Центральна Рада у березні—квітні 1918 р.

Мета:    проаналізувати політику ЦР в останній період її діяльності;
розглянути відносини ЦР з німецько-австрійською адміністрацією; розкрити
причини гетьманського перевороту; розвивати навички визначення
причинно-наслідкових зв’язків у історичних подіях; формувати вміння
працювати з підручником.

Основні поняття: Конституція УНР; хліборобський конгрес; держав ний
переворот; Українська держава.

Основні дати: березень—квітень 1918 р.— окупація німецько-авст рійськими
військами Лівобережжя та Криму; квітень 1918 р.— конфлікт між ЦР та
німецько-австрійською адміністрацією; 29 квітня 1918 р.— ухвалення ЦР
Кон ституції УНР, обрання М. Грушевського Президентом УНР; 29 квітня
1918 р.— державний переворот в Україні.

Тип уроку:   комбінований.

 

Структура уроку

 

                   I.      Організаційний момент

                II.      Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

             III.      Вивчення нового матеріалу

 

1.     Діяльність ЦР, її розпуск.

2.     Утворення гетьманського уряду.

3.     Політичні партії і гетьманський режим.

 

            IV.      Закріплення нових знань і вмінь учнів

               V.      Підсумки уроку

            VI.      Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

                  I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

               II.      АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Опитування.

Здійснюється перевірка домашнього завдання за запитаннями і зав даннями
підручника.

           III.      III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Діяльність ЦР, її розпуск. Розповідь учителя.

Повернувшись на початку березня 1918 р. до Києва, ЦР опини лась у смузі
важкої кризи. М. Гру шевський свідомо відтіснив від процесу підготовки
рішень тих, хто не був членом УПСР або УСДРП. Частина впливових членів
ЦР, зокрема міністр закордонних справ 0. Шульгін, виступила за
розширення ^контактів з Антантою, але М. Грушевський категорично
відмовлявся це робити.

Останні два місяці існування ЦР нерідко приймала рішення, які йшли
врозріз із нагальними потребами суспільства. Так, 6 березня вийшла
постанова про адміністративний поділ УНР на 32 землі, 7 березня — про
заміну всіх вивісок і підписів російською мовою на українську, 11
березня — про обов’язкове опанування для держав них службовців протягом
трьох місяців української мови, 24 берез ня — про необхідність мати на
всіх товарах етикетки лише україн ською мовою.

Фактично ЦР перетворилась на дискусійний клуб, у засіданнях якого брали
участь не більше 40 чоловік.

У середині березня 1918 р. Мала Рада затвердила резолюцію про проведення
соціалістичних перетворень на селі, реквізицію будин ків і товарів у
буржуазії, встановлення народного контролю над бан ками. Ці рішення
розглядалися як метод підвищення популярності влади серед населення, а
не як засіб її зміцнення.

Діюча з січня 1918 р. заборона на застосування найманої праці та
приватну власність на землю підняла проти УНР не менше 16 млн се лян.
Поміщики перейшли у наступ, вимагаючи повернення конфіс кованих маєтків.
Промислово-фінансові кола наполягали на скасуван ні або перегляді
робітничого законодавства. Серед багатомільйонного селянства
активізувались заможні верстви, настроєні відновити при ватну власність
на землю, тобто відмовитися від її соціалізації.

До кінця березня 1918 р. німецько-австрійське командування пе
ресвідчилось у безсиллі ЦР, безперспективності співробітництва з нею.
Розуміючи, що ЦР не може гарантувати стабільних поставок продовольства,
німецько-австрійське командування почало схиля тися до пошуків
альтернативної влади. Консерватизм німецького генералітету врешті-решт
став базою для зближення німецько-авст рійської адміністрації і
колишнього царського генерала П. Скоро падського. Невдовзі саме на нього
і було зроблено ставку.

Німецьке командування всіляко сприяло П. Скоропадському. Фельдмаршал
Ейхгорн віддав наказ про запровадження в Україні військово-польових
судів, у Києві було роззброєно одну з найбоєздатніших військових частин
УНР — дивізію Синьожупанників. Поси лилась цензура з боку
австро-німецьких чиновників, заборонялися будь-яка антиурядова агітація,
несанкціоновані мітинги та збори.

Проміжний підсумок.

p

?

?

p

?

