Титаренко Оксана Василівна

Районний методичний кабінет відділу освіти

Тальнівської РДА

методист з бібліотечних фондів

Черкаська область, Тальнівський район

м. Тальне, вул. Вільних козаків, 1

тел. (231) 3-10-04

Інноваційні форми бібліотечно-бібліографічної роботи і використання
електронних інформаційних ресурсів

На межі століть розпочався процес формування інформаційного суспільства,
а тому все більше розвиваються обчислювальні та інформаційні мережі –
унікальний симбіоз комп’ютерів і комунікацій. З кожним днем активніше
розвиваються сучасні інформаційні технології і в Україні. Людська
цивілізація на межі тисячоліть вступила в еру інформації. Світовою
системою комп’ютерних комунікацій щодня користуються сотні мільйонів
людей. Інформація стає доступнішою. Зростає потреба у засобах
структурування, накопичення, зберігання, пошуку та передачі інформації –
задоволення саме цих потреб і є метою створення та розвитку
інформаційних мереж.

На сучасному етапі побудови інформаційного суспільства в розвитку
бібліотечної галузі виокремлюються ті, які пов’язані із активним
використанням електронного середовища та формуванням систем електронних
інформаційних ресурсів. Характерною ознакою сьогодення є збільшення
виробництва інформації в електронному вигляді. Цьому сприяє розвиток
інформаційних технологій, що базуються на засобах комп’ютерної техніки
та телекомунікаційного зв’язку.

Значна частина інформації, яка виробляється та існує в електронному
вигляді, потрапляє до бібліотек. У потоці надходжень до книгозбірень
збільшується відсоток інформаційних продуктів на таких носіях, як
компакт-диски. Це бази даних з різноманітною за тематикою та видовим
складом інформацією світового репертуару, мультимедійні продукти
багатовидового змісту, програмні продукти; з традиційними виданнями
надходять програмні та мультимедійні додатки на CD.

Бібліотеки стають виробниками власних електронних інформаційних
ресурсів. На базі бібліографічної, реферативної, аналітичної інформації
формуються різноманітні бібліотечні інформаційні продукти: електронні
каталоги і картотеки, бібліографічні покажчики та реферативні видання, в
електронному вигляді створюється наукова і методична література.

Здійснюються роботи з оцифровування першоджерел з бібліотечних фондів та
формування колекцій електронних документів. У практику бібліотек поряд з
видавничою діяльністю входить тиражування на компакт-дисках окремих
інформаційних продуктів та електронних ресурсів. Активізується
формування електронних бібліотек.

Сучасна комп’ютерна техніка і високошвидкісний канал зв’язку дозволяють
поповнити фонд бібліотеки виданнями на електронних носіях інформації.
Технологія CD-ROM стає суттєвою альтернативою друкованій продукції,
оскільки визначається дешевістю та простотою у використанні.

Отже, вагомою складовою бібліотечно-бібліографічної роботи сучасної
бібліотеки стають електронні інформаційні ресурси, відомості про які
мають бути включені до бібліотечних інформаційно-пошукових систем.

За умов активного використання Internet як єдиного комунікаційного
середовища, інформаційні матеріали в цифрових форматах набувають
підвищеного попиту з боку користувачів. Це потребує якісного
вдосконалення системи бібліотечно-інформаційного обслуговування, яка
базуватиметься саме на електронних інформаційних ресурсах бібліотеки.
Під впливом інформаційних технологій постійно з’являються нові види
електронних ресурсів (програмне забезпечення, бази даних, мультимедійні
продукти тощо), розширюються межі традиційної системи видань, формуються
різні типи електронних документів (мережеві версії друкованих видань,
онлайнові газети та часописи, додатки до традиційної преси, колекції
посилань, огляди, дайджести, альманахи тощо) .

Надамо перелік деяких видів електронних ресурсів, сформований за
матеріалами наукових публікацій:

— електронні текстові аналоги друкованих видань, таких як книги, журнали
тощо (при цьому передбачається, що текстова інформація, котра міститься
в них, подана у формі, яка допускає посимвольну обробку);

— електронні образи друкованих видань, коли елементи останніх
(наприклад, сторінки) подаються як цілісні графічні образи, до цього ж
виду електронної інформації належать образи рукописних матеріалів —
факсиміле;

— бази даних, які відповідають вимогам до електронної інформації,
наприклад, бібліографічні, адресні, статистичні, лінгвістичні, до цього
ж виду належать і повнотекстові бази даних, якщо вони не відтворюють
повною мірою друковані видання;

— нові форми публікацій, що не мають друкованих аналогів, такі як
електронні оголошення, матеріали електронних конференцій та інші
електронні повідомлення, доступні користувачам через телекомунікаційні
мережі;

— електронні публікації аудіо- та відеоінформації;

— мультимедійні продукти;

— програмні продукти;

— комбіновані програмно-інформаційні продукти, наприклад,
геоінформаційні системи;

— електронні ігри.

Особливий інтерес викликають динамічні електронні документи, які
змінюють інформаційний вміст за певних умов використання (наприклад,
відповіді на запити до баз даних) та електронні ресурси, які оперують з
даними, що надходять у реальному часі (наприклад, від віддалених
датчиків), або такі електронні документи, як законодавчі акти або
стандарти, інформаційний вміст яких може змінюватися при офіційному
редагуванні. Своєрідність інтерактивних мультимедіа — постійне
оновлення, при якому вміст електронного ресурсу може бути цілком
оновленим.

.

