Степаненко Оксана Миколаївна,

учитель історії Корсунь-Шевченківської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2

Корсунь-Шевченківської районної ради

Використання технології Ю.Л. Троїцького у викладанні предметів
суспільствознавчого циклу

У своїй педагогічній практиці я кожного разу приходжу до висновку, що
технології традиційного навчання чи проблемного не передбачають всієї
повноти розвитку творчості у дітей. У даних технологіях все рівно
домінує репродуктивний спосіб засвоєння авторського «книжкового»
знання.

Сьогодні багато учителів критикують шкільний підручник із історії
(правознавства, етики) за «властивість якоїсь неповноти». Навчальний
матеріал, з одного боку, не є художнім текстом і не є об’єктом суто
естетичного пізнання. А з іншого боку, вивчення історичного чи етичного
матеріалу вимагає часто образної уяви. На уроках математики діти
вирішують логічні завдання, на заняттях із фізики та хімії ставлять
лабораторні досліди, на уроках літератури – емоційно сприймають художній
текст і намагаються аналізувати його структуру. Важче на уроках історії
чи правознавства. Частіше за все, перед школярами лежить підручник, у
якому зібрані деякі факти і пропонується певне їх трактування,
пояснення. Діяльність учнів на уроці найчастіше зводиться до читання і
переказу тих чи інших моментів тексту. Такий підхід не передбачає ніякої
предметної діяльності.

Саме компенсувати відсутність предметної діяльності на уроках
суспільствознавства – провідна мета методики Ю.Л.Троїцького. Учням
пропонується всерйоз долучитися до самої суті предметної діяльності –
добуванні фактів безпосередньо із самого тексту джерела.

На думку дослідника, а також і його наступників [44; с.29], головним
консервативним фактором, що перешкоджає розвитку творчого мислення у
процесі вивчення історії, є підручник і його існування. Наприклад,
К.Б. Умбрашко пише, що «навіть хороший, періодично оновлюваний
підручник сприяє консервації застарілих історіографічних концепцій».
[44; c. 29]

Але найголовніший недолік даної системи в тому, що зберігається і
відтворюється відстала, традиційно репродуктивна система взаємовідносин
підручник – вчитель – учень. У цій системі передбачається, що підручник
– вищий носій істини, вчитель – авторитетний коментатор, а учень –
старанний слухач. До того ж Троїцький вважає, підручник дає вчителю
впевненість, що йде не від власних знань, а від авторитетного
канонічного тексту. Автори цього тексту повністю знімають з учителя
відповідальність за якість роботи і беруть її на себе. Учень вже звикає
до механічного, а тому і безвідповідальному відтворення чужих побудов.

Що ж пропонується в методиці Троїцького замість існування традиційних
підручників і традиційних технологій роботи з джерелами?

Автор методики, Ю.Л. Троїцький говорить про те, що учня необхідно
поставити в позицію творця предметної реальності, перейти від
репродукції реальності до творчості.

Основним засобом пізнання історичної дійсності в концепції Троїцького
виступає документально-методичний комплекс (ДМК).

ДМК – це не просто документи тієї чи іншої епохи, хроніка, фото колажі,
які вивчають школярі, а й ключові тексти, підібрані за принципом
«протиріччя матеріалу».

ДМК – це система запитань і завдань, складених проблемно, тобто так, які
не мають однозначно універсальних відповідей і які передбачають роздуми
учнів [38; с.2].

Як учитель може використати ДМК? Написати на дошці, фліп-чарті. Але
краще всього ж, безумовно, використати ресурси ІКТ.

Наприклад, ставимо перед учнями проблемне запитання «Як інформація може
впливати на людину?». Це абстрактне запитання і тому відповіді можуть
бути у різних площинах. А якщо ми використаємо певну підказку,
наприклад, історичне джерело – агітаційний плакат, та ще й його
продемонструємо, то діалог буде спрямований по вказаній темі.

>

R

?

?

