як вирішувалося питання створення власних збройних сил
за часів ЦР.
П. Скоропадський планував створити українську національну армію з восьми
армійських корпусів, гвардійської дивізії сердюків, чотирьох
кавалерійських дивізій. Чисельність майбутньої армії в мирний час мала
перевищувати 300 тис. чоловік. Військові міністри Української Держави
(генерали О. Лігнау, О. Рогоза, Д. Шуцький) згідно з наказами П.
Скоропадського створили штабні структури восьми територіальних корпусів
(у перспективі їх планувалося десять). Улітку 1918 р. в армії України
було введено погони і військові звання, затверджено текст урочистої
присяги на вірність гетьману, заборонено політичну діяльність у
військах.
— Доведіть необхідність здійснення таких заходів.
До створення української армії доводилося обмежуватися наявним
військовим контингентом. Збройні сили гетьмана складались із Запорізької
дивізії (з полком гайдамаків), двох дивізій Синьожупанників, а також
сформованої в Австро-Угорщині з полонених українців дивізії
Сірожупанників. Була також сформована на добровольчих засадах Сердюцька
дивізія, започатковувалася бригада Січових стрільців. Загальна
чисельність збройних формувань не перевищувала 65 тис. чоловік.
Прагнучи зробити Україну маріонетковою країною, австро-німецька сторона
чинила значні перешкоди формуванню дієздатної української армії. На
жаль, плани П. Скоропадського щодо регулярної армії так і не були
реалізовані.
У жовтні 1918 р. вийшов гетьманський універсал про відродження
козацького стану. Цей захід був спрямований на те, щоб покласти
формування збройних сил передовсім на заможне селянство. Однак з
організацією козацтва режим не встиг. Крім того, цей крок негативно
сприймало бідне селянство.
— Чи виправдали себе заходи щодо створення власних збройних сил?
4. Національно-культурна політика.
Для розгляду даного питання пропонуються такі форми роботи:
а) опрацювання у класі тексту підручника, що може супроводжуватися
складанням таблиці;
б) самостійне опрацювання учнями матеріалу вдома;
в) розповідь учителя з паралельним складанням учнями таблиці:
Бесіда.
Назвіть заходи Української Держави в національно-культурній політиці.
Дайте їм оцінку.
У ході бесіди здійснюється закріплення вивченого матеріалу.
5. Народна боротьба з окупантами.
Проблемне запитання.
Чим був викликаний селянський рух за Гетьманату?
Розповідь учителя.
Влітку—восени 1918 р. активізується селянська боротьба проти окупантів і
самого гетьманського режиму. У лавах повстансько-партизанського руху
нараховувалося понад 40 тис. хліборобів, невдоволеність і озлобленість
підштовхували їх братися за зброю. На Кате-ринославщині цей рух мав
анархістське забарвлення. Виник він у районі Гуляйполя Олександрівського
повіту під керівництвом недавнього каторжанина, визволеного революцією,
Н. Махна. Махновці виступали за відновлення радянської влади, а також за
визначення внутрішньої політики в регіоні без втручання і впливу центру.
— Назвіть причини протестних виступів робітників за Гетьманату.
(Збільшення тривалості робочого дня, заборона страйків, локаути.)
У липні—серпні 1918 р. піднімається хвиля антигетьманських страйків:
припинили роботу майже 200 тис. залізничників, паралізувавши життєво
важливі транспорті магістралі.
Зміна ситуації в Україні поставила політичні партії в нові умови.
У травні 1918 р. партії просоціалістичної орієнтації утворили
опозиційний гетьманові та його союзникам Український
національно-державний союз (з кінця літа — Український національний союз
— УНС). До його складу увійшли українські есери, українські
соціал-демократи (які складали більшість у ЦР) та інші партії. Головою
УНС було обрано В. Винниченка. УНС готував збройний виступ проти П.
Скоропадського.
Загальноросійська партія лівих есерів вирішила діяти методом
індивідуального терору: в Москві був убитий німецький посол граф Мірбах,
а в Києві, ЗО липня 1918 р.,— фельдмаршал Ейхгорн.
Більшовики України 15—20 липня 1918 р. на своєму І з’їзді у Москві
утворили Комуністичну партію (більшовиків) України — КП(б)У. Частина
делегатів з’їзду наполягала на створенні окремої, самостійної Компартії
України (їх очолював М. Скрипник). Однак
КП(б)У виникла як складова частина Російської комуністичної партії
(більшовиків) — РКП(б). Першим секретарем ЦК КП(б)У був обраний Г.
П’ятаков. Для керівництва партизанським рухом в Україні з’їзд сформував
Центральний військово-революційний комітет (ЦВРК), якому ставилося
завдання підняти робітників і селян на боротьбу за відновлення
радянської влади в Україні.
Внаслідок дискусій в УСДРП та УПСР посилився розкол. На І з’їзді до
КП(б)У увійшли ліві українські соціал-демократи. У травні 1918 р.
відбувся розкол і в УПСР, ліва частина якої виокремилась у партію, що
отримала назву від свого органу — газети «Боротьба» — боротьбисти.
Бесіда.
1. Які сили виступили проти окупаційних військ та гетьманського
режиму?
2. Чому боротьба з окупантами мала повстансько-партизанський
характер?
IV. ПІДСУМКИ УРОКУ
Заключне слово вчителя.
Внутрішня політика гетьманату була скерована на стабілізацію ситуації в
Україні. Але заходи П. Скоропадського привели до народної боротьби проти
окупантів і самого гетьманського режиму.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати конспект і текст підручника.
2. Підготувати відповіді на запитання і завдання 2—8 [21, с. 61] або
1—4, 6—7 [36, с. 116—117].
3. Доопрацювати таблицю «Національно-культурна політика Української
Держави» (на розсуд вчителя).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
