Реферат на тему
Цінності в освіті та цінність освіти
Сьогодні як в Україні, так і в інших країнах світу, спостерігається
девальвація багатьох моральних цінностей. Споживацький спосіб життя
суспільства, наявність соціальних контрастів, занепад моралі призводять
до росту злочинності, морального нігілізму та глибокого песимізму
особливо серед молоді. Девальвації цінностей сприяє соціальна
диференціація суспільства, яка здійснюється в освіті, в навчанні, в
культурі та інших сферах життєдіяльності людини.
Сьогоднішня молодь демонструє повну індиферентність до питань етики,
вона зацікавлена у засвоєнні навчальних програм, впевнена в тому, що від
цього залежатиме її соціальний статус, розмір заробітної платні, місце в
службовій ієрархії. Для моральних роздумів і суджень не залишається ані
місця, ані часу.
Негативний вплив на молодь здійснюють і засоби масової інформації, які
пропагують культ жорстокості, насильства, наживи та неприборканої
сексуальності. Під цим впливом виникають нові цінності, які часто
відрізняються від базових загальнолюдських.
Раніше моральні принципи, стереотипи поведінки засвоювалися в атмосфері
родинного виховання та в школі. Сьогодні ж названі інститути
соціалізації нерідко стають безсилими.
Як зазначав Е.Фромм, основними цінностями у сучасному суспільстві є
гроші, престиж і влада [3, c.358], які стають домінуючими спонукальними
мотивами та цілями людини.
Аналізуючи ціннісні орієнтації, Е.Фромм виділяє такі їх види:
– неплідні типи (спрямовані на реалізацію принципу мати/володіти: людина
спрямована на сприйняття, а не на продукцію власних ідей, на бажання
знайти того, хто знайде для неї інформацію, обробить її, покаже як її
можна використати в різних видах діяльності. Такий тип орієнтації
призводить до залежності від авторитетів, думок інших, повної власної
безпорадності під час прийняття рішень): накопичуючий, експлуатуючий,
рецептивний, ринковий;
– плідний тип (спрямований на розвиток самоповаги, сприйняття себе як
незалежної істоти, пошук себе, відчуття себе творцем свого життя,
самореалізацію).
Найпоширенішою в наш час є ринкова орієнтація, при якій людина мислить
категоріями товарно-грошових відносин, інша людина для неї виступає
товаром з відповідними товарними якостями. Це тип хижака, який виживає у
будь-якій ситуації [2, с.31].
При ринковій орієнтації успіх людини залежить не від її майстерності,
знань і порядності, а від того, як вона вміє себе продати за допомогою
зовнішності, привабливості, енергійності, впевненості в собі, вміння
спілкуватися… [3, с.360].
Сьогодні цінуються вміння швидко мобілізуватися, схопити ситуацію,
маніпулювати, аналізувати, знаходити те, що можна швидко продати,
оперувати категоріями порівняння та кількісних розрахунків. Усе
перелічене призводить до розвитку кмітливості, мислення, поверхового
оперування фактами: знання та людина, котра ними володіє, перетворюється
на товар, інструмент для здобуття результатів.
Очевидним є вплив домінуючої орієнтації на систему освіти. Метою
навчання стало накопичення інформації, яка може бути корисною на ринку
праці. Мотивом навчання стає не інтерес до пізнання, осягнення, а
отримання освіти, яка має високу майнову вартість.
Трагічними наслідками домінування в освіті ринкової орієнтації є те, що
особистість не розвивається, втрачає свою індивідуальність, спрямовує
свої зусилля на ринкові марки, зовнішні атрибути, культ нагромадження
цінних речей, які створюють для неї престижну оболонку. Усе це веде до
знеособлення людини, беззмістовності життя, втрати сенсу буття та
індивідуальності, невдоволення, безцільності існування, відриву людини
від природи, саморуйнування [3, с.361].
Прикметно те, що більша частина молоді живе та навчається за принципом
володіння. Наприклад, студенти сприймають лекції, розуміють логіку
побудови речень, їх зміст, конспектують текст, заучують його та
складають іспит. Але ці процеси відбуваються формально, вони не стають
частиною їх власного мислення, не вдосконалюють і не збагачують його.
Для них мета навчання – накопичення інформації та її збереження без
будь-яких змін. Результати такої діяльності дуже низькі: нове лякає,
дратує, викликає почуття невпевненості, сумніви щодо інформації, якою
людина володіє, розвиває механічну пам’ять. Механічні записи лекцій,
конспектів вбивають здібності до запам’ятовування: людина покладається
тільки на записи, а не на власні можливості.
gdReO
Використання батьками принципу володіння у процесі виховання призводить
до перетворення дітей на їхню власність, якою можна володіти, якій можна
наказувати, забороняти, демонструвати свою владу над нею та ін.
