Урок. Узагальнення знань за розділом

Тема. «Українські народні казки»

Мета: узагальнити знання учнів про казку як художній твір, у якому
вигадка і фантазія служать засобом вираження суджень народу про життя;
розвивати увагу, мислення, пам’ять, читацький інтерес до казок; створити
атмосферу радості і насолоди від творчості; виховувати прагнення до
добра і справедливості.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку.

Вчитель. Ось і дзвоник продзвенів

Для маленьких школярів,

Він покликав на урок

У чарівний світ казок.

Казковий світ!

Він збереже людей без бід.

І бути добрими завжди

Навчає казка!

Увага! Увага! Відправляється казковий експрес від станції «Пробіжна» до
станції «Країна добрих казок». У мандрівці на нас чекають цікаві
зустрічі та пригоди. Щоб проїхати усю країну, вам треба пригадати те, що
знаєте, і вмієте, бути уважними та спостережливими.

Слова в дорогу:

Знаємо!

Творимо!

Зможемо!

Зуміємо!

ІІ. Мовна розминка.

1. Гра «Виправте помилки радіомовлення»

— Щоб нам не було сумно їхати, машиніст увімкнув радіо. Але у ньому щось
зіпсувалося. Давайте слухати і виправляти помилки.

Дужий, як лисиця.

Вірний, як вовк.

Швидкий, як ведмідь.

Кучерявий, як собака.

Хитрий, як баран.

Голодний, як заєць

2. Гра «Друкар»

— Як і будь-якому поїзді, зараз відбудеться перевірка квитків. Перед
вами клавіатура комп’ютера. Ви повинні «надрукувати», ввести в комп’ютер
назву країни, куди ми їдемо. А центральний комп’ютер перевірить чи всі
сіли у поїзд.

— Повторіть ще раз назву країни. (Країна добрих казок.)

(Діти зафарбовують відповідні букви.)

— Пасажирів перевірили.

3. Гра «Блискавка»

— Поїзд їде швидко і написи ми бачимо тільки одну мить. Давайте, їх
прочитаємо.

(Слова на картках: колосок, голуб, рукавичка, їжак, журавель.)

4. Гра «Через тунель»

— Зараз наш поїзд в’їде в тунель, щоб швидше ого проїхати, ви повинні
відгадати загадки.

1. Ця хатинка така мила,

Всіх у себе приютила:

Мишку, зайчика, лисичку,

Вовка, жабку невеличку,

І кабанчика Ікла на,

І ведмедя велика на.

Ця хатинка невеличка

Зветься просто — …

(Рукавичка)

2. Підробив він голосок,

Став на маминім співати,

Здогадайтеся малята:

«Вовк – не наша мати!»

(Вовк та козенята)

3. Двоє сірих мишенят

Працювати не хотять.

Все пустують, все танцюють,

Півника прохань не чують.

До роботи — геть не годні,

То ж лишилися голодні.

Як же звати мишенят?

Хто ж бо знає із малят?

(Круть і Верть)

4. Хто Журавлика вітав,

Ще й кашкою пригощав?

Пригадайте-но, будь ласка,

Із якої герой казки?

(Лисичка та Журавель)

ІІІ. Зупинка «Казка».

— Наш поїзд наближається до зупинки, назва якої зашифрована у кросворді.

1. «От так півник! От так молодець!» (Колосок)

2. «Куди тебе пустимо, коли й так тісно.» (Рукавичка)

3. «Вовк підслухав, як коза співає.» (Вовк та козенята)

4. «Іди, бабо, сюди, ріпку рвати поможи.» (Ріпка)

5. «А я м’яса уже не їм.» (Лисиця та їжак)

— Гарно, діти, працювали,

Вірно всі казки згадали.

Будем щиро ми співати

Клас свій дружній прославляти.

Фізкультхвилинка

(Діти співають на мотив пісні «Усмішка».)

Ця хвилинка дуже дорога,

І легенька, і гарненька, як хмаринка,

Наша праця пісні вимага,

То ж звучи для всіх дітей,

Фізкультхвилинко!

Щира пісенька у нас

Про веселий дружний клас,

І звучить вона так виразно і дзвінко,

Щоб бадьорість була в нас,

Усміхаємось в цей час,

Усміхнись і ти до нас,

Фізкультхвилинко!

ІV. Зупинка «Театральна».

Інсценізація казки «Колосок».

Дія перша

(На сцені хатка, тин. З хатки виходить Півник.)

Ведучий.

На зеленому горбочку,

У вишневому садочку,

Стоїть біла-біла хата,

І живуть в ній мишенята,

З ними Півник-трудівник,

Що вставати рано звик.

Півник.

Ку-ку-ріку! Гей, вставайте!

До роботи приступайте!

Бо хто рано устає,

Тому завше Бог дає!

(Виходять заспані мишенята – Круть і Верть.)

