Українські писанки – символ Великодня

 

Сценарій свята

 

Хід свята

 

Під звуки пісні-гаївки діти в українському національному одязі заходять
до класу. За столом маленька господиня розписує писанку.

Учитель. Що це ти робиш, маленька господиня?

Ведуча. Розмальовую писанку, бо радісний прийшов день.

Дзвенять дзвони: понад міста, понад села

Лине вісточка весела.

Ясне сонечко над селом,

Наче писанка, зійшло.

Вибігайте з хати, діти!

Як сьогодні не радіти?

Вийдем-вийдем на горбок,

Заспіваєм гаївок,

Що весна вже воскресла,

Нам Великдень принесла.

Учитель. Дякую тобі, маленька господине, за прекрасні слова, за гарно
розмальовану писаночку. То вже ж, мабуть, час і гаївку заспівати?

Діти. Так.

Виконується пісня-гаївка.

Учитель. А можна тебе запитати, маленька господине, що це за день –
Великдень?

Ведуча. Великдень – одне з найбільших свят християн. Святкується воно на
Україні ще з X століття навесні й пов’язане з воскресінням Ісуса Христа,
тому й має назву Великий день, або Великдень. Дівчата, розкажіть про цей
день, будь ласка.

Виходять дівчата і читають вірші про Великдень.

1-а дівчина. Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і змінившись від турбот,

І піднімає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

2-а дівчина. Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться старання добротою

На ранньому скоромному столі.

3-я дівчина. Великдень всіх нас на гостини просить.

Малює сонце золото небес

І крашанку, як усмішку підносить.

Христос воскрес!

Діти (хором) Воістину воскрес!

4-а дівчина. І дзвони засріблилися завзяті,

І ніби покотилось між людьми: –

Христос воскрес!

Чи, може, на цім святі

Із бездуховності воскресли ми?

Діти обмінюються крашанками, засвічується свічка.

Учитель. Дякую, діти. Дозволь мені, шановна господине, продовжити свято.
Святої неділі скрізь звучить піднесене вітання «Христос воскрес!». У
відповідь чується радісне «Воістину воскрес!». За давньою традицією
після такого вітання люди тричі цілуються і вручають одне одному писанки
– великий дар.

Учень. А чи знаєте ви, що святіше за хліб? (Паска).

Учитель. Символом паски, початком усього живого у Воскресіння Христове
стало яйце. У наших предків яйце було символом весняного відродження
природи, зародження життя, продовження роду. За легендою, найперше яйце
мало всередині не жовток з білком, а зародок цілого світу. Життя, яке
зберігалось в яйці, потрібно було захистити від злих сил, тому тонку
шкаралупку яйця покривали фарбою, різноманітними малюнками-символами.

Учні загадують загадки гостям.

• В одній бочці – два тіста, а не змішуються. (Яйце). У фарбах
катається, до церкви збирається. (Крашанка).

Учитель. Крашанка – це яйце одного кольору. Але всі кольори мають певне
значення. Діти демонструють крашанки і розповідають про них.

1-й учень. Червоне яйце означає радість життя, любов до молодих, надію
на одруження.

2-й учень. Жовте яйце означає місяць і зорі, у господарстві – врожай.

3-й учень. Блакитне яйце – небо, повітря, здоров’я.

4-й учень. Зелене – відкриття природи, багатство і плодоріддя землі,
врожай.

5-й учень. Чорне з білим – поминання душ померлих, подяка за охорону від
злих сил.

Учитель. Крапанка розмальовується воском чи фарбою, які кладуть
краплинами. Крашанки характерні для Західної України.

Орнамент на дряпанці видряпується гострим предметом. Мальованка
розмальовується пензликом.

Писанка – це яйце, розмальоване за допомогою писака (маленької
трубочки), в якого заливається розтоплений віск. Цим воском наносять
візерунки, потім кладуть у найсвітлішу фарбу, знов малюють, але вже
інший візерунок, й кладуть в трохи темнішу фарбу, далі – ще в темнішу.
Потім писанку підігрівають. І з тієї хвилини, як на яйце нанесено весь
візерунок, воно перестає бути простим яйцем, а стає святковою писанкою.