Домінування орієнтацій на володіння веде до кризи в навчанні та
вихованні, до повного відчуження знань від суб’єкта цих процесів. Людина
просто володіє знаннями як майном, користується чужим поверховим
викладом їх змісту, їй не властиві незалежність, критичний розум,
свобода, внутрішня активність, використання власних потенційних
можливостей, реалізація здібностей і талантів, живе реагування на світ
та оточення, відмова від себелюбства, егоцентризму, плідність праці.
Людина залежить від того, чим вона володіє, а все, чим вона володіє,
задане ззовні: гроші, престиж… Коли вона втрачає це “зовнішнє
багатство”, вона втрачає все. Це тенденція регресії особистості,
готовність віддати своє життя до рук інших.
Тому сьогодні перед системою освіти гостро постала проблема формування
особистості, котра обирає орієнтацію буття (принцип бути), що забезпечує
реалізацію власних сил та можливостей, проникнення силою свого розуму
вглиб явищ, розуміння їх суті і т.д.
У залежності від відповіді, яку дає особа чи суспільство, про зміст
людського існування, формується уявлення про цінність освіти як одного з
діючих способів передачі майбутнім поколінням свого розуміння людського
життя.
О.Нікіфоров вважає, що цінність освіти необхідно розглядати з трьох
позицій: як цінність державну; цінність суспільну; цінність особистісну.
Перші дві цінності освіти відображають колективну, групову значущість
цього культурного феномену, і в радянський період саме вони виступали в
багатьох педагогічних концепціях на перший план. Останнім часом
пріоритет віддається особистісній цінності освіти, індивідуально
мотивованому, упередженому ставленню людини до її рівня та якості [4].
Напевне існує тісний зв’язок між визнанням особистісно-орієнтованої
цінності освіти і тенденцій до розуміння освіти як неперервного процесу,
що протікає протягом всього життя людини. Освіта здатна не лише
підтримувати на належному рівні цінності суспільства, цінності соціуму,
а й збагачувати, примножувати та розвивати їх.
Сучасна освіта прагне до реалізації гуманістично спрямованого навчання,
яке формує систему життєвих цінностей – здоров’я, пізнання, впевненості
у собі, ціннісного ставлення до людей, світу, що позитивно діє на
інтенсивність та стійкість мотивації до навчально-пізнавальної
діяльності, а через засвоєння основних цінностей створюється основа для
формування мотивів професійної спрямованості майбутніх спеціалістів.
Освіченість не є засобом формування людини загалом, вона створює людину
в конкретному суспільстві, відповідної до потреб даного суспільства,
таку, яка усвідомлює цілі його розвитку та слугує їх реалізації. Таким
чином цінність освіти полягає в тому, що вона, з одного боку, готує
людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого – формує у людини
здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно
змінювати себе та суспільство, в якому живе [1].
Отже, в умовах ринкової економіки ціннісні орієнтації в системі вищої
освіти більшою мірою орієнтовані на економічну ефективність освітніх
послуг, чим пояснюється велика кількість комерційних навчальних закладів
та ріст платних послуг. Проте ціннісно-орієнтоване навчання покликане
задовольняти потребу суспільства в людях ініціативних, творчих, здатних
самостійно мислити, не залишаючи поза увагою роль людини у створенні не
лише матеріальних, але й духовних цінностей, не забуваючи про формування
гармонійної, а не лише конкурентноспроможної особистості. Система освіти
є ключовим моментом в соціалізації людини і ціннісні орієнтації
майбутніх поколінь багато в чому залежать від неї.
Література:
Голубкова О.А. Инновации и образование. Ценностные ориентации в системе
высшего образования. – СПб., 2004. // HYPERLINK
“http://social.philosophy.pu.ru/?cat=pub-li%1Fcations&key=131”
http://social.philosophy.pu.ru/?cat=pub-li%1Fcations&key=131
Крывко Т.А. Гуманистические ценности в современном образовании //
Ціннісні орієнтації освіти у ХХІ столітті: орієнтири та напрямки
сучасної освіти: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної
конференції. 2-5 жовтня 2005р., м.Луганськ. – Ч.3. – Луганськ:
альма-матер, 2005. – С.31-41.
Левченко Т.І. розвиток освіти та особистості в різних педагогічних
системах Монографія. – Вінниця: вид-во “Нова книга”, 2002. – 512с.
Никифоров О. Представления о ценности образования // HYPERLINK
“http://www.relgaru/%20Environ/WebObjects/tgu-www.woa/wa/Main?textid=868
&level1=main&level2=articles”
http://www.relgaru/%20Environ/WebObjects/tgu-www.woa/wa/Main?textid=868&
level1=main&level2=articles
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
