Україна – країна благословенна

 

1 клас

 

Мета уроку: збагачувати знання учнів про історію, культуру своєї
Вітчизни; розвивати інтерес до національних традицій свого народу, тісно
пов’язаних з християнською вірою; виховувати любов до рідного краю;
виховувати почуття патріотизму.

Обладнання: виставка книг, книги і зошити «Дорога добра», українські
рушники, український одяг, грамзапис музика М. Лисенка «Боже Великий
Єдиний».

 

Хід уроку

 

Запис на дошці:

Є багато країн на землі,

В них – озера, річки і долини.

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди — Батьківщина.

I. Організаційний момент.

Загадка.

Край квітучий, земля родюча. Лани широкі, степи безкраї. Люди привітні,
гаї багаті. Це край наш рідний, це – …(Україна.)

ІІ. Оголошення теми уроку.

а) Вступна бесіда.

Чудовий і мальовничий край – Україна. Тут жили наші прадіди, діди, тут
живуть наші батьки і ми з вами. Земля роду українського, чия історія
сягає сивої давнини.

Сьогодні ми поговоримо про нашу Батьківщину, про Україну.

ІІІ. Організація вивчення нового матеріалу, його сприймання,
усвідомлення й осмислення.

б) Бесіда про минуле рідної країни.

Ознайомлення з оповіданням Наталі Забіли «Заснування Києва» –
благословення апостола Андрія (див. додаток).

в) Заснування рідного міста трьома братами та сестрою (оповідання Н.
Забіли «Древній Київ»).

г). Князювання Володимира Великого. Значення хрещення Русі для нашого
краю. (Див. додаток).

IV. Фізкультхвилинка.

Гусі лебеді летіли,

На лужок тихенько сіли,

Посиділи, поклювали,

Покрутились, дружно встали.

V. Значення народних оберегів для українців (рушники, вишита сорочка).

а) Національний одяг – гордість українців.

б) Робота з прислів’ями. Запис прислів’їв на дошці:

«Без верби й калини, нема України»,

«Козацькому роду – нема переводу»,

«Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини».

VІ. Ознайомлення з віршами про Україну. Олена Пчілка «Маленька українка»
(вірші читають діти).

VІІ. Робота з підручником (стор. 51-53).

Учні розглядають малюнки, читають текст, розмірковують над прочитаним.

а) Робота в зошиті (урок 19).

б) Ознайомлення з статтею «Україна — незалежна держава» та бесіда за її
змістом.

Про що йдеться в статті?

Що означає слово «держава»?

Коли святкують день незалежності України?

Якою ви хочете бачити нашу державу?

Що для неї ви можете зробити сьогодні?

VІII. Закріплення, систематизація й узагальнення знань дітей.

Читання уривка з вірша В. Сосюри «Любіть Україну».

Любіть Україну у сні й на яву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічну живу й нову

І мову її солов’їну.

Вивчення уривка напам’ять.

Урок закінчується слуханням музичного твору М. Лисенка «Боже, великий
єдиний».

 

Додаток

Серія книг «Скарбничка школяра». Історія України в казах та легендах. Н.
Забіла «Заснування Києва». Н. Забіла «Древній Київ». Історія України в
іменах та подіях часів Київської держави.

 

Князювання Володимира Великого.

Князь Володимир розбив військо Ярополка і почав князювати у Києві з 980
року.

У роки його князювання Київська Русь була найбільшою за всю свою
історію. Володимир, якого прозвали Великим, перш за все повідбирав
руські землі від ворожих сусідів, які раніше їх завоювали, – литовців,
мадяр. І Київська держава мала на довгі роки спокій. Лише печеніги
уперто зазіхали на руську землю. Це відображено в легендах та билинах.

Та найбільшої пошани і честі Володимир зажив за те, що сам прийняв
християнську віру, як його бабуся княгиня Ольга, і охрестив увесь народ,
усю Київську Русь. До цього більшість русичів поклонялися богам-ідолам –
Дажбогу, Перуну, Велесу.

Відтоді Володимир Великий зробив Київську Русь християнською. Почала
розвиватись писемність, освіта, архітектура, література. З того часу
почали вчені монахи писати літописи – українську історію, і тому про
Володимира Великого відомо набагато більше, ніж про попередніх київських
князів – Олега, Ольгу, Ігоря, про яких збереглися народні легенди та
перекази.

За часів Володимира Великого та його сина Ярослава Мудрого жив у Києві
учений-монах Нестор, який створив літопис тих подій, що його названо
«Повість минулих літ».

Володимир князював 35 років. Після його смерті, князем київським у 1036
році стає його син Ярослав, якого народ прозвав Мудрим.

Підбиття підсумків, рефлексія, оцінювання результатів роботи дітей на
уроці. Висновки, які роблять учні за допомогою вчителя:

•        Ми живемо серед людей і повинні доброзичливо ставитись один до
одного.

•        Треба навчитися прислуховуватися до думок інших.

•        Допомагати іншим, турбуватися про інших.

•        Ділитися з друзями.

•        Бути дружелюбними.