Діти, а які повір’я існують про писанку, хто мені допоможе згадати?

Учні розповідають повір’я.

1. Пофарбоване, розмальоване яйце вважали оберегом.

2. 3 писанок, крашанок починався великодній сніданок у кожній
українській сім’ї.

3. Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляти, щоб
воно зростало в силі.

4. Будуючи нову хату, в кожному кутку клали по писанці. Предки вважали,
що писанка охороняє оселю від пожежі, блискавки та різних напастей.

5. Дівчата вмивались водою, в яку опускали крашанку чи писанку, щоб бути
рум’яними.

6. Писанки клали в землю, щоб родилося жито, пшениця.

7. Під поріг стайні клали теж писанки, щоб добре велося худобі.

8. Крашанки й писанки служили для святкових розваг, ігор молоді та
дітей.

Ось деякі з них (розповідь дітей з імпровізаціями).

Гра «В блудька».

Один з гравців клав крашанку на землю і відміряв п’ять кроків. Іншому
гравцеві зав’язували очі, тричі обертали навколо себе і змушували
зробити п’ять кроків. Потім він намагався дотягнутися до крашанки рукою.
Якщо дотягався, то забирав її собі.

Гра «В дряпка».

Гравця відводили далеко від крашанки, і він, закриваючи шапкою обличчя,
намагався підійти до неї.

Гра «Битки».

Гравці «стукали» крашанками попарно. Чиє яйце розбилося, той гравець і
програв.

Учитель. Покажімо цю гру, діти, разом!

Діти стали у кільце,

В кожного в руках яйце.

4

6

f

h

?

E

I

?

o

« $ T V h f

h

t

|

~

°

?

Ae

6

h

?

I

o

$ V h

??????0?h

~

?

Юлі випало на славу

Розпочати гру-забаву,

Дуже милу, престару

Великодню гру.

Ходить дівчина кільцем

І постукує яйцем.

Що не стукне – трісь і трісь, –

Яйця тріскаються скрізь –

І ось раптом яйце – хрусь! –

Гру продовжує Петрусь.

Стукнув всього разів три

І так само вийшов з гри.

За Петром пішов Максим,

Декілька дівчат за ним.

В Олі писанка ціла,

Оля в грі перемогла!

Учитель. Треба пам’ятати, що їсти паску можна лише свячену.

Розповідь учнів з показом плакатів, на яких зображені символи.

1-й учень. Баранці, олені, коні – то небесні посланці, як і птахи.

2-й учень. Кривулька знаменує собою нитку життя, вічність сонячного
руху.

3-й учень. Безконечник є символом безконечності, безсмертя, хвиль життя.

4-й учень. Трикутник – символ вогню, безсмертя, чоловічої та жіночої
сили, родини.

5-й учень. Драбинка символізує прагнення до вищої мудрості.

6-й учень. Дерево –це дерево життя.

7-й учень. Риби – це символ душі Христа.

Учитель. Дякую, діти. Великдень – весняне свято. Давайте заспіваємо
весняну пісню «Щебетала пташечка».

Щебетала пташечка (українська народна пісня в обробці Я. Степового).

Щебетала пташечка під віконечком,

Сподівалась пташечка весни з сонечком.

Прилинь, прилинь, чаронько, весна красная,

Як легенька хмаронька в небі ясная.

Вбери степи травами, вквітчай квітками,

Потоки купавами білосніжними.

Осип луки перлами, вкропи росами,

Розлийся джерелами стокосими.

Щебетала пташечка під віконечком,

Сподівалась пташечка весни з сонечком.

Учитель. А зараз нехай наші шановні гості спробують відповісти на
запитання стосовно легенд та звичаїв, пов’язаних з писанками,
крашанками.

– Чи можна товкти ногами рештки пофарбованого яйця? (Ні, бо за це Бог
наказує хворобою).

