У колі сім’ї та друзів
«Ой роде наш красний,
роде наш прекрасний,
не цураймося, признаваймося —
не багацько нас є»
(Народна пісня)
Мета. Вивчення з учнями норм поведінки під час спілкування з рідними та
близькими, з друзями. Засвоєння ними мовного етикету. Виховання в
школярів почуття поваги до рідних і друзів, вироблення повсякденної
ввічливості у спілкуванні, готовності завжди прийти на ирис могу
Розвиток здатності школярів до спілкування. їхньої толерантності.
Обладнання. Плакат «Сходинками до краси».
План уроку
1. Вступ. Про правила спілкування в сім’ї та з близькими людьми.
2. І мовленнєва ситуація. Спілкування з рідними вранці.
3. II мовленнєва ситуація.
— Повернення після робочого дня додому. Наші слова один до одного.
— Що говоримо рідним перед сном?
— До найближчих людей — на «ти» чи на «ви»?
4. III мовленнєва ситуація.
— Основні правила спілкування з друзями.
— Робота над словником етичних термінів.
— Як запросити товариша чи подругу?
— Як попрохати про щось їх?
5. IV мовленнєва ситуація.
Заперечення чи відмова товаришеві без образи.
6. Перевірка знань. Оцінка запропонованих діалогів.
7. Народна мораль про ставлення до рідних та близьких.
8. Підсумки. Домашнє завдання.
На уроці впроваджується новинка: робота мікро-групами.
І. Вступ.
1. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
2. Читання епіграфа, коментування його. Хто виконує цю народну пісню?
(Н.Матвієнко)
3. Розгляд плаката.
4. Учитель. Дехто думає, що в колі сім’ї немає потреби дотримуватися тих
норм поведінки, які вважаються обов’язковими під час спілкування із
сторонніми. Так може думати тільки людина низької культури, для якої
ввічливість — щось на зразок народного костюма: в домашній обстановці
його швидко знімають, щоб не зім’явся і не запилився від зайвого
користування.
Сім’я тим і відрізняється від інших колективів, що заснована на взаємній
повазі, на близьких стосунках. Повага до старших — основа кожної сім’ї.
А тому великого значення набуває повсякденна ввічливість у спілкуванні,
готовність завжди прийти на допомогу.
Молодші повинні уникати суперечок із старшими, не зчиняти галасу на
захист своїх тверджень. Навіть коли старший справді в чомусь помиляється
і ви не змогли спокійно переконати його в цьому, то краще перевести
розмову на іншу тему.
Отже, ви в колі сім’ї, серед найрідніших, найближчих людей. Ви
прокинулися вранці від сну. Що ви скажете?
II. І мовленнєва ситуація.
1. Учні відповідають.
Можливі відповіді: Доброго ранку! Добрий ранок!
2. Учитель доповнює:
— Привіт, мамочко! (татусю, сестричко, братику)
— Вітаю, дорога матусю! (таточку, сестричко-голубонько, Сашику-братику).
— Доброго здоров’я всім!
— З неділею будьте здорові!
3. Запис реплік до зошита (на вибір учнів).
4. Ви йдете до школи. Що ви кажете, виходячи з кімнати?
5. Учні відповідають. Учитель доповнює:
— На все добре!
— Хай вам щастить!
— Спокійного дня вам!
— До зустрічі!
— Бажаю успіхів!
— Бажаю вам вдалого дня!
— Хай вас Бог береже!
— З Богом!
III. II мовленнєва ситуація.
1. Ви повертаєтесь із школи. Що ви говорите, заходячи до кімнати?
Учні відповідають. Учитель доповнює:
— А ось і я! Привіт!
— Вітаю! Як справи? Все добре?
— Доброго дня! Як ви тут? Усе гаразд? Слава Богу!
— Радий вас бачити!
2. Ви лягаєте спати. Що говорите рідним?
Учні відповідають. Учитель доповнює;
— Добраніч!
— На добраніч!
— Доброї вам ночі!
— Спокійної ночі!
— Спаси вас, Боже!
— Хай вас Бог береже!
— Гарних вам снів!
3. Запис реплік до зошита (на вибір учнів).
4. Учитель. Скажіть, будь ласка, хто з вас звертається у сім’ї до когось
на «ви»? До кого саме?
Висловіть свою думку з цього приводу. (Елементи дискусії. Поясніть, чому
краще так, а не інакше?)
5. Учні дискутують.
6. Учитель. На мою думку, краще звертатися до батьків та дідуся чи
бабусі, дядька чи тітки на «ви». Пошанна форма — це давня традиція
нашого народу. Ця форма підкреслює вашу ввічливість, повагу,
вихованість.
Але звертання на «ти», якщо вимовлене з любов’ю, повагою, теж хороше.
Порівняймо у А.Малишка.