Круть.

І чого галасувати…

Може, я ще хочу спати…

Верть (позіхає).

Все робота та робота…

Може, я ще хочу спати…

Круть (вказує на Півника).

На плече косу повісив…

Ач, нема на нього Лиса!

r

?

2 ^ ? ® ae

2

аються до хати. Звучить пісенька «Вийшли в море косарі».)

Півник.

Підмету ще двір як слід,

А тоді зварю обід.

Бо відомо іздавна –

Без труда нема плода.

(Півник бере мітлу і підмітає двір.)

Півник.

Ой, а що це? Колосок!

Пощастило! Ну й деньок!

Гей, до мене, мишенята!

Час і вам попрацювати!

(Виходять невдоволені мишенята.)

Півник.

Колосок ось!

Круть (глумливо).

Дивина!

Півник.

Хто поїде до млина?

Верть.

Ой, не я, нога болить…

Круть.

В мене спина стала нить…

Півник.

Добре, сам усе зроблю:

Змолочу й в млині змелю.

(Півник виходить, а мишенята починають весело скакати. Звучить пісенька
«Два півники».)

Дія друга

(Та сама декорація. Під тином стіл, накритий білою скатертиною. Знову
з’являється Півник з мішком на спині. Мишенята присідають за тином).

Півник.

Де руки й охота,

Там справжня робота!

Круть і Верть!

Місити тісто!

Круть (встає з-за тину).

Ми не проти цього, звісно,

Та потомлені такі,

Що не здіймемо й руки.

(Півник махає рукою і йде до хати. Мишенята продовжують бігати та
стрибати. З хати чути голос Півника).

Півник.

Круть і Верть! Допоможіть

Пироги мені зліпить!

Круть.

Ой, не я! тільки не я!

Верть.

Це робота не моя!

(Мишенята скачуть, пустують. Звучить пісня «Женчичок-бренчичок».раптом
мишенята зупиняються і починають принюхуватися.)

Круть.

Верть, щось смачно пахне дуже!..

Верть.

Я такий голодний, друже…

(Виходить Півник. Він несе миску з пирогами, ставить її на стіл.
Мишенята дістають велику бутафорські виделки і швиденько вмощуються за
столом).

Півник.

Не спішіть за стіл сідати.

Спершу хочу запитати.

Колосок хто змолотив?

Круть. (голосно).

Звісно, ти!

Верть. (голосно).

Ти це зробив!

Півник.

Хто зерно у млин завіз?

Хто мішок додому ніс?

Круть. (тихіше)

Ти змолов…

Верть. (тихо)

Приніс додому…

Півник.

А по тому?

Тісто в діжі хто місив?

Пиріжки оці ліпив?

Круть. (тихо)

Ти, все ти.

Верть. (тихо)

Ліпив і пік…

Півник.

Ну, а ви все скік та скік?

Що ж робили ви?

Мишенята. (разом, тихенько).

Нічого…

Півник.

Вам моя пересторога,

Якщо хочеш добре їсти,

Працювати треба, звісно.

Пам’ятайте мудру вість:

Хто не робить, той не їсть!

Бо робота всіх годує,

Ну а лінь дише марнує.

(Засоромлені мишенята виходять з-за столу. Завіса.)

V. Зупинка «Добрих казок».

1. Конкурс «З якої казки»

(Діти називають казку за малюнками).

2. Робота з виставкою книг українських народних казок.

(Діти складають свою книжку-альбом «Сторінками улюблених казок»,
ілюстрації до якої малювали вдома.)

VІ. Підсумок уроку. «Повернення додому».

— час повертатися додому. Для того, щоб допомогти машиністу швидше нас
довести, давайте відновимо прислів’я, в яких загублено кінцівки. Це
додасть швидкості потягу.

Без труда нема … (плода).

Як підеш, так і … (знайдеш).

Де сила не візьме, там розум … (допоможе).

Мудрим ніхто не вродився, а … (навчився).

— До яких казок підходять ці прислів’я?

— Хто автор цих казок?

— Чому ці казки усі добрі?

Їхав потяг наш невпинно

Із казкової країни.

Там живуть герої чемні,

Добрі, ввічливі! Напевно,

Ви такими будете,

Поради не забудете.

Там троянди на подвір’ї

Й гладіолуси цвітуть,

Там господарі привітні

Вас завжди у гості ждуть.

— Як тепер вам потрапити в Країну Добрих Казок? По-перше – читати. Під
шелест сторінок ви перенесетесь у казковий світ. Вивчайте казки,
переказуйте! Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас і після
нас, хай виховують синів і доньок нашої землі, нашого народу, вчать, як
треба по правді жити. Нехай для вас і для всіх дітей так само близьким і
рідним з дитинства буде чарівне слово маминої пісні, бабусиної
розповіді, і від колиски через усе життя супроводжуватиме вас казка.

Похожие записи