??&?Республіканський режим в Україні було ліквідовано 29 квітня 1918р.,
коли німецькі солдати зайняли приміщення, де засідала ЦР. її останнім
рішенням було прийняття демократичної Конститу ції УНР і обрання
Президентом України М. Грушевського. Стаття перша Конституції
проголошувала Україну «державою суверенною, самостійною і ні від кого не
залежною».

Того ж дня, 29 квітня, у приміщенні цирку по вулиці Миколаїв ській (нині
на цьому місці збудовано кінотеатр «Україна») зібрався хліборобський
конгрес, на який з’їхалися майже 8 тис. делегатів з восьми губерній
України. Делегати з’їзду одностайно обрали геть маном П. Скоропадського,
вимагаючи від нього «врятувати країну від хаосу та беззаконня».

Бесіда.

1.     Скільки проіснувала ЦР? (Дванадцять місяців.)

2.     Визначте основні причини падіння ЦР.

Під час обговорення учні занотовують з’ясовані причини падіння ЦР:

?     розкол українського суспільного руху;

?     політична недосвідченість і наївний романтизм лідерів;

?     відсутність ефективних і авторитетних органів управління на
місцях;

?     однобока орієнтація на російську соціал-демократію, що пере
ростала в більшовизм радикального типу, і федеративний союз з Ро сією;

?     анархічні тенденції українського менталітету, непідготовленість
мас до самостійного національно-державного життя, їх слабка полі тична
культура;

?     небажання і невміння створити регулярні збройні сили;

?     незацікавленість сусідніх з УНР держав в існуванні сильної,
незалежної України;

?     непослідовність і затягування розв’язання соціально-економіч них
проблем.

2. Утворення гетьманського уряду. Слово вчителя.

Очоливши гетьманат, П. Скоропадський зосереджує у своїх ру ках усю
повноту влади.

Повідомлення учнів.

Клас заслуховує повідомлення про П. Скоропадського. Учитель коментує
виступи учнів.

Завдання.

Поміркуйте, які соціальні верстви могли підтримувати П. Скоро падського.

Учитель уточнює, що оточення П. Скоропадського складалося з по
міркованих консервативних чиновників, військових, пов’язаних з Україною
ще з дореволюційного часу діячів.

Повідомлення учнів.

Учні роблять повідомлення про членів гетьманського уряду — Ради
Міністрів (Ф. Лизогуба, Д. Дорошенка). Учитель коментує повідомлення
учнів.

Розповідь учителя.

Першими актами нової української влади були «Маніфест до українського
народу» і «Закони про тимчасовий державний устрій України». З них
випливало, що УНР ліквідується, що замість неї постає «Українська
держава», що до часу скликання парламенту влада зосереджується у руках
гетьмана — як виконавча, так і су дова та законодавча. Проголошувалось
право приватної власності «як фундаменту культури і цивілізації»,
розпускались земельні комітети.

3. Політичні партії і гетьманський режим. Самостійна робота за
завданням.

Учні самостійно опрацьовують текст підручника [21, с. 55—56] або [36, с.
119].

Учням можна запропонувати у процесі читання скласти таблицю:

 

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА РУХИ

які підтримували гетьманський режим які виступали проти

   

Бесіда.

1.     Які політичні сили і чому підтримували гетьманський режим?

2.     Які політичні сили і чому виступали проти?

 

           IV.      ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда.

1.     У чому полягали проблеми у відносинах ЦР та окупаційної
австро-німецької адміністрації?

2.     Окресліть схематично законотворчу діяльність ЦР в її останні
місяці.

3.     Визначте рушійні сили та причини гетьманського перевороту.

4.     Чи було падіння ЦР неминучим?

5.     У чому історичне значення діяльності ЦР?

Підведіть коротко підсумок діяльності ЦР: основні плюси і мінуси. Під
час бесіди вчитель звертає увагу класу на вузлові моменти розглянутого
періоду.

 

               V.      ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

Центральна Рада вдруге прийшла до влади в Україні у березні— квітні 1918
р., але вже в умовах німецько-австрійської окупації. Слабкість,
непослідовність Центральної Ради створили умови для організації
державного перевороту на чолі з П. Скоропадським.

 

           VI.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.     Опрацювати конспект і текст підручника.

2.     Підготувати відповіді на запитання і завдання 2—7 [21, с. 54—55]
або 4—6 [36, с. 111].

3.     Завершити складання таблиці «Українська революція».

Похожие записи