Рідна мати моя, ти ночей не доспала
І водила мене у поля край села…
Мамо, я хочу поговорити з Вами
У Вашім житті і у Вашій смерті,
Як Ви колись перейшли полями.
Нас беручи на долонечки вперті.
Або у О.Довженка:
«Мамо, матінко моя, де Ви? Рідна моя, чому ж Ви не зустрічаєте мене? Чом
не чую Вашого тихого голосу? Де Ви, голубко, матінко моя сива?»
IV. III мовленнєва ситуація.
1. Народне прислів’я говорить: «Вірний друг — то найбільший скарб». Які
ви знаєте основні правила спілкування з близькими друзями?
2. Учні відповідають. Учитель доповнює:
— Стався до іншого так, як бажаєш, щоб до тебе так ставились,
— Умій слухати товариша, ніколи не перебивай його.
— Говори (чи пиши) про те, що може бути цікаво і корисно для твоїх
друзів.
— Не завдавай товаришеві шкоди словом: не ображай, не говори
неприємного, не виявляй своєї пере¬ваги, не вживай грубих слів.
— Умій ввічливо попросити і ввічливо відмовити, не образивши нікого
відмовою. Намагайся пояснити причину свого прохання чи причину відмови.
— Ніколи не виявляй таких почуттів, як зарозумілість, заздрість.
Давайте попрацюємо тепер над словником етичних термінів. Як ви розумієте
значення слів: зарозумілість, заздрість?
3. Учні відповідають. Учитель доповнює:
Зарозумілість — зневажливе ставлення до інших
людей через самолюбство, перебільшення своїх влас¬них якостей і заслуг.
Заздрість — вороже відчуття досади по відношенню до щастя, благополуччя,
успіху; матеріальної, культурної, моральної переваги іншої особи.
4. Підберіть синоніми до цих слів. (Зарозумілість — зверхність,
заздрість — недоброзичливість).
5. Підберіть антоніми. (Зарозумілість — скромність, заздрість —
доброзичливість).
(Бажаю, щоб учні виконали ці завдання зі словниками: тлумачним,
словником синонімів, словником антонімів).
6. Учитель. Уявіть таку мовленнєву ситуацію: вам треба запросити
товариша чи подругу, Виробіть ети-кет до цієї ситуації. Знайдемо у
словнику: що таке
етикет? (Етикет — це усталені мовні форми).
7. Учні працюють двома групами (на чернетках).
T z ‚ -2tvx??
†
3/4
Зачитуємо. (Зачитує ведучий кожної групи).
Підсумовуємо: яка група працювала краще? Хто в групі — найактивніший?
Учитель доповнює:
— Я хочу запросити тебе до себе!
— Прошу, приходь, будь ласка!
— Підійди, будь ласка, ближче!
— Прошу, сідай.
— Сідай, будь ласка!
— Ласкаво прошу!
— Дозволю запросити тебе,..
— Чи не хотів би ти…
— Чи не бажаєш.,.
— Чи не міг би ти…
— Давай проведемо вечір разом.
— Пропоную тобі зіграти в шахи і т.п.
8. А тепер ситуація дешо інша: тобі самому треба щось попросити.
Виробіть етикет і до цієї ситуації.
9. Кожна група повідомляє через ведучого підібране.
Підсумовуємо, хто працював краще. Учитель доповнює:
— Чи не міг би ти позичити… (допомогти…)
— Прошу допомогти мені…
— Скажи, будь ласка, …
— Будь ласкавий, напиши…
— Дозволь мені запитати… (попрохати…)
— Чи можу я попрохати тебе…
10. Робота учнів у зошитах,
Давайте запишемо по 5 найкращих, на вашу думку, реплік до тем:
«Запрошення» і «Прохання».
11. А як висловити товаришеві свою згоду,
підтримку?
1) Представники груп усно пропонують форми.
2) Учитель доповнює:
— Згоден.
— Я не заперечую, домовились.
— Ти маєш рацію.
— Це справді так.
— Це правильно, звичайно.
— Певна річ.
— Авжеж.
— Чудово!
— Так!
— Саме так!
— Яв цьому впевнений.
— Гаразд.
— Добре, та ін.
3) На вибір учнів записуються в зошит 4—5 найкращих, на їх думку, реплік
до теми «Згода, підтвердження».
V. IV мовленнєва ситуація.
1. Ви маєте хорошого друга чи вірну подругу, але
змушені заперечити чи відмовити в чомусь.
Складіть етикет на таку тему: «Заперечення. Відмова».
(Учні працюють парами. Записують на чернетках).
2. Ведучі зачитують підібрані форми.
Учитель доповнює:
— Шкодую, але я мушу відмовитись.
— Шкода, але я повинен відмовитися.
— На жаль, я не зможу.
— Дякую, але я не можу.
— Пробач, але про це не може бути й мови.
— Пробач, але ти не маєш рації.
3. Учні кращі, на їхню думку, форми записують до зошита.