0

:

< R T r t ? ‚ „ † ?   ¶ ? O O ae ae ` ae З'явилися нові поняття - віртуальна бібліотека, цифрова та електронна, запозичені з інформатики. Сьогодні вони не є усталеними, досить часто їx навіть вважають синонімами. Тому доцільно звернути увагу на трактування цих термінів. Назва «віртуальна бібліотека» (Virtual library) використовується для визначення комплексу інформаційних джерел, доступних через глобальні комп'ютерні мережі, що в сукупності утворюють Internet. Віртуальна бібліотека не має єдиного місцезнаходження - її ресурси розподілені по всьому світі, а інформаційний потенціал на кілька порядків перевищує документні ресурси будь-якої книгозбірні. Під «цифровою бібліотекою» (Digital library) розуміється бібліотека, в якій вся інформація зберігається в оцифрованому вигляді та не передбачає наявності документів на традиційних носіях. В електронній бібліотеці (Electronic library) основні процеси здійснюються з використанням комп'ютерів, однак у таких бібліотеках документи на машинних носіях співіснують з аудіо-, аудіовізуальними та іншими матеріалами. Отже, електронна бібліотека включає в себе й цифрову, в ній, окрім суто дискретного подання документів, допускається і їх відбиття в іншій електронній (наприклад, аналоговій) формі. Цифрова та електронна бібліотеки, на відміну від віртуальної, являють собою сукупність документів, що мають конкретне місцезнаходження. Шкільна бібліотека як соціальний інститут – багатогранне явище. Вона відіграє важливу роль у розвитку цивілізації й посідає особливе місце у сфері освіти. Головна функція бібліотеки – зробити інформацію доступною. Шкільна бібліотека повинна забезпечувати доступ до інформаційних ресурсів і слугувати інформаційними воротами, відіграючи важливу роль у розвитку інформаційної грамотності та культури своїх користувачів. Це буде досягнуто тільки при умові якісно нового рівня обробки і розповсюдження інформації. Комп’ютерні технології – необхідна умова формування сучасного іміджу шкільної бібліотеки. Наявність у бібліотеці сучасних технологій – безсумнівне свідоцтво того, що вона виходить на певний рівень інформатизації. Комп’ютеризована шкільна бібліотека є центром виховання інформаційної культури підростаючого покоління. В сучасних умовах інформатизації відбувається зміна орієнтирів у визначенні потреб для забезпечення інтелектуального, духовного розвитку дітей і молоді. На першому місці нетрадиційні носії інформації – комп’ютер, Інтернет. Книгу, як важливий чинник виховання моральної, духовно збагаченої особистості сьогодні, в епоху „екранної культури ”, замінили вище перераховані елементи і частину часу, який раніше витрачали на читання, тепер витрачають на перегляд відео - кінофільму, комп’ютерні ігри. В зв’язку з змінами в житті ,щодо отримання інформації, змінюються і форми бібліотечної роботи. Інтернет дозволив широко використовувати світові інформаційні ресурси у роботі бібліотеки. Тепер Інтернет забезпечує користувачам бібліотеки вихід у світовий інформаційний простір, відкриває величезні можливості для доступу до каталогів найвідоміших бібліотек світу, до текстів статей і наукових видань. Бібліотеки можуть приєднатися до проекту передплати електронних журналів у режимі онлайн видавництва Springer Verlag. Читачі мають доступ до повнотекстових наукових журналів з різних галузей знань. Велика кількість потрібних користувачам матеріалів, розміщених в Інтернет, просто не існує у звичайному, друкованому, форматі. З точки зору електронної бібліотеки, Інтернет - вже бібліотека. Сьогодні, поряд з традиційними методами, бібліотеки можуть запропонувати своїм користувачам нові онлайнові технології. Застосування Інтернет-технологій передбачає два взаємопов'язаних напрямки: використання віддалених зовнішніх ресурсів і надання власних ресурсів для зовнішніх користувачів. Тож бібліотекарі можуть в Інтернеті висвітлювати свою роботу: подавати кращі анотовані тематичні списки сайтів, електронні періодичні видання, посилання на web-ресурси бібліотек, представляти інноваційну діяльність бібліотеки; створити свою web-сторінку, що розширить можливості бібліотеки в обслуговуванні читачів. Розширюються і види послуг: - навчання користувачів роботі в Інтернет і методам пошуку інформації; - індивідуальні консультації для всіх, хто потребує допомоги спеціаліста при роботі в Інтернет; - складання вебліографічних інформаційних списків за запитами користувачів; - довідкова література; - можливість роздруковування отриманої з мережі інформації, перенесення її на дискети. Впроваджуються інноваційні форми роботи в сфері Інтернет-послуг: - навчання роботі в мережі, - пошук інформації в Інтернет, - Інтернет-екскурсії, - віртуальні подорожі, - Інтернет-уроки, - інформаційні семінари для спеціалістів. Усе це сприяє визнанню Інтернет як альтернативного джерела інформації та дозволяє задовольнити зростаючі інформаційні потреби населення. Бібліотеки можуть використати можливості Інтернет для розвитку інтелектуальних і творчих здібностей школярів:здійснити "Подорож дитячими сторінками Інтернет", стати читачами "Дитячої мережевої бібліотеки", вивчили "Комп'ютерну абетку", подорожувати містами, музеями, зоопарками. Звичайно, бібліотеки будуть змінюватися швидко і електронні видання займатимуть в них домінуюче місце. Це неминуче змінить звичне бібліотечне мислення, адже електронні форми об’єднають процеси бібліотечної роботи - комплектування, обробку, збереження й обслуговування в один, ставлячи перед бібліотекарем нові завдання, серед яких- вміння орієнтуватися та керувати інформаційними потоками, створити можливості для користувачів оперативно отримувати необхідну інформацію з любої точки земної кулі. Сьогодні бібліотеки є в процесі постійного розвитку, технічного удосконалення, шукають і знайдуть своє місце в інформаційному просторі країни. PAGE \* MERGEFORMAT 8

Похожие записи