Сценарій
«Творіть добро для тих хто поруч йде»
Мета. Допомогти учням зрозуміти сенс людського життя, визначити своє
місце в ньому, сприяти вихованню в них людяності, великодушності,
самопожертви, чесності, працьовитості, відповідальності, любові до
людей, до рідної землі. Навчати оволодівати мистецтвом спілкування, та
навичками взаємодопомоги, пробуджувати у дітей щирий інтерес до всього
корисного, морального; бажання назавжди зберегти людську гідність.
Обладнання. Диск із піснями Р. Кириченко, плакати з висловами видатних
людей , прислів’я:
„Живи не як хочеться, а як можеться”
„Найпрекрасніші і в той час найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя,
піклуючись про щастя інших”
(В. Сухомлинський).
„Людина, яка думає тільки про себе і шукає в усьому свою вигоду, не може
бути щасливою”
(Сенека).
„На світанні , побачивши сонце, з радістю прославте день новий і
скажіть: Господи, додай мені літа до літа, щоб я честю й добром
виправдав життя своє”
(В. Мономах)
Питання до дітей
– для чого людина живе на землі?
– що зробити для того, щоб життя наше було прекрасним?
(відповіді дітей)
Звучить пісня Р. Кириченко „Сонечко любові”
Вчитель:
Людське життя… Неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене
глибоких переживань, солодке, як мед і гірке , як полин.
Люди, їх мільйони… всі вони зовсім різні і чимось неповторні.
Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.
Так життя кожної людини – це стежина, встелена жовтогарячими
чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними і чорними
тонами, як у пісні „червоне – то любов, а чорне то журба”…
Звучить пісня „Два кольори”
Бо й справді, кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка
вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки –
пелюстки до сонця щоб захистило її від усього злого й недоброго, а
ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері – землі,
сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.
Стежина життя… Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона
буде? І хочеться гукнути: „Життя! Ну зупинись хоч трішки. Почекай хоч
одну мить!”
Підлітковий вік – особлива пора людського життя, коли ти вже
торкнувся притягальної сили землі, а легенькі крила дитинства ще
піднімають тебе у небо де живе казка, де панує мрія.
Юність – це пік вашого життя. Зараз ви робите найвеличніше свої
відкриття – відкриваєте самих себе. А відкриття самого себе –
найпрекрасніше, що може відчути людина. У цих пошуках глибокий зміст:
кожен може розкрити свої реальні, досі незнані можливості. Щоб виявити
і використати їх, щоб знайти себе, треба себе пізнати, тобто вивчити і
зуміти оцінити. А це і дасть можливість будувати , творити своє „Я”.
Вдумаймося в слова Леонардо да Вінчі: „Пам’ятай! Життя є дар,
великий дар, І той хто його не цінує, цього дарунка не заслуговує”.
А щоб цінувати життя – треба знати і розуміти своє місце у ньому.
Звичайно нікому не дано з цілковитою точністю визначити своє майбутнє.
Та все ж кожному під силу намітити власний шлях самотворення, кожному
слід знати, що він спроможний підсилити в собі , а що відкинути чи хоча
б пом’якшити
Щодня перед кожним з вас постають запитання: Хто я? Навіщо я
прийшов у цей світ? Куди іде моє життя? Що залишу після себе? Чи хтось
колись про мене згадає? Здається це прості запитання, але дати відповідь
на них все важче і важче.
Життя – це ваша таємниця, проте ви повинні реалізувати себе, свої
можливості, свю суть, пройшовши всі етапи, запрограмовані його віковими
особливостями: людина повинна пройти молодість, зрілість, залишити
спадщину, тобто посадити дерево, збудувати дім, виростити дитину.
– а як ви думаєте, чи може кожна людина жити так, як вона хоче, і що
для цього потрібно? (відповіді дітей)
Так людина може запланувати своє життя, визначивши мету існування,
вибрати шлях реалізації мети. Все залежить від характеру людини,
вольових зусиль. Для того, щоб жити так , як хочеш, потрібно вміти
долати перешкоди, труднощі. Мало одного тільки бажання хотіти, потрібна
ще й праця, боротьба, щоб чогось досягти.
– а що складніше і важливіше – будувати життя чи
пристосовуватися до нього?
( відповіді дітей )
Звичайно, складніше і важливіше будувати життя, а пристосовуватися –
легше і простіше, але не цікаво.
– чи хочеться вам стати „видатною людиною”, „зіркою”, „жити
щасливо”?
– а який зміст ви вкладаєте в поняття „жити щасливо”?
Жити щасливо – це бути здоровим, мати улюблену справу, це коли тебе
поважають люди, коли у тебе є вірні друзі, коли на землі панує любов і
злагода між людьми…
Пізнати щастя можна і в праці, і в боротьбі, і в дружбі, і в
коханні… Важливо тільки, щоб праця була корисною не тільки для тебе, а
й для людей, країни, щоб боротьба переслідувала гуманну ідею, а любов і
дружба не були егоїстичними.
1 учень
На світі можна жить без еталонів,
По-різному дивитися на світ:
Широкими очима, з-під долоні,
Крізь пальці,
У кватирку,
З-за воріт.
Від цього світ не зменшиться нітрохи,
А все залежить від людських зіниць –
В широких відіб’ється вся епоха,
У звужених – збіговисько дрібниць.
2 учень
Ти яви себе людиною,
R??? h
?
?
R? j
n
Хоч на мить себе яви,
Не безумною, а єдиною
Сонцесяйність прояви.