– Куди дівають шкаралупу? (Викидають на текучу воду або дають курям, чи
сиплять під дерева в садку).

– Для чого відкладають свячене яйце, прийшовши з церкви? (Після сніданку
господар бере ці яйця і йде до хліва, де, проводячи крашанкою по спині
кожної тварини, каже: «Христос Воскрес!». Потім обчищає яйце і дає їсти
худобі, щоб вона була здорова).

– Дякую за цікаві відповіді!

Діти нагороджують гостей писанками за правильні відповіді.

Учитель. А зараз наші дівчатка й хлопчики виконають коломийки.

1-а дівчинка. Я писала писаночку,

Писала, писала,

Щоби моя писаночка

Слави здобувала!

2-а дівчинка. Я писала писаночку.

Кольори вкладала,

Щоби людям писаночка

Радість дарувала!

Хлопчики. Ой, кувала зозуленька,

Пищали курчата.

Дофарбуйте писаночку,

Просимо, дівчата!

Дівчата. Що у моїм городчику

Горішки трясуться,

Дала би вам по писанці –

Кури не несуться.

Хлопчики. Який листок на яворі,

Такий на калині.

Подаруйте писаночки,

Просимо вас нині.

Дівчата. Дали би вам по писанці,

Ще й по писаночці, –

Не нанесли яєць кури,

Вибачайте, хлопці!

Хлопчики

Ой, калина, калиночко,

В воду нахилися.

Ой, ти, гарна дівчинонько,

Чом мене боїшся?

Дівчата. Ой, молоді легіники,

У гості зайдете?

Я згубила писаночку!

Чи її знайдете?

Діти (разом).

Ой, кувала зозуленька,

Кувала, кувала,

А ми свої писаночки

Рідним дарували.

Учень. Яєчко розмальоване, барвисте,

Ним тішиться і старець, і дитя.

Творіння рук людських,

святе і чисте,

Маленький символ нашого життя.

Учениця. Тут кожна лінія з небес

Промінчиком окреслює хвалу і славу Богу.

Христос воскрес! Воістину воскрес,

До вічності вказавши нам дорогу!

Виконується танок «Українські рушники».

Учитель. Дякую всім за свято! Нагадую, що в цьому році справжнє свято
Великодня відзначатиметься 23 квітня. Тож сходіть до церкви паски
освятити та й про писанки й крашанки не забудьте.

1-й учень. Я писанка-красуня,

Вся в рисках і квітках.

Красу митців несу я,

Їх славлячи в віках!

2-й учень. Мене кладуть на свято

На пишному столі,

Щоби моїм убранством

Втішалися малі.

3-й учень. Без мене наше свято

Не буде тим, чим є,

Бо писанка багато

Всім радості дає!

4-й учень. В цій писанці вкраїнській

Душевна глибина,

Живе блакить барвінка

Й хода весни красна.

Учитель. Писанку прославляють люди не тільки у віршах, а й у піснях.
Послухаємо пісню «Писанка».

Розмалюю писанку, розмалюю,

Гривастого коника намалюю.

Розмалюю писанку, розмалюю,

Соловейка-любчика намалюю.

Розмалюю писанку, розмалюю,

Різьблену сопілочку намалюю.

А сопілка буде грати –

Соловейко щебетати,

А гривастий кониченько

Славно танцювати.

Учитель. На завершення хочу вам розповісти легенду.

Доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться.
Доки пишуться писанки, світ буде існувати, а коли цей звичай зникне,
тоді зло знищить світ. Людська любов перемагає найбільше зло. Отже,
пишіть писанки, люді добрі.

Співаймо разом з нами пісню «Молитва».

«Молитва» (сл. О. Кониського).

Боже Великий, єдиний!

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням.

Ти її осени.

Світом науки і знання

Нас усіх просвіти,

В чистій любові до краю

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світа,

Щастя дай, Боже, народу

І многії літа!

Всім дякую. До зустрічі. Бувайте здорові! Хай вам щастить!

Похожие записи