VI. Перевірка знань. Оцінка запропонованих діалогів.
а) Прослухайте діалоги, які відбулися в сім’ї між старшим і молодшим
братом. Який – діалог, на вашу думку, неправильний? Свою думку
обгрунтуйте.
(Діалоги окремі учні готують заздалегідь).
1. — Володю, що ти читаєш? — запитує молодший братик.
— Байки Глібова.
— А хто такий Глібов?
— Байкар.
— Я дуже люблю байки, бо вони схожі на казку. Розкажи мені одну.
— Не заважай. Підеш до школи, будеш сам читати.
2. — Петрику, а шо це за книжку ти так уважно читаєш?
— Бачиш, байки Л.Глібова.
— Розкажи мені, будь ласка, про нього.
— Добре, Лесику. Я обов’язково розповім тобі про Глібова і прочитаю
байки, але після того, як підготуюсь до уроків. Згода?
— Звичайно, згода. Я почекаю.
3. — Колю, а шо ти читаєш?
— Ма, а він мені заважає!
— Ану, геть від столу!
— У, злюка!
— Ах, так! (Трісь лінійкою по голівці). Тепер не будеш чіплятися!
Маленький братик гірко плаче, а на нього гримає вже і не Коля, і не
мама, а тато, бо своїм плачем хлопчик заважає батькові читати газету.
б) Учні оцінюють ситуації, обгрунтувавши свою думку.
Учитель. Прослухайте ще 2 діалоги між друзями. Який діалог вам не
сподобається, скажете.
(Виступи учнів, підготовлених заздалегідь).
1. — Ти знаєіи моя сім’я вирішила провести літню відпустку біля Чорного
моря.
— Ой, як чудово! Обов’язково відвідайте Севастополь. Кажуть, дуже цікаве
місто.
Інша репліка:
— Знайшов чим хвалитись! Подумаєш, Чорне море! Ось якби на курорт у
Болгарію.,.
в) Учні пояснюють, який діалог сподобався, а який — ні.
Доводять свою думку.
Іще два діалоги.
— Вибач, я поспішаю додому, у мене бабуся захворіла.
— Ну, поспішай. А може, я чимось допомогти можу? Інша репліка:
— Та не хвилюйся ти так! На те вони й старі, щоб хворіти, Моя бабуся теж
весь час хворіє, аж набридло!
г) Пояснення учнів.
Прослухайте ще одну розмову. Виберіть репліку, яка вам найбільше
сподобалась. Обгрунтуйте свій вибір.
Було у матері аж сім дочок. Одного разу поїхала вона в гості до сина, що
жив далеко. Повернулася додому через тиждень. Дочки одна за одною почали
го¬ворити, зустрівши її:
— Я сумувала за тобою, як маківка за сонячним променем, — сказала перша
дочка.
— Я чекала тебе, як суха земля чекає краплини води, — промовила друга.
— Я плакала за тобою, як маленьке пташеня плаче за пташкою, — сказала
третя.
— Мені тяжко без тебе було, як бджолі без квітки, — щебетала четверта.
— Ти снилася мені, як троянді сниться краплина роси, — промовила п’ята.
— Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, — сказала
шоста.
— Мамо, я принесла тобі води, помий ноги, — звернулася до неньки сьома
дочка.
д) Що говорить народна мораль про ставлення до рідних, близьких, друзів?
(Діти висловлюють свої міркування).
VII.
1. Учитель. Пригадайте народні прислів’я на цю тему.
(Учні пригадують прислів’я про ставлення до рідних, близьких, друзів).
А тепер продовжіть запропоновані прислів’я:
— До свого роду— … (хоч через воду).
— Добрі діти доброго слова послухають, а лихі… (й дрючка не бояться).
— Мене мати цілий вік дурила, казала «битиму», та… (й не била).
— Хто людям добра бажає, той… (і собі має).
— Слово — не стріла, а… (глибше ранить).
— Гостре словечко… (коле сердечко),
— І від солоних слів… (буває гірко).
2. Запишіть до зошита ті прислів’я, які ви запам’ятали чи самі знаєте на
цю тему.
VIII. Підсумки уроку.
1. Отже, слово — головний інструмент для людини. У колі сім’ї, близьких
та друзів ви повинні тримати себе так, щоб не бути неприємним іншим,
уміти не тільки сказати те чи інше слово, але й утриматися інколи від
будь-яких слів.
Ставлення до батьків і близьких — основа ставлення до інших людей.
Пам’ятайте, що усміхнена людина приємніша, ніж похмура, а похвала
подобається людям більше, ніж докори. У китайців є прислів’я, що
ввібрало в себе багатовікову мудрість Сходу: «Далеко іде той, хто м’яко
ступає».
2. Домашнє завдання.
Скласти 4—5 діалогів (на 6—8 реплік кожний), де один із співрозмовників
— це ти, інший — рідна чи близька тобі людина. Записати їх до зошит
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