Є багато людей на світі
(Швидше просто їх так зовуть),
Та чи в кожній душі є квіти,
Що пустоцвіту не оминуть?
Чи назвем ми того людиною,
Що не знає: хто брат, хто сусід?
Чи назвемо істоту єдиною, Що запльовує матері слід?
Що про злагоду й добро не відає,
І не знає ціни життя,
Що забула дідів і прадідів
Й справжнє щастя на блискіт міня.
Вчитель
Вважають , що найціннішим, вічним людським скарбом є доброта.
3 учень
Для краси народжується квітка,
Для родин народжується рід,
Для польоту – лебідь і лебідка,
А людина для добра і щастя…
4 учень
Сказав мудрець:
„Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай.
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи й звіра.
Хай оживає істина стара –
Людина починається з добра!”
Учитель
Милосердя, доброта… Ще з давньогрецьких часів благодійність була
великою чеснотою. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти
знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок
бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи
каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого.
5 учень
Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли на радощах витаєш,
Забувши про чужу біду.
Бо доброта не тільки те,
Що обіймає тепле слово,
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.
Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині.
Немає вищої святині,
Ніж чисте сяйво доброти!
Вчитель
Доброта і милосердя – багатоликі. Потреба в них є повсякчас. Навіть
тоді, коли немає біди. Навіть там, де гори спокійні й земна твердь не
хитається під ногами.
Милосердя й доброта – як два крила, на яких тримається людство. Як же
могло так статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність, а його
зміст звівся в основному до милостині? Невже для того, щоб ви іскрити
доброту із наших сердець, потрібні землетрус чи Чорнобильська трагедія?
Хіба без них не можна бути милосердними? Хіба у звичайному плині днів
немає людей, які потребують допомоги? Важко уявити собі, що люди
страждають не через голод, а чере те, що не чують украй необхідного
„Добрий день!”.
6 учень
Кажімо більше ніжних слів
Знайомим, друзям і коханим,
Нехай комусь тепліше стане
Від зливи наших почуттів.
Нехай тих слів солодкий мед
Чиюсь загоїть рану.
Чи перший біль, чи то останній –
Коли б то знати наперед!
Кажімо більше ніжних слів,
Комусь всміхаймось ненароком.
То не життя людське коротке –
Короткі в нас слова черстві.
Кажімо більше ніжних слів…
Вчитель
Лікування добротою потребують не тільки хворі й самотні, а й цілком
благополучні і здорові люди, у яких душа черства й глуха до чужого горя.
Лікування милосердям потрібно і тим, хто не бачить і не чує кривди й
болю, несправедливості, горя. Із такими „сліпими” та „глухими” слід
терпеливо говорити, будити їх життєлюбним і проникливим словом.
„Треба, щоб за дверима кожної задоволеної щасливої людини стояв хто –
небудь із молотком і постійно нагадував би стуком, що є нещасні…” –
так писав письменник – гуманіст А. Чехов.
7 учень
Не нарікай на глухість душ людських
І не гостри в злобі на них зубів…
А ти , що людям доброго зробив,
Що вимагаєш доброти від них?
Чого мовчиш, подумай і збагни,
Але уже з низької висоти,
І зваж, і переваж , а хто є ти?
І зваживши, нікого не вини,
А сам в своє більмо душі заглянь,
Чи там хоч раз добром світила рать
І променем зорилася святим?
І ти збагнеш, що до твоїх страждань
Не відгукнеться власна глухомань,
А ти шукаєш в людях доброти…
Вчитель
Людське життя коротке і дається воно тільки раз. А кожному потрібно
старатися прожити його так, щоб не було соромно за марно прожиті роки.
Ви – молоді громадяни України. І саме від вас залежатиме майбутнє, від
вашої освіченості, активної життєвої позиції. І як не буде вас,
розумних, досвідчених, добрих, людяних, то не буде майбутнього у нашої
держави. А якщо вам буде важко, якщо на серці неспокій, якщо нема чим
зайнятися, якщо те, до чого прагнете, не вдається, то можливо, потрібно
шукати допомогу.
8 учень
Для зла й неправди
Планета замала!
Творіть добро, добро плекайте, люди!
Садіть сади, нехай для внуків буде
В плодах частинка вашого тепла
9 учень
Ростіть дітей,
Бо то однині – ти!
В обличчі іншім – ми, у іншій долі.
Хай не зболять їм наші з вами болі,
Хай діти будуть справжніми людьми.
10 учень
Творіть добро для тих хто поруч йде,
Хто ділить хліб із вами чесно – навпіл,
Єдиного навчіться – віддавати,
Не бійтеся – ніщо не пропаде,
Ніщо не піде в тлін, в траву –
Повернеться, умножене стократно.
На те воно й добро, щоб проростати,
Тому й людське, що люди ним живуть.
І може, тому розквітають квіти,
Перед якими відступає зло.
Творіть добро! Творіть, творіть добро!
На те ми й люди, щоб добро творити!
11 учень
Нам би про душу хоч не забути,
Нам би хоч трохи добрішими бути!
Ми лише раз – так уже повелося, –
Живемо на цій грішній землі…
12 учень
Нам милосердя, Господи, подай,
До всіх страждущих і незахищених,
Ми ще від страху і злі, і сліпі,
В душах у нас ще багато що знищено.
Благослови рід людський на Добро!
Душі відкрий нам до злагоди й миру!
Щоб на Вкраїні незгод не було,
Нас сохрани! І спаси! І помилуй!
Діти виконують пісню „Нам не багато для щастя треба”
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