•        Не робити іншим такого, щоб ти не хотів для себе.

T

V

X

Z

l

n

p

r

A

Ae

0 2 X \ t v ? ? ? 1/4 ¬

®

a

ae

V

Z

n

r

Ae

2 v ? 1/4 ®

ae

? Не бути хитрими та жадібними.

•        Бути ввічливими у спілкуванні з дорослими, однолітками.

Заключне слово вчителя: «Щоб бути добрим, милосердним, щирим необхідно
викинути зі своїх сердець жадібність, байдужість, хитрість. Будьте
щирими, добрими, сердечними. Вас будуть всі любити й поважати. Світ
стане кращим».

Організація закріплення й систематизація і узагальнення знань учнів.

Пропоную дітям поміркувати, якою має бути людина, щоб вчасно прийти на
допомогу; сказати те, що треба; зробити те, що необхідно цієї миті
(Людина повинна бути уважною, уміти вислухати та зрозуміти іншого).

а) Творче завдання «Допоможемо людям».

Діти об’єднаються в групи. Назви груп: «Квіти», «Дерева», «Сонячне
проміння». Кожна група повинна розказати, як вона допомагає людям. Потім
обговорюємо з дітьми, якою повинна бути людина, щоб усі жителі
навколишнього світу допомагали їй.

б) Робота в малих групах. Використовуємо інтерактивний метод «Акваріум».

Кожна група одержує завдання надати допомогу в таких ситуаціях:

– когось із учнів дражнять та кривдять;

– у когось тяжко хворіє близька людина;

– хтось вчиться дуже погано;

– хтось не має друзів.

в) Для закріплення та систематизації матеріалу проводимо тест.

Тест

Що ви скажете, якщо:

– ваш друг травмувався і йому боляче;

– ваша подруга загубила іграшку і плаче;

– у вас є велосипед, а у вашого товариша немає;

– у вашого сусіда по парті не має олівця;

– ваша подруга забула вдома бутерброд;

– ви ненароком штовхнули дівчинку;

– ваші однолітки голосно розмовляють у тролейбусі;

– ваші однокласники бігають по коридору.

г) Щоб узагальнити сказане, можна провести «Мозковий штурм».

«Як ти хотів би щоб ставились до тебе однокласники?»

Учні вносять свої пропозиції. Коли ідеї вичерпаються, припиняємо
«Мозковий штурм».

Висновок. Ставтесь до інших так, як ви хотіли б, щоб ставились до вас.
Треба вміти рахуватися з бажаннями інших людей.

д) Робота над прислів’ями. (На дошці записані прислів’я).

– Хто людям добра бажає, той і собі має.

– Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся.

– Усе добре переймай, а зла уникай.

– Не копай другому яму, бо сам упадеш.

– Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

– Рости здорова і щаслива, – сказав дідусь і побрів далі, мацаючи ціпком
дорогу.

Надійка помчала до школи. Тим часом почався урок і вчителька робила
перекличку.

– А де Надійка? – запитала вона і глянула на Катрусю. Дівчинка встала,
знизала плечима.

– Вона переводить через дорогу якогось чужого дідуся.

Катруся хотіла ще щось додати, але цієї миті відчинилися двері й до
класу вбігла захекана Надійка. Вона привіталася і винувато заклякла біля
порога.

– Вибачте, Маріє Іванівно. Я запізнилася, бо …

– Знаю, знаю. Сідай за парту. Твій вчинок – добрий і милосердний.
Спасибі тобі за нього від усього першого класу.

– Куди поспішали першокласниці?

– Хто кинувся на допомогу дідусеві?

– Як дівчинка звернулась до дідуся?

– Що побажав дідусь Надійці на прощання?

– Як оцінила вчителька вчинок Надійки?

– Якою була Надійка? (Доброю, чуйною, уважною, привітною, милосердною).

Отже, сьогодні ми будемо говорити про те, як треба ставитись до інших,
щоб тебе поважали, про добрі та погані звички.

Організація вивчення нового матеріалу, його сприймання, усвідомлення й
осмислення.

а) Робота з підручником (стор. 56-57).

Обговорюємо оповідання про Оленку. Чому важливо позбутися поганих
звичок? Чи завжди хочеться тобі робити як потрібно? Чи легко це?

б) Гра «Дари сонця».

На дошці намальовано велике сонечко. Діти мають назвати, що сонечко
дарує людям. Наприклад: тепло, світло, енергію, життя, красу, можливість
зростання. Все перераховане дітьми підписується на променях сонця.

Підкресліть, що сонечко несе світло, радість, добро, воно привітне і
щире. Тому треба усміхатися людям, вони також відповідатимуть усмішкою.
Робити людям добро й отримувати від них за це щедрі слова подяки. Будьте
завжди щедрими, добрими, допомагайте тим, хто потребує вашої допомоги.

в) Малюнок «Сонце доброти».

Намалюйте сонце доброти, у якого повинно бути стільки промінчиків,
скільки добрих вчинків різних людей згадають діти.

Висновок. Доброта і щедрість переважають над щедрістю і жадібністю.
Треба вміти ділитися з іншими.

Похожие записи