¬

?

e

X

c

U

a

h}#

gdF,d

gdGl¤

&

P

Як бачимо, для того, щоб викликати роздуми учнів, доцільно не просто
ставити запитання, а й використовувати образний ряд. І незамінним
помічником у цій роботі для нас є можливості презентації Microsoft
PawerPoint.

Організаційну роботу школярів із ДМК можна представити у вигляді двох,
які послідовно змінюють один одного, етапів:

Первинна робота із джерелом (прочитати текст, розглянути ілюстрацію,
фотографію тощо);

Оціночна робота – дати відповіді на запитання (і як вищий рівень роботи
із джерелом – поставити власні запитання, використати метод
ретроальтернативістики, змоделювати ситуацію тощо).

Документ у цілому може складатися із тексту, тексту + ілюстрації,
свідчення очевидців подій та ін. За допомогою документа дитина
з’єднується з минулим в усьому протиріччі і складності, таким чином
виникає проблема істини.

На першому етапі доцільно використовувати такі методичні прийоми як
коментування тексту, самостійне читання тексту, первинний огляд тощо.

Другий етап передбачає аналіз джерела, тобто розуміння тексту чи
побачених подій. У якості методів на даному етапі можуть бути
використані доказове читання, ведення подвійних нотаток, «занурення в
епоху» та ін.

Сьогодні колеги у педагогічній практиці досить часто використовують
такі види робіт: написання творів-мініатюр, есе, рольові ігри,
реконструкцію минулих подій, стилізацію подій досліджуваної епохи,
створення власних текстів, що дають власну інтерпретацію досліджуваних
подій тощо. Проте зараз істотну допомогу можуть надати матеріали, що
містяться на сторінках всесвітньої павутини INTERNET. І саме із іхньою
допомогою, можна створити відеоджерела чи колажі, які домоможуть учневі
краще зрозуміти той чи інший факт або ж здійснити певне «занурення».

Наприклад, урок етики: «У чому сила любові»

Завдання: підберіть до кожного виду візуальний ряд і прокоментуйте
вислів: «любов супроводжує нас все житя».

1) 2)
3)

4) 5)
6)

Також важливе місце в реалізації даної технології займають презентації
учнів, малюнки, схеми та ін. Можна також створювати імпровізовані
архіви, музей історії експонатів, історичну бібліотечку, тексти з
інтерпретаціями.

Наприклад,

Історія України, 5 клас, тема «Історичні джерела».

Завдання: відвідайте зали віртуального історичного музею і скажіть, які
речі потрапили не до тієї зали.

Зала 1
Зала 2

Зала 3

У цілому використання в роботі з джерелами ДМК допомагає вчителю
вирішувати такі завдання:

спонукання історичного самосвідомість учня;

використання тексту як джерела історичного знання;

освоєння дітьми основних рольових позицій через залучення до
інтерпретації джерела, розуміння історичного часу, простору, зближення
учня і досліджуваної епохи. Щоб виробити власну позицію учень лише
знайомитися зі способами розуміння джерелами, згідно існуючими типами
мислення, що в кінцевому підсумку стимулює використання розумову
активність учнів.

Таким чином, ДМК дозволяє доповнити підручник і розвиває
індивідуальний стиль мислення дитини. Освітня технологія Ю.Л. Троїцького
спрямована на розвиток не стільки відтворювальних здібностей учнів,
стільки на розвиток предметної діяльності та творчих здібностей дитини.

Використана література:

Троїцький Ю.Л. Нова технологія історичної освіти // Історія. Щотижневий
додаток до газети «Перше вересня». – 1994. – № 45. – С. 2 – 5.

Умбрашко К. Б. Розвиток творчого мислення на уроках історії // Методика.
– 1999. – № 3. – С. 29 – 33.

Яндекс-катринки (режим доступу – Інтернет: HYPERLINK
«http://images.yandex.ua/» http://images.yandex.ua/ ).

PAGE

PAGE 1

Похожие записи